Ухвала суду № 77652349, 16.10.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38308/18

Провадження № 2/761/7853/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, треті особи - Перша Київська державна нотаріальна контора, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з нерухомого майна, заборони на його відчуження та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, -

в с т а н о в и в :

08 жовтня 2018 року позивач звернувся до суду з вищевказаною заявою.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В. 09 жовтня 2018 року.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, накладений на підставі повідомлення Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 12 листопада 2004 року за № 1463499 та за № 1463505.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно листа №С-2167/125/56-2018 від 21 травня 2018 року за підписом начальника Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Приступи Г.Л., 10 лютого 1997 року СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу №14-9301 відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 143, ч. 3 ст. 193 КК України. В рамках розслідування кримінальної справи на квартиру АДРЕСА_1 був накладений арешт. 18 вересня 1998 року кримінальна справа № 14-9301 була закрита відносно ОСОБА_3 у зв'язку із актом амністії.

У відповідності до положень п. 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. За умовами п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права, зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно з пунктом 9 розділу «Перехідні положення» КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п.9 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.11.2012 року №1735/04-12 «Про деякі питання застосування розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України» запобіжні заходи, крім іншого, арешт майна застосований під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності КПК, продовжують свою дію у порядку КПК 1960 року. Зміна, скасування чи припинення (окрім продовження) таких запобіжних заходів, арешту майна незважаючи на набуття чинності новим процесуальним законом (тобто 20 листопада 2012 року чи пізніше), відбувається згідно з п. 9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України» у порядку передбаченому КПК 1960 року.

Згідно п. 9 «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КПК України 1960 року накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

З огляду на зазначене, якщо арешт на майно було накладено в рамках кримінального провадження, порушеного до набрання чинності КПК України 2012 року, справа не надійшла до суду, питання щодо скасування такого заходу забезпечення вирішується слідчим.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки в даному випадку питання про скасування арешту повинно розглядатись слідчим у порядку, передбачено КПК України 1960 року, то суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.19, 186 ЦПК України, п. 9 «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України, суддя, -

у х в а л и в :

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, треті особи - Перша Київська державна нотаріальна контора, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з нерухомого майна, заборони на його відчуження та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що дані правовідносини розглядаються за правилами Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: