Ухвала суду № 77637445, 30.05.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2872/14-ц

4-с/296/16/18

УХВАЛА

"30" травня 2018 р. м. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П. ,

за участі секретаря судового засідання Галіцькій А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні, у залі суду м.Житомира скаргу ПАТ «Родовід банк» в особі вповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2018 року скаржник звернувся з указаною скаргою в якій, просив визнати незаконними дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції в Житомирській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 15 листопада 2017 року по виконавчому провадженню № 5232344. Скасувати постанову державного виконавця Богунського ВДВС м. Житомира ГТУЮ в Житомирській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу. Зобов’язати державного виконавця Богунського ВДВС м.Житомира ГТУЮ в Житомирській області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження №52323844.

Свої вимоги мотивує наступним, 15 січня 2018 року АТ «Родовід банк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 15 листопада 2017 року за виконавчим провадженням №52323844 про стягнення з ОСОБА_3 витрат по оплаті судового збору в розмірі 586 грн. 65 коп. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Скаржник вважає, що державним виконавцем Богунського ВДВС м. Житомира ГТУЮ в Житомирській області ОСОБА_2 не здійсненні всі можливі заходи щодо розшуку майна боржника та самого боржника. Отже, оскаржувана постанова ухвалена передчасно, неправомірно та підлягає скасуванню.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 30 січня 2018 року відкрито провадження по справі.

07 березня 2018 року до суду надійшло заперечення на скаргу від Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції в Житомирській області в якому, зазначено, що вимоги скарги є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки, державним виконавцем Богунського ВДВС м.Житомира ГТУЮ в Житомирській області ОСОБА_2 здійснено всі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» по розшуку майна боржника та самого боржника. У зв’язку з відсутністю майна на яке можливо накласти стягнення державним виконавцем правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

У судове засідання сторони не прибули, до суду надішли заяви від: представника за довіреністю АТ «Родовід Банк» ОСОБА_4 з проханням проводити розгляд скарги без її участі. Вимоги скарги підтримує в повному обсязі та просить її задоволити.

Від Богунського ВДВС м.Житомира ГТУЮ в Житомирській області надійшло клопотання з проханням проводити розгляд справи без участі їх представника. Проти задоволення скарги заперечують у повному обсязі. Заінтересовані особи в судове засідання не прибули причини неявки суду невідомі, про час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

29 вересня 2014 року рішенням Корольовського районного суду м. Житомира позов у цивільній справі № 296/2872/14-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Крім того, вирішено питання щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в рівних частках понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі по 586 грн. 65 коп. з кожного. 16 квітня 2015 року в частині стягнення з відповідачів судового збору видано виконавчий лист № 2 по справі № 296/2872/14-ц. (а.с. 7).

26 вересня 2017 за заявою представника АТ «Родовід Банк» ОСОБА_7 відкрито виконавче провадження ВП №52323844 про, що головний державний виконавець Товкач Р.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

На виконання вказаної постанови державним виконавцем направлено запити до реєстраційних установ: територіального сервісного центру 1841 регіонального сервісного центру МВС у Житомирській області, Державної податкової служби України, Управління Пенсійного фонду України та Державної реєстраційної служби, з метою визначення місця працевлаштування боржника - ОСОБА_3. 08 листопада 2017 року було здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, проте двері ніхто не відчинив, про що був складений акт державного виконавця (а.с. 57). Здійснено витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо наявності належного боржнику майна. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна належного боржнику внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (запис 23283680 від 09 листопада 2017 року).

15 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з відсутністю в боржника майна на яке можливо звернути стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними.

Аналізуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що державним виконавцем не здійснено всіх заходів для виконання судового рішення від 07 березня 2014 року.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 13, 14, 19 зазначеної статті виконавець зобов'язаний:

- звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні;

- разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Разом з тим, із наявних у розпорядженні суду матеріалів справи про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання вбачається, що з часу відкриття виконавчого провадження і до 15 листопада 2017 року ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язувала державного виконавця вчиняти вищезазначені дії та заходи для ефективного виконання судового рішення, однак всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", дій виконавцем не здійснено, закрема, не направлено запитів до відповідного відділу РАЦС про надання інформації про перебування боржника у шлюбі, з метою відшукання майна, що було придбане під час шлюбу та зареєстроване на другого з подружжя, не направлено запиту до Інспекції технічного нагляду у Київській області про наяваність у боржника чи його дружини автомототранспортних засобів, тракторів, дорожньо-будівельної та сільськогосподарської техніки, до ДПС щодо підтвердження інформації про реєстрацію боржника приватним підприємцем, до Головного управління статистики відповідної області про надання інформації щодо реєстрації боржника як засновника будь-якої установи, підприємства, організації, тощо, до відділу виконавчої дирекції ФСС НВВ ПЗ про надання інформації щодо отримання страхових виплат, до ПАТ "Національний дипозитарій України" щодо наявних цінних паперів , депозитарної діяльності тощо, до Державної комісії цінних паперів та фондового ринку, до відповідного підрозділу міграційної служби України з приводу надання відомостей про місце реєстрації боржника і на разі відсутності таких не було вжито заходів по розшуку боржника, до Державної нотаріальної контори для отримання Витягу з Спадкового реєстру щодо отримання боржником спадку або внесення її у реєстр як спадкоємця, до відповідного Відділу архітектури щодо виявлення майна боржника (павільйонів, кіосків), до відповідного управління (відділу) житлового господарства (сільської ради) про надання довідки Форми №3 (про зареєстрованих та мешкаючих осіб), безпосередньо до самого боржника про наявність йому майна чи коштів, що належить йому, та яке знаходиться у інших осіб (дебіторська заборгованість), до Територіального центру зайнятості щодо перебування боржника на обліку, до Державної авіаційної служби України про наявність зареєстрованих за боржником чи його дружиною цивільних повітряних суден.

Крім того, державним виконавцем не надано доказів щодо належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалюючи рішення про задоволення вимог скарги, суд керується принципом обов’язковості судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України N 11-рп/2012 від 25.04.2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, вимоги стягувача відновити виконавче провадження ЄДРВП № 52323844 не суперечать положенням Закону України "Про виконавче провадження" та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 142, 211, 258, 259, 260-263, 268, 447-453 ЦПК України, суд,

ВИРІВШИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії держаного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ЄДРВП № 52323844 неправомірними.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 15 листопада 2017 ЄДРВП № 52323844.

Відновити виконавче провадження ЄДРВП № 52323844 з примусового виконання виконавчого листа № 2 по справі № 296/2872/14-ц, виданого 16 квітня 2015 року Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрат, понесених ПАТ «Родовід Банк» по оплаті судового збору в розмірі 586 грн. 65 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Корольовський районний суд м.Житомира.

Суддя О. П. Сингаївський