Ухвала суду № 77658653, 07.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 листопада 2018 року Чернігів Справа № 825/1929/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Демусенко А.С.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Чернігівської області, третя особа - Державна судова адміністрація України про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

27.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим адміністративним позовом до Апеляційного суду Чернігівської області, третя особа - Державна судова адміністрації України, в якому просив зобов'язати Апеляційний суд Чернігівської області провести позивачу перерахунок заробітної плати з урахуванням стажу державної служби зарахованого на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та виплатити недоотриману заробітну плату за весь час роботи на посаді судді апеляційного суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 позов задоволено повністю та 21.03.2018 видано виконавчий лист, який, на підставі заяви позивача, прийнято до примусового виконання, що підтверджується постановою від 10.05.2018 ВП №56360262 про відкриття виконавчого провадження.

30.10.2018 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №825/1929/17, яка обґрунтована тим, що рішення суду виконане відповідачем частково, а саме здійснено перерахунок заробітної плати та видано довідку щодо заборгованості, проте виплатити зазначені кошти відповідач не має можливості, оскільки не є розпорядником бюджетних коштів і не може здійснювати виплати за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".

На думку заявника, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення і можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат на користь позивача за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Приймаючи до уваги викладені обставини та враховуючи, що зміна способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача конкретної суми у відповідності до положень ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" прискорить його виконання, а предмет позову при цьому фактично не змінюється, таке рішення суду реально усуває тривале порушення прав позивача.

Внаслідок викладеного, заявник просить змінити спосіб виконання судового рішення, стягнувши з відповідача у справі на користь ОСОБА_1 перераховану заробітну плату у сумі 27 103,86 грн.

Також заявник просить залучити в якості третьої особи - Державну казначейську службу України. Відмовляючи у задоволенні даного клопотання, суд вказує на відсутність необхідності залучення такої особи, оскільки рішення в даній справі не впливає на її права та обов’язки.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, розгляд заяви просив провести без його участі.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином. Позивач причини неявки суду не повідомив. Від відповідача надійшла заява про розгляд заяви у відсутності його представника. Одночасно повідомили, що заперечень не мають.

Фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства не здійснювалось.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі-відділ) перебуває виконавче провадження №56360262 щодо виконання виконавчого листа №825/1929/17, виданого 21.03.2018 Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Апеляційний суд Чернігівської області провести ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати з урахуванням стажу державної служби зарахованого на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та виплатити недоотриману заробітну плату за весь час роботи на посаді судді апеляційного суду.

Листом від 24.05.2018 №8-05/4294 Апеляційний суд Чернігівської області повідомив про часткове виконання рішення суду, а саме судом здійснено перерахунок заробітної плати та надано довідку від 21.05.2018 №7-12/19 щодо недоотриманої заробітної плати в розмірі 27 103,86 грн, а також зазначено, що Апеляційний суд не є розпорядником бюджетних коштів і не може здійснювати виплати за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд зазначає, що як і в цивільному судочинстві, поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод та інтересів, що приводяться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Стаття 378 КАС України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих підстав. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з визначенням змісту способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві. Таким правовий висновок наведено в постанові Верховного Суду України від 13.01.2015 (справа №21-604а14).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Таким чином позовна заява може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю. Отже, за правилами ч.1 та ч.2 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, та прийняти одне з рішень, визначених ч.2 цієї статті.

При цьому ч.3 ст.378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Судом встановлено, що на момент розгляду вказаної заяви, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 в частині зобов'язання виплатити позивачу недоотриману заробітну плату за весь час роботи на посаді судді апеляційного суду не виконане.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Апеляційний суд Чернігівської області як орган державної влади зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Тобто, Апеляційний суд Чернігівської області є державною установою, яка не може порушувати норми законів України, якими встановлюється Державний бюджет України на відповідний рік.

Як відомо, порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з держаних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Підпунктом 2 п.25 Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів здійснюється у порядку черговості згідно чинного законодавства України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Так, у Законі України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначена бюджетна програма 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Тобто, Апеляційний суд Чернігівської області, керуючись нормами бюджетного законодавства, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснює лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Здійснення платежів з бюджету за задоволеними позовами до Апеляційного суду Чернігівської області без наявності відповідного бюджетного призначення та не в межах бюджетних асигнувань законодавством не передбачено. Будь-які виплати можливі лише в межах розподілу видатків, передбачених кошторисом відповідного суду згідно із Законом України про державний бюджет на відповідний рік.

Так, в силу прямої дії ст.129-1 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Вказана правова норма повністю кореспондується із ст.14 КАС України.

З вищевикладеного вбачається, що виконання судового рішення у даній справі має здійснюватися за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених в державному бюджеті у встановленому вище порядку, що унеможливлює виконання судового рішення способом, встановленим постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2017, а саме шляхом зобов'язання Апеляційного суду Чернігівської області виплатити недоотриману заробітну плату за весь час роботи на посаді судді апеляційного суду, згідно довідки від 21.05.2018 №7-12/19 в сумі 27 103,86 грн.

Оскільки постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 має зобов'язальний характер, та не передбачає стягнення коштів на користь стягувача, суд вважає, що існують обставини, які ускладнюють виконання даного судового рішення. Виконання даного рішення потребує списання коштів з державного органу на користь судді, а тому таке списання повинно здійснюватися з зазначеної вище програми Державною казначейською службою України.

Таким чином, єдиним прийнятним, допустимим, необхідним та законним способом виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 є зазначений вище порядок, вказаний у заяві про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що вимога, викладена у заяві про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, не спрямована на зміну судового рішення по суті в межах позовних вимог, а орієнтована на зміну способу виконання судового рішення, необхідну для захисту порушеного права позивача, та запобігання порушення бюджетного законодавства.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання, також зазначені норми передбачають списання коштів безпосередньо на рахунок стягувачів. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Враховуючи наведені вище обставини, виходячи з імперативних приписів чинного законодавства, з метою належного виконання судового рішення в адміністративній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про встановлення способу і порядку виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №825/1929/17.

Керуючись ст.ст. 229, 245, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення Чернігівського адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №825/1929/17 – задовольнити.

Встановити спосіб і порядок виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №825/1929/17 шляхом стягнення коштів у сумі 27 103,86 грн на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.294 КАСУ, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Житняк