Постанова № 77636781, 30.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2570/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Спаскіна О.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Ізюмського об'єднане управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області на рішення, суддя Бідонько А.В. , Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 по справі № 820/2570/18

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмського об'єднане управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області

про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач)звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області (далі -відповідач), в якому просила суд:

Визнати неправомірною виплату відповідачем щомісячної державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі Постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №10058-ІУ (далі - закон №1058), пенсія у зв'язку з втратою годувальника; ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ, 28.02.1991 року, де умови і порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються актами Кабінету Міністрів України, пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №1210 від 23.11.2011 року;

Зобов'язати Управління Ізюмського об'єднаного Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області відповідно до положень ст.ст. 19,22,46 Конституції України та ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і законів України “Про Державний бюджет України” на 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, здійснити перерахунок та виплатити державну і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування, взявши розміри мінімальної пенсії за віком, встановлено статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме: не нижчими 10 мінімальних пенсій за віком в сумі 746154 гривні та додаткової пенсії 100% мінімальної пенсії за віком, в сумі 746154 гривні, за період з 18 квітня 2013 року по 1 квітня 2018 року, всього в сумі 1492308 гривень, і в подальшому врахувавши, раніше здійсненні виплати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії у зв'язку із втратою годувальника за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 13.02.2018 року, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.

Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії у зв'язку із втратою годувальника за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 13.02.2018 року, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 року в частині незадоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовування апеляційної скарги зазначила, що відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 10.06.2011 року по справі №2002/2а-480/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року, яким задоволено позов її годувальника ОСОБА_2 про перерахунок пенсії. Також зазначила, що ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 21.02.2018 року по справі №2002/2а-480/11 її визнано стягувачем за виданим виконавчим листом по цій справі та вона є спадкоємцем і правонаступником всіх прав померлого чоловіка ОСОБА_2 Вважає, що відмовляючи у задоволенні частини його позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог у відповідній частині, оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобов'язання Ізюмське ОУПФУ в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії у зв'язку із втратою годувальника за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 13.02.2018 року, відповідно до ст. 50, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 призначено пенсію у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 50% від розміру пенсії її померлого годувальника ОСОБА_2, розрахованого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року, а тому вважає правомірними дії пенсійного органу у спірних правовідносинах. З огляду на викладені підстави вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є дружиною загиблого чоловіка - ОСОБА_2, який мав статус інваліда І групи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та з 13.02.2018 року отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

12.02.2018 року, позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

26.02.2018 року, Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом №95/ П-14 повідомило позивачу про те, що пенсію їй призначено відповідності до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якого визначено механізм обчислення пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому підстав для перерахунку пенсії немає. ( а.с.24)

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії у зв'язку із втратою годувальника за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 13.02.2018 року, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 1 січня 2004 року набрав чинності ОСОБА_3 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника. На підставі приписів ст. 10 цього Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до ст. 54 Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що 13.02.2018 року позивач звернулась до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області з заявою про переведення з одного виду пенсії на пенсію по втраті годувальника.

Розпорядженням Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області № 109292 від 23.02.2018 року призначено з 13.02.2018 року позивачу пенсію у зв'язку із втратою годувальника у розмірі 1819,26 грн.

Зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що пенсія позивачу розрахована наступним чином: заг. процент розрах. пенсії від заробітку - 90; основний розмір пенсії від мін. розміру пенсії - 1634,49 грн.; коеф. підвищення осн. розміру пенсії - 1; основний розмір пенсії з урах. коеф. - 1634,49 грн.; процент пенсії по втраті годувальника - 50; розмір пенсії з обмеженням на 1 утримання - 1306,80 грн.; щоміс. компенсація за втрату годувальника - 113,88 грн.; підв. подружжю померлих інвалідів війни - 363,00 грн.; доплата до підвищ. членам сімей померлих осіб - 35,58 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 10.06.2011 року по справі № 2002/2-а-480/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року, адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено повністю. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області щодо відмови у перерахунку розміру призначеної державної і додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 17.05.2011 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_2 відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, як інваліду першої групи, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 17.05.2011 року, та провести відповідні виплати недоплаченої суми пенсії, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Таким чином, позивача виплачувалась державна та додаткова пенсії відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими рішеннями.

Водночас, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року № 3491-VI (далі - ОСОБА_3 №3491VI) розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” доповнено п. 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (положення пункту 4 розділу VІІ визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011).

Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання п. 7 Закону № 3491-VI 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету” № 745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23 листопада 2011 року № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У подальшому, п. 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22 грудня 2011 року № 4282-VI (набрав чинності 01 січня 2012 року), п. 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 06 грудня 2012 року № 5515-VI (набрав чинності 01 січня 2013 року), установлено, що норми і положення ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2012 та 2013 роках виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

Згідно з абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З аналізу вищезазначених Законів та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та роз'яснень Конституційного Суду України вбаччається, що в період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року визначення порядку та розмірів виплат вказаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

У Розпорядженні Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області № 109292 від 23.02.2018 року про призначення пенсії позивачу відсутній показник для обчислення пенсії, як щомісячна додаткова пенсія, яку отримував чоловік позивача відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що є порушенням прав позивача, оскільки чоловік позиваки ( годувальник) отримував вказаний вид пенсії.

Таким чином, колегія суддів погожується з висновком суду першої істанції, щодо визнання поротиправними дій відповідача у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що 13.02.2018 року позивач звернулась до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію по втраті годувальника, яка відповідачем була задоволена, тому позивач лише з 13.02.2018 року має право на перерахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області відповідно до положень ст.ст. 19,22,46 Конституції України та ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і законів України “Про Державний бюджет України” на 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, здійснити перерахунок та виплатити державну і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, взявши розміри мінімальної пенсії за віком, встановлено статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, задоволенню не підлягають.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті державної і додаткової пенсії у зв'язку із втратою годувальника за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 13.02.2018 року, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для визнання такої відмови протиправною.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Всупереч вимог даної статті, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надав належних та допустимих доказів правомірності відмови у перерахунку та виплаті позивачу державної і додаткової пенсії у зв'язку із втратою годувальника за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 13.02.2018 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує на наявність у спірних відносинах порушеного права позивача за період з 13.02.2018 року у сфері публічно-правових відносин.

Частино 1 статті 2 КАСУ України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 13 Конвенції надає кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Враховуючи порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки пенсійним органом безпідставно відмовлено у перерахунку та виплаті державної і додаткової пенсії у зв'язку із втратою годувальника за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 13.02.2018 року, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року, колегія суддів вважає достатнім та ефективним способом захисту прав позивача зобов'язати Ізюмське ОУПФУ в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії у зв'язку із втратою годувальника за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 13.02.2018 року, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднане управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що призначення пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не передбачено, оскільки право на призначення пенсії згідно цієї статті мають лише лліквідатори Чорнобильської катастрофи віднесені до першої категорії, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних скарг позивача та відповідача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг , з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Ізюмського об'єднане управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 по справі № 820/2570/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 05.11.2018.