Постанова № 77642634, 25.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5417/18

Номер справи місцевого суду: 495/7587/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого – Ващенко Л.Г.

суддів – Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

за участі секретаря – Чепрас А.І.

за участі: з участю представника позивачки ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2018 року (в складі суді ОСОБА_1Д.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)

27.09.2017 року ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Позов обґрунтовано наступним.

Сторони перебували у шлюбі, в шлюбі у них 11.12.2015 року народився син ОСОБА_4. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.03.2017 року шлюб між сторонами розірвано, з відповідача на користь позивачки на утримання сина суд стягнув аліменти. Дитина проживає із позивачкою і знаходиться на її утриманні. Позивачка не працює, здійснює догляд за дитиною до досягнення останньою 3\х років, доходів, крім соціальних виплат має.

Посилаючись на те, що відповідач є працездатним, фінансово забезпеченим, працює моряком і має можливість надавати матеріальну допомогу, позивачка просила стягнути з відповідача на своє утримання до досягнення дитиною 3\х років по 3 000 гривень щомісячно.

Відповідач в особі представника позов не визнав.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.03.2018 року позов задоволено частково: з відповідача на користь позивачки на її утримання до досягнення дитиною 3\х років суд стягнув щомісячно по 900 гривень. З відповідача на користь держави суд стягнув судові витрати.

(короткий зміст вимог апеляційної скарги)

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду від 22.03.2018 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)

Апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 зазначає: право на утримання дружина має за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; призначення аліментів на утримання дитини це імперативний обов’язок, а призначення аліментів на утримання дружини це факультативний обов’язок; на позивачку покладався обов’язок довести його матеріальне становище, розмір його статків для здійснення висновку про його можливість надавати матеріальну допомогу колишній дружині; суд обмежився голослівними твердженнями про те, що він працює моряком; суд був непослідовний у своїх висновках стосовно наявності доказів про матеріальне становище, зважаючи на рішення суду від 31.03.2017 року, яким з нього на утримання дитини суд стягнув щомісячно по 750 гривень; позивачка отримує від держави щомісячно до досягнення дитиною 3\х років по 860 гривень; у зв’язку із скрутним становище держави він вимушений шукати собі роботу у сільській місцевості, щоб забезпечити собі пристойний рівень життя, однак це виходить не у повній мірі; його представник в суді звертав увагу на те, що у нього незадовільний стан здоров’я, який ще більше погіршився і після обстеження у нього встановлені зміни в хребті, зокрема виявлена грижа; внаслідок протиправних дій позивачки він не може бачитись із дитиною, що є предметом розгляду в суді; оскільки в середньому він отримує щомісячно по 2 400 гривень, з яких сплачує 750 гривень, йому залишається мінімальний прожитковий мінімум в розмірі 1 624 гривень; сплата аліментів призведе до того, що в нього виникне заборгованість і йому не буде вистачати коштів на лікування хребта; суд безпідставно не прийняв до уваги те, що позивачка під час розгляду справи була на тривалому місяці вагітності, народила дитину і перебуває у шлюбних відносинах з іншим чоловіком, позбавляє його права бачитись із дитиною та за вказаних підстав вихолощується самий сенс утримання колишньої дружини на протязі 3\х років.

(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просила відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду залишити без змін, зазначивши: відповідач самоусунувся від виховання дитини; в суді вона була згодна на укладення мирової угоди щодо участі батька у вихованні дитини; ствердження відповідача, що він отримує 2 400 гривень неправдоподобні, відповідач не враховує скільки грошей витрачається на дитину, скільки коштує лікування дитини, харчування, одяг та комунальні послуги; аліменти в розмірі 900 гривень не перекривають і частки тієї суми, які витрачається на утримання дитини; дитина мешкає із позивачкою, яка не працює і перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки не працює та позбавлена можливості отримувати інші доходи; позивачка має право на отримання аліментів відповідно до ст. 84 ч.2 СК України.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)

Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.

Сторони перебували у шлюбі з 29.01.2016 року, в шлюбі у них 11.12.2015 року народився син ОСОБА_4 (а.с.3 зворот,5).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.03.2017 року шлюб між сторонами розірвано, з відповідача на користь позивачки на утримання сина суд стягнув аліменти і розмірі 750 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6-8).

Дитина ОСОБА_5 проживає із позивачкою і знаходиться на її утриманні (а.с.4).

Позивачка не працює, здійснює догляд за дитиною до досягнення останньою 3\х років (а.с. 9).

Між сторонами виникли правовідносини з прав та обов’язків подружжя по утриманню, які регулюються нормами СК України.

(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково і стягуючи аліменти на утримання позивачки щомісячно по 900 гривень до досягнення дитиною 3\х років виходив з того, що позивачка має право на утримання, а відповідач може надавати матеріальну допомогу в такому розмірі (а.с.52-56).

Колегія суддів погоджується з висновком суду в цій частині зважаючи на наступне.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (ст. 84 ч.ч.2,4,6 СК України).

Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою працездатного віку, а також працездатною особою, позивачка здійснює догляд за їхньої дитиною – сином ОСОБА_4 до досягнення останнім 3\х років, тобто до 11.12.2018 року, відповідач може і повинен надавати позивачці матеріальну допомогу на її утримання до досягнення дитиною 3\х років.

Всупереч ст. 81 ч.1 ЦПК України, відповідач, належними та допустимими доказами не довів обставини його заперечень про те, що він не може надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки щомісячно в розмірі 900 гривень.

Зважаючи на те, що право на утримання має дружина (колишня дружина) з якою проживає дитина, відповідач, як працездатна особа, може надавати матеріальну допомогу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною 3\х років щомісячно по 900 гривень.

(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)

Доводи відповідача у скарзі про те, що: позивачка отримує від держави щомісячно до досягнення дитиною 3\х років по 860 гривень; у зв’язку із скрутним становищем держави він вимушений шукати собі роботу у сільській місцевості, щоб забезпечити собі пристойний рівень життя, однак це виходить не у повній мірі; його представник в суді звертав увагу на те, що у нього незадовільний стан здоров’я, який ще більше погіршився і після обстеження у нього встановлені зміни в хребті, зокрема виявлена грижа; внаслідок протиправних дій позивачки він не може бачитись із дитиною, що є предметом розгляду в суді; оскільки в середньому він отримує щомісячно по 2 400 гривень, з яких сплачує 750 гривень, йому залишається мінімальний прожитковий мінімум в розмірі 1 624 гривень; сплата аліментів призведе до того, що в нього виникне заборгованість і йому не буде вистачати коштів на лікування хребта; суд безпідставно не прийняв до уваги те, що позивачка під час розгляду справи була на тривалому місяці вагітності, народила дитину і перебуває у шлюбних відносинах з іншим чоловіком та позбавляє його права бачитись із дитиною і за вказаних підстав вихолощується самий сенс утримання колишньої дружини на протязі 3\х років, - не заслуговують на увагу.

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища.

Та обставина, що у відповідача виявлено захворювання хребта, не є підставою для звільнення відповідача від обов’ку надавати позивачці матеріальну допомогу.

Відповідач, у встановленому законом порядку, не визнаний непрацездатним у зв’язку із виявленим в нього захворюванням хребта.

Ствердження відповідача, що при його місячному доході у 2 400 гривень він не зможе надавати матеріальну допомогу на утримання сина та позивачки безпідставні, оскільки на відповідача і позивачку з дитиною виходить 800 гривень, а відповідачу, після виплат залишиться – 750 гривень (2 400:3=800); (750+900=1650); (2400-1650=750).

Перебування позивачки в іншому шлюбі і народження дитини, у розумінні ст. 84 ч. 6 СК України, не позбавляє права позивачки на отримання матеріальної допомоги від відповідача до досягнення їхньою дитиною 3\х років.

(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)

Право на отримання позивачкою матеріальної допомоги до досягнення дитиною 3\х років захищено судом шляхом часткового задоволення позову.

(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ч.1 ЦПК України).

4

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1 ЦПК України).

Зважаючи на те, що колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, відповідач не має права на відшкодування судових витрат.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 — відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2018 року — залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 02.11.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

ОСОБА_6

ОСОБА_7