Постанова № 77639251, 05.11.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6220/18

Провадження № 3/487/1692/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря: Уманського І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Головного управління ДФС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого на посаді ТОВ «ТЕРМІНАЛ В», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП: НОМЕР_1 -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2018 року в результаті документальної позапланової перевірки проведеної головним державним ревізором-інспектором моніторингу ринкових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Миколаївській обл., встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ТЕРМІНАЛ В», допустив ведення податкового обліку з порушеннями, а саме ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку: на порушення п. 198.1, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, в зв’язку з чим не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками на загальну суму ПДВ 1696338,75 грн.

Окрім того, в результаті вищезазначеної документальної позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ТЕРМІНАЛ В», допустив: заниження податку на додану вартість на суму 7949 грн. за період липень 2017 року по взаємовідносинах з ТОВ «НИКОМ», чим порушив п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями; завищення податкових зобов’язань на загальну суму ПДВ 2147117,72 грн., в тому числі за липень 2017 року у сумі ПДВ 317124,77 грн. по взаємовідносинах з СП ТОВ «ВІТМАРК-Україна», за серпень 2017 року у сумі ПДВ 42632,99 грн., за вересень 2017 року у сумі ПДВ 462724,15 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ЮНІФРУКТ Україна», СП ТОВ «ВІТМАРК-Україна», ТОВ «БОГУСЛАВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ», за жовтень 2017 року у сумі ПДВ 1027294,69 грн., з ТОВ «САНДОРА», СП «ВІТМАРК-Україна», за листопад 2017 року у сумі ПДВ 297341,12 грн. з ТОВ «САНДОРА», СП ТОВ «ВІТМАРК-Україна» по акту перевірки від 21.05.2018 року №1274/14-29-14-08/38922309, чим порушив п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями.

Тим самим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.163-1 КУпАП.

До судового засідання ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Положеннями ст. 280 КпроАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб’єктом правопорушення, всіх обов’язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1., 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у встановлені законом строки.

Згідно п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

З наведеного вбачається, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «ТЕРМІНАЛ В», ОСОБА_1 допустив ведення податкового обліку з порушеннями, а саме ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку в зв’язку з чим не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками на загальну суму ПДВ 1696338,75 грн. Окрім того, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ТЕРМІНАЛ В», допустив заниження податку на додану вартість на суму 7949 грн. за період липень 2017 року по взаємовідносинах з ТОВ «НИКОМ»; завищення податкових зобов’язань на загальну суму ПДВ 2147117,72 грн., в тому числі за липень 2017 року у сумі ПДВ 317124,77 грн. по взаємовідносинах з СП ТОВ «ВІТМАРК-Україна», за серпень 2017 року у сумі ПДВ 42632,99 грн., за вересень 2017 року у сумі ПДВ 462724,15 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ЮНІФРУКТ Україна», СП ТОВ «ВІТМАРК-Україна», ТОВ «БОГУСЛАВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ», за жовтень 2017 року у сумі ПДВ 1027294,69 грн., з ТОВ «САНДОРА», СП «ВІТМАРК-Україна», за листопад 2017 року у сумі ПДВ 297341,12 грн. з ТОВ «САНДОРА», СП ТОВ «ВІТМАРК-Україна».

Окрім того вина ОСОБА_1 у вчинені вказаного правопорушення підтверджується наступними матеріалами: актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 21.05.2018 року №1274/14-29-14-08/38922309; протоколом про адміністративне правопорушення №296/14-29-14-08; запрошенням для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 10.07.2018 року №9747/10/14-29-14-08-11; актом про неможливість вручення для ознайомлення та підписання протоколу від 13.07.2018 року №71/14-29-14-08/38922309.

Таким чином, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КпроАП України.

У відповідності до ч. ч. 1 та 2ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 13.07.2018 року №296/14-29-14-08, датою скоєння правопорушення є з 07.05.2018 року по 14.05.2018 року.

Таким чином, на момент розгляду справи, строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув.

У відповідності до п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що на момент розгляду справи у суді, закінчився строк для накладення адміністративного стягнення, та керуючись ч. 1 ч. 2 ст.38, п. 7 ч.1 ст. 247, 278, 277-2 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, закрити у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з моменту винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та порядку передбачені ст. 294 КУпАП.

Суддя І.О.Притуляк