Рішення № 77633263, 26.10.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2892/18

2/311/1154/2018

26.10.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., секретаря судового засідання Гончарової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Василівка в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2018 року до Василівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у якій позивач просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, який розташований за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Софіївська, буд.47.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2018 року у справі №311/2892/18 визначено склад суду – суддя Нікандрова С.О.

Ухвалою Василівського районного суду від 03 вересня 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, але від представника позивача ОСОБА_3 надійшла до суду заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги просять задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, призначені на 09 жовтня 2018 року, 26 жовтня 2018 року не з’явився, за даними, наданими Василівською міською радою Запорізької області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач повідомлявся про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи Управління державної міграційної служби України в Запорізькій областів судове засідання не з’явився, просять розглядати справу без участі представника.

У зв’язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку №47 по вул. Софіївська в місті Василівка Запорізької області, що підтверджується договором купівлі-продажу від 25 вересня 2015 року посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4, зареєстрованого у реєстрі за №929 (а.с.8-9).

Як вбачається із довідки виданої Василівською міською радою №6623 від 08 серпня 2018 року, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Кірова) в місті Василівка Запорізької області (а.с.11).

Згідно акту фактичного проживання від 04.08.2018 року складеного головою квартального комітету ОСОБА_5 в присутності сусідів ОСОБА_6, ОСОБА_7, склали акт про те, що ОСОБА_8 зареєстрований за адресою: вул. Софіївська (Кірова), буд.47, м. Василівка, Запорізької області, але фактично за цією адресою не проживає з 2008 року (а.с.12).

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно ч.4 ст.156 ЖК УРСР до членів сім’ї власника відносяться особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього Кодексу, а саме: подружжя, їх діти і батьки. Членами сім’ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд встановив, що відповідач ОСОБА_8 не є членом сім’ї позивача та іншою особою, наведеною у ст.64 ЖК УРСР, тому до спірних правовідносин застосовуються положення статей 383, 391 ЦК України.

Аналіз норм статті 391 ЦК України дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-709цс16 від 16 листопада 2016 року.

За таких обставин, оскільки відповідач ОСОБА_8 не є членом сім'ї позивача, не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство, не є власником житла, зареєстрований у належній позивачу квартирі, чим

створює перешкоди позивачу у здійсненні прав власника, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та усунути позивачу перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме будинком №47 по вул. Софіївська (Кірова) м. Василівка Запорізької області шляхом визнання ОСОБА_2таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, про визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме будинку №47, по вул. Софіївська (раніше Кірова) в м. Василівка Запорізької області шляхом визнання ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (раніше Кірова), буд.47, таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

Заочне рішення може бути переглянуте Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_9