Рішення № 77667526, 02.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.11.2018

Справа № 320/4937/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд у складі:

головуючого – судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря – Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та коштів за затримку розрахунку при звільнені,

за участі позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 36 212,29 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 28 062,54 грн.

В судовому засіданні позивач в обґрунтування позовних вимог вказав, що працював електромонтером з обслуговування підстанції 4 групи кваліфікації в ПАТ «Запоріжжяобленерго». 16.03.2018 його було звільнено за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю, умов колективного та трудового договору на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України. У день звільнення розрахунок в повному обсязі з ним проведений не був. Оскільки 23.08.2018 заборгованість по заробітній платі погашена в повному обсязі, відмовився від позовних вимог щодо стягнення з позивача заборгованості по заробітній платі, однак наполягав на стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 19 725,42 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснила, що в теперішній час заборгованість по заробітній платі перед позивачем погашена. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то вважає, що відсутня вина підприємства у затримці розрахунку, адже досить тривалий час на підприємстві існує складна економічна ситуація. Всі кошти від споживачів електричної енергії, які надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, розподіляються уповноваженим банком щомісяця відповідно до затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів. Відповідач має низький рівень надходження коштів від споживачів електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. НКРЕКП щомісячно встановлював товариству нульовий відсоток відрахувань та виділяв кошти виключно на проведення ремонтних робіт. Таким чином, у 2017-2018 роках через борги споживачів за електричну енергію ПАТ «Запоріжжяобленерго» було фактично позбавлене можливості вчасно виконувати зобов’язання зі сплати податків та заробітної плати власним працівникам, що, на думку представника відповідача, свідчить про відсутність вини відповідача перед позивачем. В позові просив відмовити цілком.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, поданий відзив на позовну заяву, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що позивач з 20.03.2003 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго».

16.03.2018 позивача було звільнено за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю, умов колективного та трудового договору на підставі п.3 ст.38 КЗпП України, що також підтверджується доданою до матеріалів справи копією трудової книжки позивача (а.с.9-10).

Відповідно до наданої Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» бухгалтерської довідки заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за вересень 2017-лютий 2018 та поточна заробітна плата за березень 2018 року буда погашена в повному обсязі 23.08.2018 на суму 35 274, 99 грн (а.с.25).

Вказані обставини визнані позивачем в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України у разі несвоєчасного розрахунку роботодавець повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні до моменту фактичного розрахунку.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно наданої представником відповідача довідки про середній заробіток ОСОБА_1 за період січень 2018 року – лютий 2018 року, середньоденний доход склав 298,87 грн /а.с.26/.

На підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, сума стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку становить – 298,87х66 робочих днів=19 745 гривень 42 копійки.

В судовому засіданні позивач наполягав на стягнені саме цієї суми згідно вказаного розрахунку, який суд знаходить вірним та таким що відповідає нормам чинного законодавства України.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку із ним при звільненні в розмірі 19 725,42 грн, з відрахуванням з цієї суми податків та інших обов’язкових платежів.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність вини підприємства в затримці розрахунку працівника при звільненні, як підстави для відмови в позові, то суд враховує наступне.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

З огляду на наведене, доводи представника відповідача про скрутне фінансове становище та залежність виплати заробітної плати від стану виконання зобов’язань споживачами послуг товариства суд вважає безпідставними та не бере до уваги.

На підставі п.1.ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 89, 141, 263-265, 274 ЦПК України, ст. 117 КЗпП України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та коштів за затримку розрахунку при звільнені - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 19 725 гривень 42 копійки, відрахувавши з цієї суми податки та інші обов’язкові платежі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07 листопада 2018 року.

Суддя: