Ухвала суду № 77665589, 07.11.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/97/2018

Справа № 243/797/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря Янчевського В.Ю.,

прокурора Страшненка О.В.,

захисника Забавіна О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесеного до ЄРДР за № 12016050510003316 від 15 листопада 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Новокуйбишевськ Куйбишевської області,

громадянина України, який не працює, зареєстрований

за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

04.01.2016 року за ч. 1 ст. 309 КК України,

засуджений до обмеження волі строком на 1 рік

із звільненням від відбування покарання згідно ст. ст.75,

76 КК України з випробувальним терміном 1 рік.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

В судовому засіданні прокурором Страшненко О.В. заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтоване тим, що існує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, яке ґрунтується на тому, що стосовно ОСОБА_2 суддею Слов'янського міськрайонного суду виносилась ухвала від 17.10.2018 про оголошення у розшук останнього. У зв'язку з цим, можливий термін покарання за інкриміноване підозрюваним кримінальне правопорушення, свідчить про загрозу втечі ОСОБА_2, при цьому наслідки і ризик втечі для підозрюваного можуть бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання.

Крім того, достатніми є підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_2 схильний до вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, так як за вказаним кримінальним провадженням останній був засуджений 04.01.2016 за ч. 1 ст. 309 КК України та згідно пояснень, ОСОБА_2 вказує на те, що з вересня 2016 року придбав та почав зберігати наркотичний засіб, тобто в іспитовий строк. Вказані обставини свідчать про те, що в разі обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, останній може продовжити свою злочинну діяльність. До того ж існує ризик впливу підозрюваного на свідків по кримінальному провадженню, який обумовлений тим, що на даному етапі досудового розслідування ще не встановлені повною мірою всі обставини кримінального правопорушення, не допитані всі свідки у кримінальному провадженні. А отже ОСОБА_2 шляхом психологічного або фізичного впливу може здійснити тиск на свідків.

Заслухавши думку захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, та просили застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, суд приходить до такого.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровця підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимогами п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Відповідно до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені середньої тяжкості злочину. Переховується від суду. Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 17 жовтня 2018 був оголошений у розшук.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 04 січня 2016 року засуджено до обмеження волі строком 1 рік із звільненням від відбування покарання, згідно ст. ст. 75, 76 КК України з випробувальним строком на 1 рік у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Так, ОСОБА_2 на шлях виправлення не став та у період іспитового строку підозрюється у вчинені злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України ,ступень тяжкості якого може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, він ухилявся від суду, внаслідок чого був оголошений у розшук, потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_2 про який йдеться у клопотанні прокурора.

При цьому суд враховує відсутність можливості без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження встановити обставини, що мають значення у кримінальному провадженні, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризику або ризикам.

Суд вважає, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вплинути на встановлення істини у справі, ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або вплинути на свідків кримінального провадження. При цьому ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні середньої тяжкості злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Також суд враховує, що цей запобіжний захід є винятковим, однак, на думку суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Наведені обставини та відомості про особу ОСОБА_2, його попередня поведінка та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, у своїй сукупності свідчать про наявність на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і є достатніми для того, щоб вважати, що він може переховуватися від суду, у зв'язку з чим недостатньо застосовувати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

За наведених обставин, суд приходить до переконання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2, створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, та встановлення обставин, що мають значення у кримінальному провадженні.

Оскільки ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні середньої тяжкості злочину, з урахуванням його попередньої поведінки, суд вважає за доцільне визначити йому також заставу в розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 грн.

Суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_2, застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.

У разі внесення застави, обвинувачений зобов'язаний прибувати за кожною вимогою суду, а також виконувати обов'язки: не відлучатися з м. Слов'янська без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи. В разі невиконання обов'язків, застава звертається в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 183-184, 193, 196 КПК Україна суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», на строк 60 діб, тобто до 05 січня 2019 року включно.

Обвинувачений ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: одержувач платежу територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області, поточний рахунок 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_2 будуть покладені наступні обов'язки:

1) прибувати за кожною вимогою судді до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області;

2) не відлучатися із м. Слов'янськ Донецької області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв