Постанова № 7765956, 28.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2010 року Справа № 2а-27827\09\1270 Категорія 2.20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

позивача: Ситнікової М.В. (довіреність №1-3/3д-6 від 10.12.2009), відповідача: Шохи С.Є. (довіреність №10/132-24), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Державної інспекції з енергозбереження про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування п.10 припису до акту №15-13/033 від 13.03.2009, постанови № 12-15/033-1 від 26.05.2009 про застосування економічних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Державної інспекції з енергозбереження про визнання дій щодо винесення постанови №12-15/033-1 від 26.05.2009 та п.10 припису до акту №15-12/033 від 13.03.2009 протиправними, визнання незаконними та скасування п.10 припису до акту №15-12/033 від 13.03.2009 та постанови №12 -15/033-1 від 26.05.2009 про застосування економічних санкцій.

У обґрунтування позову зазначено, що 10 березня 2009 року представниками державної інспекції з енергозбереження територіального управління по Луганській області було проведено перевірку використання паливно - енергетичних ресурсів ВП шахта ім. Космонавтів ДП «Ровенькиантрацит». Перевіркою встановлено, що всього нераціонально використано електроенергії із-за фактичних зовнішніх протоків повітря у системі провітрювання на суму 151156,62 грн. До акту перевірки представниками відповідача був складений припис, де у п.10 було приписано ДП «Ровенькиантрацит» сплатити підвищену плату згідно Постанови №15-12/33-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно - енергетичних ресурсів у термін до 16 квітня 2009 року.

26.12.2009 Державною інспекцію з енергозбереження винесено постанову №12-15/033-1 про застосування економічних санкцій у сумі 302313,24 грн.

Позивач вважає, що постанова №15-12/033-1 від 26.05.2009 є незаконною.

Крім того, у приписі від 16.03.2009 було вказано, що перевірка виконання припису буде проведена у вересні 2009 року. При виконанні припису 02.09.2009 представниками позивача був складений акт №15-12/135 у якому зазначено, що невиконаних пунктів припису від 16.03.2009 немає і економічні санкції до ВП шахта ім. Космонавтів не застосовуються.

У судовому засіданні представник позивача доповнив позовні вимоги (а.с.40-41) зазначив, що представники державної інспекції з енергозбереження територіального управління по Луганській області у акті перевірки нарахували суму нераціонального використання електроенергії із-за перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря на підставі «Методики визначення неефективного використання паливно енергетичних ресурсів», перезатвердженої наказом НАЕР від 13.12.2006 № 89.

Позивач стверджує, що представники державної інспекції з енергозбереження не мали права використовувати вказану Методику № 89 від 13.12.2006 у звязку із тим, що наказ НАЕР № 89 від 13.12.2006 не пройшов державну реєстрацію у Мінюсті, як того вимагає Постанова Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992, якою затверджено «Положення про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади».

У звязку з чим представник позивача вважає, що представники державної інспекції з енергозбереження не мали права розраховувати нераціональне використання електроенергії із-за перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря згідно «Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів» і не мали права виносити постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеному в наданому запереченні (а.с.33-35).

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір про визнання дій відповідача щодо винесення постанови № 12-15/033-1 від 26.05.2009 та застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, а також у викладенні п.10 припису до акту відносно ДП «Ровенькиантрацит» протиправними, відповідно визнання незаконними та скасування п.10 припису до акту №15-12/033 від 13.03.2009 і постанови №12 -15/033-1 від 26.05.2009 про застосування економічних санкцій.

У судовому засіданні встановлено, що позивач Державне підприємство «Ровенькиантрацит» є юридичною особою, і.к.32320704 (а.с.26).

Згідно Статуту (а.с.24-25) Державне підприємство «Ровенькиантрацит» засноване на державній власності згідно з наказом Мінпаливоенерго України від 31 березня 2003 року № 158 та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.

Відповідно до ст.25 Закону України від 01 липня 1994 року № 74/94-ВР «Про енергозбереження» завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами.

Державний контроль у сфері енергозбереження відповідно до ст.26 Закону України від 01 липня 1994 року № 74/94-ВР «Про енергозбереження» здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Правові та організаційні заходи, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контрою), їх посадових осіб під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877 (далі Закон № 877).

Згідно із Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 № 1039, Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується.

Державна інспекція з енергозбереження:

- у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження;

- здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються для:

1) виробництва продукції;

2) надання послуг населенню (електро-, водо-, тепло-, газопостачання); видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання зазначених ресурсів;

- здійснює контроль за впровадженням енергозберігаючих технологій та теплоізоляційних матеріалів під час будівництва і реконструкції підприємств, об'єктів житлово-цивільного призначення незалежно від форми власності.

Державна інспекція з енергозбереження за Положенням має право:

- складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів;

- застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання;

Згідно із пунктом 9 Положення Державна інспекція з енергозбереження для реалізації покладених на неї завдань утворює за погодженням з Головою НАЕР територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Інспекції.

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2000 за № 653/4874 (далі Порядок № 64).

Детально порядок складання акту та його зміст визначені п.6 ст.7 Закону України № 877. Відповідно до п.6 ст.7 закону України № 877, …посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства… Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до п. 12 Порядку № 64 за результатами перевірки інспектор складає акт. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Таким чином, акт перевірки повинен відповідати вимогам п.6 ст.7 закону України № 877 та додатку № 1 до порядку № 64.

Сторонами визнано, що 10 березня 2009 року представниками державної інспекції з енергозбереження територіального управління по Луганській області проведено перевірку ВП «Шахта імені Космонавтів» державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань використання паливно-енергетичних ресурсів, за результатами якої складено акт від 13 березня 2009 року № 15-12/033 (а.с.6-15).

В ході перевірки, серед іншого, встановлено нераціональне використання електроенергії із-за перевищення фактичних внутрішніх витоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими (а.с.12-13).

Нераціональне використання електроенергії із-за перевищення фактичних внутрішніх витоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими у розмірі 151156,62 грн. визначені по формулам згідно Методики визначення та розрахунків втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах вугільної промисловості, затвердженої наказом НАЕР від 06 грудня 2007 року № 161 і впровадженої в практику наказом Державної інспекції з енергозбереження від 25 грудня 2007 року № 254, та Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, перезатвердженої наказом НАЕР від 13 грудня 2006 року № 89.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 64, у разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством.

До акта перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 13 березня 2009 року № 15-12/033 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області винесено припис від 16 березня 2009 року (а.с.16-17) , у п.10 якого зазначено, сплатити підвищену плату згідно Постанови №15-12/033-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно енергетичних ресурсів.

Крім цього в приписі зазначено, що перевірка його виконання буде проведена в вересні 2009 року та звернено увагу, що невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження відповідно до ст. 188-14 КУпАП» тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства, установи, організації незалежно від форми власності.

Відповідно до ст.27 Закону України від 01 липня 1994 року № 74/94-ВР «Про енергозбереження», порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність .

Відповідно до п.4 Положення № 1039, відповідач має право застосовувати до підприємств економічні санкції за умови виявлення фактів неефективного (марнотратного) використання ресурсів.

Пунктом 15 Порядку № 64 передбачено право відповідача, на підставі акту перевірки підприємства, прийняти рішення у формі постанови про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів відповідно до законодавства України.

З системного аналізу зазначених нормативних документів вбачається, що постанова про застосування економічних санкцій приймається на підставі акту перевірки та повинна містити норми закону порушені позивачем.

На підставі акта перевірки від 13 березня 2009 року № 15-12/033-1 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області прийнято постанову від 26.05.2009 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів з причини перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі провітрювання шахти над розрахунковими, у розмірі 302313,24 грн. (а.с.18-20).

Позивач стверджує, що постанову 26.05.2009 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 302313,24 грн. отримав лише після відкриття провадження по зазначеній справі, тобто після 17 листопада 2009 року.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що при перевірці виконання припису 02.09.2009 представником позивача був складений акт №15-12/135, у якому зазначено, що не виконаних пунктів припису немає (а.с.21-22).

Як вбачається з акта перевірки територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 13 березня 2009 року № 15-12/033 нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів із-за перевищення фактичних внутрішніх витоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими, у розмірі 151156,62 грн. , розраховувалось по формулам згідно Методики визначення та розрахунків втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах вугільної промисловості, затвердженої наказом НАЕР від 06 грудня 2007 року № 161 і впровадженої в практику наказом Державної інспекції з енергозбереження від 25 грудня 2007 року № 254, та Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, перезатвердженої наказом НАЕР від 13 грудня 2006 року № 89.

Посилання відповідача на Методику визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, перезатверджену наказом НАЕР від 13 грудня 2006 року № 89, та Методику визначення та розрахунків втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах вугільної промисловості, затвердженої наказом НАЕР від 06 грудня 2007 року № 161 і впровадженої в практику наказом Державної інспекції з енергозбереження від 25 грудня 2007 року № 254, є безпідставними, оскільки вказані Методики не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України. Суд зазначає, що відповідач не може керуватися цими Методиками з огляду на принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень субєкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Сторонам розясненні вимоги статей 69-72 КАС України, наслідки їх невиконання, запропоновано надати необхідні докази по справі та заперечення у разі невизнання адміністративного позову.

Сторони стверджують, що ними були надані всі необхідні та можливі докази по справі.

Суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів та доказів у справі.

На виконання вимог ст.ст.11, 71 КАС України, суд вважає, що ним були вжиті всі передбачені законом заходи, необхідні для зясування обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Державної інспекції з енергозбереження задовольнити.

Визнати дії державної інспекції з енергозбереження щодо винесення постанови № 12-15/033-1 від 26.05.2009 і застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, викладення п.10 припису до акту відносно державного підприємства «Ровенькиантрацит» протиправними.

Визнати протиправним та скасувати п.10 припису територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 16.03.2009 до акта перевірки №15-13/033 від 13.03.2009.

Визнати протиправною та скасувати постанову територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області № 12-15/033-1 від 26.05.2009 про застосування економічних санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Ровенькиантрацит» (ідентифікаційний код 32320704, місцезнаходження: 94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 02 лютого 2010 року.

Суддя: К.О.Пляшкова