Рішення № 77637303, 25.10.2018, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4030/18

Провадження № 2/345/1704/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2018 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Юрчака Л.Б.

з участю секретаря судового засідання Пукіш В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в місті Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Підмихайлівської сільської ради Калуського району ОСОБА_2 - Франківської області про визнання недійсним рішення Підмихайлівської сільської ради про скасування рішення сільської ради, визнання недійсним записів в реєстрі речових прав на нерухоме майно ,-

В С Т А Н О В И В :

що ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Підмихайлівської сільської ради № 755 від 17.03.2018 року, яким затверджено ОСОБА_2 проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в с. Бережниця, Калуського р-ну, Івано-Франківської області, для ведення особистого селянського господарства, а саме: ділянки № 1, (кадастровий номер - 2622885602:03:002:0090), площею -0,2355 га, ділянки № 2, (кадастровий номер - 2622885602:03:002:0092), площею - 0,1800 га, ділянки № З, кадастровий номер - 2622885602:03:002:0093), площею - 0,1084 га, та передачі цих земельних ділянок у власність ОСОБА_2; визнати недійсними та скасувати записи в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств, що знаходяться в с. Бережниця, Калуського району , Івано-Франківської області, а саме: на земельну ділянки № 1, площею - 0,2355 га, (кадастровий номер - 2622885602:03:002:0090, номер запису про право власності - 25684499, реєстраційний номер об'єкта 1529111426228); на земельну ділянку № 2, площею — 0,1800 га, (кадастровий номер - 2622885602:03:002:0092, номер запису про право власності - 25684780, реєстраційний номер об'єкта 1529124426228); на земельну ділянку № 3, площею -0,1084 га, (кадастровий номер — 2622885602:03:002:0093, номер запису про право власності — 25684256, реєстраційний номер об'єкта 1529098926228).

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27.03.2015 року на двадцять четвертій сесії, сьомого демократичного скликання депутатами Підмихайлівської сільської ради, Калуського району, Івано-Франківської області було прийнято Рішення № 755 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_2П.» за яким розглянувши заяву ОСОБА_2, заслухавши інформацію спеціаліста-землевпорядника Підмихайлівська сільська рада вирішила затвердити ОСОБА_2 проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в с. Бережниця,Калуського р-ну, Івано-Франківської області, для ведення особистого селянського господарства, а саме: ділянки № 1, (кадастровий номер -2622885602:03:002:0090), площею - 0,2355 га, ділянки № 2, (кадастровий номер -2622885602:03:002:0092), площею - 0,1800 га, ділянки № 3, (кадастровий номер 2622885602:03:002:0093), площею - 0,1084 га, та передачі цих земельних ділянок у власність ОСОБА_2 На підставі цього Рішення ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на вказані вище земельні ділянки, номери запису про право власності 25684499, 25684780, 25684256. Проте, позивачка вважає , що дане рішення є протиправним , а реєстрація права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_2П.є недійсною та такою, що підлягають до скасування в повному обсязі, з наступних підстав. Оспорювані земельні ділянки під № 1,2,3 були закріплені за колгоспним двором, членами його були ОСОБА_3, їх батько, помер 25.09.1997 р., ОСОБА_4, їх мати,померла 12.06.1986 р., ОСОБА_5, сестра, проживає з 1985 р. у с. Пійло, Калуського р-ну, ОСОБА_6, брат, проживає з 1991 р. по вул. С. Бандери, 15 в с. Бережниця, Калуського р-ну, та вона-Мицак ОСОБА_7 і відповідач — ОСОБА_2. Відповідач ОСОБА_2 ,шляхом приховування даних та перекручування дійсних обставин справи у 2009 році подав заяву до сільської ради про те, що начебто він є один спадкоємець після смерті батька ОСОБА_3, що насправді не відповідає дійсності. Оскільки дані земельні ділянки були передані одноособово відповідачу ОСОБА_2 , то вочевидь є нерівність та несправедливість щодо передачі в приватну власність земельних ділянок тільки одній особі, чим порушується Конституція України та інші закони, адже ОСОБА_2 передано у приватну власність всі земельні ділянки закріплені за колгоспним двором, а їй безпричинно відмовлено. Вони разом із відповідачем ОСОБА_2 є співвласниками по ? частині житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться по вул. Я. Мельника, 13, в с. Бережниця, Калуського району , що підтверджується рішенням Калуського міськрайонного суду від 21.05.2010 року (справа № 2-47/2010 р.) . Згодом , за рішенням Калуського міськрайонного суду від 01.10.2012 року (справа № 2-1077/11 рік), зміненим рішенням апеляційної інстанції від 15.11.2012 року, відбувся реальний розподіл будинковолодіння по вул. І. Мельника, 13, за яким позивачу та відповідачу ОСОБА_2 було виділено по ? будинковолодіння та встановлено порядок користування земельною ділянкою , наданою для його обслуговування. А оскільки вона користувалася спірними земельними ділянками, то має також право на їх приватизацію.

Крім того, Підмихайлівська сільська рада як суб'єкт владних повноважень до кола виключної компетенції якої належить вирішення земельних питань, не об'єктивно та упереджено підійшла до вирішення заяви ОСОБА_2 щодо надання йому дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо затвердження проектів, із землеустрою про відведення земельних ділянок, щодо передачі у власність ряду вказаних земельних ділянок для ведення особистих селянських господарств, оскільки: як випливає з рішення ОСОБА_2 у 2018 році було передано у власність три земельні ділянки в с. Бережниця, Калуського р-ну, для ведення особистого селянського господарства, а саме: ділянки № 1,(кадастровий номер - 2622885602:03:002:0090), площею — 0,2355 га, ділянки № 2, (кадастровий номер -2622885602:03:002:0092), площею - 0,1800 га, ділянки № 3, (кадастровий номер -2622885602:03:002:0093), площею - 0,1084 га на безоплатній основі . В той же час, Підмихайлівська сільська рада не прийняла до уваги, що ОСОБА_2 станом на 2018 рік окрім трьох оспорюваних земельних ділянок мав у власності інші земельні ділянки у с. Бережниця, а саме: з 1995 року — земельна ділянка площею 0,34 га; з 1996-2000 р.р. - земельні ділянки площею 0,44 га та 0,10 га; з 2001-2005 р.р. - земельна ділянка площею 1,06 га; з 2006-2010 р.р. – земельна ділянка площею 1,06 га.

Також відповідачем – Підмихайлівською сільською радою, не взято до уваги вищевказаної інформації та відмовлено у ряді її заяв щодо надання їй дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки. Окрім того , в оскаржуваному рішенні не вказується місце розташування земельних ділянок, не міститься вступної та описової частини, не вказано на підставі яких правовстановлюючих документів надано право ОСОБА_2 на здійснення ним дій для передачі йому цих земельних ділянок, відсутні посилання на норми чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 28 вересня 2018 року по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом ) сторін.

18.10.2018 року позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив на позов від 09.10.2018 року та долучено до неї клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження , так як вважає, що дана справа має для неї велике значення та земельні правовідносини потребують значного часу для вивчення великого обсягу доказів у справі.

Суд приходить до висновку, що необхідності розгляду справи у порядку загального позовного провадження не має, оскільки дана справа повністю підпадає під критерії визначені ч.3 ст.274 ЦПК України та для прийняття законного та обґрунтованого рішення , сторонами надані усі необхідні письмові докази .

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами ст. ст. 274-279 ЦПК України.

09.10.2018 року відповідач ОСОБА_2 надіслав суду відзив на позов , відповідно до якого вважає позовну заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в позовній заяві позивач жодним чином не зазначає, яке її право порушує оскаржуване рішення. Позивач ОСОБА_1 вірно зазначає у позові, що їхній батько помер 25.09.1997р.. Так як земельні ділянки не перебували у власності батька, то вони не входять в склад спадщини, тож для отримання даних земельних ділянок в користування, позивачка повинна була звернутись із відповідною заявою до сільської ради, чого нею не робилось до 26.05.2011р. Після 26.05.2011р. ОСОБА_1 неодноразово зверталась до сільської ради із заявами про виділення їй спірної земельної ділянки, що підтверджується Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015р.., однак сільською радою 13.08.2011 р. було складено Акт про те, що сільська рада не може задоволити її заяви, оскільки вже прийнято рішення про передачу йому цих земельних ділянок .

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Жодні права позивачки оскаржуваним рішенням не порушено, оскільки жодних прав (власності, оренди, користування) даними земельними ділянками в неї ніколи не було, а із заявами про надання їй цих земельних ділянок ОСОБА_1 звернулась вже після того, як сільською радою було прийнято рішення про надання йому цих земельних ділянок та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність.

Крім цього, відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015р., зобов’язано Підмихайлівську сільську раду розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 від 08.10.2013р. і рішенням Підмихайлівської сільської ради № 357 від 18.11.2016р. відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу щодо розробки проекту відводу їй у власність земельних ділянок . Дане рішення є чинним на сьогоднішній день, ніким не скасовано, та не оскаржується ОСОБА_1. Додатково, слід зазначити, що після того, як ОСОБА_1 зареєструвала за собою право на ? будинковолодіння, то сільська рада сама відновила права ОСОБА_1 на земельну ділянку для обслуговування будинку, а саме рішенням №28 від 10.01.2013р. їй передано у власність земельну ділянку для БОЖБ загальною площею 0,0852га, і позивачці на даний час належить земля під будинковолодінням. То ж жодні її права, як власника будинковолодіння, оскаржуване рішення та право власності на його земельні ділянки не зачіпає.

Також, позивачка ОСОБА_1 не доводить до відома суду ту обставину, що нею оскаржувались до суду рішення Підмихайлівської сільської ради щодо виділення йому у користування спірних земельних ділянок і Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.01.2018р. їй відмовлено в позові щодо визнання даного рішення сільської ради незаконним. Також ОСОБА_1 оскаржувалось рішення сільської ради щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо передання йому у власність земельних ділянок, однак ухвалою Калуського міськрайонного суду від 11.01.2013р. було позивачу відмовлено у відкритті провадження, а після цього вона з іншим позовом в порядку адміністративного судочинства взагалі не зверталась.. Тобто, на сьогоднішній день рішення сільської ради про виділення йому спірних земельних ділянок у користування та про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність є чинними.

Саме на підставі цих рішень ним було розроблено проект землеустрою, який був затверджений оскаржуваним рішенням сільської ради. З приводу законності рішення сільської ради про затвердження технічної документації, то норми чинного Земельного кодексу України (ст. 118 ЗК України) чітко вказують, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Тому жодних порушень в діях сільської ради щодо прийняття оскаржуваного рішення не було.

Оскільки відсутні будь-які правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Підмихайлівської сільської ради № 755 від 27.03.2018р., а право власності було зареєстровано на підставі даного рішення, то відповідно і не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання недійсними та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А тому просив відмовити у задоволенні даного позову.

18.10.2018 року позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, де вказала, що відповідач ОСОБА_2 вдає, що не розуміє , яке її право порушує оскаржуване рішення. До 2018 року вона безпосередньо користувалася земельними ділянками , які за оскаржуваним рішенням були передані ОСОБА_2. При цьому її позовні вимоги випливають не з власності на будинковолодіння, яке знаходиться по вул. Я. Мельника, 13, в с. Бережниця, Калуського району, як вважає відповідач , а з її права на користування оспорюваними земельними ділянками під №1,2,3, які були закріплені за колгоспним двором, яке було розташоване по вул.. Я.Мельника,13(колишня Хмельницького,13) в с. Бережниця . Вказані спірні земельні ділянки з часу смерті батька були в її користуванні до весни – літа 2018 року, що зможуть підтвердити свідки. ОСОБА_2 , шляхом приховування даних та перекручування дійсних обставин справи у 2009 році подав заяву до сільської ради про те, що начебто він є один спадкоємець після смерті батька ОСОБА_3, що насправді не відповідає дійсності та заперечується рядом доказів. Оскільки дані земельні ділянки були передані одноособово відповідачу ОСОБА_2 , то вочевидь є нерівність та несправедливість щодо передачі в приватну власність земельних ділянок тільки одній особі, чим порушується Конституція України та інші закони, адже ОСОБА_2 передано у приватну власність всі земельні ділянки закріплені за колгоспним двором, а їй безпричинно відмовлено. За висновком відповідача якщо її лишили права користування земельними ділянками , якими вона користувалася з 1980 років на законних підставах,то виявляється ніякого її права не порушено і рішення законне.. Явна незаконність приватизації трьох земельних ділянок в с. Бережниця Калуського району для ведення особистого селянського господарства на безоплатній основі на користь відповідача, адже згідно ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм визначених цим Кодексом провадиться один раз по кожному випадку використання.

24.10.2018 року представник відповідача спеціаліст – землевпорядник ОСОБА_8 надіслав відзив на позов, згідно якого Підмихайлівська сільська рада вважає дану позовну заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в позовній заяві позивач жодним чином не зазначає, яке її право порушує оскаржуване рішення. Позивач вірно зазначає у позові, що її батько помер 25.09.1997р.. Оскільки земельні ділянки не перебували у його власності ,то вони не входять в склад спадщини і були власністю Підмихайлівської сільської ради , тож для отримання даних земельних ділянок в користування, позивачка повинна була звернутись із відповідною заявою до сільської ради, чого нею не робилось до 26.05.2011р. Після 26.05.2011р. ОСОБА_1 неодноразово зверталась до сільської ради із заявами про виділення їй спірної земельної ділянки,але сільська рада не могла задовільнити її заяви, оскільки на той час було прийнято рішення про передачу даних земельних ділянок громадянину ОСОБА_2 . Додатково , слід зазначити, що рішенням Підмихайлівської сільської ради № 357 від 18.11.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення їй у власність спірних земельних ділянок. Дане рішення є чинним на сьогоднішній день , не оскаржуване та не скасоване. Тому, рішення Підмихайлівської сільської ради про виділення гр.. ОСОБА_2 земельних ділянок у користування та про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність є законним та чинним. Саме на підставі рішень Підмихайлівської сільської ради гр.. ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою, який був затверджений рішенням сільської ради. З приводу законності даного рішення сільської ради про затвердження технічної документації, то норми чинного Земельного кодексу України (ст. 118 ЗК України) чітко вказують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Тому жодних порушень в діях Підмихайлівської сільської ради щодо прийняття оскаржуваного рішення не було. Оскільки відсутні будь-які правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Підмихайлівської сільської ради № 755 від 27.03.2018р., на підставі якого було зареєстровано право власності, то відповідно і не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання недійсними та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майн. А тому у задоволенні даного позову просить відмовити.

Суд, дослідивши матеріали даної справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи , 25.09.1997 року помер батько сторін ОСОБА_3 , який був головою колгоспного двору , розташованого по вул..Я. Мельника,13 в с.Бережниця, Калуського району, Івано-Франківської області.

Батько сторін, до дня смерті користувався земельними ділянками по таких контурах : №1 111-940- М площею 0,23 га, №2 140-940- М площею -0,09 га, №3 382-940 –М площею -0,08 га, №4 425-940- М площею -0,21 га. Земельна ділянка №3 382-940 – М площею 0,08 га на даний час належить гр.. ОСОБА_9, що підтверджується листом № 179 від 12.07.2018 р. (а.с.22)

Тобто вищевказані земельні ділянки не перебували у власності ОСОБА_3 , а після його смерті в 1997 році ,повернулися у власність територіальної громади та не входили до складу спадщини, яка відкрилася після його смерті.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували спадкове майно, а саме: на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.05.2010 року (а.с.12-16) вони стали співвласниками по 1/2 частині кожному будинковолодіння в с. Бережниця по вул. Мельника 13, Калуського району, Івано-Франківської області. Рішенням Калуського міськрайонного суду від 01.10.2012 року , справа № 2-1077/11 рік, зміненим рішенням Апеляційного суду Івано- Франківської області від 15.11.2012 року, між сторонами проведено реальний поділ домоволодіння по вул. І. Мельника, 13, в с. Бережниця , Калуського району , Івано-Франківської області та встановлено порядок користування земельною ділянкою , наданою для його обслуговування.(а.с.17-19)

Згідно копії довідки Підмихайлівської сільської ради № 705 від 17.03.2016 року( а.с.20 ) у ОСОБА_2 знаходяться в користуванні земельні ділянки площею : 1995 р.-0,34 га, 1996 р.-200 р. - 0,44 га + 0,10 га +0,62 га (пай, 2001-2005 р.р. – 1,06 га, 2006-2010 р.р.-1,06 га,2011-20155 р.р. -1,06га+0,09 га, з 2012 р. - 1,308 га.В площу 1,308 га входить : БОЖБ- 0,25 га; ОСГ-0,5200 га; ПАЙ-0,62 га. В площу ОСГ входить: 0,1084 га-(біля хати внизу); 0,2355 га-(Громовиця); 0,09 га-напроти хати + 0,09 га (рішення від 26.12.2011 року).

Відповідно до довідки Підмихайлівської сільської ради № 677 від 12.03.2016 року (а.с. 48) за господарством позивачки ОСОБА_1 закріплено БОЖБ-0,0852 га; БОЖБ (спільне користування)-0,0796 га.

Як вбачається із листа сільської ради № 179 від 12.07.2018 року (а.с.22-26 ), згідно карти обліку та впорядкування присадибних та громадських земель с.Підмихайля к-пу «Вільне Прикарпаття» Калуського району ,Івано-Франківської області за 1981 р. за гр.. ОСОБА_3 , до дня смерті, рахувались земельні ділянки по таких контурах : №1 111-940- М площею 0,23 га, №2 140-940- М площею -0,09 га, №3 382-940 –М площею -0,08 га, №4 425-940- М площею -0,21 га. Додатково повідомлено , що земельна ділянка №3 382-940 – М площею 0,08 га на даний час належить гр.. ОСОБА_9.

Згідно карти обліку та впорядкування присадибних та громадських земель с.Підмихайля к-пу «Вільне Прикарпаття» Калуського району ,Івано-Франківської області за 1981 р. за гр.. ОСОБА_10 , до дня смерті рахувались земельні ділянки по таких контурах : №1 115-939- М площею 0,163 га, №2 139-939- М площею 0,08 га, №3 149-939- М площею 0,14 га.. Додатково повідомлено , що земельна ділянка №3 149-939 – М площею 0,14 га на даний час належить гр..ОСОБА_11 . Гр. ОСОБА_2 були передані земельні ділянки , які належали його батькові ОСОБА_3 . Стосовно земельних ділянок , які знаходяться в користуванні гр..ОСОБА_2 надано довідку № 705 від 17.03.2016 р. Рішенням двадцять четвертій сесії сьомого демократичного скликання Підмихайлівської сільської ради № 755 від 27.03.2018 р. було затверджено гр.. ОСОБА_2 проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а саме: ділянка № 1, кадастровий номер -2622885602:03:002:0090, площею - 0,2355 га, ділянка № 2, кадастровий номер -2622885602:03:002:0092, площею - 0,1800 га, ділянки № 3, кадастровий номер 2622885602:03:002:0093, площею - 0,1084 га, що знаходяться в с. Бережниця, Калуського р-ну, Івано-Франківської області. Виділення даних земельних ділянок та дозвіл на виготовлення вищевказаного проекту було надано 28.04.2009 року.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено одним із принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні - принцип законності. Також згідно ст. 24 вказаного Закону України органи місцевого самоврядування діють лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України актами Президента України, КМ України. Як вбачається із змісту ст. ст.2,4,10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві ради, як представницькі органи територіальних громад, діють від імені та в інтересах відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 та ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування», вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та здійснюється на сесіях цих рад шляхом прийняття рішень. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з п.а ч. 3 ст. 116 ЗК України - безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян. Порядок безоплатної приватизації земельної ділянки громадянами визначений ст. 118 ЗК України.

За статтею 118 ЗК України - громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Ч.7 згаданої статті визначає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як вбачається із матеріалів справи , відповідно до рішення 20 сесії 5 демократичного скликання Підмихайлівської сільської ради від 28.04.2009 року «Про виділення земельних ділянок», гр.. ОСОБА_2 виділено 0,6880 га, а відповідно до рішення 20 сесії 5 демократичного скликання Підмихайлівської сільської ради від 28.04.2009 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність гр.. ОСОБА_2П.» , гр.. ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність, яка розміщена в с.Бережниця по вул.. Я.Мельника , розміром 0,6880 га, в тому числі БОЖБ -0,25 га, ОСГ -0,4380 га. . Зобовязано гр.ОСОБА_2 в місячний термін замовити виготовлення технічної документації у проектній організації. (а.с42,43)

Відповідно до рішення тринадцятої сесії шостого демократичного скликання від 26.12.2011 року «Про внесення змін в рішення 20 сесії 5 демократичного скликання від 28.04.2009 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність гр..ОСОБА_2П.» внесено зміни в рішення 20 сесії 5 демократичного скликання від 28.04.2009 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність гр..ОСОБА_2П.» вказавши 0,5200 га для ОСГ замість 0,4380 га для ОСГ. (а.с.44) .

Позивач ОСОБА_1 будучи незгідною із рішенням сільської ради від 28.04.2009 року «Про виділення відповідачу ОСОБА_2 у користування спірних земельних ділянок» , оскаржила його у судовому порядку і рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.01.2018р. їй відмовлено в позові (а.с.56-58) .

Крім того, позивачем ОСОБА_1 також оскаржувалось в судовому порядку і рішення сільської ради від 28.04.2009 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність гр.. ОСОБА_2П.» та від 26.12.2011 року «Про внесення змін в рішення від 28.04.2009 р. про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність гр.. ОСОБА_12П.» , однак ухвалою Калуського міськрайонного суду від 11.01.2013р. позивачу відмовлено у відкритті провадження,ухвала набула законної сили 14.02.2013 р..

Після цього, позивач ОСОБА_1 з іншим позовом в порядку адміністративного судочинства взагалі не зверталась.. А тому на сьогоднішній день рішення сільської ради про виділення відповідачу ОСОБА_2 спірних земельних ділянок у користування та про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність є чинними.

Суд звертає увагу на те, що для отримання спірних земельних ділянок в користування, позивачка ОСОБА_1 повинна була звернутись із відповідною заявою до сільської ради, чого нею не робилось до 26.05.2011р.. про що свідчить довідка Підмихайлівської сільської ради № 1583 від 18.07.2017 року (а.с.48), де підтвердежено даний факт, а також наголошено на тому, що протягом даного періоду ОСОБА_1 не зверталася до сільської ради зі скаргами про те, що даними земельними ділянками користується її брат ОСОБА_2

Після 26.05.2011р. ОСОБА_1 неодноразово зверталась до сільської ради із заявами про виділення їй спірної земельної ділянки, що стверджується Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 р. (а.с50-52.). Однак, сільською радою 13.08.2011 р. було складено акт (а.с.49) про те, що сільська рада не може задоволити її заяви, оскільки на той час було прийнято рішення про передачу даних земельних ділянок громадянину ОСОБА_2 . Крім того, рішенням 11 сесії 7 демократичного скликання Підмихайлівської сільської ради № 357 від 18.11.2016 року , ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення їй у власність спірних земельних ділянок. Дане рішення є чинним на сьогоднішній день , не оскаржуване та не скасоване (а.с.53)

Ст.1 Закону України «Про землеустрій» визначено поняття проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом. Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно ч.9 ст. 118 ЗК України - відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Рішенням 24-ї сесії сьомого демократичного скликання Підмихайлівської сільської ради № 755 від 27.03.2018 р. розглянуто заяву ОСОБА_2, заслухано інформацію спеціаліста-землевпорядника про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства : ділянка № 1,площею - 0,2355 га, ділянка № 2,площею - 0,1800 га, ділянка № 3, площею - 0,1084 га, що знаходяться в с. Бережниця, Калуського р-ну, Івано-Франківської області, вирішено : затвердити ОСОБА_2 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Бережниця, Калуського р-ну, Івано-Франківської області, для ведення особистого селянського господарства: ділянки № 1, площею -0,2355 га, ділянки № 2, площею - 0,1800 га, ділянки № З, площею - 0,1084 га,що знаходяться в с.Бережниця; передати у власність гр..ОСОБА_2 земельні ділянки - кадастровий номер - 2622885602:03:002:0090 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2355 га; кадастровий номер - 2622885602:03:002:0092 для ведення особистого селянського господарства площею 0,1800 га, кадастровий номер - 2622885602:03:002:0093 для ведення особистого селянського господарства площею 0,1084 га, згідно даного рішення; зобовязати гр..ОСОБА_2 виконувати обов’язки власника земельної ділянки згідно з вимогами ст..91 ЗК України.

Як вбачається із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.04.2018 року (а.с.8-11) за відповідачем ОСОБА_2 10.04.2018 року зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки у відповідності до рішення сільської ради № 755 від 27.03.2018 року.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування винесеного Підмихайлівською сільською радою Рішення, яке оскаржує позивач, оскільки воно прийнято в межах компетенції сільської ради і не порушує законних прав та інтересів позивача. Земельна ділянка, яка була виділена ОСОБА_2 , площею 0,6880 га, не була приватизована спадкодавцем , після його смерті повернулася у власність територіальної громади , а тому суд вважає безпідставним покликання позивача на те, що її виділення ОСОБА_2 порушує її право користування, так як вона після смерті батька безпосередньо користувалася даними земельними ділянками, і спірні земельні ділянки були закріплені за колгоспним двором, членом якого вона була. Своїм правом щодо надання їй у власність спірних земельних ділянок позивач не скористалася, після смерті батька вона не зверталася до сільської ради з заявою про виділення їй цих земельних ділянок, а звернулася вже після того, як сільською радою було прийнято рішення про передачу спірних земельних ділянок відповідачу по справі. Суд звертає увагу, що для реалізації свого права на отримання земельної ділянки для ведення селянського господарства позивач вправі звернутися до Підмихайлівської сільської ради із відповідною заявою також на загальних підставах в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Оскільки відсутні будь-які правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Підмихайлівської сільської ради № 755 від 27.03.2018р., а право власності було зареєстровано на підставі даного рішення, то відповідно і не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсними та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 19, 144 Конституції України, ст. ст.ст.12, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст. ст. 2,4,10,24,26,46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», керуючись ст.ст. ст.ст. 7, 8,12, 81, 258-259, 263, 264, 265, 273,274,279, 352, 355ЦПК України суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Підмихайлівської сільської ради Калуського району Івано- Франківської області про визнання недійсним рішення Підмихайлівської сільської ради про скасування рішення сільської ради, визнання недійсним записів в реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя