Рішення № 77656709, 01.11.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2018 Справа № 917/1184/18

м.Полтава

за позовною заявою Військової частина А1215, Григорівське Шосе 54, м.Харків, 61064

до Військової частини 3052, вул.Л.Українки, 24а, м.Полтава,36002

про стягнення 7 339,80грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися

Обставини справи:

Військова частина А1215 звернулася до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Військової частини 3052 про стягнення 7339,80грн. відшкодування витрат за харчування.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту"

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.10.2018р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Засідання призначено на 01.11.2018р.

23.10.2018р. від відповідача за вхід. №9855 надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність Акту на відшкодування витрат. Також відповідач зазначає щодо зміни його назви, оскільки правонаступником Військової частини 3052 є Військова частина 3052 Національної гвардії України, в підтвердження чого відповідачем надано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Положеннями ст. 52 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити відповідача у справі - Військова частина 3052 його правонаступником - Військова частина 3052 Національної гвардії України.

Представники сторін у судове засідання 01.11.2018р. не з'явилися.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Наказом начальника Харківського гарнізону від 26.01.2015 року № 11, Харківський зональний відділ військової служби правопорядку, в структурі якого знаходиться гауптвахта Харківського гарнізону, зараховано на продовольче забезпечення військової частини А1215.

В період часу з 25.05.2016 року по 29.12.2016 року ряд військовослужбовців відповідача відбували покарання на гауптвахті Харківського гарнізону, а саме: солдат ОСОБА_1, термін арешту 4 місяці з 25.05.2016 по 25.09.2016, сума - 7276,68грн. та підполковник ОСОБА_2, термін арешту - 1 доба - з 28.12.2016 по 29.12.2016, сума - 63,12грн.

Відповідно до п. «д» ч. 1 примітки до норми № 1 - загальновійськова, Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту", відшкодування витрат за харчування військовослужбовців інших військових формувань, які засуджені до арешту і відбувають покарання на гауптвахті, здійснюється у десятиденний строк з дня надходження рахунків від Міноборони.

Так, відповідно до п. 9. Розділу VIII Наказу Міністерства оборони України №656 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови тримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців», засуджені військовослужбовці забезпечуються харчуванням за нормою № 1 - загальновійськова відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" через військову частину (установу), до якої прикріплена на продовольче забезпечення гауптвахта.

Військовою частиною (установою), на продовольчому забезпеченні якої знаходиться гауптвахта, для відшкодування витрат за харчування та тримання засуджених військовослужбовців інших військових формувань, які відбувають покарання на гауптвахті, у двох примірниках оформлюються рахунок та акт на відшкодування витрат на тримання військовослужбовців, військовозобов’язаних інших військових формувань (далі - Акт) (у тому числі за надання послуг під час проходження стаціонарного лікування в закладах охорони здоров’я Збройних Сил України) на підставі розрахунків відповідних служб. Цей рахунок та Акт надсилаються у військову частину відповідного військового формування, в якій проходить (проходив) військову службу засуджений військовослужбовець, для проведення оплати (два примірники Акта, скріплені гербовою печаткою військової частини іншого військового формування, повертаються до військової частини, на продовольчому забезпеченні якої знаходиться гауптвахта).

Військова частина іншого військового формування у 10-денний строк з дня надходження рахунка на підставі складеного Акта перераховує кошти військовій частині, на забезпеченні якої знаходиться гауптвахта. Отримані кошти за відшкодування витрат на харчування та тримання засуджених військовослужбовців військова частина перераховує в повному обсязі на відповідний рахунок Міністерства оборони України.

20.09.2017 року за № 10 на адресу відповідача позивачем було направлено претензію щодо відшкодування витрат за харчування у сумі 7339,80грн. Додатками до претензії зазначено довідка - розрахунок та акт на відшкодування витрат з харчування. Відповідно до довідки-розрахунку, вартість наданих послуг із харчування військовослужбовців військовій частині 3052 Національної гвардії України, які відбували покарання на гауптвахті Харківського гарнізону становить 7339,80грн. (солдат ОСОБА_1, термін арешту 4 місяці з 25.05.2016 по 25.09.2016, сума - 7276,68грн. та підполковник ОСОБА_2, термін арешту - 1 доба - з 28.12.2016 по 29.12.2016, сума - 63,12грн.)

На дану претензію відповідачем надано відповідь за №6/52/33-1059 від 29.09.2017 року, в якій зазначено, що у військовій частині 3052 Національної гвардії України не має кошторисних призначень для погашення довідки-розрахунку №15 від 14.04.2017

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В порушення своїх зобов'язань відповідачем не відшкодовано витрати за харчування військовослужбовців військовій частині 3052 Національної гвардії України, які відбували покарання на гауптвахті Харківського зонального відділу військової служби правопорядку.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач у відзиві на позов, як на підставу відмови у задоволенні позову, лише зазначав про відсутність Акту на відшкодування витрат. Проте відповідач не зазначав про наявність чи відсутність боргу. Крім того, відповідь на претензію від 29.09.2017 за вих. №6/52/33-1059 підтверджує, що відповідач не відшкодував витрати за харчування військовослужбовців військовій частині 3052 Національної гвардії України, які відбували покарання на гауптвахті Харківського зонального відділу військової служби правопорядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 52, 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Замінити відповідача - Військову частину 3052 (вул.Л.Українки, 24а, м.Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 08803781) його правонаступником - Військова частина 3052 Національної гвардії України вул.Л.Українки, 24а, м.Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 08803781).

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Військової частини 3052 Національної гвардії України (вул.Л.Українки, 24а, м.Полтава,36002, код ЄДРПОУ 08803781, інші відомості: відсутні) на користь Військової частина А1215 ( Григорівське Шосе 54, м.Харків, 61064, код ЄДРПОУ 07799207, інші відомості: відсутні) - 7339,80 грн. – сума основного боргу, 1762,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Паламарчук В.В.