Рішення № 77664408, 05.11.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3770/17

2/214/331/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 листопада 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

секретарі судового засідання – Петренко К.І., Бєлікова О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/3770/17

за позовною заявою Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

до ОСОБА_1

про стягнення збитків за спожиту, але не обліковану електроенергію внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, -

Представники сторін:

від позивача – ОСОБА_2

від відповідача – ОСОБА_3

За участю:

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Представник позивача ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (дійсна назва – АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») звернувся до суду з позовною заявою 03.07.2017 року, в якій просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» заборгованість за спожиту, але не обліковану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН в розмірі 44 832,42 грн., а також нараховані в порядку ст.625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 8211,95 грн. та 3% річних – 1916,13 грн.; стягнути з відповідача на користь ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» судовий збір в сумі 1600 грн.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є побутовим абонентом та споживачем послуг, що надаються ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» за адресою: вул. Таганрозька буд.10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область із відкриттям на її ім’я особового рахунку за №2310005. В ході проведення перевірки дотримання споживачем Правил користування електричною енергією для населення (надалі за текстом – ПКЕЕН) за вказаною адресою 27.11.2015 року комісією підприємства у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виявлено порушення п.48 ПКЕЕН, а саме «використання недооблікованої електричної енергії за допомогою самовільного підключення до електричної мережі поза засобом обліку прихованим способом». За фактом виявленого порушення складено акт серії Н №117111 від 27.11.2015 року, який підписано трьома представниками енергопостачального підприємства та в силу п.53 ПКЕЕН він є дійсним. На підставі акту у відповідності до п.53 ПКЕЕН, п.п.1.2, 3.1-3.4 ОСОБА_6 обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику виконано розрахунок суми збитків за період з 27.11.2012 року по 27.11.2015 року на суму 44 832,13 грн. Враховуючи, що споживач свої боргові зобов’язання добровільно не виконує, представник позивача просив суд стягнути вартість спожитої, але не облікованої електроенергії з урахуванням нарахованим в порядку ст.625 ЦК України збитків у вигляді інфляційних втрат та 3% річних в примусовому порядку.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи характер та предмет спору, суд розглядає справу за правилами загального позовного провадження.

Не визнаючи позовні вимоги, відповідач ОСОБА_1 подала заперечення проти позову (в редакції ЦПК України, діючій станом на 13.09.2018 року), в яких зазначила, що з 2006 року вона є власником будинку №10 по вул. Таганрозька в м. Кривому Розі Дніпропетровської області. В будинку вона значиться зареєстрованою, але не проживає; житлове приміщення знаходиться в непридатному для проживання стані. Так, 10.11.2015 року контролер ДТЕК, який знімав покази лічильника, попередив її про необхідність заміни приладу обліку, оскільки встановлений на той момент був старого зразка. Під час заміни приладу обліку 27.11.2015 року електромонтер виявив начебто факт позаоблікового споживання електроенергії шляхом підключення до електромережі поза приладом обліку. Після цього їй встановили новий лічильник на місце попереднього лічильника та склали акт про порушення, відключивши будинок від електромережі. З 27.11.2015 року та по теперішній час електроенергія в будинку відсутня. Будучи присутньою на комісії з розгляду акту вона зазначала, що будинок 1940 року будівництва, в ньому вона не проживає з 1973 року, а тому відношення до проводки в стіні не має. До того ж протягом останніх 9 років в будинку взагалі ніхто не проживає, відсутні струмоприймачі за виключенням кількох поодиноких лампочок для освітлення. Відповідач вважає, що докази факту розкрадання нею електроенергії взагалі відсутні, як і не доведено її причетність до вчинення виявленого правопорушення. У протоколі комісії відсутні відомості щодо обсягу та вартості недооблікованої електроенергії, не наведено розрахунок. Окремо зазначала, що попередньо встановлений прилад обліку не проходив повірку, а сам тип лічильника був таким, що не дозволений для використання. Під час складання акту працівниками ДТЕК було допущено ряд порушень ОСОБА_6 та Правил, інструкції складання актів. Зокрема, в акті не було заповнено 10 рядків та 5 граф без пропусків, не вказано фазування приладу обліку та дату оформлення акту. Факт виявленого порушення їй не було продемонстровано, а на виявленому так званому «без обліковому проводі» не було знайдено жодної розетки, підключеної до нього. До того ж в акті відсутні відомості щодо власника електромережі, не вказано межі балансової належності між власниками електроустановок за ознаками права власності, що на її переконання, є свідченням необґрунтованості застосування позивачем п.3.5 ОСОБА_6 за формулою 2.7. Заперечувала проти застосування позивачем ст.625 ЦК України, вважаючи, що її положення не поширюються на спірні правовідносини.

Відповідь на заперечення (відзив) представником позивача не подано.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 пред’явлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Суду пояснив, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 була присутньою, однак від підписання акту відмовилась. За результатами розгляду акту комісією проведено розрахунок збитків, розмір якого заявлено до стягнення, оскільки самостійно ОСОБА_1 їх не погашає. Вважав, що акт про порушення було оформлено належним чином уповноваженими на те працівниками ДТЕК.

Присутня в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала в повному обсязі. Суду пояснила, що домоволодіння належить їй на підставі договору дарування, укладеного з її братом в 2006 році. Будинок отримував її батько, який вже помер. Фактично в житловому приміщенні вона не мешкає, іноді туди приїздить аби перевірити стан будинку. Після смерті батька договір з ДТЕК вона не переукладала. Під час складання акту про порушення вона дійсно була присутньою. Початково електромонтер з ДТЕК приїхав до неї здійснити заміну приладу обліку, під час чого виявив якісь проводи в стіні, зателефонував на підприємство та невдовзі приїхали три представника підприємства, які й склали акт. Акцентувала увагу, що клеми на лічильнику не були порушені, а тому допустити будь-яке втручання чи позаоблікове споживання електроенергії вона не могла. Факт виявленого порушення їй не демонстрували.

В подальшому відповідач в судове засідання не з’явилась, будучи повідомленою належним чином, заяв про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило. З урахуванням прийняття участі в судовому засіданні її повноважного представника, розгляд справи здійснено за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 суду пояснила, що періодично будинком №10 по вул. Таганрозька в м. Кривому Розі Дніпропетровської області користується ОСОБА_1, однак вона не є споживачем послуг, що надаються ДТЕК, та жодних договорів з підприємством не укладала. Постійно у будинку ніхто не проживає, оскільки він є нежитловим. За обсягом встановлених обставин та наявних доказів просила визнати неналежним доказом акт про порушення як такий, що складений з допущенням ряду грубих порушень, як і розрахунок, виконаний на підставі акту, в якому ряд вихідних даних відсутній.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_4 показав, що він був присутній у складі комісії під час фіксації виявленого порушення, про яке їм повідомив електромонтер ОСОБА_6 Останній здійснював заміну лічильника в будинку №10 по вул. Таганрозька в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, де під час відключення від лічильника фазного проводу виявив, що електроенергія до будинку продовжує постачатись. За результатами перевірки схеми комісія дійсно виявила, що один з проводів було невірно підключено, а саме поза приладом обліку, що продемонстровано ОСОБА_1 Також комісія проводила заміри перетину проводу, фотографування. Підтвердив, що в будинку ніхто не проживав та будинок знаходився в непридатному для мешкання стані.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_7 суду показала, що 27.11.2015 року вона у складі комісії прибула за адресою: вул. Таганрозька буд.10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область за викликом електромонтера ОСОБА_6, який здійснював в будинку заміну лічильника та виявив наявність електропостачання після відключення приладу обліку. Під час проведення перевірки комісія виявила підключення поза приладом обліку. Перевірка проводилась в присутності ОСОБА_1 В їх присутності електромонтери зняли щиток та почали оглядати схему підключення, де порушення й було виявлено. По виду проводів було очевидним те, що підключення виконано давно. На схемі було видно не облікований провід, за допомогою якого, коли стоїть фазова пробка і нульова фаза – світло горить, однак лічильник його не обліковує і не зчитує з огляду на те, що прилад обліку був старого зразка індукційного характеру роботи.

