Рішення № 77657831, 31.10.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2067/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 р. №0026075302 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 20% за затримку на 590 календарних днів сплати грошового зобов’язання за платежем ПДВ з суми 32444,90 грн. в розмірі 6488,98 грн.;

- рішення від 03.04.2018 р. №0026115302 про застосування штрафу в розмірі 1422,11 грн. і пені в розмірі 443,348 грн. (0,1 % суми недоїмки) за період з 03.04.2015 р. по 20.10.2017 р., на загальну суму 1865,45 грн. за платежем – єдиний внесок.

Ухвалою судді від 25.07.2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.08.2018 р. (а.с.1).

22.08.2018 року в судовому засіданні проголошено ухвалу про витребування доказів та оголошено перерву до 24.09.2018 р. (а.с.78-80).

24.09.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 17.10.2018 р., в зв’язку з неявкою позивача без поважних причин (а.с.94-95).

17.10.2018 року розгляд справи не відбувся в зв’язку із зайнятістю залів судових засідань та клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 31.10.2018 р. (а.с.105, 107).

31.10.2018 року сторони в судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження (а.с.158).

З урахуванням приписів ч.9 ст.205 КАС України, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 р. №0026075302 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 20% за затримку на 590 календарних днів сплати грошового зобов’язання за платежем ПДВ з суми 32444,90 грн. в розмірі 6488,98 грн. винесено в зв’язку з несвоєчасною сплатою ПДВ за податковим повідомленням-рішення від 11.06.2013 р. №0000621117. Вказане податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. №0000621117 було оскаржене до суду. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 у справі №П/811/2124/13-а, зазначене рішення залишено без змін. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 р. постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду у цій справі залишено без змін. Судове рішення у справі №П/811/2124/13-а набрало законної сили 06.11.2014 р. Позивач зазначає, що відповідно до ч.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, на думку позивача датою узгодження грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 11.06.2013 року №0000621117 є 06.11.2014 року. Також вказує, що відповідно до ч.2 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нарахування суми грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних дів, наступних за днем такого узгодження. Тобто граничним строком самостійного погашення грошового зобов'язання в даному випадку є 16.11.2014 року. Також, позивач вказує, що відповідач, в порушення п.7 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254, ч.2 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України виніс рішення про застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 11.06.2013 року № НОМЕР_1. Крім того, зазначає, що п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (в редакції чинній на дату виникнення грошового зобов'язання за податковим повідомлення-рішенням від 11.06.2013 року № НОМЕР_1) встановлено строк давності, протягом якого контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків - 1095 днів. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, на думку позивача податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 року №0026075302 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 20 % за затримку на 590 календарних днів сплати грошового зобов'язання за платежем ПДВ з суми 32444,90 грн. в розмірі 6488,98 грн. винесено з порушенням строку давності, встановленого п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо рішення від 03.04.2018 року № НОМЕР_2 про застосування штрафу в розмірі 1422,11 і пені в розмірі 443,348 грн. (0,1 % суми недоїмки) за період з 03.04.2015 року по 20.10.2017 року, на загальну суму 1865,45 грн. за платежем єдиний внесок позивач зазначає, що воно не містить жодної інформації з якої суми та в зв'язку з чим контролюючим органом застосований даний штраф. Акт, який є єдиним доказом при прийнятті оскаржуваного рішення, в даному випадку не містить інформації про встановлення в ході проведення камеральної перевірки щодо подання звітності з єдиного внеску чи/або своєчасності його сплати, або несплати. Однак, з аналізу наданого розрахунку штрафної санкції до цього рішення на думку позивача, рішення 03.04.2018 року №0026115302 прийняте в зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання за рішенням від 06.03.2015 року №0002001117 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 14103,14 грн. В такому разі зазначає, що рішення від 06.03.2015 року №0002001117 оскаржено ним до Кіровоградського окружного адміністративного суду, постановою якого від 15.10.2015 року у справі № П/811/1932/15 скасовано. Судове рішення у цій справі набрало законної сили 17.11.2015 року згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у цій справі, а тому підстав для застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску за рішенням від 06.03.2015 року №0002001117 - немає. Відтак вважає, що рішення від 03.04.2018 року №0026115302 прийняте безпідставно, оскільки розраховане на суму неіснуючої недоїмки і не забезпечене належними і допустимими доказами в розумінні статей 72-74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі оскільки, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Так, 10.02.2015 р. поновлено податкове повідомлення-рішення №0000621117 по рішенню суду про підтвердження донарахованих сум №811/2124/13-а від 06.11.2014 р. на загальну суму 49529,78 грн., в тому числі основний платіж – 33019,86 грн. та штрафна санкція – 16509,93 грн. Сума боргу на 10.02.2015 р. становить 48954,85 грн., стягнення вказаної суми в межах виконавчого провадження зараховано 22.09.2016 р. по платіжному дорученню №822 від 22.09.2016 р. Несплата узгодженого податкового зобов’язання становить 590 днів. Відповідач вказує, що на підставі п.п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату основного платежу в сумі 32444,92 грн. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0026075302 від 03.04.2018 р. на загальну суму 6488,98 грн. Щодо рішення від 03.04.2018 р. №0026115302 відповідач зазначає, що по ФОП ОСОБА_1 з 20.11.2014 р. по 03.12.2014 р. була проведена документальна планова виїзна перевірка, на підставі якої, винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування або своєчасно не врахованого єдиного внеску №0002001117 від 06.03.2015 р. на загальну суму 2115,48 грн., яке було вручено платнику 25.02.2015 р. Вище зазначені штрафні санкції ФОП ОСОБА_1 сплачені не в повному обсязі в зв’язку з чим на 08.04.2015 р. виник борг в сумі 847,54 грн., який погашено 13.05.2015 р. та 15.06.2015 р. Таким чином, податковий орган відповідно до ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску виніс рішення №0026115302 від 03.04.2018 р. (а.с.48-49, 92-93).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Посадовою особою ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку податкової звітності, з питань своєчасності сплати податку на доходи з фізичних осіб, своєчасності сплати податку на додану вартість та своєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт №000818/11-28-53-02/НОМЕР_3 від 03.04.2018 р., висновками якого встановлено порушення позивачем, на думку податкового органу:

- п.57.3 ст.57 ПК України, щодо несвоєчасної сплати суми податкових зобов'язань в сумі 480,5 грн., визначених ОСОБА_1Ю контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні від 10.03.2015 №0002141117. Згідно статті 126 Податкового кодексу за несвоєчасну сплату суми визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, ФОП ОСОБА_1 притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- п.57.3 ст.57 ПК України, щодо несвоєчасної сплати суми податкових зобов'язань в сумі 32444,9 грн., визначених ОСОБА_1Ю контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні від 11.06.2013 № НОМЕР_1. Згідно статті 126 Податкового кодексу за несвоєчасну сплату суми визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, ФОП ОСОБА_1 притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу;

- п. 57.1 ст.57 ПК України, щодо несвоєчасної сплати суми податкових зобов'язань в сумі 70993,60 грн. зазначених ФОП ОСОБА_1 у податкових деклараціях. Згідно статті 126 Податкового кодексу за несвоєчасну сплату суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, ФОП ОСОБА_1 притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- п. 57.1 ст.57 ПК України, щодо несвоєчасної сплати суми податкових зобов'язань в сумі 56282,60 грн., зазначених ФОП ОСОБА_1 у податкових деклараціях. Згідно статті 126 Податково кодексу за несвоєчасну сплату суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПК України, ФОП ОСОБА_1 притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (а.с.11).

ГУ ДФС у Кіровоградській області 03.04.2018 р. на підставі акту перевірки винесено оскаржуване рішення №0026075302, яким зобов’язано позивача сплатити штраф в розмірі 20% за затримку на 590 календарних днів сплати грошового зобов’язання за платежем ПДВ з суми 32444,90 грн., в розмірі 6488,98 грн. (а.с.12-13).

Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України від 02.07.2018 №9419/с/99-99-11-02-01-14, податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 №0026075302 залишено без змін (а.с.20-22).

В ході розгляду справи встановлено, що штраф за вказаним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 6488,98 грн. винесено податковим органом, у зв’язку з несвоєчасною сплатою суми податкових зобов’язань з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 11.06.2013 р. №0000621117, а саме сплачено 22.09.2016, що є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачено ст.126 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. №0000621117, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 49529,79, в т.ч. за основним платежем 33019,86 грн. та за штрафними фінансовими санкціями в сумі 16509,93 грн., було оскаржено до суду.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 р. ФОП ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення (а.с.156-157). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 р. постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 р. залишено без змін (а.с.39-41).

Постанова у вищезазначеній справі набрала законної сили 06.11.2014 р.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України (далі ПК України), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто зазначена норма Податкового кодексу України встановлює лише випадки та розміри штрафних санкцій, що застосовуються у разі несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 111.1, 111.2 ст.111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.114.1 ст.114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення – рішення (п.116.1 ст.116 ПК України).

Згідно п.102.1 ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

- податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;

- посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили (п.102.2 ст.102 ПК України).

Відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З аналізу зазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що Кодексом встановлено граничний строк застосування штрафних санкцій - 1095 днів, та перебіг такого строку рахується так, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Крім того, нарахування грошового зобов'язання без дотримання строку давності в даному випадку Податковим кодексом України не передбачено.

Таким чином, суд вважає, що датою початку перебігу строку давності в дані справі, необхідно вважати 17.11.2014 року - перший робочий день наступний за останнім днем граничного строку добровільної сплати платником податків податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 11.06.2013 року №0000621117, оскільки узгодження суми грошового зобов'язання відбулось 06.11.2014 року, з дати набрання законної сили судовим рішенням.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.04.2018 р. №0026075302 в частині нарахованого штрафу у розмірі 6488,98 грн., винесене з порушенням строку давності, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування підлягають задоволенню.

Щодо рішення від 03.04.2018 року № НОМЕР_2 про застосування штрафу в розмірі 1422,11 і пені в розмірі 443,348 грн. (0,1 % суми недоїмки) за період з 03.04.2015 року по 20.10.2017 року, на загальну суму 1865,45 грн., суд зазначає наступне.

Так, не погодившись з даним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 30.05.2018 №7830/с/99-99-11-02-02-25, рішення від 03.04.2018 № НОМЕР_2 залишено без змін (а.с.17-19).

Відповідно до п.1.3. ст.1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі – Закон №2464-VІ), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 статті 4 Закону №2464-VІ визначено, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (ч.10 ст.9 Закону №2464-VІ).

Згідно з ч.12 ст.9 Закону №2464-VІ єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VІ сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону №2464-VІ).

Згідно п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VІ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону №2464-VІ).

Відповідно до ч.13 ст.25 Закону №2464-VІ нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно ч.16 ст.25 Закону №2464-VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.25 Закону №2464-VІ).

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону №2464-VІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

В ході розгляду справи встановлено, а також як зазначив відповідач у висновку, що штраф та пеня за вказаним рішенням у розмірі 1865,45 грн. винесено податковим органом, у зв’язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску за рішенням від 06.03.2015 року №0002001117 на загальну суму 2115,48 грн., що є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачено ч.10 та п. ч.11 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків та платіжних доручень наданих позивачем, судом встановлено, що у період з 03.04.2015 р. по 20.10.2017 р. позивачем сплачувався єдиний внесок (а.с.52-72, 115-154).

Відповідно до платіжних доручень та наданих письмових пояснень позивачем вбачається, що фактично за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року позивачем сплачено:

- за І квартал 2015 року нараховано - 1267,95 грн., сплачено за рахунок переплати - 2,24 грн., сплачено за платіжним дорученням №811 від 20.02.2015 року - 422,65 грн., сплачено за платіжним дорученням №825 від 20.03.2015 року - 422,65 грн., сплачено за платіжним дорученням №834 від 31.03.2015 року - 422,65 грн., переплата станом на 01.04.2015 року - 2,24 грн. (а.с.115-117);

- за II квартал 2015 року нараховано - 1267,95 грн., сплачено за рахунок переплати - 2,24 грн., сплачено за платіжним дорученням №857 від 13.05.2015 року - 422,65 грн., сплачено за платіжним дорученням №890 від 15.06.2015 року - 422,65 грн., сплачено за платіжним дорученням № 904 від 25.06.2015 року - 422,65 грн. Переплата станом на 01.07.2015 року - 2,24 грн. (а.с.118-120);

- за III квартал 2015 року нараховано - 1323,47 грн., сплачено за рахунок переплати - 2,24 грн., сплачено за платіжним дорученням № 934 від 07.08.2015 року - 422,65 грн., сплачено за платіжним дорученням № 965 від 09.09.2015 року - 422,65 грн., сплачено за платіжним дорученням № 975 від 22.09.2015 року - 422,65 грн., недоїмка станом на 01.10.2015 року - 53,28 грн. (а.с.121-123);

- за IV квартал 2015 року нараховано- 1434,51 грн., сплачено за платіжним дорученням №997 від 11.11.2015 року - 956,34 грн., сплачено за платіжним дорученням №1014 від 07.12.2015 року - 478,17 грн., сплачено за платіжним дорученням №1024 від 20.12.2015 року - 998,17 грн. Переплата станом на 01.01.2016 року (з врахуванням погашення недоїмки ) - 944,89 грн. (а.с.124-126);

- за I квартал 2016 року нараховано - 909,48 грн., сплачено за рахунок переплати - 944,89 грн., сплачено за платіжним дорученням №1034 від 17.01.2016 року - 478,17 грн. Сплачено за платіжним дорученням №1039 від 25.01.2016 року - 303,16 грн. Сплачено за платіжним дорученням №1050 від 23.02.2016 року - 303,16 грн. Переплата станом на 01.04.2016 року - 1119,90 грн. (а.с.127-129);

- за II квартал 2016 року нараховано - 941,16 грн., сплачено за рахунок переплати - 1119,90 грн., сплачено за платіжним дорученням №1058 від 17.03.2016 року - 303,16 грн., сплачено за платіжним дорученням №1068 від 19.04.2016 року - 303,16 грн., сплачено за платіжним дорученням №1080 від 11.05.2016 року - 303,16 грн. Переплата станом на 01.07.2016 року -1088,22 грн.(а.с.130-132);

- за III квартал 2016 року нараховано - 957,00 грн., сплачено за рахунок переплати - 1088,22 грн., сплачено за платіжним дорученням №1095 від 10.06.2016 року - 319,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1126 від 05.08.2016 року - 319,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1131 від 05.08.2016 року - 319,00 грн., сплачено за платіжним дорученням № 1161 від 14.09.2016 року - 319,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1169 від 19.09.2016 року - 319,00 грн., переплата станом на 01.10.2016 року -1726,22 грн.(а.с.134-137);

- за IV квартал 2016 року нараховано - 990,00 грн., сплачено за рахунок переплати - 1726,22 грн., сплачено за платіжним дорученням №1210 від 07.11.2016 року - 319,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1232 від 07.12.2016 року - 319,00 грн., переплата станом на 01.01.2017 року -1374,22 грн. (а.с.138-139);

- за I квартал 2017 року нараховано - 2112,00 грн., сплачено за рахунок переплати - 1374,22 грн., сплачено за платіжним дорученням №1249 від 06.01.2017 року - 319,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1271 від 07.02.2017 року - 352,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1278 від 21.02.2017 року - 704,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1284 від 11.03.2017 року - 704,00 грн., переплата станом на 01.04.2017 року-1341,22 грн. (а.с.140-143);

- за II квартал 2017 року нараховано - 2112,00 грн., сплачено за рахунок переплати - 1341,22грн., сплачено за платіжним дорученням №1296 від 10.04.2017 року - 704,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1305 від 21.04.2017 року - 704,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1343 від 07.06.2017 року - 704,00 грн., переплата станом на 01.07.2017 року -1341,22 грн.(а.с.144-146);

- за III квартал 2017 року нараховано - 2112,00 грн., сплачено за рахунок переплати - 1341,22грн., сплачено за платіжним дорученням №1382 від 20.07.2017 року - 704,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1412 від 14.08.2017 року - 704,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1454 від 18.09.2017 року - 704,00 грн., переплата станом на 01.10.2017 року -1341,22 грн. (а.с.147-149);

- IV квартал 2017 року нараховано - 2112,00 грн., сплачено за рахунок переплати - 1341,22грн., сплачено за платіжним дорученням №1502 від 20.10.2017 року - 704,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1506 від 20.10.2017 року - 704,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1551 від 22.11.2017 року - 704,00 грн., сплачено за платіжним дорученням №1588 від 18.12.2017 року - 704,00 грн., переплата станом на 01.01.2018 року - 2045,22 грн. (а.с.150-153).

Разом з тим, зі змісту інтегрованої картки платника податку встановлено, що сплачені позивачем поточні платежі з ЄСВ зараховувались податковим органом в рахунок погашення недоїмки визначеної рішенням від 06.03.2015 р. №0002001117.

Однак, зазначене рішення оскаржено до суду та постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 року по справі №П/811/1932/15 скасовано (а.с.23-38). Дана постанова суду 17.11.2015 року набрала законної сили.

Відтак, зобов’язання визначене рішенням від 06.03.2015 р. №0002001117, яке не набуло статусу узгодженого та не є недоїмкою позивача.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги приписи Закону №2464-VІ у відповідача не було правових підстав для зарахування сплачених позивачем сум поточних платежів з єдиного внеску в рахунок погашення зобов’язання визначеного рішенням від 06.03.2015 р. №0002001117, а тому рішення від 03.04.2018 р. №0026115302 про застосування штрафу в розмірі 1422,11 грн. і пені в розмірі 443,348 грн. (0,1 % суми недоїмки) за період з 03.04.2015 р. по 20.10.2017 р., на загальну суму 1865,45 грн. за платежем – єдиний внесок, підлягає скасуванню.

Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень від 03 квітня 2018 року №0026075302 та №0026115302.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 704,80 грн. (а.с.2) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (28100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 03 квітня 2018 року №0026075302 про зобов’язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити штраф в розмірі 20% у сумі 6488,98 грн. за затримку на 590 календарних днів грошового зобов’язання з податку на додану вартість з суми 32444,90 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 03 квітня 2018 року №0026115302 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1422,11 грн. і пені в розмірі 443,348 грн. (0,1 % суми недоїмки) за період з 03.04.2015 р. по 20.10.2017 р., на загальну суму 1865,45 грн. за платежем – єдиний внесок.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3), здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2