Рішення № 77659054, 07.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3369/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Єгунової О.М.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області № 00049391305 від 24.09.2018.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно приписів податкового законодавства, розмір земельного податку напряму залежить від визначеного в договорі розміру орендної плати. За таких підстав, при відсутності зміни суми орендної плати, податковий орган не наділений правом на свій розсуд збільшувати розмір податкового зобов’язання.

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Головним управлінням ДФС у Чернігівській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період з 2015 по 2018 роки.

Перевіркою було встановлено, що ФОП ОСОБА_2 є платником орендної плати на землю.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 21.10.2010 Євминська сільська рада (далі “Орендодавець”) надала ФОП ОСОБА_2 (далі “Орендар”) в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання загальною площею 0,5276 га.

На земельній ділянці розміщені об’єкти нерухомого майна – нежитлові будівлі гаражів, які належать на правах власності Орендарю. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 27540,72 грн. Договір укладено строком на 49 років.

Відповідно до п.9 договору оренди земельної ділянки від 21.10.2010 розмір орендної плати становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає у грошовій формі 2754,07 грн. на рік.

Згідно з п.10 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням цільового призначення та коєфіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Також, відповідно до п. 13 вказаного вище договору оренди земельної ділянки, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, в тому числі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно листа державного агентства земельних ресурсів України від 14.01.2015 № 6-28-0.22-215/2-15 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2015 року становить 1,249.

Згідно листа державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2016 року становить 1,433.

Згідно листа державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 №22-28-0.22-443/2-17 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення за 2016 рік - 1,06.

Згідно листа державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2018 №6-28-0.22-244/2-18 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення за 2017 рік - 1,0.

В ході проведення перевірки було встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки орендованої позивачем, з урахуванням індексації, повинна складати за 2015 рік - 34398,36 грн. (27540,72 *1,249), за 2016 рік – 49292,82 грн. (34398,36 *1,433), за 2017 рік – 52250,42 грн. (49292,85 *1,06), за 2018 рік – 52250,42 грн. (52250,42 *1,0).

Згідно п. 288.5. ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

За результатами перевірки орендна плата за період з липня 2015 року по грудень 2015 року складає 1719,94 грн., за 2016 рік складає 4929,28 грн, за 2017 рік складає 5225,04 грн, за період з січня 2018 року по липень 2018 року - 3047,94 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 порушено п. 289.1 та п. 289.2. статті 289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме ФОП ОСОБА_2, при розрахунку орендної плати за землю, не здійснював індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки в результаті чого платником занижено орендну плату за землю, що підлягає сплаті в розмірі 6430,48 грн., а саме за період з липня 2015 року по грудень 2015 року на 342,93 грн., за 2016 рік на 2175,21 грн, за 2017 рік на 2470,97 грн, за період з січня 2018 року по липень 2018 року - 1441,37 грн.

Платником орендної плати, керуючись п. 288.2. ст. 288 Податкового кодексу України, є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування, відповідно до п. 288.3. ст. 288 Податкового кодексу України, є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати, згідно з п. 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України, встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.7. ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно ст. 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 20 лютого подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

При цьому згідно із п. 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 289.1. ст. 289 ПКУ для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно п. 289.2. ст. 289 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно, залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно пункту 289.3 статті 289 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Зважаючи на наведене, судом встановлено, що виносячи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв правомірно, підставно та в межах своїх повноважень і підстави для скасування ППР є відсутніми.

Враховуючи викладене вище, в задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2018 року.

Суддя С.Л. Клопот