Вирок № 77649833, 06.11.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7653/18

провадження № 1-кп/753/1307/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2018 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

за участю:

секретаря Авдєєнко А.А.,

прокурора Каланчі І.Г.,

захисників Нікітюка І.В., Сінкевича О.Г.,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальні провадження № 12018100020003446 від 17.04.2018 та № 12018100020003429 від 16.04.2018 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прип’ять Чорнобильського району Київської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-21.03.2011 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, звільнений 09.03.2013 з Бориспільської ВК № 119 по відбуттю строку покарання;

-11.07.2017 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підстаі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.12.2017 р. звільнений від відбування покарання на підставі п.е) ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2016 р."

-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Нечипорівка, Яготинського району Київської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, одруженого,непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

-26.10.2012 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання із випробуванням на іспитовий строк 1 рік 6 місяців;

-02.07.2013 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.09.2013 вирок суду змінено в частині покарання та призначено покарання у виді 4 років 1 місяць позбавлення волі, звільнений 27.01.2016 р. Ірпінським міським судом Київської області умомно-достроково з невідбутим строком 1 рік 2 міс. 22 дні;

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2018 в період часу з 18 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_5, перебуваючи неподалік Київської міської клінічної лікарні №1 (KMKЛ №1 що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, маючи умисел на спільне таємне вчинення крадіжки металобрухту, побачивши металеві ворота, що складаються з двох металевих секцій розміром 2,3x1,6 м кожна, які знаходяться на балансі KMKЛ №1, та через які здійснюється проїзд да територію КМКЛ №1, попередньо домовившись між собою про викрадення двох металевих частин воріт, розподіливши при цьому між собою ролі, а саме: ОСОБА_4 підійде з однієї сторони воріт та буде їх демонтувати від стійки, на якій вони прикріплені, а ОСОБА_5 підійде з іншої сторони частин воріт, де буде притримувати одну секцію воріт, щоб ОСОБА_4 без перешкод міг її зняти з стійки та в подальшому разом реалізувати їх в пункт прийому вторинної сировини, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Ялинкова 50, розпочали за попередньою змовою, керуючись єдиним злочинним наміром, заздалегідь домовившись та визначивши вчинення злочину проти власності як джерело для здобуття коштів та матеріальних благ, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, злочин направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме металевих воріт, шо складаються з 2 секцій розміром 2,3x1,6 кожна.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, таємно підійшли до воріт, де ОСОБА_4 з одного боку воріт почав їх демонтувати, а ОСОБА_5 підійшов з іншої сторони воріт, та останні разом підняли та зняли металеву частину воріт з металевої стійки, на якій вказана частина воріт була прикріплена. Вчинивши частину злочинної дії, яку заздалегідь розподіли між собою з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 тй ОСОБА_5 разом з однією частиною викрадених воріт зникли, оскільки знявши одну металеву секцію воріт, зрозуміли, що вона є досить об'ємною та важкою і донести до пункту прийому вторинної сировини дві металеві частини воріт вони фізично не зможуть, однак одразу домовились, що після здачі до пункту прийому однієї частини, керуючись єдиним злочинним наміром, відразу повернуться за іншою, та вчинять тотожне діяння, тому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, а саме реалізували його 15.04.2018 в пункті прийому вторинної сировини, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ялинкова 50, тим самим завдали КМКЛ № 1 матеріального збитку на суму 6000 грн (без ПДВ).

16.04.2018 в період часу з 18 год. 00 хв. по 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за попередньою змовою групою осіб, маючи на меті продовження свого єдиного наміру, та продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення двох металевих секцій розміром 2,3x1,6 м кожна, які є на балансі КМКЛ №1, що знаходиться за адресою: м Київ, вул. Харківське шосе 121, та через які здійснюється проїзд на територію KMKЛ №1, повернулися за вказаною адресою, де керуючись єдиним злочинним наміром, шляхом вільного доступу таємно, повторно, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, відповідно до розподілених ролей на основі позитивного досвіду викрадення першої секції, ОСОБА_4 став з одного боку воріт, та почав їх демонтувати, а ОСОБА_5 підійшов з іншої сторони воріт, та останні разом спільними зусиллями підняли та зняли металеву частину воріт з металевої стійки, на якій вказана частина воріт була прикріплена. Закінчивши попередньо домовлене злочинне, тотожне діяння, ролі щодо якого заздалегідь розподілили між собою, з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з однією частиною викраденої секції воріт зникли, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, а саме реалізували його 16.04.2018 в пункті прийому вторинної сировини, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ялинкова 50, тим самим завдали КМКЛ № 1 матеріальної шкоди на сум 6000 грн. (без ПДВ).

Отже, своїми умисними діями, що складаються з двох тотожних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5, завдали Київській міській клінічній лікарні матеріальної шкоди на загальну суму 12000 грн.(без ПДВ)

Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, 17.04.2018 близько 00 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 зустрівся зі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Під час зустрічі, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 викрасти чуже майно з теплового пункту, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, на що останній погодився. Після чого, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_5 залишатися поблизу теплового пункту та спостерігати за обстановкою.

Так, ОСОБА_4 17.04.2018 близько 00 год. 35 хв. умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до теплового пункту, та через вікно, в якому вже були зпилені решітки, проник до приміщення теплового пункту, всередині якого на підлозі знаходився статор електродвигуна. Після чого, ОСОБА_4 покликав до приміщення теплового пункту ОСОБА_5 та за допомогою палиці, яка знаходилася всередині приміщення теплового пункту, підняли статор електродвигуна та віднесли до входу приміщення, відкрили засувку на дверях та винесли статор електродвигуна на вулицю. Після чого, до них, на прохання ОСОБА_7, на автомобілі марки Шевроле Авео державний номерний знак НОМЕР_4 під'їхав ОСОБА_6, який щодо злочинних намірів не був обізнаний та відкрив багажне відділення, куди ОСОБА_5 та ОСОБА_4, маючи змогу розпоряджатися викраденим майном, поклали статор електродвигуна, та в подальшому були затримані працівниками поліції на місці вчинення злочину.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завдали комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» матеріального збитку на загальну суму 11 360 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, тобто скоїли злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, а у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - визнав частково. В обгрунтування позиції ОСОБА_4 пояснив, що дійсно у вечірній час 15.04.2018 та 16.04.2018 р. він разом зі ОСОБА_5 на території Київської міської клінічної лікарні №1 за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, викрали дві металевих секції воріт шляхом їх демонтажу та виносу на пункт прийому металобрухту. Загальний розмір викрадених воріт ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорював. У скоєному щиро покаявся. 17.04.2018 близько 00 год. 30 хв. він разом зі ОСОБА_5, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 побачили неохоронюване приміщення зі зламаними дверима, та вирішили зайти в середину, де виявили на землі металеву деталь від електродвигуна, яку вирішили забрати та здасти в пункт прийому вторсировини. Після цього вони звернулись до знайомого, який мав допомогти їм в подальшому відвезти металобрухт на приймальний пункт, проте були зупинені працівниками поліції біля теплового пункту. Вартості викраденої деталі обвинувачений в судовому засіданні не оспорював. Таким чином, ОСОБА_4 заперечував проникнення в приміщення, як кваліфікуючу ознаку, оскільки вхід до теплового пункту здійснювався безперешкодно через незачинені двері. Обставини, які викладені в обвинувальному акті щодо потрапляння в середину приміщенні через вікно ОСОБА_4 заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, а у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - визнав частково. Покази ОСОБА_4 стосовно обставин вчинення інкримінованих злочинів ОСОБА_5 підтвердив в повному обсязі, зазначивши, що дійсно 15.04.2018 та 16.04.2018 р. він разом з ОСОБА_4 викрали з території Київської міської клінічної лікарні №1 дві металевих секції воріт та здали на пункт приймому металобрухту. Загальний розмір викрадених воріт ОСОБА_5 в судовому засіданні не оспорював. У скоєному щиро покаявся. Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що 17.04.2018 близько 00 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 помітили приміщення теплового пункту, вхід до якого був безперешкодний, та вирішили зайти в середину, де виявили на землі металеву деталь, яку вирішили віднести в пункт прийому вторсировини. Після цього він звернувся до знайомого, який мав допомогти їм відвезти металобрухт на приймальний пункт, проте були зупинені на місці вчинення злочину разом із викраденим металобрухтом. Вартості викраденої деталі обвинувачений в судовому засіданні не оспорював. Таким чином ОСОБА_4 заперечував проникнення в приміщення як кваліфікуючу ознаку, оскільки вхід до теплового пункту здійснювався безперешкодно через незачинені двері. Обставини, які викладені в обвинувальному акті щодо потрапляння в середину приміщенні через вікно ОСОБА_5 заперечував, зазначивши, що увійшли до теплового пункту безперешкодно через зламані вхідні двері.

Оскільки обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст. 185 КК України та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених стосовно обставин скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та дослідженням доказів в повному обсязі щодо інкримінованого обвинуваченим злочину за ч.3 ст. 185 КК України, а також дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинувачених, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

Вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю наступних доказів.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він обслуговував теплопункт за адресою: АДРЕСА_1 та відвідував його декілька разів на місяць, що входило в його функціональні обов'язки. Цей теплопункт являвся закритим приміщенням, доступ до якого сторонніми особами був унеможливлений. Двері цього теплопункту зачинялись, а на вікні були встановлені металеві решітки. В даному тепловому пункті знаходився розібраний електродвигун у зв'язку із ремонтом, який проводили підрядні організації. 17.04.2018 з теплового пункту був викрадений статор до електродвигуна. При перевірці теплового пункту було виявлено пошкодження металевих решіток вікна, через яке в приміщення теплового пункту потрапили обвинувачені.

Крім показів свідка, вина обвинувачених підтверджується наступними доказами.

Протоколом огляду місця події від 17.04.2018 р. зафіксована ділянка на місцевості за адресою: АДРЕСА_4, на якій знаходився автомобіль "Шевроле" д.н.з.НОМЕР_4, з багажника якого вилучили електродвигун, який поклали в автомобіль ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Позаду автомобіля на відстані 1 м. знаходилось приміщення бойлерної з відчиненими металевими дверима. З лівого боку від дверей було розміщено вікно з решіткою, яка мала видимі пошкодження у вигляді перепилу двох металевих прутів, які були вигнуті у внутрішній бік бойлерної. Під час огляду місця події на запитання працівників поліції ОСОБА_4 повідомив, що потрапив до бойлерної через віконні решітки , які були пошкоджені. На запитання працівників поліції ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_4 перепиляв решітку вікна бойлерної, після чого потрапив до середини цього приміщення, після чого вони витягнули з приміщення бойлерної електродвигун, який поклали в автомобіль "Шевроле" \а.с.155-156\.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 24.04.2018 р. в приміщенні Дарницького УП ГУНП у м. Києві був оглянутий статор електродвигуна циліндричної форми із зовнішнім оребрінням із наявністю дротів червоного кольору для підключення до електромережі із мідною обмоткою всередині \а.с.172-175\.

Відповідно до довідки КП «Київтеплоенерго» вартість викраденого обладнання з теплопункту по АДРЕСА_1 складає 11360 грн. \а.с.163\.

Обговорюючи позицію обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які заперечували факт проникнення у приміщення теплового пункту та просили перекваліфікувати їх дії з ч.3 ст. 185 на ч.2 ст. 185 КК України, суд враховує що твердження обвинувачених про відсутність такої кваліфікуючої ознаки як проникнення в приміщення спростовується сукупністю вищенаведених та досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема показаннями свідка ОСОБА_8, який зазначив, що теплопункт за адресою АДРЕСА_1 був закритим приміщенням та безперешкодно потрапити всередину цього приміщення було неможливо, оскільки на вікні теплопункту були встановлені металеві решітки, а двері були зачинені. Проте при перевірці теплопункту після вчинення крадіжки було встановлено, що металеві решітки були пошкоджені.

При цьому, суд не приймає до уваги надані обвинуваченим ОСОБА_4 та долучені до матеріалів справи фотокартки теплопункту, оскільки зазначені фотокартки, на думку суду, не є належним доказом, який би об'єктивно спростовував факт проникнення обвинувачених у приміщення під час скоєння зазначеного злочину.

Таким чином, суд розцінює позицію обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як їх бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та вважає правильною кваліфікацію дій обвинувачених саме за ч.3 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою - проникнення в інше приміщення.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченими кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України відносяться: за ч.2 ст. 185 КК України - до злочину середньої тяжкості, а за ч.3 ст. 185 КК України - до тяжкого злочину.

Також при призначенні покарання суд враховує особу обвинувачених:

-ОСОБА_4, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи.

-ОСОБА_5, який раніше неодноразово судимий, характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», у лікаря психіатра на обліку не перебуває;

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до ст.ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом не встановлено.

Враховуючи особи обвинувачених, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, розмір матеріальної шкоди, яка усунена внаслідок повернення викраденого майна, позицію представників потерпілих, які не наполягали на призначенні обвинуваченим суворого покарання, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у виді позбавлення волі.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

У зв'язку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, до набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді «тримання під вартою» у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» підлягає залишенню без змін.

Враховуючи належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового провадження, суд вважає за недоцільне застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України -2 \два\ роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України - 3 \три\ роки та 6 \шість\ місяців позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 - 3 \три\ роки та 6 \шість\ місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з 17.04.2018 р.

До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді «тримання під вартою» у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» - залишити без змін.

Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України -2 \два\ роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України - 3 \три\ роки та 6 \шість\ місяців позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 - 3 \три\ роки та 6 \шість\ місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з дня його затримання в порядку виконання даного вироку.

В строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_4 час перебування під вартою з 17.04.2018 р. по 19.04.2018 р. включно.

Речові докази:

-статор електродвигуна, який передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_8 - залишити у власності КП виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго»;

-металеву пилку, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві за квитанцією № 001121 від 24.04.2018 р. - знищити;

-автомобіль «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_4 - залишити у власності ОСОБА_6;

-дві металеві секції воріт - залишити у власності Київської міської клінічної лікарні № 1;

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв