Ухвала суду № 77656462, 05.11.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

05 листопада 2018 року Справа № 912/370/18

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянувши у судовому засіданні скаргу фізичної особи - підприємця Бражнікової Любові Валеріївни на дії державного виконавця у справі № 912/370/18

за позовом: Долинської міської ради

до відповідача: фізичної особи-підприємця Бражникової Любові Валеріївни

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

представники:

від стягувача - участі не брали;

від боржника (скаржника) - Гринь О.В., довіреність № 1-410 від 11.04.2018;

від ДВС - Піліпенко І.В., довіреність № б/н від 01.11.2018,

встановив: рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.04.2018 позов Долинської міської ради задоволено повністю; зобов'язано фізичну особу - підприємця Бражникову Любов Валеріївну звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0096 га біля магазину "Запчастер" по вул. 8 Березня, 4 в м. Долинська Кіровоградської області, шляхом знесення металевого паркану в бік належної їй земельної ділянки відповідно до правовстановлюючих документів на землю за рахунок Бражникової Любові Валеріївни; стягнуто з фізичної особи - підприємця Бражникової Любові Валеріївни витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

08.05.2018 на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.04.2018 видано відповідний наказ.

25.10.2018 на адресу господарського суду надійшла скарга фізичної особи-підприємця Бражникової Любові Валеріївни на дії державного виконавця, згідно якої боржник просить суд:

- визнати дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Піліпенко І.В. неправомірними та незаконними;

- скасувати постанову від 03.10.2018 про накладення штрафу.

Ухвалою від 26.10.2018 судом поновлено скаржнику процесуальний строк, встановлений законом, для подання до суду скарги на дії державного виконавця; скаргу фізичної особи - підприємця Бражнікової Л. В. на дії державного виконавця призначено до розгляду в засіданні на 05.11.2018; встановлено строк для надання органом державної виконавчої служби та стягувачем письмових пояснень по суті поданої скарги.

05.11.2018 на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання стягувача про розгляд скарги без участі представника Долинської міської ради.

Оскільки клопотання Долинської міської ради не було скріплене електронним цифровим підписом стягувача або його повноважного представника, а, отже, відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, не набуло статусу офіційного документа, зазначене клопотання господарським судом залишено без розгляду.

У судовому засіданні 05.11.2018 представник стягувача участі не брав, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду скарги.

Представник боржника у судовому засіданні підтримав доводи скарги та просив її задовольнити.

Представником Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Долинський РВ ДВС) подано до суду заперечення на скаргу, згідно яких просить відмовити у задоволенні скарги (а.с. 150-151).

Розглянувши скаргу боржника, дослідивши надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників боржника та Долинського РВ ДВС, господарський суд встановив наступні обставини.

На підставі заяви Долинської міської ради про відкриття виконавчого провадження від 12.06.2018 № 01-07/250/1 (а.с. 153-154), Долинським РВ ДВС 14.06.2018 відкрито виконавче провадження № 56607679 з виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області №912/370/18 від 08.05.2018 та надано боржнику 10 робочих днів на виконання рішення суду (а.с. 157).

На виконання ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" 27.06.2018 державним виконавцем було перевірено виконання боржником рішення господарського суду, про що в присутності боржника та представників стягувача складено акт державного виконавця (далі - акт, а.с. 163).

В ході зазначеної перевірки було встановлено, що представники Долинської міської ради відмовились від підписання акту державного виконавця щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0096 га, у зв'язку з невиконанням боржником робіт в повному обсязі.

Оригінал акта було оглянуто судом в судовому засіданні.

Згідно усних пояснень боржника та державного виконавця, після знесення металевої частини паркану (металеві прути) на земельній ділянці залишилась бетонна конструкція, на якій знаходився металевий паркан.

Отже, зазначені обставини не заперечуються жодним з учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, постановою заступника начальника Долинського РВ ДВС від 03.10.2018 на боржника накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., зобов'язано боржника у десятиденний строк виконати рішення суду від 08.05.2018 № 912/370/18 та попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с. 175).

Боржник вважає такі дії посадової особи органу державної виконавчої служби неправомірними та незаконними.

Так, обґрунтовуючи подану скаргу, боржник зазначає, що 27.06.2018 ФОП Бражніковою Л.В. було перенесено металевий паркан та встановлено його на межі належної їй на праві власності земельної ділянки, а, отже, виконано рішення суду від 08.05.2018 №912/370/18.

Також боржник зазначає, що нею сплачено в повному обсязі виконавчий збір в сумі 7446,00 грн. та витрати на здійснення виконавчих дій в розмірі 219,00 грн. (а.с. 137-138).

У зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, 02.10.2018 ФОП Бражнікова звернулась до Долинського РВ ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження № 56607679 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 136), однак, засобами поштового зв'язку отримала постанову заступника начальника Долинського РВ ДВС Піліпенко І.В. про накладення штрафу за невиконання рішення.

Зазначене, на думку боржника, є підставою для визнання дій заступника начальника Долинського РВ ДВС Піліпенко І.В. неправомірними та скасування постанови від 03.10.2018 про накладення штрафу.

Розглядаючи подану скаргу по суті, господарський суд виходив з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з пояснень представників боржника та органу державної виконавчої служби, боржником, з метою виконання рішення суду у даній справі, дійсно знесено металеву частину паркану на самовільно зайнятій земельній ділянці біля магазину "Запчастер" у м. Долинській Кіровоградської області.

Разом з тим, боржником не заперечується факт залишення на земельній ділянці стягувача залібетонної конструкції з отворами для металевих прутів паркану.

Господарський суд враховує, що паркан - це огороджувальна споруда, побудована навколо будинку або земельної ділянки. Так, судом встановлено, що збудований ФОП Бражніковою Л.В. паркан складався з двох невід'ємних конструктивних елементів: залізобетонного фундаменту та вмонтованих у зазначений фундамент металевих конструкцій, які в цілому і складали огороджувальну споруду (металевий паркан), яку згідно рішення суду від 12.04.2018 боржника зобов'язано демонтувати шляхом знесення в бік належної боржнику земельної ділянки.

Отож, демонтаж лише частини споруди не може вважатися звільненням земельної ділянки, а тому відповідно доводи боржника щодо виконання ним рішення суду в повному обсязі є безпідставними.

Доводи ж боржника про те, що бетонна споруда є огородженням клумби для квітів, спростовуються встановленими обставинами справи, зокрема, наявністю в бетоні отворів для кріплення металевої частини паркану, що вбачається з фотокопій світлин, наявних у справі (а.с. 100-101).

Наявний у справі акт від 27.06.2018, на який боржник посилається у скарзі, як на доказ виконання ним рішення суду, спростовує доводи скаржника в цій частині та свідчить не на користь заявника.

Посилання скаржника у судовому засіданні на заяву органу ДВС до суду про роз"яснення рішення, як на доказ виконання боржником рішення суду, господарський суд вважає безпідставним, з огляду на відсутність відповідних доказів в матеріалах виконавчого провадження, копія якого знаходиться в матеріалах даної справи.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 26 Закону врегульовано, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 6 ст. 26 Закону визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону).

Таким чином, з огляду на встановлені господарським судом обставини, при винесенні посадовою особою Долинського РВ ДВС оскаржуваної постанови відсутні порушення вимог чинного законодавства.

Доводи заявника, що викладені у скарзі, спростовуються встановленими господарським судом обставинами та наявними у справі доказами.

За наведених обставин, вимоги скарги є необґрунтованими.

Господарським судом враховано також, що відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на гарантоване ст. 6 Конвенції "право на суд", яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а і як обов'язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

Окрім того, у п.п. 18,23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове рішення та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. В контексті викладеного суду зазначає, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення Європейського суду у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що в силу вимог чинного законодавства України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, допущення надлишкового формалізму при виконанні рішення суду, яким захищено право власника на майно, суперечитиме праву особи на справедливий судовий захист та цілям господарського судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи зі змісту ст. 339 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до суду зі скаргою належить сторонам виконавчого провадження, саме за умови порушення їх прав рішенням або дією, зокрема, державного виконавця, під час виконання останнім судового рішення.

Оскільки господарським судом не встановлено порушення посадовою особою Долинського РВ ДВС прав ФОП Бражнікової Л.В. як боржника у виконавчому провадженні, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення скарги боржника.

З огляду на викладене, у задоволенні скарги ФОП Бражнікової Л.В. у даній справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 234-235, 339-342 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги фізичної особи - підприємця Бражнікової Любові Валеріївни на дії державного виконавця у справі № 912/370/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити:

боржнику (ФОП Бражніковій Л.В.) за адресою: 28500, АДРЕСА_1;

стягувачу (Долинській міській раді) за адресою: 28500, Кіровоградська область, м.Долинська, вул. Соборності України, 50;

Долинському РВ ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області за адресою: 28500, Кіровоградська область, м.Долинська, вул. Тесленка, 59.

Дата складення повної ухвали 06.11.2018.

Суддя Л.С. Вавренюк