Рішення № 77658979, 07.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3138/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення №350 від 20.06.2018 та зобов'язання здійснити перерахування та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки №15 від 14.02.2012 із заробітної плати 2691,24 крб. за період роботи по ліквідації наслідків на ЧАЕС з 01.07.1986 по 31.08.1986, виданої ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346", починаючи з 17.07.2017 з урахуванням сплаченого.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про порушення прав у сфері публічно-правових відносин спірним рішенням відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату №15 від 14.02.2012, виданої ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346", де його заробітна плата за період роботи в зоні відчуження була приведена у відповідність із урядовими нормативними документами, з яких нещодавно було знято гриф "Таємно".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Лубенським ОУ ПФУ Полтавської області надано відзив на адміністративний позов, де відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки невід'ємною складовою підстав та порядку перерахування пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання. Перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам. Зазначав про безпідставність проведення розрахунку заробітку із застосуванням зони небезпеки 3 (кратність 4), в той час як відсутні первинні документи, які б підтверджували роботу ОСОБА_1 в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Архівна довідка від 28 березня 2012 року № 71944, видана галузевим Державним архівом Міністерства оборони України, не містить інформації щодо виконання ОСОБА_1 робіт в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Інформація про виконання робіт особовим складом військової частини в зоні № 3 не дає підстав для застосування зони небезпеки до конкретної особи, так як згідно законодавства підставою для перерахунку заробітку з застосуванням кратності є підтвердження первинними документами безпосередньої участі особи в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в конкретній зоні небезпеки.

Позивач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання; представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є пенсіонером та учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС І - категорії, інвалідом II групи, безстроково по захворюванню, пов'язаному з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пенсію отримує через Лубенське ОУПФУ.

З 02 січня 1986 року був зарахований учнем в АТП 16043, яке з 26 червня 1986 року перейменоване в Хорольське АТП-15346 (в даний час ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346"). 01 червня 1986 року на підставі ст. 72 Закону СРСР "Про загальну військову повинність" призваний на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де перебував у в/ч 61511 по 04 вересня 1986 року та виконував роботи в 30 км зоні відчуження в період з 08 червня 1986 року по 01 вересня 1986 року. Після виконання робіт на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС повернувся до попереднього місця роботи, де йому нарахована та виплачена заробітна плата за час перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 1036 крб.

Позивач пояснював, що у подальшому йому стало відомо, що грошове забезпечення йому нараховане та виплачене без врахування документів, які на той час були під грифом "таємно" та "для службового користування" і діяли на той час та є чинними тепер:

- Постанова від 10.06.1986 року № 207-7 ОСОБА_2 міністрів УРСР та Української республіканської ради професіональних спілок;

- Закон України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” п. 1 ст. 54 ЗУ № 796-ХП;

- Постанова від 07.05.1986 року № 524-156 ЦК КПРС Президії верховної ради СРСР ОСОБА_2 міністрів СРСР всесоюзна центральна рада професіональних спілок;

- ОСОБА_2 № 1031 рс від 23.05.1986 року РМ СРСР Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- ОСОБА_2 № 964 рс від 17.05.1986 року РМ СРСР Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати;

- Постанова № 665-195 від 05.06.1986 року РМ СРСР всесоюзна центральна рада професіональних спілок;

- Постанова № 168-5 від 08.05.1986 року РМ УРСР Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств організацій зони ЧАЕС;

- ОСОБА_3 УРСР від 23.09.1986 року № 136-с;

- ОСОБА_3 № 03-3/1652-018-213 від 13.04.2001 року Міністерства праці та соціальної політики України від 29.10.1992 року № 09-3751;

- Постанова № 1210 від 23.11.2011 року КМ України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.

У зв'язку з тим, що вимоги вище перелічених актів не були враховані при обчисленні заробітної плати позивача за відповідні періоди, то ОСОБА_1 звернувся до ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346" за перерахунком заробітної плати за період роботи у зоні відчуження в 1986 році.

Заробітна плата за час перебування на роботах по ліквідації наслідив аварії на ЧАЕС була перерахована з врахуванням нормативних документів, які діяли на час його перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346", відповідно була видана довідка № 15 від 14.02.2012 з перерахованою заробітною платою для подачі її до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області для нарахування пенсії у відповідності до постанови КМУ № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Розрахунок оплати праці позивачу за роботу в 30 км зоні відчуження у складі в/ч 61511 за вищевказаний період проведено в наступному порядку: враховано встановлений 6-годинний робочий день, посадовий оклад поділено на фонд робочого часу (при 6-годинному робочому дні), відповідно до вимог постанови ОСОБА_2 міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 тарифну ставку підвищено на 100%, за основним місцем роботи зберігалися тарифна ставка за кожен календарний день та середня заробітна плата за кожен робочий день, враховано оплату праці за фактично виконану роботу, оплату праці за роботу у вихідні дні у подвійному розмірі, з урахуванням кратності, враховано (додано до середньої заробітної плати для перерахунку пенсії) премію 400 крб. відповідно до п. 3 постанови РМ УРСР № 207-7 від 10.06.1986 року, визначено розмір середньої заробітної плати для перерахунку пенсії.

Отримавши дану довідку з перерахованою заробітною платою, позивач 17.07.2017 звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з приводу перерахунку та виплати пенсії згідно вказаної довідки.

Лубенським ОУПФУ своїм рішенням від 26.09.2017 №358 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки довідка видана з порушенням норми чинного законодавства.

Так, безпідставно проведено розрахунок заробітку з застосуванням зони небезпеки 3 (кратність 4), в той час як відсутні первинні документи, які б підтверджували роботу ОСОБА_1 в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Архівна довідка від 28 березня 2012 року № 71944, видана галузевим Державним архівом Міністерства оборони України, не містить інформації щодо виконання ОСОБА_1 робіт в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Інформація про виконання робіт особовим складом військової частини в зоні № 3 не дає підстав для застосування зони небезпеки до конкретної особи, так як згідно законодавства підставою для перерахунку заробітку з застосуванням кратності є підтвердження первинними документами безпосередньої участі особи в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в конкретній зоні небезпеки.

Обчислення заробітку проведено на підставі різних законодавчих актів, що застосовувалися в різні періоди для обчислення заробітку за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач вважаючи таку відмову незаконною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує його право на пенсійне забезпечення, звернувся до суду.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.03.2018 у справі №539/3019/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений: скасовано рішення Лубенського ОУПФУ № 358 від 26 вересня 2017 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1, згідно заяви та довідки про заробітну плату виданої ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346" № 15 від 14 лютого 2012 року, як незаконне. Пенсійний орган зобов'язано перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки № 15 від 14 лютого 2012 року із заробітної плати 2691,24 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01 липня 1986 року по 31 серпня 1986 року, виданої ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346", починаючи з 17 липня 2017 року, з урахуванням сплаченого.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі №539/3019/17 рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.03.2018 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, сул. Суворова, 45/2, ІПН - НОМЕР_1, паспорт сері КО №079784, виданий 21 березня 2000 року Лубенським МРВ УМВС України в Полтавській області, пенсію відповідно до довідки № 15 від 14 лютого 2012 року із заробітної плати 2691,24 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01 липня 2986 року по 31 серпня 1986 року, виданої ВАТ «Хорольське автотранспортне підприємство 15346», починаючи з 17 липня 2017 року, з урахуванням сплаченого, - з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги ОСОБА_1. Зобов'язано Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2017 року про перерахунок пенсії. В іншій частині рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 березня 2018 року, - залишено без змін.

На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі №539/3019/17 відповідачем розглянуто заяву ОСОБА_1 від 17.07.2017, та рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 350 від 20.06.2018 року відмовлено в перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки підприємства, оскільки безпідставно проведено розрахунок заробітку з застосуванням зони небезпеки 3 (кратність 4), в той час як відсутні первинні документи, які б підтверджували роботу ОСОБА_1 в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Архівна довідка від 28 березня 2012 року № 71944, видана галузевим Державним архівом Міністерства оборони України, не містить інформації щодо виконання ОСОБА_1 робіт в конкретній зоні небезпеки зони відчуження. Інформація про виконання робіт особовим складом військової частини в зоні № 3 не дає підстав для застосування зони небезпеки до конкретної особи, так як згідно законодавства підставою для перерахунку заробітку з застосуванням кратності є підтвердження первинними документами безпосередньої участі особи в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в конкретній зоні небезпеки.

Таким чином, за висновком відповідача у наданій довідці невірно визначено показник кратності, так як відсутні первинні документи, які б підтверджували роботу ОСОБА_1 в конкретній зоні небезпеки зони відчуження.

Крім того, у цьому ж рішенні відмічається, що обчислення заробітку проведено на підставі різних законодавчих актів, що застосовувалися в різні періоди для обчислення заробітку за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Так з моменту аварії оплата праці для працюючих в зоні відчуження регулювалась постановою ЦК КПРС, Президії Верховної ради СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, тобто проводилася за підвищеними до 100 процентів тарифними ставками (посадовими окладами) незалежно від населеного пункту. ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 було доручено установити зони небезпеки, де оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кілометрової зони, розділеної на III, II, І зону небезпеки, проводиться відповідно у 5-, 4-, 3- кратному розмірі тарифних ставок (посадових окладів).

Позивач не погодився із рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 20.06.2018 № 350 у зв'язку з чим звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд виходить із такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом статті першої Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом.

Нормами статті 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-XII (далі по тексту – Закон №796-XII ) передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності з частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок ЧАЕС можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Частиною 5 цієї статті 54 Закону № 796-XII передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі за текстом – Порядок №1210).

Позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.06.1986 року по 04.09.1986 року, що підтверджується архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України та не заперечується відповідачем.

Згідно ч. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-2 “Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища”, листом ОСОБА_3 УРСР від 13.06.1989 року № 10-769 повідомлено, що ОСОБА_2 Міністрів СРСР зняла гриф “секретно” з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 року № 1497-378, розпоряджень від 03.09.1986 року № 1767-рс і від 11.12.1986 року № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 08.05.1986 року № 168-5, від 10.06.1986 року № 207-7, розпорядження ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 10.09.1986 року № 530-рс, від 16.12.1986 року № 694-рс, від 06.01.1988 року № 12-рс та листи ОСОБА_3 УРСР, якими доводились зазначені рішення ОСОБА_2 Міністрів УРСР: № 4с від 09.05.1986 року, № 58с від 11.06.1986 року, № 132с від 16.09.1986 року, № 179с від 25.12.1986 року, № 8с від 22.01.1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС “Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища” від 05.10.1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого п.п. 1 п. 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Отже, ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346" визначена кратність із врахуванням розсекреченої постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7.

Крім того, архівна довідка від 28 березня 2012 року № 71944, видана галузевим Державним архівом Міністерства оборони України містить інформацію про виконання особовим складом військової частини 61511, у т.ч. старшим сержантом ОСОБА_1, який призваний на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де перебував у в/ч 61511 по 04 вересня 1986 року, робіт в зоні № 3, в особливій зоні м. Прип'ять Чорнобильського району. У наказах командира в/ч 61511 виїзди рядового та сержантського складу в/ч 61511 в райони виконання спеціальних робіт в зони Чорнобильської АЕС відображено кількісно, іменні списки не додаються.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду письмових доказів на спростування інформації зазначеної у вказаній довідці.

Відповідно до постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195 “Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища” (постанова ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7), оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Як передбачено п. 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 “Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС”, підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Згідно Постанови ОСОБА_3 СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року № 153/10-43, премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (п.п. 4 п. 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7).

Виходячи з п. 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07.05.1986 року, п. п. 1,4 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 року, п. 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_2 професійних Спілок № 207-7 від 10.06.1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, постановою ОСОБА_3 СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.10.1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України “Про правонаступництво України”, вказані нормативні акти не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не передбачені, у зв'язку з чим вони є діючими на теперішній час.

Зі змісту спірної довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати (грошового забезпечення) проводився на підставі постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР 10.06.1986 року № 207-7 та постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13 лютого 2018 року а справі № 358/1179/17.

Судом встановлено, що згідно акта № 514 від 19 вересня 2017 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перевірку достовірності довідок про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 році було проведено позапланову перевірку ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346" стосовно достовірності довідки про заробітну плату, виданої ОСОБА_1 за № 15 від 14.02.2012 та № 112 від 22.06.2011. За результатами перевірки встановлено, що дані суми в довідці відповідають сумам зазначеним у первинних документах.

Слід зазначити, що відповідач не надав будь-які письмові докази, які б свідчили про незаконність цієї довідки. Таким чином, довідка №15 від 14.02.2012 враховується та є належним доказом.

Оскільки зазначені в цій довідці дані є підтвердженими розрахунковими документами (відомостями), а тому наявні підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки № 15 від 14.02.2012, виданої ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346".

Доводи відповідача щодо проведення ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346" обчислення заробітної плати позивача на підставі різних законодавчих актів, що застосовувалися в різні періоди для обчислення заробітку за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не на підставі первинних документів, судом оцінюються критично з огляду на таке.

Вище переліченими нормативними актами були встановлені підвищення до фактичних складових заробітної плати окреслених осіб. В даному ж випадку дані підвищення не були своєчасно застосовані до обрахунку заробітної плати для призначення пенсії позивачу.

Однак, це в жодному випадку не означає, що позивач має бути позбавлений права на належну йому частину заробітної плати, хоч вона йому і не була нарахована своєчасно.

Як зазначено у рішенні Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013, з аналізу положень трудового законодавства слідує, що обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у статті 94 Кодексу і статті 1 Закону, та гарантовані державою виплати, передбачені у статті 12 Закону.

Право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

При цьому, у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, строки звернення за усуненням таких порушень не застосовуються.

Тож ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346" було зобов'язане здійснити перерахунок заробітної плати позивача на підставі його звернення та включити до її складу своєчасно не застосовані підвищення.

Згідно пункту 3 частини 3 Порядку № 1210 обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Враховуючи, що позивач пропрацював у зоні відчуження менше 12 місяців підряд, пенсія йому має обраховуватися згідно довідки № 15, виданої 14.02.2012 ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346", виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці роботи підряд у зоні відчуження, а саме за липень 1986 року (31 календарний день), серпень 1986 року (31 календарний день).

За змістом розрахунку заробітної плати до довідки від 14.02.2012 № 15 перерахунок заробітної плати позивача за вказаний період здійснювався виходячи із роботи останнього у липні, серпні 1986 року у ІІІ зоні небезпеки.

Згідно вказаного розрахунку заробітна плата для перерахунку пенсії відповідно до п. 1 ст. 54, ст. 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за два повні календарні місця роботи у зоні ЧАЕС за вказаний період розрахована без додавання премії 60% тарифної ставки.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що нормативно правові акти, якими встановлено виплату посадового окладу в подвійному розмірі та встановлено кратність за зонами небезпеки, не можуть застосовуватися одночасно, оскільки такі акти діяли одночасно та не суперечили одне одному.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В спірному випадку суд вважає, що відповідачем на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано суду жодних доказів, що відомості, які містяться в довідці про заробіток позивача, виданої ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346", 14.02.2012 № 15 містять неправдиві або недостовірні дані.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду письмових доказів, які б свідчили про незаконність цієї довідки.

Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладені у постанові від 24.11.2015 у справі № 539/3949/14-а (номер в ЄДРСР 54688735) та постанові від 24.11.2015 у справі № 539/339/15-а (номер в ЄДРСР 54688661).

Право позивача на призначення пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 році в розмірі фактичної заробітної плати з роботу у зоні відчуження із врахуванням коефіцієнта 2, 3, 4, а не виходячи з мінімальної заробітної плати в Україні, передбачено п. 1 Порядку № 1210 і не може відповідачем тлумачитись та застосовуватись на власний розсуд.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі наданих ним документів про заробітну плату, одержану в зоні відчуження, необґрунтованою, а тому суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про скасування означеного рішення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, зважаючи на те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправними і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог в частині вимог про скасування рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 20.06.2018 № 350 та визнати його протиправним та скасувати.

Суд також погоджується із обраним позивачем способом захисту його порушених прав, а тому вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії і провести виплати ОСОБА_1 із заробітної плати відповідно до довідки ВАТ "Хорольське автотранспортне підприємство 15346" від 14.02.2012 №15 починаючи із 17 липня 2017 року з урахуванням раніше сплачених сум.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( вул. Суворова, 45/2, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, рнокпп НОМЕР_1) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 37710525) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 20 червня 2018 року № 350 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату від 14 лютого 2012 року № 15, виданої Відкритим акціонерним товариством "Хорольське автотранспортне підприємство 15346".

Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерехунок пенсії і провести виплати ОСОБА_1 відповідно до довідки Відкритого акціонерного товариства "Хорольське автотранспортне підприємство 15346" від 14 лютого 2012 року № 15 починаючи із 17 липня 2017 року з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_4