Рішення № 77657701, 08.10.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2018 р. справа № 809/184/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шумея М.В.

суддів: Главача І.А.,

ОСОБА_1,

секретаря судового засідання - Шпак М.М.

за участю: позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, ОСОБА_3 атестаційної комісії №3, ОСОБА_3 апеляційної атестаційної комісії №2 про визнання протиправними та скасування висновку щодо результатів атестування від 24.12.2015, висновку щодо відхилення скарги на висновок від 15.01.2016, наказу №68 о/с від 29.01.2016, зобов"язання поновлення на роботі та виплати речового та грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування висновку ОСОБА_3 атестаційної комісії щодо результатів атестування від 24.12.2015, висновку ОСОБА_3 апеляційної атестаційної комісії від 15.01.2016, наказу №68 о/с від 29.01.2016, зобов’язання поновлення на роботі, виплати речового та грошового забезпечення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 з 1994 року проходив службу в органах внутрішніх справ. В серпні 2015 йому присвоєно чергове спеціальне звання – полковник міліції. У листопаді 2015 року прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 - даний позов задоволено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 - постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 - залишено без змін.

Постановою Верховного Cуду від 11.05.2018 - постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 - скасовано та направлено вище вказану справу на новий розгляд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по справі № 809/184/16 визначено склад колегії суддів: головуючого суддю - Шумея М.В., суддів: Главача І.А., Остап"юка С.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 - зазначену вище справу призначено до розгляду та залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 атестаційну комісію №3 Національної поліції України та ОСОБА_3 апеляційну атестаційну комісію №2 Національної поліції України.

Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України скористався правом на подання відзиву на позов, який зареєстрований судом 10.07.2018. Проти позову заперечує, вважає вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову. Разом з цим, Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України подано клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції, яке мотивоване неможливістю прибуття уповноваженого представника ДВБ НПУ до приміщення Івано-Франківського окружного адміністративного суду через обмежене бюджетне фінансування на відрядження. На підставі зазначеного, відповідач просить суд призначити судове засідання в режимі відеоконференції, яку провести у Окружному адміністративному суді міста Києва (вул. Петра Болбочана 8, корпус 1) або в Солом"янському районному суді міста Києва (вул. Полковника Шутова 1, м.Київ, 02000).

Національна поліція України 19.07.2018 подала суду відзив на позов, в якому не визнає заявлений позов, вважає його необгрунтованим та безпідставним, а також те, що частина вимог позову була подана з пропуском звернення до суду. Також зазначає, що ОСОБА_3 атестаційна комісія №3 Національної поліції України та ОСОБА_3 апеляційна атестаційна комісія №2 Національної поліції України створювалися на час проведення атестування особового складу міжрегіональних територіальних органів поліції, що на підставі наказу НПУ від 29.01.2016 №80 тривало до 31.03.2016 та після закінчення якого вказані комісії припинили своє функціонування, внаслідок закінчення строку дії делегованих владних повноважень. Просить відмовити у задоволенні позову.

Також, 19.07.2018 Національна поліція України надіслала суду клопотання про залишення позову без розгляду в даній справі. Клопотання мотивоване тим, що з оскаржуваним рішенням (атестаційним листом) від 24.12.2015 позивач ознайомлений 11.01.2016, а позов подав з пропуском строку звернення до суду. Просить залишити позов без розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

05.10.2018 Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Представники ОСОБА_3 атестаційної комісії №3 Національної поліції України та ОСОБА_3 апеляційної атестаційної комісії №2 Національної поліції України в судове засідання не з"явилися.

До початку розгляду справи по суті судом було допущено заміну відповідачів по справі- Центральну атестаційну комісію №3 Національної поліції України та ОСОБА_3 апеляційну атестаційну комісію №2 Національної поліції України на процесуального правонаступника Національну поліцію України. Суд здійснив процесуальне правонаступництво виходячи з того, що вказані комісії створювались на час проведення атестування особового складу міжрегіональних територіальних органів поліції, що на підставі наказу Національної поліції України №80 від 29.01.2016 року тривало до 31.03.2016 року та після закінчення якого вказані комісії припинили своє функціонування, внаслідок закінчення строку дії делегованих повноважень.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, дослідивши в сукупності всі письмові докази які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Наказом Національної поліції України за № 13 о/с від 07.11.2015 призначено прибулого з Міністерства внутрішніх справ з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та встановленням посадових окладів відповідно до штатного розпису з 07 листопада 2015 року по управлінню внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області ОСОБА_2 заступником начальника управління, присвоївши йому спеціальне звання "полковник поліції" (т.1 а.с.98, 214).

