
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03 жовтня 2018 року 16:32Справа № 808/2050/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників:
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс»
до Запорізької митниці ДФС
про скасування рішення та картки відмови
ВСТАНОВИВ:
04.06.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» (далі – позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112080/2018/000023/2 від 23.04.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2018/00206 від 23.04.2018.
Ухвалою суду від 07.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.07.2018.
Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 06.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Судом оголошено перерву до 03.10.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Метпромсервіс» надані всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено недоліки, у зв’язку з чим витребувано додаткові документи, які не надано в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартість імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, митним органом встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є значно вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».
У судовому засіданні 03.10.2018 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
08.06.2017 між ТОВ «Метпромсервіс» (Україна) «Покупець» та Interlink Metals & Chemicals AG (Швейцарія) «Продавець» укладено контракт № 0806-СН (далі - Контракт) відповідно до якого, Interlink Metals Ц Chemicals AG зобов'язується поставити, а ТОВ «Метпромсервіс» прийняти та оплатити Товар в обсязі та за цінами, вказаними в Додатках та Доповненнях до Контракту.
25.07.2017 між тими самими сторонами укладено Додаткову угоду №3, якою внесено зміни до Контракту в частині банківських реквізитів Продавця.
15.11.2017 укладено Додаткову угоду №6, відповідно до якої п. 3.1 Контракту викладено в наступній редакції: «умови оплати оговорюються в Додатках і Доповненнях, які є невід’ємною частиною Контракту. Оплата товару здійснюється після відвантаження, поставки. Датою відвантаження, поставки вважається дата оформлення вантажної митної декларації покупця (ІМ 40)».
04.04.2018 ТОВ «Метпромсервіс» та Interlink Metals & Chemicals AG уклали Додаткову угоду № 17 до Контракту від 08.06.2017 № 0806-СН, відповідно до якої ТОВ «Метпромсервіс» зобов’язується прийняти, а Interlink Metals & Chemicals AG поставити (передати) Титан губчатий марки ТГ-ТВ фракція -12+0, вагою 15,809 тн., на загальну суму 41 103,40 USD.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди оплата здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту відвантаження Товару.
Для здійснення митного оформлення товару ТОВ «Метпромсервіс» 12.04.2018 подано митну декларацію з довідковим №514, режим IM 40, із № UA112080/2018/008474, за даними якої митна вартість товару визначена відповідно до ціни контракту за першим (основним) методом, виходячи з ціни, встановленої сторонами у додатковій угоді від 04.04.2018 №17 до контракту від 08.06.2017 № 0806-СН та визначеної у інвойсі, виставленому продавцем.
Враховуючи умови поставки FCA ЕЕ Maardu, митна вартість складає 2,6 USD за 1 кг фізичної ваги.
Разом з митною декларацією позивачем надані відповідачу документи на підтвердження якості, кількості та ціни поставленої продукції, а саме: сертифікати якості від 01.12.2017 №17160168, № 17160179, № 17160192, № 17160212, № 17160216 №1760219; пакувальний лист від 04.04.2018 № 17; рахунок-фактура (інвойс) від 04.04.2018 ISA10223; автотранспортна накладна від 05.04.2018 МЕТ-07; декларація про походження товару від 04.04.2018 ISA10223; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 05.04.2018 № 87; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 08.06.2017 № 0806-СН; Додаткова угода від 04.04.2018 № 17; Додаткова угода від 25.07.2017 № 3; Додаткова угода від 15.11.2017 № 6; договір про надання послуг митного брокера від 27.12.2017 № Т-640/17; лист про призначення від 06.07.2017 №06.07.
На думку митного органу, у наданих документах наявні розбіжності, які полягають у наступному: 1) довідку про транспортні витрати від 05.04.18 № 87 видано ФОП ОСОБА_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1), але згідно наданої до митного оформлення автотранспортної накладної від 05.04.2018 №МЕТ-07 перевізником с РЕ ISACHENKO VITALY (ЄДРПОУ НОМЕР_2), що призвело до сумнівів щодо достовірності відомостей про складову митної вартості товарів - витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України; 2) в наданих до митного оформлення сертифікатах якості від 01.12.2017 №№ 17160168, 17160179, 17160192, 17160212, 17160216, 17160219 зазначено, що товар переміщується транспортним засобом № 517BKR/983YKF за CMR №01512173 та контрактом від 14.12.2016 № 756/05785388/00467(8), які до митного оформлення не надано, що не дає можливості однозначно ідентифікувати вищезазначені сертифікати якості із задекларованою партією товару, оскільки товар доставлено в Україну транспортним засобом №АЕ3486ЕМ/АЕ7324ХМ за CMR від 05.04.2018 № МЕТ-07 та контрактом №0806-СН від 08.06.2017. Фізико-хімічні характеристики імпортованого товару, що зазначені в сертифікатах якості впливають на рівень митної вартості заявленого товару.
За таких обставин, позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження дійсної вартості імпортованого товару.
22.04.2018 позивачем, на вимогу відповідача додатково надано: інвойс виробника від 05.12.17 № 321057/01; копія експортної декларації країни відправлення від 05.12.17 № 10411020/051217/0008105; CMR виробника від 05.12.17 № 0512173; супровідний лист на відправлення з РФ від 04.12.17; договір про надання транспортних послуг від 26.03.2018 №А369 між ТОВ «Метпромсервіс» та ФОП ОСОБА_3; договір про надання транспортних послуг від 29.03.2018 № А369; лист «Argus Media LTD» від 11.12.2017; експортна ВМД від 05.04.18 №18ЕЕ1210УУ70949575 (а.с. 87).
23.04.2018 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2018/000023/2, відповідно до якого визначено митну вартість товару, заявленого позивачем до митного оформлення, за резервним шостим методом, а саме у розмірі 6,0 доларів США за один кілограм титану губчатого марки ТГ-ТВ з мотивів ненадання декларантом в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість товару.
Відтак, надані 22.04.2018 документи містять такі недоліки: 1) експортна декларація країни виробника від 05.12.2017 №10411020/051217/0008105 та експортна декларація країни відправника від 05.04.2018 №18ЕЕ1210УУ70949575 не завірені уповноваженими особами/органами чи організаціями, що не дає можливості однозначно ідентифікувати заявлену партію товару; 2) згідно пункту 4.1 договору між замовником ТОВ «Метпромсервіс» та експедитором ФОП ОСОБА_3 про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.03.2018 № А369 замовник повинен перерахувати експедиторові суму, вказану в транспортній заявці, яка є невід'ємною частиною договору, але транспортна заявка та банківські документи, які підтверджують перерахунок коштів експедитору до митного оформлення не надані, що призводить до подальших сумнівів щодо достовірності відомостей про складову митної вартості товарів - витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України; 3) лист «Argus Media LTD» від 11.12.2017 відносно цін на губку не несе жодної інформації стосовно вартості «титану губчатого марки ТГ-ТВ фракції -12+0». Вищезазначені документи надані на усунення, але не підтверджують митну вартість товару.
23.04.2018 Запорізькою митницею ДФС відмовлено позивачу у митному оформленні товару, що оформлено Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2018/00206 з таких причин: «Відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 23.04.2018 №UA112080/2018/000023/2 органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості…Від декларанта не надійшло відповідної заяви про проведення дій, передбачених пп. 33-36 ПКМУ №450 від 21.05.2012…».
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, ТОВ «Метпромсервіс» звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч. 2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб’єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду. Крім того, якщо митним органом виявлено певні розбіжності, витребуванню підлягають не будь-які документі згідно з законодавчо визначеним переліком, а саме ті документи, надання яких може призвести до усунення виявлених розбіжностей.
В силу частини п’ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Щодо виявлених розбіжностей, зокрема зазначення в сертифікатах якості від 01.12.2017 №№ 17160168, 17160179, 17160192, 17160212, 17160216, 17160219, що товар переміщується транспортним засобом № 517BKR/983YKF за CMR №01512173 та контрактом від 14.12.2016 № 756/05785388/00467(8), які до митного оформлення не надано, що не дає можливості однозначно ідентифікувати вищезазначені сертифікати якості із задекларованою партією товару, оскільки фактично товар доставлено в Україну транспортним засобом №АЕ3486ЕМ/АЕ7324ХМ за CMR від 05.04.2018 № МЕТ-07 та контрактом №0806-СН від 08.06.2017, та висновку митного органу, що фізико-хімічні характеристики імпортованого товару, що зазначені в сертифікатах якості, впливають на рівень митної вартості заявленого товару, суд зазначає наступне.
Сертифікат якості не є документом, на підставі якого повинна визначатись митна вартість імпортованого товару, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України; він лише підтверджує якість товару.
Стосовно сумнівів щодо достовірності відомостей про витрати на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України, які виникли у митного органу внаслідок надання позивачем довідки про транспортні витрати від 05.04.18 № 87, виданої ФОП ОСОБА_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1), хоча згідно наданої до митного оформлення автотранспортної накладної від 05.04.2018 №МЕТ-07 перевізником с РЕ ISACHENKO VITALY (ЄДРПОУ НОМЕР_2), слід зазначити наступне.
26.03.2018 між ТОВ «Метпромсервіс» (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Експедитор) укладено договір №А369 про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів, який регулює взаємини сторін при організації перевезень експортно-імпортних вантажів, а також вантажів по території України автомобільним транспортом.
29.03.2018 між ФОП ОСОБА_4 (Перевізник) та ФОП ОСОБА_3 (Експедитор) укладено договір №А369 про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні , відповідно до умов якого за дорученням експедитора перевізник, зокрема, організовує та здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (п. 2.1 договору). Вказаний договір надано митному органу при оформленні митної декларації.
За таких обставин, видання довідки про транспортні витрати по перевезенню вантажу експедитором (ФОП ОСОБА_3А.) не суперечить умовам вищезазначених договорів, та не може ставити під сумнів вартість витрат на перечення вантажу, оскільки довідка від 05.04.2018 №87 містить всю необхідну інформацію щодо вартості транспортування титану губчатого від місця завантаження м. Маарду (Естонія) до м. Запоріжжя (Україна).
За таких обставин, митний орган дійшов хибного висновку про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, оскільки подані позивачем документи хоча і містили певні неточності, проте не перешкоджали перевірці заявленої декларантом митної вартості товару.
Щодо розбіжностей у наданих додатково документах, а саме «експортна декларація країни виробника від 05.12.2017 №10411020/051217/0008105 та експортна декларація країни відправника від 05.04.2018 №18ЕЕ1210УУ70949575 не завірені уповноваженими особами/органами чи організаціями, що не дає можливості однозначно ідентифікувати заявлену партію товару» суд зауважує, що митний орган, зазначаючи про таку розбіжність, не вказує, якими уповноваженими органами має бути завірений даний документ та яким чином така розбіжність перешкоджає оформленню товару за обраним декларантом методом; крім того, відповідачем не доведено, що саме зумовило сумніви у достовірності даних, викладених в такому документі.
Також відповідачем не доведено, яким чином ненадання до митного оформлення доказів перерахунку коштів експедитору за транспортно-експедиційні послугу може свідчити про неправильне визначення ТОВ «Метпромсервіс» митної вартості товару.
Щодо посилань відповідача на те, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі та інформацію з джерела www.аrgusmedia.cоm щодо мінімальної ціни на титанову губку марки ТГ-ТВ чи еквівалент на рівні 6,0 доларів США/кг в березні-квітні 2018 року (за період 10-ти днів, що передують даті складання інвойсу та додатку до зовнішньоекономічного контракту з 25.03.2018 по 03.04.2018), суд зазначає, що вказана вартість є узагальненою.
Параграфом 2 Статті VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947) передбачено: «2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) (b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) …».
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 5 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року»: «1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов'язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту».
У пп. «с» п.3 Примітки до статті 7 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», зокрема, зазначено: «3.Деякі приклади розумної гнучкості: (…) с) дедуктивний метод – вимога про те, що товари продаватимуся в «тому стані, як вони імпортуються», що містить в підпункті «а» пункту 1 статті 5, може тлумачитися гнучко; вимога про «90 днів» може застосовуватись гнучко».
Стосовно ж обраного відповідачем джерела – інформації з сайту www.argusmedia.com, щодо товару титанова губка марки TG-TV 10х30мм, то, як з’ясовано судом, позивачем імпортувався товар іншої фракції -12+0мм.
Так, позивачем до матеріалів адміністративної справи надано лист компанії Argus Media Ltd від 11.12.2017, в якому міститься відповідь на запит ТОВ “Метпромсервис” щодо вартості на титанову губку, а саме титан губчатий марки ТГ-ТВ фракції -12+0.
В листі компанії Argus Media Ltd зазначено, що дійсно на Європейському ринку (зі складу в Роттердамі) котирування на титан губчатий ТГ-ТВ фракцією 10х30 мм визначалось на рівні 7,80-8,45 доларів США.
Проте, в листі компанії Argus Media Ltd зазначено, що матеріал на який Argus публікує ціну є кусковим, а матеріал порошкового розміру -12+0, це окремий ринок споживання та окремий рівень цін, у зв’язку з додатковими затратами на його переробку.
Тобто, товар який імпортувався позивачем є відмінним за ціновою політикою, за рахунок фракції, від титану губчатого у кусках 10х30 мм.
Також, суд не приймає посилання митного органу на те, що оскільки відповідно до інформації компанії Argus Media Ltd для отримання фракції порошкового розміру -12+0 не обхідні затрати на його переробку, то вартість такого товару є вищою за продукцію звичайної фракції, оскільки таке твердження є виключно припущенням митного органу.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.04.2018 №UA112080/2018/000023/2 Запорізькою митницею ДФС не надано оцінки відповідності Інвойсу від 04.04.2018 №ISА10223 (а.с. 23) вимогам «Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 17.09.2012 наказом Міністерства фінансів України №998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2012 за №1691/22003 (або Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку – для міжнародної торгівлі» (ECE/TRADE/148) Женева, вересень 1983 року), наявність в ньому будь-яких вад чи дефектів тощо.
Суд зауважує, що відповідно до п.9.6 Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» Женева, вересень 1982 року: «… митні органи повинні, як правило, приймати будь-який комерційний рахунок, який містить всі необхідні подробиці (незалежно від того, узгоджений він з формуляром-зразком уніфікованого рахунку ООН), як дійсної фактури для мети митного очищення; у тих країнах, де національне митне законодавство передбачає спеціальний документ (окрім митної декларації) у доповнення до комерційного рахунку, слід вивчити можливість відмови від цієї вимоги. …».
Звідси, в інвойсі від 04.04.2018 №ISА10223 наявні всі необхідні цінові показники, а відтак є доцільним його застосування для визначення митної вартості «Титан губчатий марки ТГ-ТВ фракція -12+0 …
В якості нормативного обґрунтування правомірності коригування митної вартості товару, відповідач у своєму рішенні про коригування митної вартості товару послався на «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затвердженні Наказом ДФС від 11 вересня 2015 року № 689.
«Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затвердженні Наказом ДФС № 689 від 11 вересня 2015 року, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а отже не можуть встановлювати права та обов’язки для третіх осіб, в даному випадку ТОВ «Метпромсервіс».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 березня 2018 року по справі №826/9932/16, адміністративне провадження №К/9901/670/18 зазначив, що посилання митного органу на Методичні рекомендації в обґрунтування доводів касаційної скарги, на думку колегії суддів Верховного Суду, є не прийнятними з огляду на те, що вони розповсюджують свою дію виключно на посадових осіб органів доходів і зборів, призначені для суто внутрішнього обігу і не є нормативно-правовим актом у розумінні частини другої статті 117 Конституції України, не підлягають застосуванню судом, відповідно до положень принципу законності, передбаченого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) та не є джерелом права, яке застосовується судом, згідно зі статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діє після 15 грудня 2017 року).
Отже, відповідач не обґрунтував, чому ним взято як джерело для визначення митної вартості товару саме «мінімальна ціна на титан губчатий марки TG-TV та еквівалент, відповідно до даних видання www.argusmedia.com, розрахований з врахуванням норм частини 3 розділу 3 наказу ДФС від 11.09.2015 №689 …» та не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.
Як зазначено у ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно, або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.
Звідси, Запорізькою митницею ДФС не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Запорізькою митницею ДФС не доведено, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а відтак і не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2018 №UA112080/2018/000023/2.
Надаючи правову оцінку прийняттю Запорізькою митницею ДФС Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Як зазначено у п.7.1 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі – «Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»).
У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2018 №UA112080/2018/00206 зазначені причини відмови, аналогічні викладеним у Рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.04.2018 №UA112080/2018/000023/2.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача додаткових документів.
Отримавши від декларанта додаткові документи, які, на думку суду, з урахуванням інших наявних у відповідача інших документів, підтверджували правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.
На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу.
З урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.2018 №UA112080/2018/000023/2 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2018 №UA112080/2018/00206, прийняті Запорізькою митницею ДФС не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.04.2018 №UA112080/2018/000023/2.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2018 №UA112080/2018/00206 Запорізької митниці ДФС.
4. Судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» (69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6, код ЄДРПОУ 31094633) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 06.11.2018.
Суддя Ю.П. Бойченко
Судове рішення № 77657698, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 03.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/2050/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: