Ухвала суду № 77640425, 05.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/45/18

Провадження № 2-з/520/326/18

УХВАЛА

про розгляд заяви про забезпечення позову

05.11.2018 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків Олена Василівна розглянувши цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2, про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні суду перебуває цивільна справа №520/45/18 за позовною заявою ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, до ОСОБА_1, ОСОБА_6, третя особа - Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради в особі Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання недійсними записів про право власності на нерухоме майно, про визнання виділу частини майна недійсною про визнання права власності на нерухоме майно та за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа – ОСОБА_3, про визнання права власності.

Провадження за позовами об’єднано в одне провадження згідно ухвали від 12.09.2018 року.

01.11.2018 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9, третя особа без самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3, про визнання права власності шляхом заборони без письмової згоди власника ОСОБА_1 або уповноваженої особи належним їм гаражем розмірами 3.42х7,5м, який розташовано у м. Одесі, вул. Новгородська, 6А будь-якими особами, у тому числі:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії КМ№676449, виданий 12 жовтня 2010 року Київським РО ОМУ ГУМВС України в Одеській області;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії КМ№343409, виданий 02 листопада 2005 року Київським РО ОМУ ГУМВС України в Одеській області;

- ОСОБА_9, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;

- іншими особами, які станом на момент подачі вказаної заяви (01 листопада 2018 року) не зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

При цьому заявник посилається на те, що позивач є титульним власником зазначеного гаража та попри це на даний час він використовується Андрієм – рідним братом ОСОБА_9, нібито для здійснення підприємницької діяльності – ремонту автомобілів, та на думку заявника безпідставне використання третіми особами належного ОСОБА_1 гаража може призвести до його псування або втрати. Зазначені обставини, на думку заявника, підтверджуються долученим до заяви про забезпечення позову відеозаписом.

Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 до 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно ч. 2 до 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, та і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України суд може залежно від обставин справи забезпечити позов повністю або частково.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, чи вчинення відповідачем дій, які призведуть до додаткового порушення прав позивача, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як необґрунтована і недоведена, оскільки заявником всупереч приписам постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» не надано жодних належних доказів на підтвердження вимог та фактичних обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, зокрема, щодо імовірності «псування чи втрати» спірного гаража в ході його використання відповідачами за зазначеним позовом.

При цьому суд критично ставиться до долученого до заяви про забезпечення позову диску з відеозаписом – «video-0-02-05-5b770eb3d0765dd0ba71eb1b4e5d4e60f6c513905ba0d11bd4594ee95561a13f-V», тривалістю шість секунд, де протягом приблизно чотирьох секунд - зафіксовано два чоловіка що знаходяться біля автомобіля та один з яких здійснює певні механічні дії, зміст яких з наданого відео з’ясувати можливим не вбачається. При цьому з відео так само не можливо встановити ані час, ані місце здійснення відео фіксації, в зв’язку з чим зазначений відеофайл не може бути належним та допустимим доказом в сенсі ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

При цьому матеріали справи містять відомості про проживання відповідачів за адресою м. Одеса, вул. Новгородська 6А та користування ними відповідними приміщеннями вже тривалий час. Суд зазначає про те, що саме з факту користування будівлями та приміщеннями домоволодіння за адресою м. Одеса. вул. Новгородська, 6А, без згоди титульного власника і випливають доводи позову про невизнання відповідачами права власності ОСОБА_1 Таким чином у разі задоволення вимог про заборону відповідачам користуватися приміщенням гаражу без згоди титульного власника, та за умови наявності державної реєстрації прав власності на таке приміщення, відповідна ухвала суду призведе до фактичного вирішення позовних вимог в частині позову, що не відповідає меті інституту забезпечення позову.

За таких обставин, суд приймає до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів та не вбачає підстав для задоволення вимог заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2, про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Васильків О. В.