Рішення № 77658673, 29.10.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2774/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправним та скасування висновку і зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Чернігівський МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок Чернігівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області про внесення змін до актового запису цивільного стану від 05.06.2018, у частині відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 від 05.05.1959 № 53, складеного виконавчим комітетом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, у графі національності батька - з «росіянина» на «німця»; зобов'язання Чернігівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 від 05.05.1959 № 53, складеного виконавчим комітетом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № НОМЕР_2 від 18.12.2010, у частині запису національності батька ОСОБА_3 - «німець» замість «росіянин».

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що оскаржуваний висновок Чернігівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області є протиправним та таким, який підлягає скасуванню, оскільки внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_1 від 05.05.1959 № 53 у частині зазначення національності батька позивача «німець» замість «росіянин» жодним чином не впливає ані на інтереси держави, ані на інтереси суспільства в цілому.

Ухвалою суду від 07.08.2018 відкрито провадження у справі та призначено останню до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.09.2018, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Лиманську селищну раду Роздільнянського району Одеської області.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його та позивача участі, у якій зазначено, що останні позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від Чернігівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника та одночасно повідомлено, що останнє проти прийняття рішення заперечень не має і покладається на розсуд суду. Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області надіслала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та одночасно повідомила, що згодна з позовними вимогами ОСОБА_1

Судове засідання проводилось у порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Одеса, його батьками є ОСОБА_3 (національність «росіянин») та ОСОБА_4 (національність «українка»), про що в книзі записів актів громадянського стану 05.05.1959 зроблено відповідний запис за № 53, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача від 05.05.1959 серії НОМЕР_3 (а.с.15,16).

Як вбачається з матеріалів справи, батьками батька позивача - ОСОБА_3 є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, національність «росіянин» та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, національність «німка» (а.с.12,17,29,30).

З метою підтвердження своєї національності та національності батька, який був військовим офіцером радянських військ, але виховувався у німецьких традиціях та вважав себе німцем, позивач звернувся до Чернігівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області з заявою про внесення змін до актового запису про своє народження щодо національності його батька, змінивши її з «росіянин» на «німець».

Висновком Чернігівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області від 05.06.2018 позивачу, зокрема, відмовлено у внесенні змін до актового запису про його народження від 05.05.1959 № 53, складеного виконавчим комітетом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, у частині зміни національності його батька з «росіянин» на «німець», у зв'язку з відсутністю достатніх підстав (а.с.32).

Як вбачається з оскаржуваного висновку, в актовому записі про шлюб батьків позивача від 28.02.1957 № 11, складеному виконавчим комітетом Олишівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 14.04.2012 № 67879538, зазначено національність чоловіка - «росіянин». Також в актовому записі про смерть батька позивача від 12.01.1983 № 42, складеному Чернігівським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 20.10.2012 № 83630044, зазначено національність померлого - «росіянин». У свою чергу, в актовому записі про шлюб батьків батька позивача від 13.08.1985 № 48 /поновлений/, складеному районним відділом ЗАГС м. Каркаралінська Карагандинської області республіки Казахстан, зазначено національність чоловіка - «росіянин», національність дружини - «німка».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України від 01.07.2010 № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі -Закон № 2398-VI), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (далі - Правила № 96/5).

Статтею 49 Цивільного кодексу України та статтею 2 Закону № 2398-VI визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відтак, відомості про походження фізичної особи вносяться до акту цивільного стану, який підлягає державній реєстрації, а також обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, Закон № 2398-VI регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Так, згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 2398-VI, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 6 Закону № 2398-VI визначені повноваження відділів державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, останні проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Статтею 22 Закону № 2398-VI встановлено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Водночас, відповідно до частини 5 статті 9 Закону № 2398-VI, правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

У свою чергу, порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Розділом ІІ Правил № 96/5.

За приписами пункту 1.7 Правил № 96/5 зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Згідно із пунктом 2.1 Правил № 96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.

Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті (пункт 2.6 Правил № 96/5).

Відповідно до підпункту 2.13.2 пункту 2.13 Правил № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (пункт 2.16.7. Правил № 96/5).

Водночас згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 №12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Разом з тим при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститись відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено то такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що в актовому записі про народження позивача національність його батька зазначена як «росіянин» замість «німець», у зв'язку з чим такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування висновку Чернігівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області про внесення змін до актового запису цивільного стану від 05.06.2018, у частині відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 від 05.05.1959 № 53, складеного виконавчим комітетом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, у графі національності батька - з «росіянина» на «німця».

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Чернігівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 від 05.05.1959 № 53, складеного виконавчим комітетом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № НОМЕР_2 від 18.12.2010, у частині запису національності батька ОСОБА_3 - «німець» замість «росіянин», то остання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 не стверджує про помилки під час складення актових записів або їх неправильність, натомість лише зважаючи на передбачене статтею 11 Закону № 2494-XII право щодо обрання чи відновлення (зміни) національності, позивач бажає внести зміни до актового запису про його народження від 05.05.1959 № 53, складеного виконавчим комітетом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № НОМЕР_2 від 18.12.2010, у частині запису національності батька ОСОБА_3 - «німець» замість «росіянин».

Частиною 1 статті 13 Закону № 2398-VI передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Як встановлено судом вище, батьками батька позивача - ОСОБА_3 є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, національність «росіянин» та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, національність «німка» (а.с.12,17,29,30).

За таких обставин матеріалами справи підтверджується факт належності бабусі позивача та матері його батька (ОСОБА_6), а отже і батька позивача - ОСОБА_3 до німецького народу.

При цьому статтею 269 Цивільного кодексу України передбачено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Згідно зі статтею 270 Цивільного кодексу України відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи.

Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.

Відповідно до статті 271 Цивільного кодексу України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Статтею 272 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.

Фізична особа має право вимагати від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на забезпечення здійснення нею особистих немайнових прав.

Відповідно до статті 273 Цивільного кодексу України органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав.

Юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.

Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.

Статтями 275, 276 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин від 01.02.1995, ратифікованої Законом України від 09.12.1997 № 703/97-ВР «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин», визначено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Згідно зі статтями 1,3 Закону України від 25.06.1992 № 2494-XII «Про національні меншини в Україні» (далі - Закон № 2494-XII) Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом Держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини. До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Відповідно до статті 11 Закону № 2494-XII, громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Відтак законодавством прямо передбачене право особи на обрання та відновлення своєї національності.

Водночас, пунктом 2.13. Правил № 96/5 визначено, що підставами для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду.

У свою чергу, можливість повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у разі внесення змін до актового запису, передбачена частиною 1 статті 19 Закону № 2398-VI.

Також пунктом 2.16 Правил № 96/5 передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Підпунктом 2.16.7 пункту 2.16 Правил № 96/5 передбачено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до пункту 2.22 Правил № 96/5 після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.

Разом з тим та обставина, що законодавством не передбачено порядку внесення таких змін, жодним чином не може бути перешкодою для внесення таких змін.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Суд також враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 16.05.2013 у справі «Гарнага проти України» (Заява № 20390/07), в аналогічній справі щодо права особи на змінення по-батькові, порядок якого також не був передбачений діючим законодавством, визнано порушення Україною статті 8 Конвенції, оскільки державними органами не було надано жодного обґрунтування позбавлення заявниці її права приймати рішення з цього важливого аспекту її приватного та сімейного життя, і таке обґрунтування не було встановлено жодним іншим способом. Оскільки державні органи не забезпечили балансу відповідних інтересів, про які йдеться, вони не виконали своє позитивне зобов'язання щодо забезпечення права заявниці на повагу до її приватного життя.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутність нормативно-правових актів, які встановлюють порядок зміни громадянами національності, не може бути підставою для відмови в позові, оскільки саме Держава і повинна забезпечити видання таких нормативно-правових актів. Більш того, таке право позивача прямо гарантоване статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні».

За таких обставин адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського МВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352,40 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул. Пушкіна, 15, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ - 04014235), Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (вул. Центральна, 79, смт. Лиманське, Роздільнянський район, Одеська область, 67452, код ЄДРПОУ - 05384548) про визнання протиправним та скасування висновку і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Чернігівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул. Пушкіна, 15, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ - 04014235) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) від 05.05.1959 № 53, складеного виконавчим комітетом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № НОМЕР_2 від 18.12.2010, у частині запису національності батька ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_3 - «німець» замість «росіянин».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул. Пушкіна, 15, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ - 04014235) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 07.11.2018.

Суддя В.В. Падій