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_6 суду показав, що він працює електромонтером АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». У листопаді 2015 року він проводив заміну лічильників згідно списку споживачів, в якому була й ОСОБА_1 Будинок №10 по вул. Таганрозька в м. Кривому Розі Дніпропетровської області є нежилим. Перед тим, як проводити заміну лічильника, він зателефонував власникові будинку ОСОБА_1, яка його зустріла. Для здійснення заміни приладу обліку він вимкнув його, однак напруга не спадала. За лічильником він виявив провід старого типу, на який йшла напруга поза приладом обліку. Для перевірки виявлених обставин, він викликав комісію. Прибувши на місце, представники комісії провели перевірку, в ході якої виявили факт поза облікового споживання електроенергії, про що склали акт, від отримання якого споживач відмовилась. Фотофіксація здійснювалась після зняття лічильника. Виявлений провід було демонтовано та долучено до акту про порушення. Підпис в акті він підтвердив.

Дослідивши вимоги позовної заяви, вислухавши покази свідків, надавши оцінку доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

ПАТ «ДТЕК «ДНІПРООБЛЕНЕРГО» відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та ПКЕЕН, постачає електричну енергію споживачам.

На підставі протоколу Загальних зборів акціонерів ПАТ «ДТЕК «ДНІПРООБЛЕНЕРГО» від 19.04.2018 року та у зв’язку з внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменування товариства змінено на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є побутовим абонентом та споживачем послуг, що надаються ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» за адресою: вул. Таганрозька буд.10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

ОСОБА_1 значиться зареєстрованою в зазначеному житловому приміщенні з 07.09.2006 року та по теперішній час, та, як вказувала в судовому засіданні її представник, періодично в ньому проживає (а.с.12).

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 в будинку фактично не проживає, ним не користується, суд оцінює критично в силу відсутності доказів в їх підтвердження їх дійсності, в той час як фактичне місце проживання відповідача значиться зареєстрованим в цій квартирі.

Договір про користування електричною енергією від 22.06.2000 року за вказаною адресою було укладено між ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» та ОСОБА_8 із відкриттям на його ім’я особового рахунку № 2310005 (а.с.30-32, 34).

Як вказувала в судовому засіданні відповідач, ОСОБА_8 – її рідний батько та попередній власник будинку №10 по вул. Таганрозька в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, який помер 19.04.2006 року (свідоцтво про смерть серії І-КИ №080004 від 19.04.2006 року, а.с.53). На даний момент вона є єдиним власником будинку.

Посилання відповідача на те, що вона не є споживачем послуг, що надаються АТ «ДТЕК «ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», оскільки в договірних відносинах з підприємством не перебуває, судом розцінюються як неспроможні з огляду на те, що відсутність укладеного між нею та енергопостачальник підприємством договору про надання послуг з електропостачання, не переоформлення особового рахунку після зміни власника не тягне за собою недійсність відносин по фактичному наданню таких послуг, на чому також ґрунтуються положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 27.01.2016 року у справі №6-2864цс15.

Крім зазначеного, відповідно ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В даному випадку відповідач отримувала та користувалася послугами ДТЕК, хоча й не постійно, що нею не оспорювалось, чим підтверджено виникнення цивільних прав та обов’язків.

Позаяк, в самому акті про порушення зі слів споживача ОСОБА_1 вказано, що саме вона є споживачем, а особовий рахунок буде переоформляти на своє ім’я як власник будинку на підставі договору-дарування (а.с.6).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є одноособовим споживачем послуг з електропостачання, що надаються АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за адресою: вул. Таганрозька буд.10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, а тому й відповідальність за наявність заборгованості, виявлені порушення вона повинна нести особисто.

Враховуючи характер спірних відносин, які склались в сфері постачання та користування електроенергією, суд приходить до висновку, що вони регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 (далі ОСОБА_6).

Відповідно до ст.24 Закону України «Про електроенергетику», споживач зобов’язаний дотримуватись умов договору, ПКЕЕН та чинного законодавства.

Відповідно до п.42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки.

Відповідно до п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.

Відповідно до ст.77 Закону України від 13.04.2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11.06.2017 року, учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Аналогічні положення містяться і в ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику».

Відповідно до п.53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). У разі відмови споживача підписати акт, акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше, ніж трьома представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). При цьому, акт можуть підписувати тільки особи, які брали участь в контрольному огляді. Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Як слідує з акту про порушення ПКЕЕН серії Н №117111 від 27.11.2015 року (а.с.6), під час проведення перевірки дотримання ПКЕЕН за адресою: вул. Таганрозька буд.10, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, в присутності споживача ОСОБА_1 працівниками ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» виявлено порушення п.48 ПКЕЕН, а саме: «використання недооблікованої електроенергії за допомогою самовільного підключення до електричної мережі поза засобом обліку прихованим способом. Точка підключення за щитком. Додаткова фаза прокладена в стіні під штукатуркою. Порушення продемонстровано».

За фактом виявленого порушення споживача відключено від електропостачання, про що складено акт від 27.11.2015 року (а.с.7).

Нормативне положення пункту 53 ПКЕЕН передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо позивач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підпису акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника.

Не дивлячись на те, що від підпису акту ОСОБА_1 відмовилась, однак його в установленому законом порядку не оскаржувала, та жодних доводів з приводу своєї незгоди в акті не зазначила. При цьому, викладені в акті обставини суд вважає такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду доказами, і не спростовані відповідачем, а сам акт вважає допустимим доказом порушення ПКЕЕН та надає підстави для стягнення збитків, завданих без обліковим використанням електричної енергії, оскільки складений він належним чином, підписаний трьома представника ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» та відповідає вимогам п.53 ПККЕН, тобто є дійсним. До того ж в акті міститься вся необхідна інформація та опис порушення, яке було виявлене на момент складення акта про порушення, а також необхідні дані для визначення згідно з Методикою обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

Дійсність виявленого порушення та факт самовільного підключення поза приладами обліку також підтверджуються фотознімками лічильника і показами допитаних судом в якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які наголошували на тому, що під час вимкнення лічильника електропостачання до приміщення здійснювалось та напруга залишалась за один проводом, підключеним поза приладом прихованим способом. При цьому, в схемі до акту про порушення чітко зафіксоване виявлене місце підключення до електромережі поза приладом обліку.

Посилання відповідача та її представника на невідповідність акту вимогам законодавства та складання з порушеннями суд вважає безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а з вимогами про визнання недійсним рішення постачальника електроенергії про визначення обсягу недоврахованої електроенергії та суми завданих збитків ОСОБА_1, оформленого протоколом засідання комісії, у встановленому законом порядку не зверталася.

Судами встановлено, що акт про порушення та процедура його складання не містять таких порушень, які спростовували б його дійсність, достовірність та законність, в акті про порушення міститься достатньо необхідних даних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу завданих збитків. Разом з тим, дефекти акта перевірки не можуть спростовувати факту порушення, якщо він знайшов своє підтвердження в сукупності інших доказів. Для нарахування споживачу суми недорахованої електроенергії визначальним є сам факт порушення ПКЕЕ, який може доводитися у тому числі, але не виключно актом.

Відповідно до п.37 ПКЕЕН, енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

За результатами проведеного 17.12.2015 року засідання комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕН серії Н №117111 від 27.11.2015 року в присутності споживача оформлено протокол, проведено розрахунок вартості не облікованої електроенергії за період з 27.11.2012 року по 27.11.2015 року, тобто за 1095 днів, за п.3.1 ОСОБА_6 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією по формулі 2.7, в розмірі 44 832,42 грн. за обсягом недорахованої електроенергії 55 506 кВт/ч. (а.с.5).

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість проведеного позивачем розрахунку розміру відшкодувань збитків, суд керується Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.

Як слідує з п.п.6 п.3.1 ОСОБА_6, вона застосовується в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії.

Відповідно до ч.ч.3, 4 п.53 ПКЕЕН, п.п."а" п.3.3. Методики, розмір завданих енергопостачальнику збитків, тобто розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останньої технічної перевірки приладу обліку (контрольного огляду приладу обліку) до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до ОСОБА_6.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічний огляд у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більше ніж за три роки.

Аналізом вказаних норм суд приходить до висновку, що якщо споживач допустив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, а представники постачальника електричної енергії не мали можливості виявити таке підключення під час проведення контрольного огляду засобу обліку, то розрахунок збитків здійснюється з урахуванням дати останньої технічної перевірки чи допуску в експлуатацію електроустановки споживача, але не більше ніж за три роки.

