Постанова № 77648898, 06.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1789/18Головуючий у 1-й інстанції Скляренко В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: на ухвалу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т.Л.

судді Нерушак Л.В., Бородійчук В.Г.

учасники справи:

заявник (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) - ОСОБА_7 (скаржник),

заінтересовані особи (інші сторони спору у справі) - ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21.09.2018 (постановлену у залі судових засідань Придніпровського районного суду о 10 год. 08 хв., повний текст складено 21.09.2018, суддя в суді першої інстанції - Скляренко В.М.) про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право вимагати повернення завдатку та визнання дійсним договору найму, позовом третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків та моральної шкоди, позовом третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про спонукання до укладення договору, позовом третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання договору укладеним, :

в с т а н о в и в :

предметом судового розгляду в даній справі є, зокрема, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу. Позивач ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на належне ОСОБА_5 майно - будинок АДРЕСА_1, оскільки невжиття зазначеного заходу забезпечення може призвести до відчуження майна третім особам, що унеможливить виконання судового рішення в майбутньому.

У зв'язку з цим ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 12.06.2015 вказану заяву ОСОБА_4 задоволено та накладено арешт на вказане вище майно.

У свою чергу ОСОБА_7, як третя особа із самостійними вимогами щодо предмету спору, подала районному суду заяву від 12.09.2018, якою просила скасувати зазначені вище заходи забезпечення позову, вказуючи на те, що вона є іпотекодержателем арештованого майна, власником якого є ОСОБА_5 Вона спільно із власником домоволодіння зверталася до ОСОБА_4 із нотаріально посвідченою заявою, яка містила пропозицію про спосіб реалізації її наміру про придбання домоволодіння. Однак вказана пропозиція ОСОБА_4 не була прийнята. Накладений арешт порушує її права, як іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими кредиторами на звернення стягнення на вказане майно.

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21.09.2018 зазначену заяву ОСОБА_7 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_7 подала 12.10.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просить ухвалу суду скасувати та новим судовим рішення задовольнити вимоги її заяви про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування вказано на доводи, аналогічні викладеним у заяві про скасування заходів забезпечення позову, та на те, що вона має переважне право задовольнити свої вимоги за рахунок арештованого майна, як його іпотекодержатель, чого суд першої інстанції не врахував. З урахуванням викладеного, навіть у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_4 вона не зможе звернути стягнення на арештоване майно.

Відзиву на вказану апеляційну скаргу до суду не надходило.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Питання про застосування заходів забезпечення позову регламентується Главою 10 Розділу І ЦПК України.

Так відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У свою чергу ч.ч.1-3 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Апеляційний суд враховує, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, необхідно пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином для того, щоб було вжито заходів для забезпечення позову у справі заявнику необхідно довести доказами факт того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Як встановлено при судовому розгляді арештоване майно належить особі, про стягнення коштів з якої позивач ОСОБА_4 порушує перед судом питання, що учасниками справи не оспорюється.

Статтею 150 ЦПК України регламентується види заходів забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно особи. При цьому для вирішення відповідного питання мають значення належність такого майна цій особі та можливість утруднення виконання судового рішення у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Оскільки позивач ОСОБА_4 має вимоги до власника арештованого майна про стягнення коштів, які можуть бути задоволені, зокрема, шляхом звернення стягнення на майно, що належить цій особі, висновки суду першої інстанції в цій справі про необхідність забезпечення таких позовних вимог шляхом арешту майна відповідача є правильними, адже у разі відчуження цього майна під час розгляду справи виконання можливого судового рішення про стягнення коштів буде суттєво ускладненими.

При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, заборон щодо застосування судом такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, яке перебуває в іпотеці, про що вказує скаржник у даній справі, ЦПК України не встановлено.

Крім того, з матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_7 з 23.01.2018, тобто з моменту укладення відповідного договору про відступлення прав вимоги до ОСОБА_5, набула права вимоги тільки до іпотекодавця ОСОБА_5 (предмет іпотеки - арештований будинок), іпотека має похідних характер щодо забезпеченого основного зобов'язання і право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна виникає у випадку порушення такого зобов'язання, отже заявник матиме право вимоги на це майно тільки у разі невиконання ОСОБА_5 його зобов'язань, забезпечених іпотекою, доказів про що скаржник не надала.

Крім того, обґрунтованість вимог скаржника щодо арештованого майна має бути перевірена при вирішенні її позовних вимог щодо предмету спору в цій справі, заявлених нею як третьою особою.

Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскарженої ухвали районного суду, апеляційна скарга не містить.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21.09.2018 про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цій справі слід залишити без змін.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21.09.2018 про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право вимагати повернення завдатку та визнання дійсним договору найму, позовом третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків та моральної шкоди, позовом третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про спонукання до укладення договору, позовом третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання договору укладеним - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 06.11.2018 року.

Суддя-доповідач

Судді