Рішення № 77643180, 06.11.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4374/18

Провадження №2/428/684/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, мотивуючи вимоги тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.10.2002р. по 28.11.2014р.. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_4, 20.03.2003р.н.. На підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.11.2014р. з відповідача ОСОБА_3 вирішено стягувати на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання сина щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 600грн., починаючи з 14.10.2014р. і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ОСОБА_3 виконував свої зобов’язання по сплаті аліментів не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість, та станом на 01.04.2018р. складає 4748,30грн.. У зв’язку з чим позивач ОСОБА_1 вважає, що з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути неустойку за несплату аліментів за період з 14.10.2014р. по 19.04.2018р. у розмірі 20059,36грн.. Тому, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 14.10.2014р. по 19.04.2018р. у розмірі 20059,36грн..

03.08.2018р. до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву, який мотивовано тим, що в період з 14.10.2014р. по 19.04.2018р. аліменти сплачувались ним, про що свідчать наявні квитанції. При цьому варто зауважити, що в період з 26.04.2017р. по 02.05.2017р. відповідач ОСОБА_3 переніс операцію та фактично не працював, тому просить суд зменшити суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в період його хвороби. З розрахунком пені позивача ОСОБА_1 не згоден, просить суд стягнути на користь позивача ОСОБА_1 суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 14.10.2014р. по 19.04.2018р. у розмірі 6000грн..

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, викладені в обґрунтування позову підтримала, просила задовольнити позовні вимоги, додатково пояснила, що з 2014р. відповідач ОСОБА_3 виконував свої зобов’язання по сплаті аліментів не в повному обсязі, а лише частково, що ускладнює утримання неповнолітньої дитини. Станом на теперішній час виконавче провадження закрито, оскільки судом було винесено рішення про збільшення суми аліментів на утримання неповнолітньої дитини. За сплатою аліментів у попередньому розмірі заборгованість погашена. У позові зазначено період нарахування неустойки по 19.04.2018р. – момент звернення до суду з позовом.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що відповідач ОСОБА_3 постійно сплачував аліменти на утримання сина у визначеному судом розмірі. З 2014р. лише двічі була затримка по сплаті аліментів, оскільки ОСОБА_3 переніс операцію та не міг у повному обсязі працювати. Крім того, в період з жовтня по листопад 2014р. не можливо було отримати у банку грошові кошти через кібер атаку банківської системи. На теперішній час вона не може сплатити позивачу неустойку, ОСОБА_3 за рішенням суду буде виплачувати самостійно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серія 1-ЕД №226312, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області 03.04.2003р., актовий запис №227, ОСОБА_4 народився 20.03.2003р., батьками записані – ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Відповідно до копії заочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.11.2014р. по цивільній справі №428/5823/14-ц, розірвано шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_1. Заочне рішення набрало законної сили 23.12.2014р.. Відповідно до копії рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.11.2014р. по цивільній справі №428/6170/14-ц, вирішено стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі 600грн., і до досягнення ним повноліття – відповідно 20 березня 2021року, починаючи з дня пред’явлення позову до суду – 14.10.2014 року. Рішення набрало законної сили 06.01.2015р.. Відповідно до довідки Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області №12777 від 06.04.2018р., ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, 20.03.2003р.н., нараховано аліменти за період з 14.10.2014р. по 01.10.2017р., а саме: жовтень 2014р. нараховано 348,30грн. – виплачено 0грн.; листопад 2014р. нараховано 600грн. – виплачено 0грн.; грудень 2014р. нараховано 600грн. – виплачено 0грн.; січень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 0грн.; лютий 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 2100грн.; березень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; квітень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; травень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; червень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; липень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; серпень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; вересень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; жовтень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; листопад 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; грудень 2015р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; січень 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; лютий 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; березень 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; квітень 216р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; травень 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 300грн.; червень 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; липень 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; серпень 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; вересень 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 400грн.; жовтень 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; листопад 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; грудень 2016р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; січень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; лютий 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 0грн.; березень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 0грн.; квітень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; травень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 0грн.; червень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; липень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; серпень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; вересень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; жовтень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; листопад 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 0грн.; грудень 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; січень 2018р. нараховано 600грн. – виплачено 600грн.; лютий 2017р. нараховано 600грн. – виплачено 0грн.; березень 2018р. нараховано 600грн. – виплачено 0грн.. Всього нараховано 24948,63грн., всього сплачено 18100грн.. Відповідно до копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.07.2018р. Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №428/6170/14-ц, виданого 12.01.2015р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, 20.03.2003р.н., у твердій грошовій сумі у розмірі 600грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття – 20.03.2021р. з 14.10.2014р. закінчити. Відповідно до копій касових та фіскальних чеків (а.с. 45-54) судом встановлено, що ОСОБА_3 сплачував ОСОБА_1 аліменти в період з 10.12.2014р. по 12.06.2018р. у розмірі не менше 600грн. щомісячно.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 дійсно мав заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, 20.03.2003р.н., за період з 14.10.2014р. по 01.03.2018р., яка станом на момент ухвалення судом рішення погашена ним у повному обсязі, а виконавче провадження закрито.

Стосовно позовних вимог про стягнення неустойки за несплату аліментів на утримання сина ОСОБА_5, 20.03.2003р.н., за період з 14.10.2014р. по 19.04.2018р., у розмірі 20059,36грн., обрахованого позивачем ОСОБА_1 на підставі Постанови судової палати у цивільних справах Верховного суду України №6-81цс13 від 11 вересня 2013 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006р. передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не може покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. При цьому суд зауважує, що оскільки аліменти призначаються та виплачуються щомісяця, то неустойка (пеня) від суми несплачених аліментів нараховується не на загальну суму заборгованості, а базою для її нарахування є сума чергового несплаченого місячного платежу. При цьому її нарахування не обмежується тим місяцем, коли мали бути сплачені аліменти, а здійснюються за кожен день прострочення по кожному місячному платежу окремо до повного погашення заборгованості. Сімейний кодекс України не передбачає поширення позовної давності на вимогу про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, у зв’язку з цим відповідна вимога може бути пред’явлена у будь-який час.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов’язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) – це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання – сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов’язання боржником. Після порушення боржником свого обов’язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов’язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов’язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: Еp = (A1х1%хQ1) + (A2х1%хQ2) +……… (Anх1%хQn), де: Еp – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 – кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An – нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn – кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов’язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і винен виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з’ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов’язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Зазначена правова позиція викладена у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №572/1762/15-ц.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі зазначеного, при обчисленні суми пені, суд не може прийняти до уваги посилання позивача ОСОБА_1 на необхідність застосування до спірних правовідносин саме Постанови судової палати у цивільних справах Верховного суду України №6-81цс13 від 11 вересня 2013 року.

Враховуючи все вищевикладене суд не може погодитися як з розрахунком суми пені, наведеним позивачем ОСОБА_1, а тому суд при визначенні суми пені враховує норми діючого законодавства України, правову позицію викладену у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №572/1762/15-ц, та має наступний розрахунок, а саме: жовтень 2014р. – 59,21грн. (348,30грн. х 1% х 17 днів); листопад 2014р. – 180грн. (600грн. х1% х 30 днів); грудень 2014р. – 186грн. (600грн. х1% х 31 день); січень 2015 - 186грн. (600грн. х1% х 31 день); лютий 2015р. – квітень 2016р. 0грн. (виплачено у повному обсязі); травень 2016р. – 93грн. (300грн. х1% х 31 день, виплачено 300грн.); червень 2016р. – серпень 2016р. 0грн. (виплачено у повному обсязі); вересень 2016р. – 180грн. (200грн. х1% х 30 днів, виплачено 400грн.); жовтень 2016р. – січень 2017р. - 0грн. (виплачено у повному обсязі); лютий 2017р. - 168грн. (600грн. х1% х 28 днів); березень 2017р. - 186грн. (600грн. х1% х 31 день); квітень 2017р. - 0грн. (виплачено у повному обсязі); травень 2017р. - 186грн. (600грн. х1% х 31 день); червень 2017р. – жовтень 2017р. - 0грн. (виплачено у повному обсязі); листопад 2017р. - 180грн. (600грн. х1% х 30 днів); грудень 2017р. – січень 2018р. - 0грн. (виплачено у повному обсязі); лютий 2018р. – 168грн. (600грн. х1% х 28 днів); березень 2018р. – 186грн. (600грн. х1% х 31 день). Загальна сума пені по несплаті аліментів становить 1958,21грн. (підсумований розмір нарахованої пені за кожен із прострочених платежів) за 349 днів.

При цьому, зазначений розрахунок суду виконаний на підставі наявних в матеріалах справи доказів за період з 14.10.2014р. по 31.03.2018р.. Оскільки інших доказів щодо наявності прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2018р. по 19.04.2018р. (момент пред’явлення позову до суду, як зазначено позивачем у позовній заяві) та на момент ухвалення судом рішення – 06.11.2018р. позивачем ОСОБА_1 суду не надано, то суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2018р. по 19.04.2018р..

Таким чином , судом встановлено , що відповідачем ОСОБА_3 на момент розгляду справи по суті було погашено у повному обсязі заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина, яка утворилась внаслідок недобросовісного здійснення ним свого обов’язку по утриманню неповнолітньої дитини. Оцінюючи зібрані докази по справі суд приходить до висновку, що неустойка (пеня) за прострочення відповідачем ОСОБА_3 сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, 20.03.2003р.н., за період з 14.10.2017р. по 31.03.2018р. становить в загальному розмірі 1958,21грн., відповідно до чого, суд вважає за можливе саме зазначену суму стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1, а отже позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 14.10.2014р. по 19.04.2018р. у розмірі 20059,36грн. підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, то судовий збір у розмірі 704,80грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України , ст.ст. 180, 195, 196 СК України , суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 14.10.2014р. по 19.04.2018р. у розмірі 20059,36грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (28.03.1979р.н., і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серія ЕН №763747) на користь ОСОБА_1 (14.09.1983р.н., і.н. НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт громадянина України №000475120) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5, 20.03.2003р.н., за період з 14.10.2017р. по 31.03.2018р. у розмірі 1958,21грн..

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3 (28.03.1979р.н., і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серія ЕН №763747) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80грн.. (Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26255795, місце знаходження: 01601 м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович