Ухвала суду № 77662525, 05.11.2018, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/712/18

Номер провадження 2-о/162/11/2018

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

05 листопада 2018 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі :

головуючого- судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря Будько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання у визначеному місці, заінтересована особа - Любешівська селищна рада Любешівського району Волинської області,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту проживання у визначеному місці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в с. Седлище Любешівського району Волинської області в період з 02 червня 2016 року по даний час.Встановлення даного факту потрібно для отримання пільг на дітей, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заявник ОСОБА_1 та представник заінтересованої особи Любешівської селищної ради в судове засідання на розгляд справи не з”явилися.

Вивчивши подані докази, суд приходить до висновку, що в поданих заявником матеріалах заяви вбачається спір про право, який має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов”язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, на думку суду, сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є те, що у ньому відсутній спір про право, об”єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявником своїх суб”єктивних прав.

Згідно положень частини 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Судом встановлено, що встановлення факту проживання у визначеному місці необхідно заявнику для отримання (призначення) пільг на дітей.

Отже, встановлення факту в даному випадку заявник пов”язує з одночасним вирішенням спору про призначення пільг на дітей, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання у визначеному місці слід залишити без розгляду, оскільки вбачається спір про право на призначення пільг на дітей, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви без розгляду.

Встановлено, що ОСОБА_1 при подачі заяви до суду про встановлення факту проживання у визначеному місці сплатив 05 жовтня 2018 року судовий збір в розмірі 352 гривні 40 копійок, що підтверджується квитанцією № 23 ТВБВ №10002/079 Волинського обласного управління АТ „Ощадбанк”.

Враховуючи, що подану заяву ОСОБА_1І про встановлення факту проживання у визначеному місці залишено без розгляду, тому суму сплаченого судового збору в розмірі 352 гривні 40 копійок слід повернути заявнику.

Керуючись ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, ст.ст.260, 261, ч.6 ст. 294 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання у визначеному місці, заінтересована особа - Любешівська селищна рада Любешівського району Волинської області - залишити без розгляду.

Роз'яснити заявнику право на звернення з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 352 (триста п"ятдесят дві) гривні 40 копійок за квитанцією №23 від 05 жовтня 2018 року ТВБВ №10002/079 Волинського обласного управління АТ „Ощадбанк”.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п”ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п”ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: