Рішення № 77657144, 22.10.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/574/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагрохім" (м. Харків) до Фермерського господарства "АЖУР+Н" (Харківська обл., с. Одноробівка) про стягнення 743064,32 грн, за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 02.01.2018);

відповідача - не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східагрохім" (надалі - позивач) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до Фермерського господарства "АЖУР+Н" (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості у розмірі 127165,61 грн внаслідок не виконання грошового зобов’язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору постачання №10Ч-33Р0104 від 01.04.2014, пеню в розмірі 167749,09 грн, суму штрафу, яка складає 62242,80 грн, суму нарахованої курсової різниці, яка складає 153739,72 грн, внаслідок не виконання грошового зобов’язання по оплаті товару в порядку, в розмірі та в строки, передбачені договором постачання №10Ч-33Р0104 від 01.04.2014, а також суму проценту за користування кредитом, яка виникла за невиконання грошового зобов’язання, у розмірі 232167,10 грн, передбачені зазначеним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання №10Ч-33Р0104 від 01.04.2014.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №922/574/18.

Цією ухвалою суду вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.04.2018 об 11:00 год, про що повідомлено сторін.

16.04.2018 в судовому засіданні була оголошена перерва до 11.05.2018 о 10:00 год.

03.05.2018 до суду надійшла заява директора ФГ "АЖУР+Н", в якій він зазначив, що дійсно перед позивачем був борг в сумі 720000,00 грн в 2013 році, який погашено сільгосппродукцією та автомобілем "ГАЗель", а також пояснив, що іншої заборгованості перед позивачем немає, а боргові зобов’язання сфальсифіковано.

Ухвалою суду від 11.05.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, за клопотанням позивача, до 17.06.2018, і оголошено про відкладення підготовчого засідання на 13.06.2018 о 10:00 год.

13.06.2018 позивач надав відповідь на відзив, в якому з приводу заперечення відповідача на позовну заяву зазначає, що відповідач не надав жодного письмового доказу на підтвердження викладених в своїй заяві стверджень.

13.06.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 05.07.2018 об 11:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №341/2018 від 04.07.2018 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв’язку із хворобою судді Шарко Л.В.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 04.07.2018 справу №922/574/18 передано для розгляду судді Ольшанченку В.І.

05.07.2018 ухвалою суду повідомлено сторін про повторне проведення підготовчого провадження, у зв’язку зі зміною складу суду, та про відкладення підготовчого засідання на 25.07.2018 об 11:00 год.

25.07.2018 підготовче засідання було відкладено на 06.08.2018 о 12:00 год, про що ухвалою повідомлено сторін.

06.08.2018 протокольною ухвалою продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 12.09.2018 об 11:00 год.

06.08.2018 явку учасників справи в судове засідання визнано обов’язковою та викликано сторін в підготовче засідання для участі в розгляді справи, який відбудеться 12.09.2018 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 12.09.2018 підготовче засідання було відкладено, у зв’язку із задоволенням клопотання позивача по надання строку для надання витребуваних судом документів, на 24.09.2018 о 12:00 год.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості 127165,61 грн внаслідок не виконання грошового зобов’язання щодо оплати за поставлені товари на підставі договору постачання №10Ч-33Р0104 від 01.04.2014, пеню в сумі 113239,99 грн, суму штрафу, яка складає 62242,80 грн, суму нарахованої курсової різниці, яка складає 153739,72 грн, внаслідок не виконання грошового зобов’язання по оплаті товару в порядку, в розмірі та в строки, передбачені договором постачання №10Ч-33Р0104 від 01.04.2014, а також суму проценту за користування кредитом, яка виникла за невиконання грошового зобов’язання, у розмірі 232167,10 грн, передбачені договором.

Вказана заява позивача прийнята до розгляду у наданій редакції протокольною ухвалою як заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені.

24.09.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2018 о 12:00 год, про що повідомлено сторін.

17.10.2018 розгляд справи відкладено на 22.10.2018 об 11:30 год.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.06.2018 за №23668466.

Оскільки відповідач не надав суду ані відзив на позовну заяву у розумінні ст. 165 ГПК України, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.04.2014 між сторонами укладений договір постачання №10Ч-33Р0104 (надалі – договір), за яким продавець (позивач) зобов’язується передати, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та сплатити вартість насіннєвого матеріалу, іменований у подальшому товар, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору під товаром сторони розуміють насіннєвий матеріал, перелік якого, кількість, ціна, загальна сума, строк поставки наведений в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід’ємними частинами даного договору. Конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід’ємною частиною даного договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті – долар США або Євро. Оплата товару (виконання зобов’язання) передбачено у гривні, згідно розділу 4 цього договору.

Пунктом 1.3 вказаного договору сторони визначили, що загальна сума договору складається із суми вартості всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Згідно з п. 3.1 договору конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати кожної партії товару наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару і супровідних документів, та підписання накладних на передачу товару.

Згідно з п. 3.3 цього ж договору базис поставки товару – EXW склад продавця (згідно Інкотермс у редакції 2000 року), якщо інші умови поставки не передбачені у специфікації.

Пунктом 3.8 договору сторони визначили момент передачі товару – дата, вказана у видатковій накладній на товар.

Відповідно до п. 4.1 договору умови оплати відповідної партії товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до договору.

Згідно з п. 8.1 договору цей договір набирає сили з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов’язань за цим договором.

01.04.2014 між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки як додаток №1 до договору, предметом якого є зобов’язання поручителя (ОСОБА_3В.) перед кредитором (позивач) солідарно відповідати за виконання боржником (відповідач) своїх зобов’язань перед кредитором по основному договору, передбаченому р. 2 цього договору, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору.

Згідно з п. 2.1 додатку №1 від 01.04.2014 до договору під основним договором розуміють договір купівлі-продажу №10Ч-ЗЗР0104 від 01.04.2014, укладений між кредитором (в основному договорі іменується продавець) та боржником (в основному договорі іменується покупець).

Пунктом 3.1.1 вищевказаного додатку до договору сторони та поручитель узгодили, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язань перед кредитором, перерахувати суми, які підлягають погашенню (сплаті) згідно р. 1 дійсного договору на рахунок кредитора протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

В додатковій угоді від 20.05.2015 до договору постачання №10Ч-33Р0104 від 01.04.2014 сторони узгодили, що в зв’язку із зміною назви Фермерського господарства "АЖУР-Н" відповідно до статуту в новій редакції, зареєстрованого 20.05.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Золочівського району управління юстиції Харківської області ОСОБА_4, номер запису: 14591050004000486 починаючи з 20 травня 2015 року, покупцем за договором з усіма правами та обов’язками є Фермерське господарство "АЖУР+Н".

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами були укладені специфікації до договору, за якими сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну та умови поставки по кожній специфікації окремо.

Так, в специфікації №1 від 01.04.2014 сторони визначили, що позивач зобов’язаний поставити відповідачу товар зі 100% передплатою до 10.04.2014 на суму 850,00 грн в строк до 24.04.2014.

В специфікації №2 від 02.04.2014 позивач зобов’язаний поставити відповідачу товар на суму 147533,20 грн в строк до 10.05.2014, а також визначений строк оплати товару: перший платіж 30% у сумі 44259,96 грн перераховується покупцем продавцю у строк не пізніше 10.04.2014; другий платіж 70% у сумі 103273,24 грн – у строк не пізніше 01.10.2014.

В специфікації №3 від 28.04.2014 позивач зобов’язаний поставити відповідачу товар зі 100% передплатою до 01.05.2014 на суму 3150,00 грн в строк до 10.05.2014.

В специфікації №4 від 16.04.2014 позивач зобов’язаний поставити відповідачу товар на суму 121800,00 грн в строк до 25.05.2014, а також визначений строк оплати товару: перший платіж 20% у сумі 24360,00 грн перераховується покупцем продавцю у строк не пізніше 25.05.2014; другий платіж 80% у сумі 97440,00 грн – у строк не пізніше 01.10.2014.

В специфікації №5 від 26.05.2014 сторони узгодили поставку відповідачу товару зі 100% передплатою до 01.06.2014 на суму 16065,60 грн в строк до 10.06.2014.

Специфікацією №6 від 06.06.2014 визначена поставка позивачем відповідачу товару зі 100% передплатою до 01.07.2014 на суму 34432,80 грн в строк до 15.06.2014.

За специфікацією №7 від 16.06.2014 позивач зобов’язаний поставити відповідачу товар на суму 403268,40 грн в строк до 20.06.2014, а також визначений строк оплати товару: перший платіж 20% у сумі 80653,68 грн перераховується покупцем продавцю у строк не пізніше 01.07.2014; другий платіж 80% у сумі 322614,72 грн – у строк не пізніше 01.10.2014.

В п. 4.1 вказаної специфікації сторони визначили, що за прострочення строків виконання грошових зобов’язань покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов’язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 5 (п’ять) календарних днів покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 50% (п’ятдесят) від простроченої суми.

Відповідно до п. 4.2 цієї ж специфікації перерахування та сплата грошових коштів за новим курсом за цим договором при здійсненні платежу відбувається на підставі даного договору та не потребує надання жодних додаткових документів продавцем.

