Ухвала суду № 77660492, 07.11.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/360/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів: в складі головуючого судді Стадченко О.В., суддів Каліуш О.В., Сітнікова Т.Б., при секретарі Циганенко Ю.О., за участю прокурора Мілевського А.М., захисників Бондара В.М., Стойчева Р.В., обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014160690000043 від 23.09.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 189, ч.1 ст. 410, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ст. 198 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014160690000043 від 23.09.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 189, ч.1 ст. 410, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ст. 198 КК України.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії особистої поруки та виконання обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 на два місяці, посилаючись на наявність ризиків, які не перестали існувати на теперішній час.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.

Захисник Бондар В.М. в судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу обвинуваченому, посилаючись на те, що клопотання прокурора шаблонне і незмінне на протязі всього розгляду кримінального провадження. Вважав що ризики, на які посилається прокурор минули, а, перебуваючи на волі, обвинувачений не вчинив жодного порушення і довів свою належну процесуальну поведінку.

Захисник Стойчев Р.В. в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що на протязі десяти місяців обвинувачений жодного разу не порушував покладені на нього обов'язки. Ризики, на які посилається кожного разу прокурор, не підтверджені доказами. Просив вирішити питання щодо недоцільності продовження запобіжного заходу або змінити його на більш м'який - як особисте зобов'язання.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думки захисників і вважав, що прокурор не довів існування будь - якого ризику, а лише послався на ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вважав клопотання прокурора безпідставним і просив його не розглядати.

Народний депутат України ОСОБА_6, електронною поштою надав суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистої поруки над ОСОБА_3.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, прийшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Тобто, судом здійснюється контроль за обґрунтованістю обрання та необхідністю збереження обвинуваченому запобіжного заходу.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді особистої поруки Народного депутата України ОСОБА_6 та зобов'язано обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Наведені вище обов'язки покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 на строк два місяці, до 07 листопада 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є не тільки наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а й наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може вчинити дії передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

На переконання суду, прокурором в судовому засіданні доведено існування на теперішній час ризику, передбаченого п. 3 ст. 177 КПК України - незаконного впливу на потерпілого, а також на свідків у кримінальному провадженні, оскільки судове провадження по справі триває, свідки наразі ще не допитані безпосередньо судом; і з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3, згідно обвинувального акту, під час вчинення кримінальних правопорушень застосовував зброю по відношенню до потерпілого, погрожував позбавленням життя і знищенням майна, а також проходив військову службу зі свідками у справі, може спробувати вплинути на останніх з метою зміни ними показів на його користь.

Дані щодо відсутності порушень з боку обвинуваченого ОСОБА_3 покладених обов'язків, не нівелюють існування ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків, оскільки, відповідно до вимог ст.177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам незаконно впливати на потерпілого, свідків, а не метою реагування на вже існуючий факт залякування або іншого незаконного впливу на потерпілого або свідків.

Проте, суд вважає, що прокурором не доведено в судовому засіданні, належними доказами, існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду. Доводи прокурора, на обґрунтування вказаного ризику, про те, що останній після вчинення кримінальних правопорушень самостійно до правоохоронних органів не звернувся, не може свідчити про його ухилення від суду. Крім того, з часу зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_3 належним чином виконував обов'язки щодо явки до суду. Також, на переконання суду, прокурором не доведено існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки зазначений ризик ґрунтується лише на припущеннях та об'єктивно нічим не підтверджений. Виявлення за місцем мешкання ОСОБА_3 зброї та її вилучення, не може вказувати на те, що останній буде продовжувати вчиняти злочини з вилученою зброєю. Крім іншого, прокурором в судовому засіданні не доведені обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наявного ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам …

В силу ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосовувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті…

Оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.187 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання ОСОБА_3 винуватим; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання - наявність в нього родини; відсутність судимостей; відсутність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; суд дійшов висновку, що попередження існуючого ризику і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 можливе і при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу як особисте зобов'язання.

Отже, за наведених вище підстав, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки Народного депутата України ОСОБА_6 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді особистої поруки Народного депутата України ОСОБА_6 на особисте зобов'язання, оскільки вважає, що такий запобіжний захід на теперішній час є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, дотримання ним процесуальних обов'язків і зможе запобігти наявному ризику передбаченому п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього осудом обовязки передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177,178,179, 194, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з особистої поруки Народного депутата України ОСОБА_6 на особисте зобов'язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки передбачені ч.5ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки, передбачені ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання взятих на себе зобов'язань, відповідно до яких у разі невиконання ним, взятих на себе зобов'язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Строк дії даної ухвали - два місяці, тобто до 07 січня 2019 року включно.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора - процесуального керівника в цьому кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Судді: