Вирок № 77645275, 06.11.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/1162/18

Провадження № 1-кп/622/105/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Попової В.М.,

прокурора Доброскока О.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому (відкритому) судовому засіданні в залі суду Золочівського районного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220310000334 від 03.10.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в с. Іванків, Андрушівського району, Житомирської області, громадянка України, не заміжньої, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої в силу ст. 89 КК України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

02.10.2018 року близько 09.00 год. ОСОБА_2, знаходячись на території парку «Центральний» в смт Золочів Харківської області зустріла свого знайомого ОСОБА_1. В ході бесіди останні вирішили придбати та вжити спиртні напої. Оскільки ОСОБА_2 не мала при собі коштів, ОСОБА_1 погодився придбати горілку за власні кошти. В момент того, як ОСОБА_1 розраховувався за придбану ним пляшку горілки, ОСОБА_2 побачила, що останній має при собі значну суму грошових коштів, які після купівлі разом з гаманцем поклав до свого пакету. Розташувавшись на лавочці в раніше зазначеному парку, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 почали розпивати придбану останнім горілку. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_1, маючи в цьому потребу, пішов до приміщення громадського туалету, розташованого в декількох метрах від місця їх знаходження, де відбулося їх взаємне розпивання алкоголю, при цьому свій пакет з грошима ОСОБА_1 залишив на лавочці біля ОСОБА_2, попрохавши останню подивитись за ним.

ОСОБА_2, керуючись раптово виниклим прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому корисливу мету наживи та дочекавшись доки ОСОБА_1 увійде до приміщення туалету, цим самим позбавивши себе можливості спостерігати за її діями, шляхом вільного доступу, з поверхні лавочки, таємно викрала належний ОСОБА_1 пакет, в якому знаходився гаманець з грошима у сумі 700 гривень, після чого з місця злочину разом з викраденим майном зникла, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 700 гривень.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

24.10.2018 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст.468-469, 471 КПК України була укладена угода про примирення, за змістом якої вони погодились, що ОСОБА_2 повністю визнала свою вину у зазначеному діянні, щиро розкаялася у ньому, публічно вибачилася перед потерпілим ОСОБА_1, добровільно відшкодувала потерпілому матеріальні збитки. Потерпілий і підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України, остаточно узгодили призначення ОСОБА_2 покарання у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.ст. 473, 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468, ч.3 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, зазначена угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті,пояснила, що дійсно здійснила крадіжку у потерпілого ОСОБА_1 700 гривень 02 жовтня 2018 року на території парку «Центральний» у смт Золочів за вказаних у вироку обставин. Щиро розкаялася, публічно попросила вибачення перед потерпілим, добровільно відшкодувала потерпілому матеріальні збитки, підтвердила, що угоду про примирення вона уклала добровільно, розуміє її права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні їй додатково роз'яснені, та надала згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, - звільненням від призначеного покарання з іспитовим строком.

Потерпілий ОСОБА_1 також підтвердив суду, що зазначена угода укладена добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, є зрозумілими. Просив суд затвердити зазначену угоду про примирення та призначити обвинуваченій ОСОБА_2 узгоджене покарання. Цивільний позов потерпілим не заявлений, матеріальні збитки відшкодовано.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами в угоді міру покарання.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що угода про примирення, укладена 24.10.2018 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2, за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, а також відповідає положенням КК України щодо правової кваліфікації злочину та узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про її особу, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і єдостатнім для виправлення обвинуваченої.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони дійсно примирилися.

Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, та/або закону, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи, інтереси сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлена неможливість виконання підозрюваним взятих на себе зобов'язань, маються фактичні підстави для примирення.

Суд при перевірці узгодженого сторонами види та розміру покарання, доходить висновку, що воно враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: підозрювана повністю визнала свою вину, щиро розкаялася в скоєному, добровільно відшкодувала завдані матеріальні збитки. При цьому суд враховує дані про особу підозрюваної, яка відповідно до ст.89 КК України не судима, не перебуває на обліку лікаря нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується формально-позитивно.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченої, потерпілого, думку прокурора, дійшов висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження: потерпілим та підозрюваною і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком 1 рік, звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, який суд вважає достатнім, покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, та ухвалення обвинувального вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_2 не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 369, 370, 373 ч.2, 374, 394, 468, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 24.10.2018 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в Харківський апеляційний суд через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: Шабас О. С.