Рішення № 77668766, 06.11.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/342/18

Провадження № 2/355/302/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

за участю секретаря Котенко Л.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 27.05.2015 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір позики № 1 , відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у власність грошові кошти на безвідсотковій основі в сумі 19174085 гривень 19 копійок, відповідач зобов’язався повернути позику. 27.05.2016 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору позики від 27.05.2015 року, згідно якої сторони узгодили, що станом на дату підписання додаткової угоди ОСОБА_3 має непогашену заборгованості перед ОСОБА_2 у розмірі 16625000 гривень 00 копійок та строк на який надається позика становить два роки з моменту укладання додаткової угоди, тобто позика повнна бути повернута у строк до 28.05.2017 року. Позивач свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі , а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановленому договором. Відповідач зобов’язання за вказаним договором та додатковою угодою належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 05.03.2018 року має заборгованість у розмірі 19 299 127 гривень 60 копійок, яка складається із: заборгованості за договором позики в розмірі 16 625 000 гривень 00 копійок, інфляційних втрат в розмірі 1 427 935 гривень 82 копійки, три відсотка річних у розмірі 383 969 гривень 18 копійок, пені в розмірі 862 222 гривні 60 копійок. В заявленому позові просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 19 299 127 гривень 60 копійок та сплачений судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлений позов в повному обсязі та пояснила суду, що 27.05.2015 року між сторонами укладено договір позики № 1, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 у власність грошові кошти на безвідсотковій основі в сумі 19174085 гривень 19 копійок, а відповідач зобов’язався повернути позику. 27.05.2016 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору позики від 27.05.2015 року, згідно якої сторони узгодили, що станом на дату підписання додаткової угоди ОСОБА_3 має непогашену заборгованості перед ОСОБА_2 у розмірі 16625000 гривень 00 копійок та строк на який надається позика становить два роки з моменту укладання додаткової угоди, тобто позика повнна бути повернута у строк до 28.05.2017 року. Відповідач зобов’язання за вказаним договором та додатковою угодою належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 05.03.2018 року має заборгованість, у розмірі 19 299 127 гривень 60 копійок. Вказана сума заборгованості складається з: суми неповернутої позики, пені, яка передбачена п. 11 договору позики від 27.05.2015 року та інфляційні втрати, три відсотка річних, які передбачені ст. 625 ЦПК України. Просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення заказної кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача та шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті суду оголошення про виклик його до суду. Наявність апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу про відкриття провадження від 29.09.2018 року, свідчить про ознайомлення відповідача про перебування справи на розгляді у суді. Вказані обставини дають суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність відповідача по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повному обсязі.

Судом встановлено , що 27.05.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір позики № 1 , згідно якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти на безвідсотковій основі в сумі 19174085 гривень 19 копійко, а позичальник зобов’язується повернути позику на умовах цього договору. Строк на який надається позика становить один календарний рік з моменту укладання сторонами цього договору, після спливу цього строку позичальник зобов’язаний повернути позику протягом п’яти банківських днів з моменту пред’явлення відповідної вимогу позикодавця на адресу позичальника. Відповідно до п. 11 цього договору позики у випадку порушення позичальником строку повернення позики позичальник зобов’язаний сплатити позикодавцю пеню у розмірі 1/2 ставки НБУ від вчасного неповерненої суми позики за кожний день прострочення.

27.05.2015 року ОСОБА_2 перерахував грошові кошти в сумі 19174085 гривень 19 копійок на розрахунковий рахунок ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням № 23047256 (#23047256) від 27.05.2015 року.

27.05.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали додаткову угоду № 1 до договору позики № 1 від 27.05.2015 року , згідно якої станом на дату підписання цієї додаткової угоди позичальник має непогашену заборгованість перед позикодавцем у розмірі 16 625 000 гривень 00 копійок та строк на який надається позика становить два календарних роки з моменту укладеннями сторонами цього договору.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивач ОСОБА_2 виконав взяті на себе зобов’язання. Відповідач ОСОБА_3 в свою чергу не виконав взяті на себе зобов’язання, в зв'язку з чим згідно розрахунку заборгованості станом на 05.03.2018 року має заборгованість у розмірі 19 299 127 гривень 60 копійок, яка складається із: заборгованості за договором позики в розмірі 16 625 000 гривень 00 копійок, інфляційних втрат в розмірі 1 427 935 гривень 82 копійки, три відсотка річних у розмірі 383 969 гривень 18 копійок, пені в розмірі 862 222 гривні 60 копійок.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов'язання по умовах договору позики, за якими позикодавець виконав умови повністю і своєчасно та надав позичальникові позику, а позичальник порушив умови договору про повернення позики, тому суд вважає, що порушено майнові права ОСОБА_2 Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 11 цього договору позики від 27.05.2015 року у випадку порушення позичальником строку повернення позики позичальник зобов’язаний сплатити позикодавцю пеню у розмірі 1/2 ставки НБУ від вчасного неповерненої суми позики за кожний день прострочення. Отже, відповідно до умов договору позики № 1 від 27.05.2015 року сума пені станом на 05.03.2018 року складає 862222 гривень 60 копійок.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення сум за договорами позики № 1 від 27.05.2015 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, оскільки грошове зобов»’язання є простроченим, що є підставою для застосування такої відповідальності до боржника, який це прострочення допустив.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 19 299 127 гривень 60 копійок.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем ОСОБА_2 при подачі позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості сплачений судовий збір в сумі 8810 гривень 00 копійок, а позов підлягає до задоволення, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 8810 гривень 00 копійок.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-копією договору позики № 1, укладеного 27.05.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти на безвідсотковій основі в сумі 19174085 гривень 19 копійко, а позичальник зобов’язується повернути позику на умовах цього договору;

-копією платіжного доручення № 23047256 (#23047256) від 27.05.2015 року, згідно з яким 27.05.2015 року ОСОБА_2 перерахував грошові кошти в сумі 19174085 гривень 19 копійок на розрахунковий рахунок ОСОБА_3;

-копією додаткової угоди № 1 до договору позики № 1 від 27.05.2015 року, укладеної 27.05.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно якої станом на дату підписання цієї додаткової угоди позичальник має непогашену заборгованість перед позикодавцем у розмірі 16 625 000 гривень 00 копійок та строк на який надається позика становить два календарних роки з моменту укладеннями сторонами цього договору.

-іншими матеріалами справи.

За даних обставин позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 1046, 1048 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 заборгованість за договором позики у розмірі 16 625 000 (шістнадцять мільйонів шістсот двадцять п’ять тисяч) гривень 00 копійок, інфляційні втрати в розмірі 1 427 935 (один мільйон чотириста двадцять сім тисяч дев’ятсот тридцять п’ять) гривень 82 копійки, три відсотка річних у розмірі 383 969 (триста вісімдесят три тисячі дев’ятсот шістдесят дев’ять) гривень 18 копійок, пеню в розмірі 862 222 (вісімсот шістдесят дві тисячі двісті двадцять дві) гривні 60 копійок, всього стягнути 19 299 127 (дев’ятнадцять мільйонів двісті дев’яносто дев’ять тисяч сто двадцять сім) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 сплачений судовий збір в сумі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 07.11.2018.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_5