Згідно з п. 4.3 специфікації №7 від 16.06.2014 до договору поставлений товар покупцю на умовах його оплати сторони вважають поставленим на умовах товарного кредиту. Строк користування товарним кредитом становить період з дати отримання товару до дати його оплати згідно специфікації. Процентна ставка за користування товарним кредитом становить 24% річних. Покупець самостійно розраховує проценти за товарним кредитом і сплачує їх у день оплати товару. Сума процентів за користування товарним кредитом індексації не підлягає. У разі дострокової оплати товару покупцем, на що він має право, проценти за користування товарним кредитом перераховуються на фактичну кількість днів користування покупцем товарним кредитом.

17.07.2014 між сторонами була укладена специфікація №8 до договору, якою сторони узгодили поставку позивачем відповідачу товару зі 100% сплатою до 01.09.2014 на суму 2680,00 грн в строк до 25.07.2014.

Як зазначає позивач у позовній заяві, доказом виконання ним взятих на себе зобов’язань щодо поставки товарів у кількості та належній якості, що складає предмет договору постачання №10Ч-ЗЗР0104 від 01.04.2014, є підписані між позивачем та відповідачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг), на підставі яких він здійснював поставки відповідачу товарів та їх доставку, у кількості та якості, що зазначено в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору постачання. Таким чином, на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та видаткових накладних, він передав у розпорядження відповідача, а відповідач отримав у власність товари - насіннєвий матеріал, виконавши вимоги п.п. 3.4, 3.5, 3.8 договору постачання.

Натомість, позивач не надав суду на підтвердження викладеного акти здачі-приймання робіт (надання послуг), на підставі яких він здійснював поставки відповідачу товарів та їх доставку, у кількості та якості, що зазначено в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору постачання.

В підтвердження обставин проведення відповідних господарських операцій з поставки товару, як наслідок виникнення заборгованості в сумі 127165,61 грн, позивач надав суду копії видаткових накладних №62 від 14.04.2014 на суму 150850,00 грн, №115 від 18.04.2014 на суму 53843,20 грн, №124 від 30.04.2014 на суму 93690,00 грн, №116 від 28.04.2014 на суму 3150,00 грн, №144 від 16.05.2014 на суму 121800,00 грн, №158 від 26.05.2014 на суму 11541,60 грн, №177 від 06.06.2014 на суму 34432,80 грн, №184 від 17.06.2014 на суму 403268,40 грн та №199 від 17.07.2014 на суму 2680,00 грн.

Однак, за видатковою накладною №115 від 18.04.2014 позивачем був поставлений відповідачу товар (також насіннєвий матеріал) на суму 53843,20 грн за іншим договором – договором купівлі-продажу №61Ч-ПЗ100913 від 10.09.2013, про що є посилання у цій накладній.

Всі інші видаткові накладні на загальну суму 821412,80 грн, надані позивачем в підтвердження поставки товару за укладеним між сторонами договору, не містять посилання на укладений між сторонами договір постачання №10Ч-33Р0104 від 01.04.2014.

31.12.2014 відповідач листом №б/н просив позивача прийняти повернення товару, який був отриманий ним за видатковою накладною №124 від 30.04.2014 і не оплачений, в зв’язку з відсутністю потреби, проти повернення якого позивач не заперечував.

Відповідач повернув частину товару на суму 67980,00 грн, що підтверджується копією зворотної накладної від покупця №1 від 31.12.2014 без посилання на укладений між сторонами договір.

Крім того, відповідач у листі №б/н від 20.10.2015 просив прийняти повернення товару, у зв’язку з відсутністю потреби у ньому, який було отримано ним за видатковою накладною №184 від 16.06.2014 і не оплачений, проти повернення якого позивач не заперечував.

Відповідач повернув частину товару на суму 55634,39 грн, що підтверджується копією зворотної накладної від покупця №2 від 20.10.2015, в якій є посилання на укладений між сторонами договір.

Позивач вказує, що він поставив відповідачу товар за договором постачання №10Ч-33Р0104 від 01.04.2014 на загальну суму 729780,00 грн, але документального підтвердження викладеному позивач не надав, оскільки до матеріалів справи позивач надав видаткові накладні на загальну суму 821412,80 грн (крім видаткової накладної №115 від 18.04.2014 з посиланням на інший договір постачання) та зворотні накладні на загальну суму 123614,39 грн, що становить суму 697798,41 грн, а не 729780,00 грн.

Також, позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином умови договорів постачання в частині повної оплати вартості поставленого товару, в порядку та на умовах передбачених п.п. 4.1, 4.2 договорів постачання та специфікацій, не сплативши остаточну грошову суму коштів у розмірі 254331,22 грн, починаючи з 27 жовтня 2015 року по день звернення з цим позовом до суду, і це потягло за собою не виконання грошового зобов’язання відповідачем, внаслідок чого у нього виник основний борг в сумі 127165,61 грн.

Водночас позивач не надав суду документальних доказів укладення з відповідачем інших договорів постачання.

Крім того, 13.06.2018 за вх.№17099 позивач надав суду пояснення щодо розрахунку ціни позову разом із заявою від 13.06.2018 у вигляді першої сторінки листа з бланком товариства позивача, в якому він пояснив, що торгові відносини між позивачем та відповідачем здійснювались на підставі двох договорів постачання, а саме: договору постачання №10Ч-ЗЗР0104 від 01.04.2014 на поставку засобів захисту рослин, сума відвантаженого товару за яким становить 729780,00 грн, та договору постачання №23Ч-НС2803 від 28.03.2014 на поставку насіннєвого матеріалу, сума відвантаженого товару за яким становить 316946,14 грн. Загальна сума поставленого товару становить 1046726,14 грн.

Згідно банківської виписки за період з 28.03.2014 по 01.03.2018 на розрахунковий рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в розмірі 445946,14 грн.

За накладними на повернення від покупця надійшов невикористаний товар на суму 67980, 00 грн і на суму 55634,39 грн.

Також позивач пояснює, що за договором про переведення боргу від 01.11.2015 між позивачем, відповідачем та ФО ОСОБА_1 на користь позивача було виконане грошове зобов’язання в розмірі 150000,00 грн. ОСОБА_1 в таку вартість було оцінено автомобіль НОМЕР_1, що надійшов у користування ТОВ "Східагрохім" від ФО ОСОБА_1

Згідно договору про переведення боргу від 27.10.2015 між позивачем, відповідачем та ТОВ "Украгроресурс" на користь ТОВ "Східагрохім" було виконане грошове зобов’язання в розмірі 200000,00 грн шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

Таким чином, від відповідача на користь позивача надійшли грошові кошти в сумі 919560,53 грн.

Несплаченими лишились 127165,61 грн, що і становлять суму основного боргу.

Твердження позивача про те, що торгові відносини між ним і відповідачем здійснювались на підставі лише двох договорів постачання №23Ч-НС2803 від 28.03.2014 і №10Ч-ЗЗР0104 від 01.04.2014, спростовуються матеріалами справи, оскільки у видатковій накладній №115 від 18.04.2014 є посилання ще й на третій договір, а саме на договір купівлі-продажу №61Ч-ПЗ100913 від 10.09.2013.

В підтвердження сплати відповідачем поставленого товару суми 445946,14 грн позивач не надав банківські виписки за період з 28.03.2014 по 01.03.2018.

До того ж, позивач не надав жодного документального підтвердження часткової сплати відповідачем поставленого йому товару.

Також позивач не надав суду договір про переведення боргу від 01.11.2015, укладений між позивачем, відповідачем та ФО ОСОБА_1

Водночас твердження позивача про те, що йому у виконання грошового зобов’язання надійшов у користування автомобіль ГАЗ, підтверджує відповідач у наданій суду заяві.

Договір про переведення боргу від 27.10.2015 між позивачем, відповідачем та ТОВ "Украгроресурс" на користь ТОВ "Східагрохім", за яким було виконане грошове зобов’язання в розмірі 200000,00 грн шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, позивач суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Посилання позивача на те, що заборгованість відповідача перед ним за поставку насіннєвого матеріалу згідно умов договору постачання №10Ч-ЗЗР0104 від 01.04.2014 станом на 01.03.2018 по специфікації №7 від 16.06.2014 складає 124485,61 грн та по специфікації №8 від 17.07.2014 - складає 2680,00 грн, і разом основна сума боргу становить 127165,61 грн, суд вважає необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженими документально, оскільки з наданих позивачем суду видаткових накладних не убачається за яким саме договором було здійснено відповідачу поставку товару.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), на які позивач посилається в обґрунтування поставки товару саме за договором постачання №10Ч-ЗЗР0104 від 01.04.2014, позивач суду не надав, а відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості та санкцій за невиконання грошового зобов’язання по оплаті товару в порядку, в розмірі та в строки, передбачені договором постачання №10Ч-33Р0104 від 01.04.2014, є безпідставними.

Крім того, довіреностей відповідача на отримання товару за вищевказаними накладними позивач не надав суду.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним був поставлений товар на загальну суму 729780,00 грн., за який відповідач частково розрахувався, але доказів часткової оплати відповідачем товару позивач господарському суду не надав.

Договорів про переведення боргу від 01.11.2015 і від 27.10.2015, які позивач зазначає у підтвердження часткового виконання відповідачем грошового зобов’язання, позивач суду не надав.

Обґрунтований розрахунок суми заборгованості позивач суду також не надав.

Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача в сумі 127165,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не надав доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 759 ЦК України, ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 165, 178, 184, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 01.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_5