Ухвала суду № 77655755, 06.11.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

06 листопада 2018 р. Справа № 902/714/18

Суддя господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., розглянувши заяву без номера від 05.11.2018 року, що надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудматеріали" про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

05.11.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудматеріали" звернулося в Господарський суд Вінницької області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Тульчинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Тульчинської міської ради про визнання переможцем закупівлі робіт "Капітальний ремонт дороги по вулиці Успенська (від буд. № 4 до буд № 8) у м. Тульчині Вінницької області" ФОП ОСОБА_2, яке оформлене протоколом 26 жовтня 2018 року № 158 та визнання недійсним договору підряду № 17/10, укладеного 26 жовтня 2018 року між Тульчинською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог законодавства під час проведення закупівлі через систему електронних закупівель щодо будівельних робіт.

Позивач вказує на те, що в ході проведення закупівлі робіт мали місце порушення під час кваліфікації та визначення переможця процедури, а саме переможцем торгів - відповідачем ФОП ОСОБА_2 не було подано замовнику Атестату виробництва на асфальтобетонний завод.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року за правилами спрощеного позовного провадження відкрито справу 902/714/18 за даним позовом.

Одночасно із позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбудматеріали" було подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована наступним:

Учасниками Аукціону було дві особи: позивач - ТОВ "Шляхбудматеріали" та відповідач 1 - ФОП ОСОБА_2. Позивач в позові наводить підстави для дискваліфікації учасника - ФОП ОСОБА_2 як такого, що подав пропозицію, яка не відповідала умовам закупівлі.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач стверджує, що у випадку дискваліфікації учасника, Система автоматично визначає наступного учасника, пропозицію якого має розглядати замовник. При наявності двох учасників, один з яких мав бути дискваліфікований, - ТОВ "Шляхбудматеріали" залишається єдиним зареєстрованим Учасником.

Позивач вважає, що у випадку задоволення позову, замовник, діючи згідно Порядку здійснення допорогових закупівель, буде вимушений розглянути його пропозицію, визнати позивача переможцем та укласти з ним договір на підставі пропозиції єдиного учасника.

На думку заявника, таким чином буде захищено законний інтерес позивача щодо виконання ним будівельних робіт.

Позивач просить вжити заходів забезпечення позову та заборонити: відповідачу 1 - ФОП ОСОБА_2 - проводити роботи на виконання договору підряду № 17/10, який укладено 26.10.2018 року між ним та Тульчинською міською радою; заборонити відповідачу 2 - Тульчинській міській раді - приймати виконання робіт за договором підряду № 17/10, який укладено 26.10.2018 року між ФОП ОСОБА_2 та Тульчинською міською радою.

Частиною 1 статті 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказуючи на обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, тобто обставини, які підтверджують порушення прав заявника або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.

Разом з тим, суд вважає, що в даному випадку вжиття заходів до забезпечення позову, про які просить заявник, не співвідноситься з предметом позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду, тобто відсутній конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, тож такі заходи забезпечення позову не спроможні забезпечити належне виконання судового рішення про визнання договору недійсним та скасування рішення тендерного комітету у разі задоволення позову.

З урахуванням того, що обставини, викладені у заяві від 05.10.2018 р., не підтверджують необхідність вжиття визначених у ній заходів, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник (визнати недійсними правочини), із забороною відповідачам вчиняти певні дії.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та що заявлені заходи є співмірними предмету позову, що буде поданий заявником.

При цьому позивач припускає, що у випадку задоволення його позову, він автоматично стає переможцем процедури закупівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

В той же час, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження намірів відповідачів не виконувати рішення суду, у справі за позовом, який подав заявник.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивачем не наведено жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, позивачем не надано, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства (статтею 74 ГПК України), обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову на даній стадії судового процесу, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права заявника, як позивача у майбутній справі, та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудматеріали".

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудматеріали" б/н від 05.11.2018 р. про забезпечення позову.

2. Дана ухвала у справі №902/714/18 підписана та набрала законної сили 06.11.2018 р.

3. За приписами ч. 8 ст. 140, п. 4 ч. 1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до апеляційної інстанції.

4. Ухвалу надіслати сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхбудматеріали" (вул. О. Кобилянської, 4, м. Вінниця, 21010);

3 - відповідачу 1 ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 с. Високе, Томашпільський район, Вінницька область, 24247);

4 - відповідачу 2 Тульчинській міській раді (вул. М. Леонтовича, 1, м. Тульчин Вінницької області, 23600)