Рішення № 77648214, 31.10.2018, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/3355/17

Провадження № 2/648/111/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого – судді: Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Думітраш О.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що відповідач звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала Заяву № б/н від 05.05.2009 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач, відповідно до ст. 1054 ЦК України свої зобов’язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, в результаті чого, станом на 14.09.2017 року має заборгованість – 47504,39 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що відповідають наданому відзиву на позовну заяву по справі, в якому зазначено наступне: з матеріалів справи вбачається, що 05.05.2009 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір за умовами якого, остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 250 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Договір складається з заяви про надання кредиту та погоджених сторонами Умов і Правил надання банківських послуг. ОСОБА_4 видано кредитну картку зі строком дії картки до червня 2010 року. Строк дії договору та виконання зобов’язань в повному обсязі настав після 01.06.2010 року, строк дії картки, із даним позовом банк звернувся до суду 26.10.2017 року. Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягають стягненню з відповідача у межах трирічного строку позовної давності. У разі якщо договором не встановлений розмір процентів після спливу строку дії договору, слід зробити висновок про те, що їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. В свою чергу, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості стягується у розмірі 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць. Отже, пеня в межах річного строку позовної давності становить 433 грн. Представник відповідача зазначив, що вважає, що позивачем не надано тих достатніх допустимих доказів, які б підтверджували наявність вказаної заборгованості у відповідача та підтверджували наявність вказаної заборгованості у відповідача та підтверджували ті обставини, які викладені в позовній заяві. У зв’язку з чим просив суд відмовити ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 47 504,39 грн. за кредитним договором № б/н від 05.05.2009 року. Крім того представник відповідача зазначив, що позивачем не надано документів отримання кредиту ОСОБА_4, банком було безпідставно збільшено відсоткову ставку за користування кредитом без повідомлення ОСОБА_4 та вказав, що пеня згідно наданого позивачем розрахунку складає 11 503,11 грн., а в позові позивач зазначає розмір пені в сумі - 14 437,29 грн.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що ОСОБА_4 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву № б/н від 05.05.2009 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачем дійсно були вчинення дії, що свідчать про визнання нею свого боргу перед Банком. Так, згідно виписки Відповідач неодноразово здійснювала погашення заборгованості, останнє з яких було внесено 24.12.2016 року, підтвердженням є виписка з рахунку. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 02.11.2017 року – до спливу строку позовної давності. У зв’язку з чим, обставини, на які посилається відповідач в своїх запереченнях, не відповідають дійсності, а строк позовної давності, як загальний так і спеціальний, позивачем дотримано при зверненні до суду. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов’язання триває, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі. Представник позивача просив суд позовні вимоги Банку задовольнити в повному обсязі. Щодо зміни відсоткової ставки за кредитом, представник позивача, вказав, що надати суду доказів повідомлення відповідача про зміну відсоткової ставки, станом на 01.09.2014 року, не може.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно наданих копій: відомостей з ЄДРПОУ (реєстраційний номер відомостей ГУС_3384), нової редакції Статуту ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК», позивач є юридичною особою, яка має право на надання банківських послуг, та є правонаступником ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до заяви від 05.05.2009 року, відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № 5457082924693679. Згідно п. 2.1.1.2.3. та п. 2.1.1.2.4 ОСОБА_5, ОСОБА_4 дала згоду банку приймати будь-які розміри кредитного ліміту та його змінювати за рішенням та ініціативою банку, погодилася з тим, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Позивач, відповідно до ст. 1054 ЦК України свої зобов’язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач своєчасно не надала банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитратам платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов’язань за договором, згідно п.2.1.1.5.6 «Умов надання банківських послуг», відповідач на вимогу банку повинен виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 «Умов надання банківських послуг», передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в зазначені банком терміни.

Відповідно п. 2.1.1.4.2, п. 2.1.1.4.6 ОСОБА_5 має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим ОСОБА_5.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 527, 530 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню, у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому. Вказані положення також закріплені у п. 1.1.3.2.2. та п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05.05.2009 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4, у зв’язку з порушеннями умов кредитного договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 14.09.2017 року, заборгованість відповідача перед банком становить 47 504,39 грн., з яких: тіло кредиту в розмірі 16 122,12 грн.; нараховані відсотки розмірі 14 206,68 грн., нарахована пеня в розмірі 14 437,29 грн., заборгованість по судовим штрафам в розмірі 2 738,30 грн.

Окрім того із вищезазначеного розрахунку вбачається, що з моменту укладання договору позивачем в період часу з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року було змінено процентну ставку з 30,00 % до 34,80 %, з 01.04.2015 року по 31.05.2015 року процентну ставку змінено з 34,80 % до 43,20 %, та з 28.03.2016 року по 14.09.2017 року стало змінено процентну ставку до 43,2 % на рік на суму заборгованості.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 4, 6 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Відповідно до п. 1.1.3.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_5 має право на зміну Тарифів, при цьому ОСОБА_5, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9. Якщо протягом 7 днів ОСОБА_5 не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, вважається, що клієнт прийняв нові умови.

Згідно п. 1.1.3.1.9. Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_5 зобов’язаний не рідше одного разу на місяць способом, який вказаний у Заяві, надавати держателю виписки про стан Картрахунків. При підключенні держателя до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ 24) надання виписок здійснюється через вказаний комплекс. При підключенні держателя до комплексу Mobile-banking ОСОБА_5 надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлення.

Однак, у заяві-анкеті, копія якої додана до позову, спосіб надання виписки про стан Картрахунку не вказаний. В судове засідання представником позивача не надано доказів того, що ОСОБА_5 повідомив відповідача про зміну процентної ставки за кредитним договором та відповідач таке повідомлення отримав. За таких обставин підстав для застосування підвищеної процентної ставки немає. Отже, за періоди з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року, з 01.04.2015 року по 31.05.2015 року та з 28.03.2016 року по 14.09.2017 року підлягає застосуванню відсоткова ставка у 30,0 % річних.

Таким чином, суд не може прийняти як належний доказ наданий Банком розрахунок, в частині розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 14206 грн. 68 коп., заборгованості за пенею в сумі 14 437,29 грн. та штрафів в загальній сумі 2 738 грн. 30 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості по процентам відповідача перед Банком станом на 14.09.2018 року становить 11 574 грн. 35 коп., з яких (16 122 грн. 12 коп. (заборгованість за тілом кредиту) х 30,0 % : 360 днів х 806 днів (кількість днів, за яку нараховується заборгованість, а саме з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року, з 01.04.2015 року по 31.05.2015 року та з 28.03.2016 року по 14.09.2017) + 332 грн. 37 коп. + 417,40 грн. (раніше нараховані проценти за користування кредитом).

Крім того, Умовами кредитного договору, а саме п. 1.1.5.25 Умов та Правил надання банківських послуг було передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той самий час, згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг сторонами передбачено сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення зокрема за несвоєчасну сплату платежів за будь-якими з грошових зобов’язань.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положенням ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка згідно ст. 417 ЦПК України є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зважаючи на норми ст. 61 Конституції України, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею слід відмовити, стягнувши з відповідача штраф передбачений Умовами кредитного договору.

Процентна складова штрафу розраховується за наступною формулою: (заборгованість за тілом кредиту + заборгованість за відсотками) х 5%, та становить 1 384 грн. 82 коп. (16 122 грн. 12 коп. + 11 574 грн. 35 коп.) х 5%).

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за ОСОБА_5 станом на 14.09.2018 р. становить 29 581 грн. 29 коп., до якої входять: 16 122 грн. 12 коп. - заборгованість за кредитом; 11 574 грн. 35 коп. - заборгованість по відсоткам; штрафи 500 грн. (фіксована частина) та 1 384 грн. 82 коп. (процентна складова).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, в яких представник позивача позов підтримав, а представник відповідача позовні вимоги визнав частково, суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів укладення між сторонами договору, наявності заборгованості по ньому, та того, що відповідачем заборгованість за договором у добровільному порядку не сплачена, однак, позивачем не надано доказів, що відповідач був повідомлений належним чином про зміну процентної ставки за кредитним договором та позивачем не долучено деталізованого розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині нарахування пені та комісії, у зв’язку з чим, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Крім того, на підставі ст. 141 ч. 1 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1 097 грн. 19 коп., пропорційно до розміру задоволених вимог позивача.

Щодо застосування позовної давності.

Положеннями ст.ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ч. 1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки, згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05.05.2009 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4, відповідачем останнє погашення заборгованості було здійснено 31.03.2017 року, із чого слідує, що позивач звернувся до суду (08.11.2018 року), до спливу строку позовної давності, тому доводи представника відповідача про застосування строку позовної давності суд не приймає до уваги і приймає рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7-13, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11,14, 16, 526, 530, 549, 611, 1050 ч. 2, 1054,1055 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (с. Таврійське Білозерського району Херсонської області, вул. Шкільна, 23, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул.

Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість у розмірі 29 581,29 грн. за кредитним договором № б/н від 05.05.2009 року, яка складається з:

- заборгованість за кредитом – 16 122,12 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом – 11 574,35 грн.;

- штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) – 1 384,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (с. Таврійське Білозерського району Херсонської області, вул. Шкільна, 23, РНОКПП 14360570) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) судові витрати у розмірі 1 097,19 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення складено 05.11.2018 року.

Головуючий суддя: Кусік І.В.