Рішення № 77633517, 08.10.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/809/18

Номер провадження № 2/315/310/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2018 рокуГуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

20.06.2018 року до суду звернулося Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк ”Приватбанк” з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові посилалися на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди б/н від 10.10.2014 року відповідач отримала кредит у розмірі 7968,85 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості, підписана угода з умовами та Правилами, тарифи складають кредитний договір, відповідач неналежно виконував обов`язок щодо повернення кредиту, процентів за його користування, передбаченого умовами договору б/н від 10.10.2014 року, внаслідок чого склалася заборгованість станом на 16.05.2018 року в сумі 26939,09 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 7968,87 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 5238,80 грн., заборгованість за пенею та комісією в сумі 12967,02 грн., а також штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди в сумі 764,40 грн., прохав стягнути заборгованість за Генеральною угодою б/н від 10.10.2014 року станом на 16.05.2018 року в сумі 26939,09 грн. та судовий збір в сумі 1762 грн., надав суду розрахунок заборгованості по кредиту, копію анкети-заяви відповідача від 15.02.2013 року про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, копію Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, витяг з Умов і Правил надання банківських послуг, копію банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 року, витяг з Статуту Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк”.

20.06.2018 року до суду звернувся представник Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника, не заперечував проти заочного розгляду справи.

20.06.2018 року до суду звернувся представник Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” з клопотанням про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

06.07.2018 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судове засідання на 08.10.2018 року.

08.10.2018 року належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав, відзив на позов суду не надав.

Суд, керуючись ст.280 ЦПК України, так як належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, та проти заочного розгляду справи не заперечує представник позивача, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснювалось відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, так як розгляд справи здійснювався судом у відсутність всіх учасників справи.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

10.10.2014 року між сторонами укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, яка разом з Умовами і правилами надання банківських послуг у Приватбанку, затверджених Наказом №СП-2010-256 від 05.03.2010 року, складає договір про надання банківських послуг, що підтверджується витягом з Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку, затверджених Наказом №СП-2010-256 від 05.03.2010 року, копією Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт.

Даний договір є відповідно до ч.1 ст.304 ЦК України договором приєднання, так як відповідач, підписавши 10.10.2014 року Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, затверджених Наказом №СП-2010-256 від 05.03.2010 року.

Договір укладено в письмовій формі відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах (в тому числі електронних) у листах, телеграмах, якими сторони обмінялися.

Відповідно до п.2.1 Генеральної угоди банк надає позичальнику строковий кредит в сумі 7968,87 грн. на строк 24 місяці з 10.10.2014 року по 31.10.2016 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в обмін на зобов’язання позичальника на повернення кредиту, котра складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат відповідно до Умов та Правил. Погашення заборгованості здійснюється починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти в сумі 398,76 грн. для погашення заборгованості за кредитом, котра складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат до Умов та Правил.

Відповідач повертав кошти несвоєчасно і не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Суд, задовольняючи позов частково, керується наступним.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є правовідносинами по договору надання банківських послуг, який містить ознаки кредитного договору, які регулюються параграфом 1 Позика та параграфом 2 Кредит Цивільного кодексу України та умовами Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, Умовами і Правилами надання банківських послуг у Приватбанку, затверджених Наказом №СП-2010-256 від 05.03.2010 року.

Відповідно ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, керуючись ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяв учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом, а саме надав можливість відповідачу надати відзив на позов, а також надати суду всі наявні у учасників судового процесу докази.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд доходить висновку, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування та неустойки у виді штрафу.

Висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що відповідно до п.2.1 укладеної між сторонами Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт від 10.10.2014 року банк надав позичальнику строковий кредит в сумі 7968,87 грн. на строк 24 місяці з 10.10.2014 року по 31.10.2016 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в обмін на зобов`язання позичальника на повернення кредиту, котра складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат відповідно до Умов та Правил. Погашення заборгованості здійснюється починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти в сумі 398,76 грн. для погашення заборгованості за кредитом, котра складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат до Умов та Правил, що підтверджується копією Генеральної угоди.

Відповідно до п.2.2 Генеральної угоди сторони погодили, що заборгованість по кредиту починаючи з 32 го дня порушення вважається простроченою. Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 764,40 грн.

Відповідач вносив кошти несвоєчасно і в неналежному розмірі, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач, зобов`язаний згідно договору погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту, нарахованим відсоткам та неустойки у виді штрафу, порушив зобов`язання по його поверненню кредиту, відсотків за його користування та неустойки у виді штрафу, так як сплачував його несвоєчасно та не в повному розмірі, чим допустив неналежне виконання зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування та неустойки у виді штрафу.

Відповідно до ч.1 п.3, 4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за кредитним договором з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого кредитним договором, шляхом відшкодування збитків в зв`язку з тим, що відповідач як позичальник неналежним чином виконав свій обов`язок щодо повернення позики, відсотків за її користування, неустойки у виді штрафу.

Суд доходить висновку, що майнове право позивача, передбачене договором про надання банківських послуг: повернення позики, відсотків за її користування, неустойки у виді штрафу, порушене відповідачем внаслідок його неналежного виконання обов'язку, передбаченого договором, підлягає захисту судом способом відшкодування збитків у виді повернення кредиту, відсотків за його користування та неустойки у виді штрафу.

Суд, відмовляючи позивачу у задоволенні його вимоги про стягнення заборгованості за пенею та комісією в сумі 12967,02 грн., виходить з того, що позивач не надав суду доказу заборгованості за пенею та комісією на суму 12967,02 грн.

Так позовна заява не обґрунтовує зобов`язання відповідача щодо сплати комісії та неустойки у виді пені, розрахунок заборгованості не містить розмежування заборгованості по пені та комісії.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково на суму 13972,07 грн., то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 1762 грн. та стягує їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4-6, 10-13, 89, 141, 263-266, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 526, 546, 549, 550, 610-612, 625, 629, 1048-1055 ЦК України, п.2.1, 2.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт б/н від 10.10.2014 року, Умовами і Правилами надання банківських послуг у Приватбанку, затверджених Наказом №СП-2010-256 від 05.03.2010 року. суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» р/р № 29092829003111 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт б/н від 10.10.2014 року станом на 16.05.2018 року в сумі 13972,07 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 7968,87 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 5238,80 грн., а також штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди в сумі 764,40 грн., а також судовий збір в сумі 1762 грн., а всього 15734,07 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ярош С.О.