Рішення № 77657039, 07.11.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2018 року м. Чернігівсправа № 927/1554/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.

за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері вул. Шевченко, 57, м. Чернігів, 14030

в інтересах держави

в особі: 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту,

вул. Івана Мазепи, 18, м. Чернігів, 14017

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегляний завод-2", вул. Зарічна, 1 А, смт. Березна, Менський район, Чернігівська область, 15622

предмет спору: про стягнення заборгованості 20878,44 грн

За участю:

позивача: ОСОБА_1, представник;

відповідача: ОСОБА_2, засновник;

прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері: не з’явився.

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Чернігівським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подано позов в інтересах держави в особі 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегляний завод-2" про стягнення заборгованості у сумі 20878,44 грн, у тому числі 20001,65 грн основного боргу, 164,40 грн 3 % річних та 712,39 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов’язань щодо оплати вартості виконаних робіт за договором підряду №27 від 03 липня 2013 року.

Ухвалою суду від 06 грудня 2013 року прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

12 грудня 2013 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача стосовно позову заперечив та просив провадження у справі зупинити, посилаючись на те, що договір та доповнення до нього, на які посилається позивач в позовній заяві, ніколи не укладались відповідачем, а зазначені в них роботи відповідачу ніколи не надавались (не виконувались позивачем). Крім того, представник відповідача зазначив, що виробниче обладнання ТОВ "Березнянський цегляний завод-2" з 26 квітня 2013 року здано в оренду іншій господарській організації, тож ТОВ "Березнянський цегляний завод-2", станом на дату подачі відзиву до суду, взагалі не виробляло продукцію та не потребувало будь-яких будівельних робіт. А на думку директора ТОВ "Березнянський цегельний завод-2" ОСОБА_3, його підпис в наданих 8 навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту документах сфальшований. З цього приводу 11 грудня 2013 року ТОВ "Березнянський цегляний завод-2" звернулося до прокуратури Чернігівської області з відповідною заявою.

12 грудня 2013 року ухвалою Господарського суду Чернігівської області, ухвалено копії матеріалів справи №927/1554/13 направити для здійснення перевірки до прокуратури Чернігівської області; провадження у справі зупинено до отримання результатів перевірки.

18 лютого 2016 року на адресу Господарського суду Чернігівської області від Менської місцевої прокуратури надійшов лист, в якому Менська місцева прокурора поінформувала суд, про те, що в ході досудового розслідування за результатами проведення почеркознавчої експертизи встановлено невідповідність відтисків печатки та підпису ОСОБА_3 у договорі підряду №27 від 03 липня 2013 року, укладеному ТОВ "Березнянський цегельний завод-2" та 8 навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту.

На підставі розпорядження В.о. керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/54/18 від 06 серпня 2018 року, у зв'язку зі звільненням судді Боброва Ю.М. згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 31 липня 2018 року, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/1554/13.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи №927/1554/13 визначено суддю Белова С.В.

07 вересня 2018 року на адресу господарського суду від В.о. керівника Менської місцевої прокуратури надійшов лист №4404 вих-18 від 31 серпня 2018 року, яким повідомлено суд про закриття 29 серпня 2018 року кримінального провадження №42013260170000052 від 27 грудня 2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

27 вересня 2018 року на адресу Господарського суду Чернігівської області від Менської місцевої прокуратури Чернігівської області надійшла копія постанови від 29 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження №42013260170000052, у зв’язку з відсутністю складу злочину.

Так, у відповідності до постанови про закриття кримінального провадження Менського відділу поліції Головного управління поліції в Чернігівській області МВС від 29 серпня 2018 року кримінальне провадження №42013260170000052 від 27 грудня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, закрито у зв’язку з відсутністю складу злочину. В тексті вказаної постанови слідчий СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 зазначив, що у відповідності до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №2353-2355/14-24 від 10 липня 2014 року підписи в договорі підряду №27 від 03 липня 2013 року від імені ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а у відповідності до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №2835/2836/14-24 від 09 вересня 2014 року, відтиски печатки в договорі підряду №27 від 03 липня 2013 року від імені ТОВ "Березнянський цегельний завод-2" нанесені однією і тією ж печаткою, але не тією, експериментальні та вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01 жовтня 2018 року провадження у справі №927/1554/13 поновлено; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 24 жовтня 2018 року; викликано у судове засідання позивача та відповідача; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини по 15 жовтня 2018 року (включно). Встановлено позивачу строк по 19 жовтня 2018 року (включно) для подачі відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу. Встановлено відповідачу строк по 23 жовтня 2018 року (включно) для подачі заперечення на відповідь на відзив позивача з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні 24 жовтня 2018 року виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні 24 жовтня 2018 року суд постановив ухвалу про оголошення в судовому засіданні перерви до 07 листопада 2018 року.

07 листопада 2018 року в судове засідання з’явились повноважні представники сторін, представник від прокуратури в судове засідання не з’явився.

Представник позивача в судовому засіданні 07 листопада 2018 року виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 07 листопада 2018 року заперечив стосовно позовних вимог.

Вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи учасників справи, встановивши обставини справи та дослідивши подані учасниками докази, суд встановив:

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про прокуратуру” право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Як зазначає позивач в позовній заяві, 03 липня 2013 року між 8 навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегельний завод-2" (замовник) було укладено договір підряду №27, у відповідності до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує виконати загально-будівельні роботи за завданням замовника, а останній зобов’язується прийняти і оплатити вказані роботи. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підрядником визначені локальним кошторисом (Додаток №2), який є невід’ємною частиною договору (п. 1.2. Договору).

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідно до умов зазначеного вище договору, виконавцем протягом липня 2013 року були виконані загально-будівельні роботи. На виконання п. 7.1., 7.2. Договору, як стверджує позивач, сторонами підписані довідка про вартість виконаних робіт та акт приймання виконаних робіт, у відповідності до яких виконавцем виконано робіт на загальну суму 20001,65 грн, які замовник не сплатив виконавцю, у зв’язку з чим заборгованість замовника перед виконавцем за виконані роботи станом на 28 листопада 2013 року склала 20001,65 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем була виставлена відповідачу претензія від 01 листопада 2013 року №1490, на яку позивач відповіді не отримав.

Крім того, позивачем нарахована відповідачу пеня у розмірі 712,39 грн та три відсотки річних у розмірі 164,40 грн.

До позовної заяви, зокрема, додано: копію договору підряду №27 від 03 липня 2013 року, копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року, копію акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року, які, як стверджує позивач, підписані начебто директором ТОВ "Березнянський цегляний завод-2" ОСОБА_3.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто фактично Цивільний кодекс України визначає наявність обов’язкового реквізиту - підпису.

Як вже було зазначено вище, у постанові слідчого СВ Менського відділу поліції Головного управління поліції в Чернігівській області МВС ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 29 серпня 2018 року, зазначено, що у відповідності до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №2353-2355/14-24 від 10 липня 2014 року підписи в договорі підряду №27 від 03 липня 2013 року від імені ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а у відповідності до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №2835/2836/14-24 від 09 вересня 2014 року, відтиски печатки в договорі підряду №27 від 03 липня 2013 року від імені ТОВ "Березнянський цегельний завод-2" нанесені однією і тією ж печаткою, але не тією, експериментальні та вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги постанову слідчого СВ Менського відділу поліції Головного управління поліції в Чернігівській області МВС ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 29 серпня 2018 року, стосовно того, що у відповідності до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №2353-2355/14-24 від 10 липня 2014 року підписи в договорі підряду №27 від 03 липня 2013 року від імені ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_3, а у відповідності до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №2835/2836/14-24 від 09 вересня 2014 року, відтиски печатки в договорі підряду №27 від 03 липня 2013 року від імені ТОВ "Березнянський цегельний завод-2" нанесені однією і тією ж печаткою, але не тією, експериментальні та вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження, а також беручи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що в позові має бути відмовлено за недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами факту надання відповідачу послуг з виконання загально-будівельних робіт на суму 20001,65 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення позивача судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

За наведених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 42, 73-81, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 07 листопада 2018 року.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/