Рішення № 77668005, 26.10.2018, Вишгородський районний суд Київської області

26.10.2018 Справа № 363/1300/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді – Баличевої М.Б., при секретарі – Кашоїди М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року позивач звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» про відшкодування шкоди, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 131 743 гривні 30 копійок, моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень, витрати за проведення авто товарознавчого дослідження в сумі 1 400 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 431 гривню 30 копійок. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2015 року приблизно о 14 год. 35 хв. в м. Вишгород по вул. Шолуденка – Кірова, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не врахувала дорожньої обстановки, під час руху не дотрималась безпечної дистанції до автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в наслідок чого допустила зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Відповідна ДТП була зареєстрована ВДАІ з обслуговування Вишгородського району МВС України в Київській області. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 03.12.2015 року винною у скоєнні ДТП від 30.10.2015 року визнано водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2, цивільно – правова відповідальність останньої на момент вчинення ДТП не була застрахована полісом обов’язкового страхування. Для визначення розміру збитків від ДТП ОСОБА_1 замовила проведення незалежної оцінки в СОД ОСОБА_3 та відповідно до звіту останнього від 17.11.2015 року № 10/11-ТЗ вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, на дату оцінки складає 231 090 грн. 65 коп., а ринкова вартість TOYOTA д.н.з. НОМЕР_3, складає 216 452, 35 грн. Таким чином, вартість матеріального збитку, завданого власнику TOYOTA д.н.з. НОМЕР_3 складає 216 452, 35 грн. При цьому, відповідно до звіту № 10-1/11-ТЗ від 17.11.2015 року вартість після аварійного транспортного засобу TOYOTA д.н.з. НОМЕР_3, на дату оцінки складає 84 709, 05 грн. Вартість проведення авто товарознавчого дослідження складає 1 400 грн. Тобто, внаслідок ДТП позивач у зв’язку з пошкодженням її автомобіля НОМЕР_2 зазнала матеріальних збитків в сумі 131 743, 30 грн., та внаслідок знищення майна позивача, остання зазнала також і моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, який вона зазнала у зв’язку з фізичним знищенням її автомобіля, емоційних стражданнях, пов’язаною з поведінкою відповідача та тривалим стресом, що призвело до порушення її звичайного способу життя.

В судове засідання представник позивача не з’явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі в якій позовні вимоги повністю підтримав та просив суд їх задовольнити, раніше подавав письмові пояснення по справі.

Відповідач та її представник в судове засідання не з’явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, заяв чи клопотань від останніх до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.

12.06.2017 року, 12.10.2017 року, 08.05.2018 року, 16.07.2018 року, відповідачем ОСОБА_2 та її представниками були подані апеляційні скарги на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 11.05.2016 року про відкриття провадження у справі та ухвалами апеляційного суду Київської області неодноразово було відмовлено ОСОБА_2 та її представникам у відкриті апеляційного оскарження.

Оскільки, відповідач та її представники неодноразово не з'являлись у судові засідання, подавали апеляційні скарги на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 11.05.2016 року про відкриття провадження у справі, про розгляд справи повідомлені належним чином, суд вважає заможливим провести розгляд справи без участі відповідача та її представників з метою не допущення порушення строків розгляду справи.

Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань від останнього до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 30.10.2015 року приблизно о 14 год. 35 хв. в м. Вишгород по вул. Шолуденка – Кірова, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не врахувала дорожньої обстановки, під час руху не дотрималась безпечної дистанції до автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в наслідок чого допустила зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Відповідна ДТП була зареєстрована ВДАІ з обслуговування Вишгородського району МВС України в Київській області (т. 1 а.с. 8).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 03.12.2015 року винною у скоєнні ДТП від 30.10.2015 року визнано водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 Постанова набрала законної сили 15.12.2015 року (т. 1 а.с. 9).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до інформації Моторного – транспортного страхового бюро України цивільно – правова відповідальність автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП не була застрахована полісом обов’язкового страхування.

Для визначення розміру збитків від ДТП ОСОБА_1 замовила проведення незалежної оцінки в СОД ОСОБА_3 та відповідно до звіту останнього від 17.11.2015 року № 10/11-ТЗ вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, на дату оцінки складає 231 090 грн. 65 коп., а ринкова вартість TOYOTA д.н.з. НОМЕР_3, складає 216 452, 35 грн. (т. 1 а.с. 11-38)

Відповідно до звіту № 10-1/11-ТЗ від 17.11.2015 року вартість після аварійного транспортного засобу TOYOTA д.н.з. НОМЕР_3, на дату оцінки складає 84 709, 05 грн. (т. 1 а.с. 39-46).

Вартість проведення автотоварознавчого дослідження складає 1 400 грн., що підтверджується копією договору № 10/11-ТЗ від 10.11.2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 про проведення автотоварознавчого дослідження (оцінки) ТЗ, копією квитанції до прибуткового касового ордера № 5 від 10.1.2015 року, копією акту приймання – передачі послуг від 19.11.2015 року (т. 1 а.с. 47-49).

Тобто, внаслідок ДТП ОСОБА_1 у зв’язку з пошкодженням її автомобіля НОМЕР_2 зазнала матеріальних збитків в сумі 131 743, 30 грн.

Ухвалою суду від 05 липня 2016 року було залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна», оскільки під час розгляду справи представником відповідача було надано до суду копію полісу № АІ/5587487 обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності транспортних засобів автомобіля НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4 із строком дії поліса з 00.00 год. 29.10.2015 року до 28.10.2016 року (т. 1 а.с. 77, 87).

Відповідно до інформації Моторного – транспортного страхового бюро України цивільно – правова відповідальність автомобіля НОМЕР_1 до 01.09.2015 року була застрахована у ПрАТ «СК «ЮНІВЕСТ», а з 29.10.2015 року до 28.10.2016 року у ПрАТ «СК «Україна».

Ухвалою суду від 28 вересня 2016 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 по вказаній цивільній справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Київського науково – дослідного інституту судових експертиз.

11 травня 2017 року на адресу суду надійшов висновок комісійної судової автотоварознавчої експертизи № 15910/16-54 від 24 квітня 2017 року, відповідно до якого варість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу TOYOTA COROLLA, 2005 року, д.н.з. НОМЕР_3, внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, яка мала місце 30.10.2015 року в м. Вишгород по вул. Шолуденко – вул. Кірова, станом на дату ДТП складала: 186 734, 72 грн. та ринкова вартість аварійно пошкодженого транспортного засобу TOYOTA COROLLA, 2005 року, д.н.з. НОМЕР_3 (ринкова вартість автомобіля після пошкодження) внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, яка мала місце 30.10.2015 року в м. Вишгород по вул. Шолуденко – вул. Кірова, станом на дату ДТП складала: 74 693, 90 грн. (т. 1 а.с. 130-157).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За ч. 2, ч. 5 вказаної статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право особи на відшкодування заподіяної шкоди за рахунок особи з вини якої її завдано є безумовним й може бути обмежено лише у випадках прямо передбачених законом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України в п. 2 від 27 березня 1992 р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

За п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2014 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Верховним Судом України у постанові від 29.06.2016 року у справі №6-192цс16 висловлено наступну правову позицію: за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Як зазначено у даній процесуальній нормі учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов»язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов»язати такого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявність певної дії. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до вимог пар.1 глави 5 ЦПК України докази, що подаються сторонами повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

При визначені розміру шкоди суд приймає за основу звіти надані позивачем, які складені СОД ОСОБА_3, який є суб'єктом оціночної діяльності, що підтверджеється сертифікатом № 15522/13 від 30.10.2013 року та кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача серія МФ № 7633 від 17.07.2010 року, яке підтверджує його достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки за напрямом оцінки майна, від 17.11.2015 року № 10/11-ТЗ про вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, та про вартість після аварійного транспортного засобу TOYOTA д.н.з. НОМЕР_3, на дату оцінки.

Таким чином, суд вважає, що позовна вимога щодо стягнення із відповідача матеріальної шкоди у розмірі 131 743 гривні 30 копійок, знайшла своє підтвердження, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про стягнення з відповідача зазначеної матеріальної шкоди.

Вирішаючи питання щодо позовної вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як встановлено судом, позивач з вини відповідача понесла матеріальних втрат у зв’язку з пошкодженням її транспортного засобу та всі ці обставини принесли їй також моральних збитків та душевних страждань, а тому суд при вирішенні питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, враховує вищевказані зміни у життєвих стосунках позивачки, та з урахуванням ступеню та тривалості страждань, яких зазнала позивачка суд погоджується з вимогою позивача в частині стягнення розміру моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Окрім цього, зважаючи на правомірність заявлених позовних вимог, та наявність причинно - наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати пов'язані з проведенням авто товарознавчого дослідження в розмірі 1 400 грн., що підтверджується квитанцією долученою до матеріалів справи.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розмір судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 у розмірі сплаченого нею судового збору - 1 431, 30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 1166, 1187,1188 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 81, 82, 141,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 131 743 (сто тридцять одну тисячу сімсот сорок три) гривні 30 копійок, моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, витрати за проведення авто товарознавчого дослідження в сумі 1 400 (одну тисячу чотириста) гривень, а всього стягнути 143 143 (сто сорок три тисячі сто сорок три) гривні 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 431 (одну тисячу чотириста тридцять одну) гривню 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4, паспорт громадянина України серія СН № 342954, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5, паспорт громадянина України серія МЕ № 680663, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна», код ЄДРПОУ: 30636550, місце знаходження: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г.

Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2018 року.

Головуючий: М.Б.Баличева