Рішення № 77655963, 01.11.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/769/18

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Сидорчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 04.10.18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку "Богуна,5" (м. Житомир)

про стягнення 13 499, 39 грн

06.09.2018 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку "Богуна, 5" (м. Житомир) про стягнення 13499, 39 грн за неналежне виконання умов Договору №1347/15-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу від 29.12.2014 року.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов'язання по сплаті коштів за переданий у власність природний газ, згідно умов, порядку та строків, визначених Договором №1347/15-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу від 29.12.2014р.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 216, 230, ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою від 07 вересня 2018 року господарський суд відкрив провадження у справі №906/769/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

26 вересня 2018 року відповідач надіслав суду відзив на позов в порядку ст. 165, 261 ГПК України, згідно якого просить суд відмовити у задоволенні 3% річних та пені на суму 13 499, 39 грн повністю, з огляду на наступне:

- аналізуючи п. 3.4. та п. 6.1. Договору вбачається, що у відповідача виникає обов'язок для остаточних розрахунку перед відповідачем тільки після повернення від останнього підписаного акта приймання-передачі газу, оскільки в акті зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість;

- крім того, на підставі п. 3.4 позивач має право надати в письмовій формі мотивувальну відмову від підписання акта, з огляду на це, у відповідача знову ж таки є відтермінування для остаточного розрахунку до моменту отримання відповідачем узгодженого сторонами акту;

- отже остаточний розрахунок за природний газ відбувався після отримання відповідачем підписаних позивачем актів приймання-передачі газу;

- акти приймання-передачі газу до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу жодного разу не отримували, у зв'язку із цим і відбулося порушення відповідачем п. 6.1. Договору;

- невиконання п. 6.1. Договору щодо проведення остаточних розрахунків, проводилося не з вини відповідача, а навпаки, пов'язано з неналежним виконанням своїх господарських зобов'язань по Договору позивачем (а.с. 65-67).

01 жовтня 2018 року засобами електронної пошти господарського суду позивач надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі за №14/4-2452 від 01.10.2018, однак який не підписано ЄЦП (а.с. 72-73).

Ухвалою від 04 жовтня 2018 року господарський суд відклав розгляд справи по суті на 25 жовтня 2018р, зобов'язав позивача у строк до 17.10.18 надіслати на адресу суду та відповідача аргументовано викладену відповідь на відзив відповідно до ст.251 ГПК України та надати суду докази належного виконання п.п. 3.4, 6.1 Договору №1347/15-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу від 29.12.2014 в частині повернення відповідачу підписаного та скріпленого печаткою позивача акта приймання-передачі газу у спірний період.

Разом з тим, суд зобов'язав відповідача у строк до 23.10.18 надіслати на адресу суду та позивача обґрунтовано викладені заперечення, відповідно до ст.251 ГПК України.

Ухвалою від 12 жовтня 2018 року господарський суд відклав розгляд справи по суті на 01.11.2018р.

24 жовтня 2018 року відповідач надіслав клопотання від 23.10.18р в якому просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем пені, посилаючись, зокрема, на те, що відповідач є неприбутковою організацією, а у разі задоволення позову поставить його у скрутне фінансове становище, оскільки функціонує за рахунок внесків звичайних громадян, які проживають в квартирах будинку (а.с. 84).

26 жовтня 2018 року до господарського суду повернулася ухвала суду від 12 жовтня 2018 року, яка була надіслана відповідачу з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 86-88).

31 жовтня 2018 року засобами електронної пошти суду позивач надіслав суду відповідь на відзив за №14/4-2823 від 30.10.2018, згідно якого поновити строк для надання відповіді на відзив та долучити до матеріалів, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, однак без дотримання вимог про ЄЦП (а.с. 89-95).

31 жовтня 2018 року засобами електронної пошти суду позивач надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі, однак без дотримання вимог про ЄЦП (а.с. 96).

В засіданні суду 01.11.18р представник відповідача підтримав письмове клопотання про зменшення розміру пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2014р між позивачем ПАТ "НАК"Нафтогаз України" (як продавець, позивач) та ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку "Богуна, 5" (покупець, відповідач) був укладений Договір №1347/15-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність покупця у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору (надалі за текстом - Договір №1347/10-ТЕ-10) (а.с. 13-17).

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2. Договору №1347/10-ТЕ-10).

У п. 2.1. Договору №1347/10-ТЕ-10 сторони домовились, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 327, 67 тис. куб.м, у тому числі по місяцях кварталів, наведених у таблиці.

Порядок та умови передачі газу сторони погодили у розділі 3 Договору №1347/10-ТЕ-10, згідно п. 3.4. якого сторони визначили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу сторони погодили в розділі 5 Договору №1347/10-ТЕ-10, згідно п. 5.1. якого вказано, що до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091, 00 грн, крім того ПДВ - 20% - 218, 20 грн., всього з ПДВ 1309, 20 грн.

Однак Додатковою угодою №1 до Договору №1347/10-ТЕ-10 сторони погодили, що до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2495, 25 грн, крім того ПДВ - 20% - 499, 05 грн., всього з ПДВ 2 994, 30 грн (а.с. 18).

Додатковою угодою №3 до Договору №1347/10-ТЕ-10 сторони погодили, що до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2495, 25 грн, крім того ПДВ - 20% - 499, 05 грн., всього з ПДВ 2994, 30 грн (а.с. 20).

За умовами п. 6.1. Договору №1347/10-ТЕ-10 сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числі (виключно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою №2 до Договору №1347/10-ТЕ-10 сторони погодили, що за наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором (а.с. 19).

Відповідальність сторін сторони погодили в розділі 7 Договору №1347/10-ТЕ-10, згідно п. 7.2. якого передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За умовами п. 9.3. Договору №1347/10-ТЕ-10 сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Строк дії Договору №1347/10-ТЕ-10, - до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Факт належного виконання позивачем свого зобов'язання по передачі відповідачу у власність природного газу на загальну суму 408 787, 99 грн підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 13.01.15р, 28.02.15р, 31.03.15р, 30.04.15р, 31.05.15р, 30.06.15р, 31.07.15р, 31.08.15р, 30.09.15р, 31.10.15р, 30.11.15р, 31.12.15р (а.с. 22-33).

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за переданий йому у власність природний газ виконав, однак не належним чином, допустивши прострочення в його оплаті, про що свідчать копія банківської виписки та операції по підприємству за період з 01.12.14р по 30.09.17р (а.с. 39-54, 55-56).

Зазначене зумовило позивача звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача суми пені, передбаченої п. 7.2. Договору №1347/10-ТЕ-10 в сумі 12 704, 34 грн. та додатково заявив до стягнення 3 % річних на суму 795, 05 грн в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно, неупереджено та безпосередньо, в порядку ст. 86 ГПК України, матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За нормою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач сплатив кошти за переданий у власність природний газ, однак з простроченням платежу.

Згідно положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив остаточний розрахунок за отриманий природний газ, спожитий у 2015 році - 27.04.2016 року.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалося раніше, п. 7.2. Договору №1347/10-ТЕ-10 передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Крім того, у п. 9.3. вказаного Договору сторони змінили строк позовної давності, зокрема щодо пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, - тривалістю у 5 (п'ять) років.

Позивачем нарахована до стягнення пеня в сумі 12 704 34 грн по кожному періоду прострочення, починаючи з 17.02.2015р по 10.04.2016р.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що порушення п. 6.1. Договору відбулось внаслідок неналежного виконанням своїх господарських зобов'язань по Договору позивачем, який не надавав підписані акти приймання-передачі газу до 14-го числа (включно) місяця, наступним за місяцем поставки газу .

Суд звертає увагу відповідача, що акти приймання-передачі газу лише фіксують остаточний обсяг переданого газу за минулий місяць, тому виходячи з показників своїх комерційних вузлів обліку газу (п. 4.1 Договору), відповідач мав достовірні дані щодо фактичних щомісячних обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунків з постачальником.

Крім того, абз. 1 п. 6.1 Договору зобов'язує відповідача здійснювати оплату за газ грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Отже, час підписання сторонами відповідного акта не впливає на момент виникнення обов'язку відповідача щодо здійснення оплати, тобто, прострочення грошового зобов'язання відповідача за договором не залежить від моменту реального підписання відповідного акта.

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені в сумі 12 704, 34 грн. з урахуванням п. 9.3. Договору №1347/15-ТЕ-10, визнає його арифметично правильним.

Разом з тим, відповідач просить суд зменшити розмір пені з посиланням, зокрема, на повне виконання зобов'язання за Договором, на відсутність у позивача збитків , завданих простроченням його виконання відповідачем та на його статус неприбуткової організації.

Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за н а я в н о с т і і н ш и х о б с т а в и н, я к і м а ю т ь і с т о т н е з н а ч е н н я .

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Судом достовірно встановлено, що основне зобов'язання за Договором - оплата за поставлений природний газ у 2015 році, відповідачем виконано, а найбільша кількість днів прострочення - 87 мала місце лише за грудень 2015 року.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Так, ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку "Богуна,5" є юридичною особою, основним видом діяльності якого є Комплексне обслуговування об'єктів (основний) за КВЕД 81.10., тому основною метою є задоволення потреб мешканців багатоквартирного будинку, а не отримання прибутку.

Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач жодними належними та допустимими засобами доказування не довів, які негативні наслідки для його господарської діяльності виникли у зв'язку з незначним простроченням виконання зобов'язання відповідачем у 2015 році, звернувшись з цим позовом до суду у вересні 2018року.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, суд вирішує зменшити розмір пені на 90 % згідно резолютивної частини цього рішення.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 795, 05 грн.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На вимоги статті 625 ЦК України правила ч. 3 ст.551 цього Кодексу не поширюються.

Господарський суд, перевіривши розрахунок 3% річних в розмірі 795, 05 грн, визнає його арифметично правильним, тому в цій частині вимоги підлягають задоволенню.

За змістом статті 74 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З урахуванням ст. 129 ГПК України, судовий збір в загальній сумі 1762, 00 грн. покладаються на відповідача незалежно від зменшення розміру пені господарським судом.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 90% від суми 12 704,34 грн до суми 1 270, 43 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку "Богуна, 5 (проїзд Івана Богуна, 5, м. Житомир, 10005, код ЄДРПОУ 38624390) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720):

- 1 270, 43 грн пені;

- 795, 05 грн 3% річних;

- 1762, 00 грн. судового збору.

Видати наказ.

4. Відмовити у стягненні 11 433, 91 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.11.18

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу,

2- позивачу (рек. з повідомл.),

3- відповідачу (рек. з повідомл.).