Ухвала суду № 77668133, 06.11.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5758/18

Провадження № 2/361/3022/18

06.11.2018

У Х В А Л А

06 листопада 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.,

за участю секретаря Чуксіна В.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Споживчий центр” про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищевказана цивільна справа.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав клопотання про можливість розгляду справу у його відсутності, а також клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ч. 4 ст. 177 ЦПК України та п. 6 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Представник позивача заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Суд вислухавши думку представника позивача, дійшов наступного висновку.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ”Споживчий Центр” про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області провадження по зазначеній цивільній справі було відкрито.

З 10 червня 2017 року – з дня набрання чинності спеціальним ЗУ ”Про споживче кредитування”, відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюється спеціальним законом- ЗУ ”Про споживче кредитування”, а не Законом України ”Про захист прав споживачів”.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ ”Про споживче кредитування” цей Закон не поширюється на: договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування на строк до одного місяця.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору від 24 листопада 2017 року, термін повернення кредиту 07 грудня 2017 року.

Кредитний договір укладений на строк до одного місяця, тому не є договором споживчого кредитування відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ ”Про споживче кредитування”, отже даний спір не є спором про захист прав споживачів.

З наведеного вбачається, що правовідносини за кредитним договором від 24 листопада 2017 року не є правовідносинами споживчого кредитування, а спір не є спором про захист прав споживачів, оскільки договір не є договором про надання споживчого кредиту, послуги, які були надані, не є послугами споживчого кредитування, а позивач не є споживачем і не користується правами споживача, в тому числі і на захист прав споживача, тобто звернувся до суду не за захистом своїх прав споживача, а за захистом своїх прав, як сторона цивільного договору.

Крім іншого відповідно до п.п. 1, 11 ст. 11 Закону України ”Про споживче кредитування” споживчий кредит (кредит) – грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконання обов’язків найманого працівника. Договір про споживчий кредит – вид кредитного договору. За яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах , встановлених договором,а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно п.1.2 договору кредит надавався для використання позивальником на будь-які цілі, включаючи перекредитування, підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність або виконання обов’язків найманого споживчого кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірний договір не належить до договорів споживчого кредиту, а тому згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 ЦПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який не виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином зі змісту вказаної норми вбачається, що це право сторони звернутися до відповідного суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Керуючись ст. 4, ч.4 ст. 177 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову з підстав ч. 4 ст. 177 ЦПК України та п. 6 ч. 1 ст. 257 ЦПК України – відмовити.

Залишити позовну заяву за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Споживчий центр” про визнання кредитного договору недійсним, - без руху.

Надати строк для для виправлення недоліків позовної заяви, а саме сплати судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. до 16 листопада 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Радзівіл А.Г.