Перевіряючи розрахунок збитків, наданий позивачем, суд погоджується з обчисленим позивачем розміром відшкодування збитків в межах 3-х років за період з 27.11.2012 року по 27.11.2015 року – момент виявлення порушення, які розраховано на підставі акту про порушення ПКЕЕН серії Н №117111 від 27.11.2015 року відповідно до п.п.3 п.3.1, пп. «в» п.3.3 ОСОБА_6 з використанням формули 2.7, за якою визначено величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії – 50,69 кВт/год.

З урахуванням тарифів, що діяли в період розрахунку, обсяг та вартість не облікованої електроенергії складає 44832,42 грн. (а.с.4).

Враховуючи правильність наданого позивачем розрахунку та відсутність його спростування з боку відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем розміру заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення збитків, які завдані АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в результаті споживання не облікованої електроенергії, що визначає специфіку спору, оскільки відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН через самовільне підключення поза приладом обліку, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22, ст.611, ч.1 ст.623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, заподіяння шкоди може породити цивільно-правове зобов'язання, де потерпілий виступає як кредитор, та доводить розмір збитків (ч.2 ст.623 ЦК України), а заподіювач шкоди – як боржник. При цьому, зобов'язання у зв'язку із завданням шкоди виникає за наявності трьох умов (крім наявності підстави виникнення - завдання шкоди), з яких дві мають об'єктивний характер і одна - суб'єктивний. У сукупності вони складають «генеральний делікт» за формулою: хто завдав іншому шкоди, зобов'язаний її відшкодувати.

Майнова шкода у розумінні ч.1 ст.1166 ЦК України – це зменшення майнової сфери потерпілого внаслідок пошкодження чи знищення його майна або внаслідок порушення його особистих немайнових прав. Знищення або пошкодження предметів матеріального світу спричиняє майнову шкоду, грошове вираженні якої називається збитками. Шкода в деліктних зобов'язаннях не тільки є обов'язковою умовою відповідальності, а й виступає як її міра.

У ЦК України поняття, види і зміст збитків поміщено в розділі І «Основні положення», та ці норми є універсальними, оскільки терміном «збитки» законодавець оперує в усіх інститутах цивільного права, у тому числі при застосуванні норм про власність, юридичних осіб, відшкодування недоговірної шкоди тощо.

Значення шкоди в деліктних зобов'язаннях залежить від їх цільового призначення, яке полягає в усуненні майнових наслідків правопорушення, відновлення майнової сфери потерпілого в тому стані, в якому він знаходився до завдання йому шкоди. Ця мета досягається, якщо завдана шкода буде відшкодована в повному обсязі.

Обов'язковою підставою деліктної відповідальності є протиправність поведінки заподіювача шкоди. Делікті зобов'язання ґрунтуються на принципі генерального делікту, згідно з яким кожному забороняється завдавати шкоди майну чи особі. Отже, будь-яке завдання шкоди іншій особі вважається протиправним, якщо особа не уповноважена на це. При цьому слід урахувати, що для права мають значення лише ті людські дії чи бездіяльність, що, виражають волю людини, втілюються у її вчинках. Вольова дія (чи бездіяльність) людини завжди припускає наявність конкретної мети в її свідомості, що й визначає спрямованість її волі, яка виражається в тому чи іншому вчинку. Для притягнення особи до відповідальності необхідно, аби її дія була протиправною. Протиправність звичайно визначається як суперечність поведінки вимогам норми права з одночасним порушенням суб'єктивного права іншої особи. Протиправність є юридичним вираженням шкідливості дій (бездіяльності) правопорушника. Ці дії є шкідливими (суспільно небезпечними), тому що посягають на визначений інтерес, і протиправними тому, що порушують правову охорону цього інтересу.

Необхідною умовою відповідальності за завдання шкоди, є причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) заподіювача шкоди і майновою або моральною шкодою, що виникла у потерпілої особи. Із цього випливає, що відповідальність за наслідками, які настали, можлива лише тоді, коли вони були закономірним результатом вчиненого особою діяння. Дія або бездіяльність, що є однією з умов виникнення цього результату, але не пов'язані з ним внутрішнім необхідним зв'язком, є лише мотивом, але не причиною наслідків, які настали.

Так, ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом із тим, у правовідносинах із відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, що означає, що не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди, що визначено ч.2 ст.1166 ЦК України.

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17.03.2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року « … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».