Згідно з наказом Національної поліції України від 29.01.2016 №68 о/с (по Департаменту внутрішньої безпеки) позивача з 2 лютого 2016 року звільнено зі служби в Національній поліції України за підпунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (т.1 а.с.14, 99, 215).

Підставою для звільнення позивача зі служби в Національній поліції України був висновок ОСОБА_3 атестаційної комісії №3 Національної поліції України від 24.12.2015, а також висновок ОСОБА_3 апеляційної атестаційної комісії №2 Національній поліції України від 15.01.2016, згідно з яким відхилено скаргу позивача на висновок від 24.12.2015.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

В частині 1 статті 59 цього Закону зазначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. В розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України служба в поліції належить до публічної служби.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 60 Закону).

Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015, набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування (тобто з 07.08.2015 року - офіційне опублікування здійснено в газеті "Голос України" 06.08.2015 року № 141-142).

Згідно пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Отже, Законом визначені умови прийняття працівників міліції на службу до поліції: 1) бажання проходити службу в поліції; 2) відповідність вимогам до поліцейських, визначених цим Законом. При цьому, реалізація цих умов відбувається у визначений строк - упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону (тобто з 07.08.2015 року до 07.11.2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

Як вже встановлено судом позивач, який мав спеціальне звання полковника міліції, наказом Голови Національної поліції України № 13 о/с від 07.11.2015 призначено заступником начальника управління внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області із присвоєнням спеціального звання полковника поліції в порядку переатестування. Вказаний наказ був виданий відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та згідно з наказом Національної поліції від 06.11.2015 № 13 "Про затвердження тимчасового штату Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції".

Зміст наказу Голови Національної поліції України № 13 о/с від 07.11.2015 року свідчить про те, що позивач відповідає вимогам до поліцейських, визначених Законом та його призначення відбулося в порядку переатестування.

Отже, відповідач взяв на себе відповідальність за достовірність даного наказу щодо відповідності позивача вимогам до поліцейських та за його призначення в порядку переатестування.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар’єри. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Для реалізації даної норми Закону "Про Національну поліцію" наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 за №1465 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських, яка 18.11.2015 зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №1445/27890.

Отже, законодавець наділив керівника поліції повноваженнями прийняття рішення про проведення атестування поліцейських, у тому числі, для вирішення питання про звільнення зі служби через службову невідповідність. При цьому, ні Закон, ні вказана Інструкція не містять особливих умов або обмежень по прийняттю керівником такого рішення, а також періоду часу між атестаціями. Крім того, слід зазначити, що вказана Інструкція затверджена після прийняття позивача на службу в поліції.

Наказом Національної поліції України за №210 о/с від 20.11.2015 прийнято рішення про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві центральною атестаційною комісією (а.с.81, 204).

Згідно наказів відповідача № 210 о/с від 20.11.2015, №134 від 02.12.2015, №179 від 18.12.2015, №191 від 21.12.2015, №195 від 22.12.2015, №29 від 14.01.2016 створені центральні атестаційні комісії та апеляційні атестаційні комісії, сформовані персональні склади цих комісій (а.с.83, 204, 205, 208, 212, 213).

Атестаційні комісії створені, їх персональні склади затверджені наказами голови Національної поліції України, функціонують при Національній поліції України, а тому не є суб’єктами владних повноважень в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві продовжено по 30.01.2016, про що свідчить копія наказу відповідача №217 від 28.12.2015 (т.1 а.с.211).

Зважаючи на те, що вказані накази у встановленому законом порядку не визнані протиправними, суд вважає, що атестування позивача, як поліцейського, після призначення його на посаду заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області не суперечить положенням статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

В даному випадку спір виник між позивачем, як службовцем, та Національною поліцією, як роботодавцем, оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності. Отже, для висновків щодо правомірності звільнення позивача зі служби перевірці підлягає дотримання порядку проведення атестування.

Як вже зазначено судом, порядок проведення атестування поліцейських викладений в Інструкції від 17.11.2015 за №1465.

Пунктом 3 розділу ІV Інструкції передбачено складання безпосередніми керівниками атестаційних листів на поліцейських. В атестаційному листі зазначаються наступні відомості про поліцейського, який атестується: результати службової діяльності згідно з функціональними обов’язками; дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; володіння іноземними мовами; культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; стан здоров’я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; результати проходження підвищення кваліфікації (пункт 8 розділу ІV).

Начальником Управління ДВБ НП України полковником поліції ОСОБА_4, в 2015 році складений атестаційний лист, який містить відомості про проходження позивача служби в органах внутрішніх справ з 1997 року, безпосередню участь з 15.02.2015 по 15.03.2015 в антитерористичній операції в Донецькій області, наявність статусу учасника бойових дій. Також в атестаційному листі надана оцінка особистим та професійним якостям позивача, його ставлення до служби. Характеристика за своїм змістом позитивна (т. 2 а.с.50-51).

Відповідно до пункту 9 розділу ІV Інструкції прямі керівники зобов’язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з’ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Згідно висновку Директора ДВБ НП України Г.Грігалашвілі, як прямого керівника, свідчить про відповідність позивача займаній посаді. (т. 2 а.с.52).

Відповідно до пункту 10 розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

З розділу ІІІ атестаційного листа позивача вбачається, що він отримав наступні бали за результатами тестування: 27 - тестування загальних навичок; 36 - професійне тестування (т. 2 а.с.52).

Відповідно до пунктів 11, 12 розділу ІV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Позивач 24 грудня 2015 року проходив співбесіду в ОСОБА_3 атестаційній комісії №3 Національної поліції України, під час якої, як зазначено в протоколі ОП № 24/12/15-3, були досліджені декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», інформація з відкритих джерел. Членами атестаційної комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи для подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення щодо позивача, а саме: 4 (займаній посаді не відповідає через службову невідповідність, підлягає звільненню зі служби в поліції (т.1 а.с.222).

З додатку №1 до протоколу ОП № 24/12/15-3 засідання ОСОБА_3 атестаційної комісії №3 Національної поліції України, вбачається, що підставами для прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді та його звільнення зі служби були: незаслужене звання учасника бойових дій, не бажання змін та реформ (т. 1 а.с.226).

Не погодившись з висновком ОСОБА_3 атестаційної комісії №3 Національної поліції України від 24.12.2015 позивач, у встановленому Інструкцією порядку, оскаржив його до ОСОБА_3 апеляційної атестаційної комісії №2 Національної поліції України.

За результатами розгляду скарги позивача ОСОБА_3 апеляційна атестаційна комісія №2 Національної поліції України її доводи відхилила виходячи з наступного: позивач не викликає довіри, не виявляє правильної мотивації, не компетентний в професійному плані, відсутнє розуміння реформ. Дана обставина підтверджується висновком у атестаційному листі та копією протоколу ОСОБА_3 апеляційної атестаційної комісії №2 Національної поліції України б/н від 15.01.2016 (т.1 а.с.222, 231).

Таким чином, така підстава для прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, як незаслужене звання учасника бойових дій, не знайшла свого підтвердження та на стадії розгляду скарги позивача не враховувалася.

Суд зазначає, що Інструкція № 1465 від 17.11.2015 зобов’язує атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов’язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження) - пункт 16 розділу ІV Інструкції. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії (пункт 18 розділу ІV Інструкції).

На переконання суду наведені вище протоколи атестаційних комісій не містять обґрунтування невідповідності даних, викладених у розділах І та ІІ атестаційного листа позивача, дійсним обставинам. Відсутність переліку питань, які були поставлені позивачу не дозволяють суду проаналізувати висновки атестаційної комісії на предмет об’єктивності наданої характеристики позивача. Крім того, атестаційні комісії не вказали причини неврахування критеріїв, визначених у пункті 18 розділу ІV Інструкції. Також не зазначено, в чому саме полягає відсутність у позивача правильної мотивації, його некомпетентність, небажання до змін, відсутність розуміння реформи та довіри до нього, при тому, що позивач був призначений на посаду поліцейського за наказом № 13 о/с, як особа, яка відповідає вимогам до поліцейського, визначеним Законом України «Про Національну поліцію».

Пунктом 12 Інструкції передбачене право атестаційної комісії робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

В суду відсутні докази на підтвердження надіслання атестаційними комісіями запитів щодо позивача, пов’язані з його службовою діяльністю, у тому числі, щодо наявності досягнень в роботі, перевірки інформації, розміщеної у відкритих джерелах, тощо.

Інструкцією № 1465 від 17.11.2015 визначена послідовність дій атестаційних комісій, перелік документів, які мають складатися та досліджуватися, коло критеріїв, за якими особа, яка проходить атестування, визнається такою, що відповідає або не відповідає займаній посаді. При цьому, ні Закон України «Про Національну поліцію», ні Інструкція не наділяють членів атестаційних комісій правом вирішувати питання можливості перебування особи на службі в поліції виключно на підставі власного, суб’єктивного її сприйняття, оскільки такий підхід до оцінювання може призвести до прийняття необ’єктивних, необґрунтованих і, як наслідок, неправомірних рішень. Варто також зазначити, що будь-який орган державної влади зобов’язаний згідно Конституції України діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Слід також зазначити, що в частині 2 статті 61 Закону України "Про Національну поліцію" визначені обмеження, пов’язані зі службою в поліції. Не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов’язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

В матеріалах атестування позивача, на думку суду, відсутні дані, які виключають можливість проходження ним служби в поліції.

Згідно з пунктом 15 розділу ІV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, наслідком невідповідності займаній посаді за результатами тестування є, у тому числі, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність. Дійшовши висновку про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційна комісія не обґрунтувала необхідність звільнення його зі служби в поліції при наявності позитивної характеристики безпосереднього та прямого керівників, проходження тестування, не розглянувши, при цьому, можливості переведення на нижчу посаду.

Закон України "Про Національну поліцію" не надає визначення терміну "службова невідповідність", однак виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського, можна дійти висновку, що під службовою невідповідністю слід розуміти невідповідність працівника займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби, а також зловживання правами та порушення встановлених законодавством обов’язків по виконанню служби.

Оскільки метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв’язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону та Інструкції звільнення через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Оскільки на момент прийняття спірних рішень та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, суд вважає, що на спірні відносини поширюються норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

В Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ такий вид стягнення, як звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх, є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, на думку суду, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді (акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень тощо).

З урахуванням наведеного суд вважає, що при проведенні атестування позивача не були дотриманні вимоги Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції № 1465 від 17.11.2015, у зв’язку з чим висновки ОСОБА_3 атестаційної комісії №3 та ОСОБА_3 апеляційної атестаційної комісії №2 Національної поліції є необґрунтованими та не можуть бути підставами для звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

У зв’язку з цим суд вважає, що висновки ОСОБА_3 атестаційної комісії №3 та ОСОБА_3 апеляційної атестаційної комісії №2 Національної поліції України прийняті без врахування всіх характеризуючих позивача, як поліцейського, документів, а тому наявні підстави для їх скасування.

Як наслідок, наказ Національної поліції України від 29.01.2016 № 68о/с (по Департаменту внутрішньої безпеки) в частині, що стосується позивача не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги клопотання Національної поліції України про залишення без розгляду адміністративного позову в частині оскарження рішення ОСОБА_3 атестаційної комісії №2 Національної поліції України від 24.12.2015 року з підстав пропуску строку звернення до суду, оскільки на момент відкриття провадження в даній справі, згідно ухвали про відкриття провадження від 24.02.2016 року, судом встановлено, що адміністративний позов подано в строк, установлений законом. Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року не міститься висновків і мотивів, які є обов’язковими для суду першої інстанції, щодо необхідності вирішення судом, при новому розгляді справи, питання пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.

Судом встановлено, що наказом Національної поліції України від 05.08.2016 року №578 о/с на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 року скасовано наказ Національної поліції України №68 о/с від 29.01.2016 року в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_2 за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" та ОСОБА_5 поновлено на посаді заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 03.02.2016.

Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 10.08.2016 №105 відповідно до ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_2 з 12.08.2016 року переведений для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Відповідно до платіжного доручення від 15.08.2016 року 3413 та повідомлення про безспірне списання коштів від 21.02.2017 №37 ОСОБА_5 було сплачено кошти в сумі 36911, 16 грн.

Вказані обставини не заперечив в судовому засіданні позивач.

Оскільки вказані порушення були виправлені суб’єктом владних повноважень, провадження в частині позовних вимог по скасуванню наказу №68 о/с від 29.01.2016, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, підлягає закриттю в порядку п.8 ч.1 ст.238 КАС України

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_3 атестаційної комісії №3 Національної поліції України від 24.12.2015 про результати атестування.

Визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_3 апеляційної атестаційної комісії №2 Національної поліції України від 15.01.2016 про відхилення скарги на висновок.

Визнати протиправним наказ Національної поліції України від 29 січня 2016 року № 68о/с по Департаменту внутрішньої безпеки про звільнення полковника поліції ОСОБА_2 (М-073072), заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області Департаменту внутрішньої безпеки за підпунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Провадження в частині позовних вимог по скасуванню наказу №68 о/с від 29.01.2016, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя: Шумей М.В.

Судді: Главач І.А.

ОСОБА_1

Рішення складене в повному обсязі 12.10.2018