Рішення № 77656717, 07.11.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018. Справа № 917/1065/18

м. Полтава

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, 39601

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд", АДРЕСА_1, 39600

про стягнення 13536,23 грн.

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - позивач/ ПАТ "Полтаваобленерго") звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" (далі - відповідач/ ТОВ "МЖК Житлобуд") 13536,23 грн., в тому числі 5133,87 грн. боргу за активну електроенергію, 7278,84 грн. перевищення договірних величин електроспоживання, 559,56 грн. пені, 474,04 грн. інфляційних нарахувань, 89,92 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 2538 від 25.12.2006.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.09.2018. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 16.10.2018.

16.10.2018. суд за клопотанням позивача відклав розгляд справи на 07.11.2018.

В судове засідання 07.11.2018. сторони не з'явились.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв'язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2006. між позивачем (постачальник за договором) та ТОВ "МЖК Житлобуд" (споживач за договором) було укладено договір № 2538 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 135,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і засобів комерційного обліку", а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3., п. 2.3.4. договору).

Згідно п. 2 Додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Додатком № 2 до Договору узгоджено попередній порядок оплати електричної енергії.

Пунктом 1 Додатку № 2 до Договору розрахунковим вважається період з 8-00 год. 22-го числа попереднього місяця до 8-00 год. такого ж числа поточного місяця.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Пунктом 2 Додатку № 2 встановлено, що споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно, як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку.

В п. 2. Додатку № 3 до Договору зазначено, що споживач 22-го числа кожного місяця о 08-00 годині зобов’язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку та надати Відомість про фактичні покази розрахункових засобів обліку до 14 години постачальнику.

У відповідності до п. 5.1. Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше першого листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 Обсяги постачання (договірної величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу).

Вказані обсяги дійсні на кожен наступний рік, якщо до першого листопада поточного року жодною із сторін не буде письмово заявлено про їх зміну.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що узгоджені обсяги постачання електричної енергії, що вказані в Додатку № 1, є договірними величинами споживання електричної енергії.

Позивач зазначає, що відповідач порушив договірні зобов’язання, а саме: не вніс передплату на лютий 2017р., як того вимагають умови Договору; не розрахувався за фактично спожиту у лютому 2017р. електричну енергію та має заборгованість в сумі 5133,87 грн.

Судом встановлено, що згідно акту про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) за лютий 2017р., відповідачем було спожито електроенергії на суму 8150,64 грн. На момент винесення судом рішення по даній справі заборгованість відповідача за спожиту відповідачем активну електроенергію у лютому 2017р. склала 5133,87 грн.

Крім того, за грудень 2016р. та лютий 2017р. відповідач перевищив договірні величини споживання електричної енергії, що були узгоджені на підставі листів споживача.

Так, листом від 12.12.2016. за № 38 відповідач просив позивача збільшити величину електроспоживання на грудень 2016р. з 2900 кВтгод, як узгоджено Додатком № 1 до Договору, до 5000 кВтгод (копія листа в матеріалах справи).

Можливість коригування договірних величин протягом розрахункового періоду узгоджена п. 5.5. Договору. Але, у відповідності до п. 8 Додатку № 2 до Договору коригування здійснюється за умови проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з урахуванням додатково заявленого.

В зв'язку з цим, позивач листом № 13-13-06-3/3462 від 19.12.2016. повідомив відповідача, що договірна величина електроенергії на грудень 2016р. збільшується на 1113 кВтгод до 4013 кВтгод виходячи з рівня попередньої оплати. Позивач стверджує, що незважаючи на даний лист відповідачем фактично було спожито 4940 кВтгод електроенергії. Вказане підтверджується наданою споживачем відомістю про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії за грудень 2016 року та актом про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) за грудень 2016р. (копії відомості та акту - в матеріалах справи). Перевищення договірних величин споживання електричної енергії за грудень 2016р. склали 923 кВгод вартістю 1818,22 грн.

Крім цього, на підставі листів відповідача № 9/01 від 22.01.2017. та № 13/02 від 10.02.2017. (копії листів - в матеріалах справи) позивачем була встановлена договірна величина електроспоживання на лютий 2017р., з урахуванням рівня проведеної оплати на рівні 694 кВтгод. В свою чергу відповідачем у лютому 2017р. фактично спожито 3540 кВтгод електроенергії, що підтверджується наданою ним відомістю про показники засобів обліку електроенергії. Тобто, перевитрати склали 2846 кВтгод на суму 5 460,62 грн.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та п. 4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Всього, розмір плати за перевищення відповідачем договірних величин електроспоживання за грудень 2016р. та лютий 2017р. складає 7278,84 грн.

Відповідач у листі № 13/02 від 22.02.2017. просив позивача узгодити оплату коштів в розмірі 7278,84 грн. рівними частинами до кінця 2017 року, чим фактично підтвердив факт наявності у нього заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3., 2.3.4. цього Договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційні нарахування та 3 % річних з простроченої суми.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу на прострочене зобов'язання з оплати спожитої електроенергії за лютий 2017 року:

- пеню за період з 01.03.2017. по 30.07.2017. в розмірі 559,56 грн.;

- 3% річних за період з 01.03.2017. по 30.07.2017. в розмірі 89,92 грн.;

- інфляційні нарахування за період з березня 2017р. по жовтень 2017р. у розмірі 474,04 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13536,23 грн., в тому числі 5133,87 грн. боргу за активну електроенергію, 7278,84 грн. перевищення договірних величин електроспоживання, 559,56 грн. пені, 474,04 грн. інфляційних нарахувань, 89,92 грн. 3% річних.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем наявність у нього заборгованості за спожиту активну електроенергію у лютому 2017 року в розмірі 5133,87 грн., а також заборгованості за перевищення відповідачем договірних величин електроспоживання у грудні 2016р. та лютому 2017р. на суму 7278,84 грн.

Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 5133,87 грн. та заборгованості за перевищення відповідачем договірних величин електроспоживання на суму 7278,84 грн. є обґрунтованим, відповідачем не заперечується, а отже підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 4.2.2. договору за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі п. 4.2.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано на прострочене зобов'язання з оплати спожитої електроенергії за лютий 2017р. та заявлено до стягнення з відповідача:

- пеню за період з 01.03.2017. по 30.07.2017. в розмірі 559,56 грн.;

- 3% річних за період з 01.03.2017. по 30.07.2017. в розмірі 89,92 грн.;

- інфляційні нарахування за період з березня 2017р. по жовтень 2017р. у розмірі 474,04 грн.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки пені та інфляційних та встановив їхню правильність.

Таким чином, позов в частині стягнення 559,56 грн. пені та 474,04 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд встановив, що позивачем при нарахуванні річних допущено арифметичну помилку, в зв'язку з цим розмір річних завищено.

Суд здійснив перерахунок 3% річних на прострочені суми зобов'язання за лютий 2017р. за загальний період з 01.03.2017. по 30.07.2017. і встановив, що розмір річних за вказаний період становить 64,21 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню частково, на суму 64,21 грн. В іншій частині стягнення річних позов задоволенню не підлягає.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" (АДРЕСА_2, 39600; код ЄДРПОУ 32275458) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, 39601; код ЄДРПОУ 00131819) 5133 грн. 87 коп. основного боргу за активну електроенергію, 7278 грн. 84 коп. суми перевищення договірних величин електроспоживання, 559 грн. 56 коп. пені, 64 грн. 21 коп. 3% річних, 474 грн. 04 коп. інфляційних втрат, 1758 грн. 65 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Семчук