Рішення № 77657241, 06.11.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1754/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – Камінь-Каширське ОУ ПФУ Волинської області, відповідач) про визнання протиправним рішення від 15.08.2018 №966/Б-01, яким їй відмовлено у зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999, зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 та провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням подвійного стажу з березня 2018 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 29.01.2006 їй призначено пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зі зниженням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До заяви про призначення пенсії від 01.02.2006 нею були подані всі необхідні документи, в тому числі для подвійного зарахування до страхового стажу періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 04.03.1980 по 30.04.1999. Зазначає, що у поданій заяві про призначення пенсії відсутні будь-які відмітки пенсійного органу про нестачу чи необхідність подачі додаткових документів.

При зверненні до відповідача із заявою від 15.03.2018 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу набутого після призначення пенсії згідно з ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” їй стало відомо про неповне зарахування у подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні, а саме період з 13.09.1984 по 30.04.1999 зараховано на загальних підставах. За результатами розгляду даної вищевказаної заяви відповідачем проведено перерахунок, однак період роботи у Хотешівській тублікарні з 03.09.1984 по 30.04.1999 протиправно зараховано в одинарному розмірі.

14.08.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо зарахування в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 та надала довідку видану Хотешівською туберкульозною лікарнею обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання від 27.07.2018 №25.

Рішенням від 15.08.2018 №966/Б-01 відповідач відмовив ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю підстав для зарахування періоду роботи з 13.09.1984 по 30.04.1999 у подвійному розмірі.

Позивач вважає, що таке рішення відповідача від 15.08.2018 №966/Б-01 порушує її права на соціальний захист та прийняте всупереч нормам чинного законодавства.

Зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Згідно з пунктом 1-3 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Позивач вказує, що довідками, виданими за місцем роботи, та копіями наказів по Хотешівській тублікарні підтверджується факт її роботи безпосередньо в Хотешівській тублікарні протягом 1980-1999 років. У спірний період з 13.09.1984 позивач була переведена на посаду клінічного лаборанта (наказ по Хотешівській тублікарні від 13.09.1984 №102) на якій працювала до травня 1999 року.

Факт роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 підтверджується тим, що позивач входила до складу тарифікаційної комісії для проведення тарифікації працівників Хотешівської тублікарні у 1989-1990 роках, 1992-1994 роках та у 1997 році, а також довідкою про заробітну плату за період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1995 від 13.02.2006 №102, виданою Хотешівською туберкульозною лікарнею Волинського обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання на підставі особових рахунків за 1991-1995 роки, що були надані відповідачу при зверненні за призначенням пенсії.

Крім того, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Хотешівська туберкульозна лікарня Волинського обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання була страхувальником ОСОБА_1 по травень 1999 року.

Позивач вважає рішення Камінь-Каширського ОУ ПФУ Волинської області від 15.08.2018 №966/Б-01 про відмову у зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 протиправним, так як її робота у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 підтверджується достатніми та належними документами виданими за місцем роботи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а. с.1).

У відзиві на позовну заяву від 10.10.2018 №6091/06-17 відповідач позовні вимог не визнав та вказав, що 14.08.2018 позивач звернулася до Камінь-Каширського ОУ ПФУ Волинської області із заявою про зарахування в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні.

Рішенням Камінь-Каширського ОУ ПФУ Волинської області від 15.08.2018 №966/Б-01 ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 з огляду на відсутність підстав такого зарахування та правомірність визначення розміру пенсії.

Зазначає, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. До таких закладів відноситься і Хотешівська міжрайонна тублікарня.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 04.03.1980 зарахована тимчасово на посаду старшої медсестри тубвідділення Хотешівської тублікарні, з 01.02.1983 переведена на посаду бак лаборанта Хотешівської туб лікарні, з 13.09.1984 переведена на посаду клінічного лаборанта Хотешівської лікарської амбулаторії.

На підставі поданих документів, зокрема довідки №13 від 27.01.2006 період з 04.03.1980 по12.09.1984 було зараховано до стажу роботи позивача в подвійному розмірі. Період роботи з 13.09.1984 по 30.04.1999 зараховано в одинарному розмірі на загальних підставах у зв’язку з відсутністю записів у трудовій книжці та згаданих довідках відомостей про те, що Хотешівська лікарська амбулаторія надає лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз.

На запити пенсійного органу до Хотешівської тублікарні, 25.04.2018 було отримано довідки та копії наказів. Однак, виявлено розбіжності між записами у трудовій книжці та наказом №102 від 13.09.1984 по Хотешівській тублікарні.

Враховуючи вищевикладене, та у зв’язку з відсутністю наказу про звільнення з Хотешівської тублікарні підстав для зарахування позивачу періоду роботи з 13.09.1984 по 30.04.1999 в подвійному розмірі немає. Вважає, що рішення відповідача винесене згідно з нормами чинного законодавства, а тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення (а.с.151-153).

У судовому засіданні, що відбулося 16.10.2018 позивач позовні вимоги підтримала з наведених у позовній заяві підстав та просила їх задовольнити. Представник відповідача позов заперечила з мотивів, наведених у відзиві та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання, що призначене на 06.11.2018 сторони не прибули.

При цьому, позивач 16.10.2018 подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.191).

Представник відповідача 02.11.2018 подала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи проводити за відсутності представника Камінь-Каширського ОУ ПФУ Волинської області.

Згідно із частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, судовий розгляд справи здійснюється у відсутності осіб, в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів і підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.01.2006 перебуває на обліку в Камінь-Каширському ОУПФ України Волинської області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зі зниженням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

15.03.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу набутого після призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, додавши до заяви паспорт та трудову книжку (а.с.184).

20.04.2018 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо вирішення питання про зарахування до стажу у подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській лікарській амбулаторії, яка безпосередньо була у складі Хотешівської тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 (а.с.71).

Листом від 14.05.2018 №659/Б-01 ГУ Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило, що враховуючи наявні у матеріалах пенсійної справи документи, підстави для зарахування періоду роботи з 01.09.1984 по 30.04.1999 у Хотешівській лікарській амбулаторії у подвійному розмірі відсутні. Згідно записів трудової книжки та довідок про періоди роботи за вказаний період, які надійшли на запити до територіального управління, неможливо встановити підпорядкування Хотешівської лікарської амбулаторії Хотешівській тублікарні та назви посад і структурних підрозділів, на яких позивач працювала у вказаних установах. Рекомендовано звернутись до юридичної особи, з якою ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах щодо внесення до трудової книжки відповідних записів про період роботи із зазначенням посад та структурних підрозділів у яких позивач працювала у даній установі згідно первинних документів (а.с.9).

14.08.2018 позивач звернулась до Камінь-Каширського ОУ ПФУ Волинської області із заявою щодо зарахування в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні на посаді клінічного лаборанта з 13.09.1984 по 30.04.1999 та надала довідку видану Хотешівською туберкульозною лікарнею обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання від 27.07.2018 №25 (а.с.70).

Рішенням Камінь-Каширського ОУ ПФУ Волинської області від 15.08.2018 №966/Б-01 ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 з огляду на відсутність підстав для такого зарахування.

У рішенні відповідача зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. До таких закладів відноситься і Хотешівська міжрайонна тублікарня. Згідно з нормами чинного законодавства таке зарахування проводиться на підставі записів у трудовій книжці та довідок виданих з місця роботи. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 04.03.1980 зарахована тимчасово на посаду старшої медсестри тубвідділення Хотешівської тублікарні, з 01.02.1983 переведена на посаду баклаборанта Хотешівської тублікарні, з 13.09.1984 переведена на посаду клінічного лаборанта Хотешівської лікарської амбулаторії. З 29.01.2006 позивачу було призначено пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зі зниженням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі поданих документів, зокрема довідки №13 від 27.01.2006 період роботи з 04.03.1980 по12.09.1984 було зараховано до стажу роботи в подвійному розмірі. Період роботи з 13.09.1984 по 30.04.1999 зараховано в одинарному розмірі на загальних підставах у зв’язку з відсутністю записів у трудовій книжці, згаданих довідках, відомостей про те, що Хотешівська лікарська амбулаторія надає лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз.

У рішенні також зазначено, що на запити пенсійного органу до Хотешівської тублікарні від 19.03.2018 та 25.04.2018 було отримано довідки та копії наказів, однак, виявлено розбіжності між записами у трудовій книжці та наказом №102 від 13.09.1984 по Хотешівській тублікарні. Враховуючи вищевикладене, та у зв’язку з відсутністю наказу про звільнення позивача з Хотешівської тублікарні підстав, для зарахування періоду роботи з 13.09.1984 по 30.04.1999 в подвійному розмірі немає (а.с.7-8).

Не погоджуючись з відмовою Камінь-Каширського ОУ ПФУ Волинської області у зарахуванні до стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного у даній адміністративній справі рішення, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі – Закон №1788-XII) та Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Згідно зі статтею 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

За приписами частин першої, другої статті 7 Закону № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За приписами пунктів 4.1, 4.7, 4.8 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (з наступними змінами та доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядком №637 встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Так, відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Системний аналіз норм Закону №1788-XII та Порядку №637 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі, є встановлення факту про безпосередню роботу в інфекційних закладах відділень охорони здоров’я, в тому числі протитуберкульозних медичних закладах. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового страхового стажу.

Судом на підставі записів у трудовій книжці ОСОБА_1 від 01.08.1974 (а.с.72, 72 зворот) встановлено, що з 04.03.1980 позивач зарахована тимчасово на посаду старшої медсестри тубвідділення Хотешівської тублікарні на підставі наказу від 27.02.1980 №19; на підставі наказу від 04.02.1983 №15-а з 01.02.1983 переведена на посаду баклаборанта Хотешівської тублікарні; наказом Хотешівської тублікарні від 13.09.1984 №102 переведена на посаду клінічного лаборанта Хотешівської лікарської амбулаторії.

Таким чином, з трудової книжки позивача вбачається, що вона з 04.03.1980 року була прийнята на роботу у Хотешівську тублікарню на посаду старшої медсестри тубвідділення Хотешівської тублікарні.

Факт перебування позивачки у трудових відносинах з Хотешівською тублікарнею підтверджується також наказами по Хотешівській тублікарні.

Як вбачається з наказу від 04.02.1983 №15-а у зв’язку з виходом на роботу після декретної відпустки ОСОБА_1 з 01.02.1983 переведена на посаду баклаборанта Хотешівської тублікарні (а.с.81).

Як вбачається з наказу від 13.09.1984 №102 по Хотешівській тублікарні позивач на підставі заяви переведена на посаду клінічного лаборанта (а.с.82).

Крім того, пунктом 18 наказу від 02.01.1989 №1 по Хотешівській тублікарні для проведення тарифікації в 1989 році, пунктом 19 наказу від 02.01.1990 №1 по Хотешівській тублікарні для проведення тарифікації в 1990 році та пунктом 21 наказу від 01.01.1992 №1 по Хотешівській тублікарні для проведення тарифікації в 1992 році, ОСОБА_1А включено до складу комісії (а.с.85). Позивача також була включено до складу комісії для проведення тарифікації в 1993, 1994,1997 роках (85-92).

Згідно з наказом від 04.06.1990 №53 по Хотешівській тублікарні зобов’язано протарифікувати лаборантку ОСОБА_1, як працюючу більше 10 років (а.с.89).

Вищенаведені накази та документи підтверджують, що у вказані періоди позивач перебувала у трудових відносинах саме з Хотешівською тублікарнею.

Перебування ОСОБА_1А у трудових відносинах саме з Хотешівською тублікарнею підтверджується також розрахунково-платіжними відомостями на видачу заробітної плати з яких вбачається, що позивач отримувала заробітну плату протягом 1992-1999 років у Хотешівській тублікарні (а.с. 93-106), а також довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії №102 від лютого 2006 року, виданою Хотешівською туберкульозною лікарнею обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання, з якої вбачається, що протягом 1991-1995 років позивач отримувала заробітну плату у Хотешівській тублікарні (а.с.68).

Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих пенсійним органом, у 1999 році страхувальником, який сплачував страхові внески за застраховану особу – ОСОБА_1 була Хотешівська туберкульозна лікарня обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання, тобто, до травня 1999 року позивач перебувала у трудових відносинах саме з цим страхувальником (а.с.73).

Довідкою, виданою Хотешівською туберкульозною лікарнею обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання від 27.02.2018 №25 підтверджується, що позивач дійсно працювала в Хотешівській тублікарні з 04.03.1980 та наказом від 13.09.1984 №102 по Хотешівській тублікарні переведена на посаду клінічного лаборанта. Наказ на звільнення ОСОБА_1 з посади клінічного лаборанта відсутній (а.с.75).

Щодо твердження представника відповідача, що у довідках немає відомостей, про те, що Хотешівська лікарська амбулаторія надає лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз та неможливість встановити підпорядкування Хотешівської лікарської амбулаторії Хотешівській тублікарні, суд зазначає наступне.

З письмових пояснень ОСОБА_2 - головного лікаря Хотешівської туберкульозної лікарні обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання вбачається, що Хотешівська тублікарня з 1970 року по травень 1999 року функціонувала в кількості трьох відділень: туберкульозне, соматичне та амбулаторне. По мірі потреби працівники наказом по лікарні переводились на різні посади, зокрема, ОСОБА_1 переводилась тимчасово на посади: старшої медсестри тубвідділення, палатної медсестри, лаборанта амбулаторії. Оскільки, вона була постійним працівником Хотешівської туб лікарні, накази на звільнення не видавались (а.с.76).

Як вбачається з довідок, наданих Хотешівською туберкульозною лікарнею обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання від 02.04.2018 №13 та від 30.04.2018 №17, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно працювала в Хотешівській тублікарні з 04.03.1980 на посаді старшої медсестри тубвідділення Хотешівської тублікарні (наказ від 27.02.1980 №19). З 04.02.1983 переведена на посаду баклаборанта Хотешівської тублікарні (наказ від 04.02.1983 №15-а). З 13.09.1984 переведена на посаду клінічного лаборанта Хотешівської лікарської амбулаторії (наказ від 13.09.1984 №102), яка відноситься до Хотешівської тублікарні і обслуговувалась однією централізованою бухгалтерією.

З жовтня місяця 1970 року по 01.05.1999 року Хотешівська лікарська амбулаторія входила до Хотешівської тублікарні, а окремою юридичною особою не була. ОСОБА_1 за період з 04.03.1980 по 01.05.1999 по мірі потреби замінювала працівників середньої ланки тубвідділення на таких посадах як: старша медсестра туб відділення, палатна медсестра ту бвідділення, клінічний лаборант туб відділення та інші. Хотешівська лікарська амбулаторія до 01.05.1999 року здійснювала діагностику туберкульозу, а також надавала лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз (а.с.181-182).

Таким чином, з наданих пояснень головного лікаря Хотешівської тублікарні та вищевказаних довідок слідує, що Хотешівська лікарська амбулаторія є відділенням Хотешівської тублікарні, а тому переведена згідно з наказом Хотешівської тублікарні від 13.09.1984 №102 на посаду клінічного лаборанта Хотешівської лікарської амбулаторії позивач була працівником Хотешівської тублікарні, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 та проведення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням подвійного стажу є підставними, обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії.

Тому, перерахунок пенсії позивачу слід здійснювати з місяця, коли ОСОБА_1 звернулася до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про зарахування в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999, тобто з серпня 2018 року.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Враховуючи обставини справи та наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог Конституції та статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправно відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999.

З огляду на викладене та з метою відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, з урахуванням зазначеного, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області слід стягнути судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 15.08.2018 №966/Б-01 про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999.

Зобов’язати Камінь-Каширське об'єднане управління пенсійного фонду України Волинської області (44500, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. 1 Травня, 1а, код ЄДРПОУ 41248058) зарахувати ОСОБА_1 (44512, Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Хотешів, вул. Гніван, 18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи у Хотешівській тублікарні з 13.09.1984 по 30.04.1999 та провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням стажу у подвійному розмірі з серпня 2018 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 (44512, Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Хотешів, вул. Гніван, 18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області (44500, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. 1 Травня, 1а, код ЄДРПОУ 41248058) судові витрати у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук