Рішення № 77655790, 06.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4593/18Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Полєва Д.М.

при секретарі судового засідання Малиці К.В. Полєв Д.М.

за позовом ОСОБА_1, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

про стягнення заробітної плати та компенсації частини втрати доходу у зв'язку з порушенням строків виплати

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2)

від відповідача: представник ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" Сорокін В.В. за дов. №53/юр-44 від 26.12.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Гр. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" про стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 6859грн., компенсації частини втрати доходу у зв'язку з порушенням строків виплати в розмірі 520,62грн.

Ухвалою суду від 12.10.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з позивачем не здійснено розрахунку за період з червня по жовтень 2017р. у загальному розмірі 6 859,00грн.

До суду надійшло уточнення до позовної заяви б/н від 29.10.2018р. відповідно до якого позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 6 859,00грн., компенсації частини втрати доходу у зв'язку з порушенням строків виплати в розмірі 520,62грн. та моральну шкоду у розмірі 7 000,00грн.

Відповідач у відзиві №53/юр від 05.11.2018р. визнає позов частково в розмірі 6 859,00 грн. по заробітній платі, у розмірі 623,26грн. компенсації частини втрати доходу. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 7 000,00грн. відповідачем відхилено у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.11.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в даному судовому засіданні за згодою сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсягу.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. прийнята на роботу на посаду машиніста мостового електрокрана 3 розряду, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Станом на день розгляду справи позивач перебуває в трудових відносинах з відповідачем.

У зв'язку із невиплатою заробітної плати 11.10.2017р. гр. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 6 859,00грн., стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 520,62грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з позивачем не здійснено розрахунку за період з червня по жовтень 2017р. у загальному розмірі 6 859,00грн., всупереч вимогам ст.115 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.

До суду надійшло уточнення до позовної заяви б/н від 29.10.2018р. відповідно до якого позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути додатково моральну шкоду у розмірі 7 000,00грн.

У відповідності до ст. 221 КЗпП України трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Відповідно до ст.12 ГПК України даний спір підвідомчий господарському суду Дніпропетровської області, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство відносно ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" №904/4592/15.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. (п.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, тощо.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).

Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до довідки відповідача №49-р/349 від 27.09.2018р. заборгованість перед позивачем складає 6859,00грн. за період роботи з червня 2017р. по жовтень 2017р.

Відповідачем не подано доказів виплати заборгованості із заробітної плати позивачу.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити в розмірі 6859,00грн. за період з червня по жовтень 2017р., а саме за червень 2017р. у розмірі 138,00грн., за липень 2017р. у розмірі 669,00грн., за серпень 2017р. у розмірі 1968,00грн., за вересень 2017р. у розмірі 413,00грн., за жовтень 2017р. у розмірі 3671грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у розмірі 520,62грн.

Розглянувши зазначені вимоги встановлено наступне.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що у разі, коли величина індексу споживчих цін (індекс інфляції) перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, проводиться індексація грошових доходів населення. Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Крім того, Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів, у т.ч. заробітної плати, у випадку порушення встановлених строків її виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація провадиться у разі затримки виплати на один і більше календарних місяців. Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв'язку з порушенням термінів її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159. Відповідно до зазначених нормативно-правових актів сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів), на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З огляду на викладене, здійснивши розрахунок компенсаційної втрати частини заробітної плати, суд вважає за необхідне стягнути суму компенсаційної втрати частини заробітної плати у розмірі 341,57грн. (6859грн. (заборгованість) х 104,98грн. (сукупний індекс інфляції) /100% - сума боргу = 341,57грн.).

В решті позовних вимог в частині нарахованої компенсаційної втрати частини заробітної плати відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача моральної шкоди в розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до позовної заяви позивача відповідач завдав їй моральної шкоди, оскільки їй завдано моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які полягають в моральному стражданні внаслідок порушення мого законного права на заробітну плату.

Розглянувши зазначені вимоги позивача, встановлено наступне.

За змістом ст.124 Конституції України позивач має право звернутися з такими вимогами до суду.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема:

- коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;

- у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР (далі-ЦК) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права";

- при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За змістом ст. 440-1 ЦК та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. (ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що позивачем не подано будь-яких доказів, що підтверджують понесення моральної шкоди, суд вважає за необхідне у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 129 ГПК України сплату судового збору в розмірі 1762,00грн. слід покласти на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 47, 95, 115-117, 238 КЗпП, ст.ст.12, 20, 73, 74, 76, 86, 129, 238, 240 ГПК України, ст.ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість із заробітної плати у розмірі 6859,00грн. (шість тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.), компенсацію втрати частини заробітної плати у розмірі 341,57грн. (триста сорок одна грн. 57 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1762грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00коп.) - судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.11.2018р.

Суддя Д.М. Полєв