Рішення № 77643857, 01.11.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/918/2018

Справа № 537/3074/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневич В.І., при секретарі – Гололвньовій Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, згідно якої просила суд постановити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем, вказавши, що між ними зареєстровано шлюб 10.03.2017 року Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб 1-КЕ № 154199. Дошлюбне прізвище позивача – Геращенко. Під час шлюбу у сторін народилася дитина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження 1-КЕ № 258617. Шлюб виявився невдалим і шлюбно-сімейні відносини між ними погіршилися з липня 2017 року, оскільки позивач з відповідачем мають розбіжності в поглядах на життя та життєві цінності, втратили почуття любові та поваги, тому не можуть в подальшому проживати разом. Примирення і збереження сім’ї між ними не можливе, тому шлюб необхідно розірвати.

Позивач в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву, згідно якої прохає розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але був належним чином був повідомлений про місце і час судового розгляду справи, шляхом публікування оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи не з’явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки та з урахуванням заяви позивача, суд вирішив на підставі ст. ст. 247, 280 ЦПК України провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з’ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб 10.03.2017 року Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 202, що підтверджується свідоцтвом про шлюб 1-КЕ № 154199, виданим 10.03.2017 року. Дошлюбне прізвище позивача – Геращенко.

Під час шлюбу у сторін народилася дитина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження 1-КЕ № 258617, виданим 14.02.2017 року Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 221.

Шлюб виявився невдалим і шлюбно-сімейні відносини між ними погіршилися з липня 2017 року, оскільки позивач з відповідачем мають розбіжності в поглядах на життя та життєві цінності, втратили почуття любові та поваги, тому не можуть в подальшому проживати разом. Примирення і збереження сім’ї між ними не можливе.

Частина 2 ст. 104 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб припиняється в наслідок його розірвання.

Відповідно до ст. ст. 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.

Таким чином, позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України, особа яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

А тому, з урахуванням думки позивача, суд вважає за можливе залишити позивачу після розірвання шлюбу шлюбне прізвище «Грибач».

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10.03.2017 року Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 202, між ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище – Геращенко) ОСОБА_4 та ОСОБА_2 – розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити «Грибач».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 704, 80 грн. (Держава в особі Державної судової адміністрації України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : В.І. Хіневич