Рішення № 77658260, 07.11.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 140/2052/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про зобов’язання провести перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, чинній на дату призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таку пенсію позивач отримував у розмірі 90% від грошового забезпечення, однак на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, зменшивши її основний розмір з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90% відповідної суми грошового забезпечення з моменту виникнення у нього обов’язку на перерахунок пенсії, тобто з 01 січня 2018 року.

Проте відповідач листом повідомив, що перерахунок пенсії з урахуванням 70% сум грошового забезпечення здійснено за чинною на даний час редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На думку позивача, Закон не надає відповідачу жодного права зменшувати розмір вже призначених пенсій щодо відсотків від відповідних сум грошового забезпечення під час їх перерахунку. Відповідач під час перерахунку його пенсії фактично застосував норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які регулюють умови призначення пенсій за вислугу років, тобто пенсій, які отримуються особою вперше.

Також позивач зауважує, що зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а згодом 70% грошового забезпечення не повинні стосуватись перерахунку вже призначеної пенсії, адже процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 17 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечує, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню (а.с.20-21). В обґрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166) законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначені норми є чинними, неконституційними не визнавались.

Відповідач вважає, що частина друга статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовується як для призначення, так і для перерахунку пенсії, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач також наголошує, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою в тих межах, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Відтак, вважає, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням 70% грошового забезпечення не можна вважати неправомірними, оскільки він діяв виключно в межах, визначених нормами чинного законодавства.

З наведених вище підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

30 жовтня 2018 року позивач подав до суду відповідь на відзив, хоч його подання і не передбачене приписами статті 263 КАС України (а.с.39). У ній позивач вказав, на помилковість тверджень відповідача про те, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, оскільки він йшов на пенсію як співробітник Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, яка є правонаступником Департаменту соціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. Тому посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 є недоречними. Позивач також зауважив, що здійснюючи перерахунок його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого2018 року №103 відповідач здійснив перерахунок пенсії з урахуванням окладу за посадою, окладу за званням та надбавки за вислугу років, однак при цьому керувався чинною редакцією статті 13 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проігнорувавши при цьому вимоги статті 43 цього Закону.

Частиною другою статті 263 КАС України встановлено, що суд розглядає визначену частиною першою цієї статті категорію справ у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 28 грудня 2010 року. Як слідує з протоколу про призначення пенсії за пенсійною справою позивача №0311002401 від 28 грудня 2010 року, ОСОБА_1 призначена пенсія, основний розмір якої становив 90% грошового забезпечення при вислузі 34 роки (а.с.25).

З часу призначення пенсії позивачу вона неодноразово перераховувалась. Так відповідні перерахунки були проведені у грудні 2011 року, у жовтні 2012 року, у грудні 2017 року (а.с.33, 35-36). Проте основний розмір пенсії ОСОБА_1 залишався незмінним – 90% грошового забезпечення.

Управлінням Держспецзв’язку у Волинській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 видано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з якої вбачається, що розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою - заступник начальника Управління та за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, становить 15825,00 грн. (а.с.38).

На підставі вказаної довідки Управління Держспецзв’язку у Волинській області та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» ГУ ПФУ у Волинській області у березні 2018 року провело перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року. При цьому основний розмір пенсії склав 70% грошового забезпечення у сумі 15825,00 грн. (при вислузі 34 роки), що становить 11077,50 грн. (а.с.37).

Таким чином, судом встановлено, що здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 у березні 2018 року з 01 січня 2018 року, відповідач обмежив її розмір 70% суми грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

11 вересня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат (а.с.8). Однак листом від 24 вересня 2018 року №1086/М-01 відповідач повідомив, що зазначений перерахунок його пенсії здійснювався за чинною редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням нового грошового забезпечення та в розмірі 70%, що є максимальним (а.с.9).

Не погоджуючись із перерахунком пенсії з 01 січня 2018 року, під час якого застосовано її обмеження максимальним розміром 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2262-ХІІ).

Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Перевіряючи доводи позивача про протиправність дій відповідача за наслідками проведення перерахунку пенсії, суд виходить із таких правових норм.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Судом взято до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Постанова № 704 набрала чинності 01 березня 2018 року.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова №103). Постановою №103 визначений порядок перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, та їх виплати з урахуванням грошового забезпечення, що визначене станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.

Так пунктом 1 Постанови №103 встановлено: «Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374)».

Пунктом 7 Постанови №103 Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну фіскальну службу, Національну гвардію, Управління державної охорони після набрання чинності цією постановою зобов’язано забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.

Перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року відповідач провів, застосувавши при цьому частину другу статті 13 Закону №2262-XII в редакції Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», якою максимальний розмір пенсії при її призначенні обмежено 70% від сум грошового забезпечення.

Разом з тим необхідно зауважити, що відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ також внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

На думку суду, внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17, від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17, від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17, від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 і від 31 січня 2018 року у справі №523/4930/15-а. Відповідно до частини п’ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2018 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутими ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01 січня 2018 року, що проведений у березні 2018 року.

На думку суду, відповідач не довів, що зменшуючи у процентному визначенні розмір пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку, діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Тому такі його дії є протиправними.

Звертаючись до суду з позовом до ГУ ПФУ у Волинській області, позивач не заявляв вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70% під час її перерахунку, однак суд, виходить із повноважень, що визначені частиною другою статті 9 КАС України, та вважає, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, що визначене у довідці Управління Держспецзв’язку у Волинській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного слід присудити на користь позивача здійснені ним і документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.2, 11).

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (43024, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карпенка-Карого, 9/40, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про зобов’язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Держспецзв’язку у Волинській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн.80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк