Рішення № 77656980, 06.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2018Справа № 910/20638/17Господарський суд міста Києва Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "ЛЄОН" (25006, м.Кіровоградська обл., місто Кропивницький, ВУЛИЦЯ ПОКРОВСЬКА, будинок 11-Д, код ЄДРПОУ 34366803)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137)

про стягнення 13 112,34 грн.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЛЄОН" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення 11 581,40 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування по ДТП, яка сталась 16.12.2015, (враховуючи 1000,00 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 1242,00 грн. витрат позивача на розбирання/збирання автомобіля для проведення автотоварознавчого дослідження), 1 530,94 грн. пені, 1 600,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ПП "ЛЄОН" завдано матеріальної шкоди страхувальником відповідача, яка відшкодована частково відповідачем як страхове відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 11 581,40 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування та 1 530,94 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/20638/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2018, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 10.08.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/20638/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатом автоматизованого розподілу справ, справу передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 03.09.2018 справу № 910/20638/17 прийнято до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 25.09.2018.

В судовому засіданні 25.09.2018 представником позивача подані пояснення по справі.

Участь свого представника у засіданні суду 25.09.2018 відповідач не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою суду від 25.09.2018 відкладено судове засідання на 16.10.2018.

05.10.2018 позивачем подано до суду заяву про розгляд справи за наявними матеріалами, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

12.10.2018 відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про виклик експерта, в якому просить викликати в судове засідання та допитати експерта Баранкова Олега Олександровича стосовно виконаного ним Звіту про оцінку матеріального збитку № 920/12-15 від 18.03.2016.

Сторони у засідання суду 16.10.2018 не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про виклик та допит експерта, суд відмовляє в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю підстав.

Ухвалою суду від 16.10.2018 розгляд справи, враховуючи неявку сторін, відкладено на 06.11.2018.

29.10.2018 до суду від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про виклик експерта.

У судове засідання 06.11.2018 сторони свої представників не направили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином відповідно до ст. 120 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2015 приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_10. в районі електроопори №55 по проїзду Олександра Гальченка в м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, при виборі безпечної швидкості в межах дозволеного, та скоїв зіткнення з автомобілем "ДЕУ Ланос", що належить ПП "ЛЄОН", у результаті чого транспортним засобам завдано пошкодження.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2016 у справі №200/27122/15-п винним у ДТП визнано ОСОБА_10.

Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність ОСОБА_10. на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ "СК "Провідна".

Відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля "ДЕУ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_2 №29-12-15Р від 18.01.2016, який поданий позивачем, вартість матеріального збитку складає 46 967,07 грн.

Витрати, понесені позивачем на проведення незалежного автотоварознавчого дослідження по оцінці автотранспорта, відповідно до товарного чека №29/12-15 від 29.12.2015, склали 1 000,00 грн.

Позивач звернувся 25.12.2015 до відповідача з заявою №2300095276 про виплату страхового відшкодування.

11.01.2016 позивач подав до відповідача заяву про перерахування страхового відшкодування на відповідні банківські реквізити.

22.01.2016 позивач подав до відповідача супровідний лист з доданням таких документів: рахунку на розбирання, збирання автомобілю для проведення експертного дослідження; товарного чеку ФОП ОСОБА_6 №29/12-15 від 29.12.2015 щодо вартості розрахунку для ПП "ЛЄОН" розміру збитку а/м Deawoo Lanos, д/н НОМЕР_2; звіту №29-12-15Р від 18.01.2016 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Deawoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2.

05.04.2016 відповідач надав позивачу повідомлення про виплату №17-05/4378, згідно з яким повідомив про прийняття рішення про сплату страхового відшкодування в сумі 37 627,67 грн., яку сплатив на рахунок позивача 06.04.2016.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідачем не доплачено позивачу 11 581,40 грн. страхового відшкодування (яке складається з: 46 967,07 вартості матеріального збитку (частина сплачена відповідачем в розмірі 37 627,67 грн.); 1 000,00 грн. (витрати, понесені позивачем на проведення незалежного автотоварознавчого дослідження); 1 242,00 грн. (витрати позивача на розбирання, збирання автомобілю для проведення автотоварознавчого дослідження).

Відповідач заперечуючи проти позову, зазначає, що оскільки позивач звернувся до ПАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування 25.12.2015, страховиком було проведено огляд пошкодженого автомобіля 29.12.2015, тобто з дотриманням визначеного ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строку, тому сума страхового відшкодування була розрахована відповідачем і виплачена відповідно до Звіту про оцінку матеріального збитку № 920/12-15 від 18.03.2016, проведеного на замовлення відповідача, натомість Висновок авто товарознавчого дослідження № 29-12-15Р від 16.12.2015, наданий позивачем не є належним доказом, оскільки позивач не мав право самостійно обирати експерта, також огляд автомобіля був проведений у відсутності та без виклику представника відповідача, витрати у сумі 1 242 грн. на розбирання/збирання автомобіля не підлягають відшкодування страховиком, оскільки такий обов'язок в силу закону на останнього не покладений.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик - ПАТ «СТ «Провідна» за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Судом встановлено, що 25.12.2015 позивач звернувся до відповідача із Заявою № 2300095276 про виплату страхового відшкодування по ДТП 16.12.2015.

Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Наведені норми встановлюють 90-денний строк, протягом якого страховик зобов'язаний прийняти одне з можливих рішень і у разі прийняття рішення про здійснення виплатити також здійснити у цей же строк виплату страхового відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується факт настання страхового випадку, із яким Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" пов'язує обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положенням п. 34.2 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із п. 34.3 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Матеріалами справи встановлено, що огляд автомобіля оцінювачем за замовленням страховика було здійснено 29.12.2015, тобто в межах визначеного п.34.2 статті 34 Закону строку, при цьому уповноваженим представником позивача за довіреністю №21-12/15 від 21.12.2015 ОСОБА_7 було підписано протокол огляду пошкодженого в ДТП транспортного засобу "ДЕУ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_2 без зауважень.

Відповідно до проведеного на замовлення відповідача (страховика) автотоварознавчого дослідження ФОП Баранковим О.А. - Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 920/12-15, складеного 18.03.2016, вартість матеріального збитку, без урахування ПДВ, склала 37 627,67 грн., на підставі вказаного дослідження позивачу було виплачене страхове відшкодування у сумі 37 627,67 грн. - 04.06.2016.

Натомість, відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля "ДЕУ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_2 №29-12-15Р від 18.01.2016, який поданий позивачем, вартість матеріального збитку складає 46 967,07 грн.

Судом взято до уваги доводи сторін щодо належності автотоварознавчих досліджень, проведених як позивачем, так і відповідачем, враховуючи правову позицію Верховного Суду відповідно до постанови від 10.08.2018 у даній справі, суд прийшов до висновку, що належним розрахунком понесених позивачем витрат у зв'язку з пошкодженням автомобіля позивача у ДТП 16.12.2015 є Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 920/12-15, складений 18.03.2016, на підставі якого відповідач виконав свої зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування 06.04.2016 у повному обсязі.

Оскільки страховик з дотриманням 10-ти денного строку здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу, у позивача не виникло право, встановлене пунктом 34.3 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для самостійного обрання експерта та проведення авто товарознавчого дослідження відповідно до вимог закону.

Наданий позивачем Звіт про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля "ДЕУ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_2 №29-12-15Р від 18.01.2016 на суму 46 967,07 грн. здійснений за ініціативою власника пошкодженого транспортного засобу.

Крім того, доказів виклику уповноваженої особи страховика для огляду автомобіля "ДЕУ Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_2, який був проведений 29.12.2015 оцінювачем Якименком Р.Н., суду не надано.

Посилання позивача на те, що наданий відповідачем звіт був складений експертом Баранковим О.ВА. без огляду транспортного засобу, не підтверджено належними засобами доказування.

Позивач всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, не навів обґрунтованих підстав та не довів належними доказами наявності обов'язку відповідача здійснити доплату страхового відшкодування по ДТП 16.12.2015 за полісом АІ/2535615 у заявленому розмірі 11 581,40 грн.

Дослідивши правову природу та підстави включених позивачем до суми страхового відшкодування 1000,00 грн. витрат за проведення авто товарознавчого дослідження, 1242,00 грн. витрат позивача на розбирання/збирання автомобіля для проведення авто товарознавчого дослідження, суду зазначає, що з огляду на відсутність факту порушення страховиком положень статті 34 Закону, та надання права потерпілій особі самостійно обирати експерта та проводити дослідження, вказані витрати до суми доплати включені безпідставно та покладенню на відповідача не підлягають.

Оскільки суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11 581, 40 грн. страхового відшкодування (враховуючи 1000,00 грн. витрат за проведення авто товарознавчого дослідження, 1242,00 грн. витрат позивача на розбирання/збирання автомобіля для проведення авто товарознавчого дослідження), вимоги про стягнення з відповідача 1530,94 грн. пені за період 17.05.2017 по 17.11.2017 прострочення здійснення доплати у розмірі 11 581,40 грн. на підставі п.36.5 ст. 36 Закону, судом також не задовольняються у зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позову Приватного підприємства "ЛЄОН" у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства "ЛЄОН" відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено: 07.11.2018

Суддя О.М.Ярмак