Рішення № 77658176, 07.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3700/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 (65122, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812) про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (65122, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812) в якій позивач просить:

визнати протиправним рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 14.03.2018 року за № 1152 “Про відмову у призначенні пенсії” яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 з 30 січня 2018 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 19.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, що підтверджується копією заяви. За результатом розгляду його заяви Відповідачем було прийнято 14.03.2018 року рішення № 1152 «Про відмову у призначенні пенсії». При цьому відмова ґрунтувалась на тому, що право на пенсію ОСОБА_1 набуде після досягнення 57- річного віку, спеціальний стаж роботи за Списком №2 складає 9 років 9 місяців при загальному стажі роботи 36 років 2 місяці. А також зазначено, що до пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано період роботи з 05.03.2002 р. по 29.10.2002 р. оскільки цей період не підтверджено атестацією робочого місця кабельника-спаювальника. Позивач вважає зазначене рішення протиправним а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження у відповідності до положень ст. 263 КАС України в письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 17.08.2018 рокуз урахуванням того, що до суду не надійшли відзив та витребувані документи, з метою недопущення порушення процесуальних строків (у зв’язку з неможливість всебічно та об’єктивно розглянути справу у строк до 29.08.2018 року) та забезпечення права відповідача надати відзив у строк, визначений в ухвалі суду від 30.07.2018 року, суд дійшов висновку про доцільність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, у зв’язку з чим було призначено підготовче засідання на 11.09.2018 року.

06.09.2018 року до суду надійшов відзив, в якому Відповідач у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі з тих підстав, що 14.03.2018 року управлінням було прийнято рішення №1152 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Спеціальний стаж роботи позивача складає 9 років 09 місяців при загальному стажі роботи - 36 років 2 місяці. До пільгового стажу не враховано період роботи з 05.03.2002 по 29.10.2002 рр., оскільки цей період не підтверджено атестацією робочого місця кабельника-спаювальника. Таким чином, відсутність підтвердження атестації робочого місця не породжує виникнення у особи права на зарахування не підтвердженого атестацією періоду роботи до пільгового стажу.

З наведених підстав Відповідач вважає, що ним не порушено прав, свобод та інтересів Позивача, у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

11.09.2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання, призначене на 09.10.2018 року, представник Позивача не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, від представника Позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

В судове засідання, призначене на 09.10.2018 року, представник Відповідача не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, від представника Відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття в судове засідання представника Позивача та представника Відповідача, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народився 29.01.1962 року, звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії 19.02.2018 року.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-І № 0170161 з 06.01.1993 року ОСОБА_1 був прийнятий кабельником-спаювальником 5 розряду в Одеський міський виробничо-технічний вузол зв’язку (запис № 10) де пропрацював до 01.04.1994 року, а з 03.09.1997 року ОСОБА_1 прийнятий кабельником-спаювальником 5 розряду ОПЕЗ «Одесателеком» Одеська міська телефонна мережа (запис № 19) де пропрацював до 09.11.2006 року (запис № 27). Окрім того, в трудовій книжці ОСОБА_1 містяться відмітки про неодноразове перейменування підприємства на якому працював позивач, що також підтверджується довідкою від 16.02.2018 р. № 28-к, виданою Одеською філією ПАТ «Укртелеком».

Протягом періоду роботи ОСОБА_1 на підставі наказів від 05.03.1997 року № 43 «Про підсумки атестації» та від 30.10.2002 р. № 222 «По підсумкам атестації робочих місць» було підтверджено атестацією робочого місця кабельника-спаювальника та право на пільгове забезпечення за Списком № 2.

14.03.2018 року Відповідачем було прийнято рішення №1152 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з тих підстав, що до пільгового стажу Позивача не враховано період роботи з 05.03.2002 року по 29.10.2002 року, оскільки цей період не підтверджено атестацією робочого місця кабельника-спаювальника, а спеціальний стаж роботи Позивача складає 9 років 9 місяців при загальному стажі роботи 36 років 2 місяці.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 розділу XIV1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановденого абзацом першим частини першої статті 26 Закону Україні «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних йосадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов, праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Оскільки позивач працював на вказаних посадах після введення в дію Закону «Про пенсійне забезпечення», то, при визначенні належності його трудового стажу до пільгового, необхідно застосувати Списки (Список № 1, Список № 2), затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01 1991р. № 10; затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162, а з 16.01.2003 року застосовується Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36. В редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. № 461, як це встановлено п.3, п.8 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Розділом XXIX «Зв’язок» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 25.01.1991р. №10, передбачалася професія «кабельники-спаювальники».

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994р. № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXIX «Зв’язок» передбачена професія «кабельники-паяльники»..

Розділом XXIX «Зв’язок» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36. в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016р. № 461 передбачені «кабельники-спаювальники».

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку. передбачену пунктом 20 Порядку підтведження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підставою для відмови в призначенні Позивачу пенсії фактично було те, що період роботи з 05.03.2002 року по 29.10.2002року не підтверджено атестацією робочого місця кабельника-спаювальника.

Як встановлено судом, протягом періоду роботи ОСОБА_1 на підставі наказів від 05.03.1997 року № 43 «Про підсумки атестації» та від 30.10.2002 р. № 222 «По підсумкам атестації робочих місць» було підтверджено атестацією робочого місця кабельника-спаювальника та право на пільгове забезпечення за Списком № 2.

Суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Крім того, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не перерви між первинною атестацією робочого місця та повторним проведенням атестації робочого місця, оскільки визначальним є те, що у випадку, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених Порядком проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 року по справі №352/547/16-а.

З листа Одеськї філієї ПАТ «Укртелеком» від 24.04.2018 року №17-94 вбачається, що умови праці ОСОБА_1 на посаді кабельника-спаювальника після проведення атестації робочих місць за умовами праці по 09.11.2006 року докорінно не змінювалися.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком, а тому рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 14.03.2018 року за № 1152 “Про відмову у призначенні пенсії” яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є протиправним та, як наслідок, належить до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв’язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (65122, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812) про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 14.03.2018 року за № 1152 “Про відмову у призначенні пенсії” яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 з 30 січня 2018 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812) на користь ОСОБА_1 (65122, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. та 80 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.