Рішення № 77640687, 25.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

_____________________

Справа № 520/9106/18

Провадження № 2-а/520/420/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Шевчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2

до Інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2018року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БР №702902 від 09 липня 2018року, винесену інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 відносно нього - ОСОБА_2.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 09 липня 2018року приблизно о 07год. 00хв., він, керуючи автомобілем марки «Nissan Тіida», державний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Середньофонтанській у м. Одесі, на ділянці між Італійським бульваром та вул. Пироговською (вздовж залізничного вокзалу), і здійснюючи розворот на перехресті вулиць Середньофонтанської та Пироговської був зупинений інспектором патрульної поліції через гучномовець патрульної машини.

Після зупинки, як вказує позивач, працівники поліції попросили надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які він негайно надав, а також поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, який я він надав інспектору поліції.

Надалі, як зазначає позивач, інспектор поліції повідомив його про те, що він, нібито, здійснив поворот на заборонений сигнал світлофора, що не відповідає дійсності, оскільки він здійснював поворот на зелений сигнал світлофора.

Після чого, як вказує позивач, інспектор поліції взяв його водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, пішов до патрульного автомобілю, у якому знаходився ще один поліцейський, і за декілька хвилин, з вікна патрульного автомобіля, йому видали для підпису про ознайомлення оригінал та копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БР №702902 від 09.07.2018 р., про що він розписався.

Позивач зазначає, що ознайомившись з текстом постанови, він побачив, що його притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що він, нібито, подав звуковий сигнал без необхідності в населеному пункті, що є порушенням п.п. 9.5. Правил дорожнього руху.

Разом з тим, позивач вказує, що він був здивований таким записом, оскільки жодних звукових сигналів він не подавав, та у будь-якому разі, не вчиняв будь-яких порушень правил дорожнього руху, більш того, питання щодо подання ним звукових сигналів взагалі не обговорювалося при спілкуванні з працівниками поліції і не з’ясовувалися можливі обставини такої події, а підтверджень вчинення ним порушення проїзду на знаки світлофору існувати не могло, оскільки він такого порушення не вчиняв.

Таким чином, позивач вважає, що вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена внаслідок неповного з’ясування обставин справи і підлягає скасуванню.

На думку позивача, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, відповідачем не виконано обов’язки щодо з’ясування усіх обставин справи, а сааме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також щодо з’ясування інших обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, позивач вважає, що відповідач порушив вимоги ст. 268 КУпАП, у якій визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечивши об’єктивний розгляд справи та винесення правомірного рішення.

З урахуванням викладеного, вважаючи, що правові підстави притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП відсутні, постанова серії БР №702902 щі 09 липня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає скасуванню, у зв’язку з чим, ОСОБА_2 звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 23.07.2018року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

16.08.2018року відповідач надіслав на адресу суду відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі, посилаючись на ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.1.9., п.9.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001року, ч.2 ст.122, ст. 251, ч.2 та ч.4, ч.5 ст.258, ст. 280 КУпАП, ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідач зазначає про те, що подача звукового сигналу в населених пунктах може відволікти учасників дорожнього руху від спостереження за дорожньою обстановкою і спровокувати виникнення дорожньо-транспортної пригоди, тому Правилами дорожнього руху заборонено користуватися звуковим сигналом у населеному пункті, крім випадків, коли без цього неможливо уникнути дорожньо-транспортної пригоди, у зв’язку з чим, на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», автомобіль позивач був зупинений безпосередньо за перехрестям.

Відповідач вказує, що ним було роз’яснено водію підставу зупинки та оголошено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 було роз’яснено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, досліджено наявний на момент розгляду справи відеозапис.

Таким чином, відповідач зазначає, що він з’ясувавши всі обставини справи (наявність правопорушення, винну особи тощо) з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень водієм, застосував адміністративне стягнення у вигляді попередження.

У зв’язку з цим, відповідач вважає, що постанова серії БР №702902 від 09.07.2018року у справі про адміністративне правопорушення законна та обґрунтована, а підстави для її скасування відсутні.

10.10.2018року від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що обставини, вказані відповідачем у відзиві (зокрема, щодо наявності двох автомобілів на перехресті, затримки в русі автомобіля, що знаходився на перехресті першим тощо), не фіксувалися і не з’ясовувалися під час винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії БР №702902 від 09.07.2018 р., та не зазначені в описовій частині оскаржуваної постанови, хоча мали бути з'ясовані, оскільки мають суттєве значення для справи.

На думку позивача, відповідачем не спростовано, а також не надано будь-яких належних і допустимих доказів, які свідчили б, що звуковий сигнал був поданий саме водієм т/з «Nissan Тіida», державний номер НОМЕР_1, та не пояснено, з яких підстав він зробив висновок про те, що звуковий сигнал подано зазначеним транспортним засобом.

У підготовчому засіданні 03.10.2018року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 25.10.2018року позивач не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак надав до канцелярії суду клопотання, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи, у судове засідання 25.10.2018року не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив.

Представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 25.10.2018року не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмові пояснення у встановлений судом строк не надав.

Враховуючи, що сторони про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, суд, відповідно до вимог КАС України, розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 09.07.2018року інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БР №702902, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП, та застосовано до ОСОБА_2 попередження.

У вказаній постанові серії БР №702902 від 09.07.2018року, інспектором було зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме, що 09.07.2018року о 07 годині 05 хвилин, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Nissan Тіida», державний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Середньофонтанська та подав звуковий сигнал без необхідності, в населеному пункті, чим порушив п. 9.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.125 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Згідно п. 9.1. та п. 9.2. Правил дорожнього руху, попереджувальними сигналами є: сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; звукові сигнали; перемикання світла фар; увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору. Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою; перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Статтею 125 КпАП України передбачено, що інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - тягнуть за собою попередження.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органам Національної поліції підвідомчий розгляд справ про адміністративні порушення за ст. 125 КУпАП.

Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до роз’яснення наданого Конституційним Судом України в рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року по справі № 1-11/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, у вказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до системного аналізу мотивувальної та резолютивної частини рішення Конституційного Суду України та норм КУпАП, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.

Разом з тим, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача з приводу неповного з’ясування обставин справи та недоведеність доказами порушення правил дорожнього руху.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП наділена наступними правами: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

На підставі вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку про те, що відповідач правомірно застосовуючи скорочений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, повинен був винести постанову за наслідками розгляду справи, виконати вимоги та дотриматись гарантій, які закріплені КУпАП.

Разом з тим, складена постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 КУпАП не надав.

В оскаржуваній постанові серії БР №702902 від 09.07.2018року відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови серії БР №702902 від 09.07.2018року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, прийняту інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 160 - 163, 286, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР №702902 від 09 липня 2018року, прийняту інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у вигляді попередження, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Петренко В. С.