Ухвала суду № 77652362, 31.10.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41206/18

Провадження № 1-кс/761/27893/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Колкова А.В. про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101100000354 від 17.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор Київської місцевої прокуратури №10 юрист 1 класу Колков А.В. з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101100000354 від 17.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що Київською місцевою прокуратурою №10 здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42018101100000354 від 17.10.2018 за ч. 2 ст. 190 КК України, за фактом незаконного заволодіння житловими будинками комунальної власності за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2.

Вказує, що на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації №1648-С/ЮЖБ від 24.08.2008 «Про видачу свідоцтв про право власності» оформлено свідоцтва про право власності на житлові будинки по АДРЕСА_1 (площею 692,9 кв. м) та АДРЕСА_2 (площею 1140,8 кв. м) в м. Києві, які належали до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Власником відповідно до вказаних свідоцтв є ТОВ «Міжнародна фінансова компанія - Інвестбуд» (код ЄДРПОУ: 34717109).

Зазначає, що Київською міською радою рішення щодо відчуження із комунальної власності будинків за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 не приймалось. Разом з тим, згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Допитаний як свідок ОСОБА_2 повідомив, що на засіданні комісії з питань додержання законності та запобігання корупції Київської міської ради 17.10.2018 розглядалось питання щодо відчуження будинків АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2. В перерві представник Департаменту комунальної власності КМДА повідомив, що дані житлові будинки відносяться до комунальної власності. Аналогічна інформація отримана свідком з Департаменту комунальної власності КМДА на запит. Тобто дані обставини підтверджують, що Київською міською радою відповідно до своєї виключної компетенції не приймалось рішень про передачу вказаних об'єктів нерухомості у приватну власність.

Відповідно до інформації, наявної в інвентаризаційній справі Київського міського БТІ щодо домоволодіння по АДРЕСА_3 встановлено, що комунальним підприємством «Житлоінвестбуд-УКБ» укладено інвестиційний договір №1/265 від 20.12.2006 на реконструкцію жилих будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. Інвестором за вказаним договором виступало ТОВ «Міжнародна фінансова компанія - Інвестбуд».

Істотною умовою договору №1/265 від 20.12.2006 було здійснення реконструкції будинку та введення його в експлуатацію, що, як наслідок, породжувало правомочність інвестора оформити право власності в установленому законом порядку.

Однак, 31.07.2008 між КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та ТОВ «Міжнародна фінансова компанія - Інвестбуд» укладено додаткову угоду до договору №1/265 від 20.12.2006, якою внесено зміни до п. 1.1. договору, в новій редакції якого замовник вже не зобов'язується прийняти закінчений реконструкцією об'єкт. Крім того, відповідно до п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди замовник передає інвестору функції замовника на реконструкцію жилих будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. Пунктом 2.6. договору в редакції додаткової угоди також було передбачено, що оформлення інвестором права власності здійснюється після введення об'єкту в експлуатацію.

Водночас, право власності на вищевказані житлові будинки всупереч вимог закону на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації №1648-С/ЮЖБ від 24.08.2008 оформлено за ТОВ «Міжнародна фінансова компанія - Інвестбуд».

З метою збереження речових доказів прокурор просить накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_2, який на праві приватної власності належить ТОВ «Міжнародна фінансова компанія - Інвестбуд» (код ЄДРПОУ: 34717109, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Садовського, 12, офіс 25)

Прокурор в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

В силу вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, розгляд клопотання про арешт такого проведено без повідомлення власника майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З долучених до клопотання доказів, вбачається, що Київською місцевою прокуратурою №10 здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42018101100000354 від 17.10.2018 за ч. 2 ст. 190 КК України, за фактом незаконного заволодіння житловими будинками комунальної власності за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2.

Вказані відомості до реєстру розслідувань внесені за заявою ОСОБА_2 від 08.10.2018 року, якою останній повідомив правоохоронні органи, що невідомі особи, незаконно заволоділи комунальним майном, а саме, житловими будинками АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

Як вбачається з інвентаризаційної справи Київського міського БТІ № 1636, яка була створена 25.11.2005 року щодо домоволодіння по АДРЕСА_3, між КП «Житлоінвестбуд - УКБ» та ТОВ «Міжнародна фінансова компанія - Інвестбуд» було укладено інвестиційний договір на реконструкцію жилих будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 № 1/265 від 20.12.2006 року, згідно з якого сторони домовились здійснити реконструкцію жилих будинків АДРЕСА_1 та ввести його в експлуатацію.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору його предметом є фінансування інвестором реконструкції жилих будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_2; замовник зобов'язується передати інвестору проектно-кошторисну документацію та прийняти закінчений реконструкцією об'єкт.

Згідно з п. 2.6. вищезазначеного інвестиційного договору оформлення інвестором права власності здійснюється після введення об'єкту в експлуатацію.

Проте, 31.07.2008 року між КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та ТОВ «Міжнародна фінансова компанія - Інвестбуд» укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до інвестиційного договору № 1/265 від 20.12.2006 року на реконструкцію жилих будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, якою внесено зміни до п. 1.1. договору, в новій редакції якого замовник вже не зобов'язується прийняти закінчений реконструкцією об'єкт. Крім того, відповідно до п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди замовник передає інвестору функції замовника на реконструкцію жилих будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. Пунктом 2.6. договору в редакції додаткової угоди також було передбачено, що оформлення інвестором права власності здійснюється після введення об'єкту в експлуатацію.

З протоколу огляду предметів від 25.10.2018 року вбачається, що за зовнішнім виглядом будники АДРЕСА_1 знаходяться в аварійному стані, з зовнішнього вигляду фасаду вбачається, що будь-яких будівельних робіт з реконструкції не проводилось.

Наказом Міністерства культури України від 16.12.2016 №1198 вказані будинки внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Колкова А.В. будинок АДРЕСА_1 визнано речовими доказами.

З врахуванням зазначеного, на даний час є достатні підстави вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, а також, що будинок № АДРЕСА_2 був безпосереднім об'єктом кримінально-протиправних дій.

За вказаних обставин, зазначене майно відповідає критеріям, наведеним у ст. 98 КПК України, а тому, з метою його збереження, підлягає арешту.

Водночас, накладення арешту на майно унеможливить його подальше відчуження третім особам, які можуть його придбати, не будучи інформованими про попередню долю цього майна.

З врахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання про арешт майна є підставним, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 2, 7-9, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Колкова А.В. про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101100000354 від 17.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_2, який на праві приватної власності належить ТОВ «Міжнародна фінансова компанія - Інвестбуд».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копію ухвали скерувати заінтересованим особам.

Ухвала може бути скасованою в порядку, що передбачений ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя О. М. Кіпчарський