Натомість, в порушення вимог ст.ст. 12,81 ЦПК України відповідач не надала суду належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б свідчили про відсутність її вини у заподіянні шкоди. Відтак, доводи відповідача про те, що позивачем не доведений факт порушення нею ПКЕЕН, являються неспроможними, оскільки не відповідають зібраним у справі доказам і фактичним обставинам справи.

Вказані обставини в їх сукупності поза розумним сумнівом доводять дійсність факту порушення ОСОБА_1 п.48 ПКЕЕН, а тому вона як споживач повинна нести цивільно-правову відповідальність за завдані збитки.

Враховуючи доведеність в ході судового розгляду завдання збитків АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» саме ОСОБА_1 як одноособовим споживачем послуг та власником будинку в результаті здійснення нею споживання електроенергії поза приладом обліку, що є порушенням в силу п.48 ПКЕЕН із спричиненням збитків, та визначає наявність деліктних зобов’язань, в яких вина її є доведеною та не спростована, а відтак є юридичною підставою для покладення на неї відповідальності із стягненням з неї на користь АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вартості не облікованої електроенергії 44 832,42 грн.

Щодо заявлених позивачем збитків, нарахованих в порядку ст.625 ЦК України у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, суд виходить з наступного.

За положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов’язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї матеріальної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, за прострочення виконання зобов’язань законодавством визначена відповідальність боржника, що дає позивачу право на стягнення коштів відповідно до ст. 625 ЦК України.

Крім того, слід зазначити, що ст.625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Як акцентує увагу ВСУ в постанові від 20.02.2016 року у справі № 6-2759цс15, при розгляді справ про відповідальністьза порушення грошового зобов'язання, передбачену ст.625 ЦК України, слід з’ясувати: чи існує зобов’язання між сторонами, чи це зобов’язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов’язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування статті.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями. Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, а відтак доводи представника відповідача щодо неможливості застосування вказаної норми до спірних правовідносин не заслуговують на увагу.

Перевіряючи заявлений позивачем розмір інфляційних втрат та 3% річних, суд приймає в розрахунок розмір збитків – 44 832,42 грн. та заявлений період з 17.01.2016 року (час прострочки після здійснення розрахунку збитків) по 19.06.2017 року до 10.07.2015 року (час напередодні пред’явлення позову), тобто 520 днів прострочення, що відповідатиме визначеному ст.13 ЦПК України принципу диспозитивності щодо вирішення спору в межах заявлених вимог.

Таким чином, розмір 3% річних становитиме: 44832,42 грн. (сума боргу) * 3% *520 (кількість днів прострочення) : 365 днів/рік : 100% = 1916,13 грн.

Розмір інфляційних втрат в межах заявленого періоду становить 9060,63 грн., виходячи з наступного розрахунку:(44 832,42 * 120,21 (сукупний індекс інфляції) / 100%) – 44 832,42 = 9060,63 грн.

З огляду на те, що представником позивача під час здійснення розрахунку помилково застосовано нижчий сукупний індекс інфляції за заявлений період в розмірі 118,30 та розраховано розмір інфляційних втрат 8211,95 грн., дотримуючись принципу диспозитивності, суд вважає за необхідне стягнути вказану суму в межах заявлених вимог.

Інші доводи та посилання відповідача суд вважає неприйнятними з огляду на їх безпідставність, недоведеність та суперечливе надання ним пояснень з метою уникнення відповідальності та введення суду в оману.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення пред’явлених позивачем майнових вимог із стягненням заявленого розміру збитків, спричинених в результаті споживання не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН в загальному розмірі 54960,50 грн., з яких: сума збитків 44832,42 грн., інфляційних втрат – 8211,13 грн., 3% річних – 1916,13 грн. з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 1600 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору (т.1 а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення збитків за спожиту, але не обліковану електроенергію внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» збитки, спричинені в результаті споживання не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН в розмірі 44 832 (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 42 коп., а також нараховані інфляційні втрати 8211 (вісім тисяч двісті одинадцять) грн. 95 коп., 3% річних – 1916 (одна тисяча дев’ятсот шістнадцять) грн. 13 коп., а загалом 54 960 (п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», код ЄДРПОУ 23359034, юридична адреса: шосе Запорізьке 22, м. Дніпро.

ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повне судове рішення складено 06.11.2018 року.

Суддя Євтушенко О.І.