Ухвала суду № 77633121, 06.11.2018, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/733/18

УХВАЛА

Іменем України

06.11.2018 року Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді Бойка А. В.,

з участю секретаря Шуваріної В. А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Погребище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, Погребищенська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення у даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що в якості обґрунтування позовних вимог про визнання заповіту від 14.08.2017, посвідченого секретарем виконкому Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області недійсним, позивач посилається на те, що батько позивача ОСОБА_5, складаючи спірний заповіт, не усвідомлював та не міг усвідомлювати значення своїх дій через психічне захворювання. А тому, для встановлення психічного стану померлого ОСОБА_5 та можливості останнього усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент складання заповіту необхідні спеціальні знання.

В підготовчому засіданні позивач вищезазначене клопотання підтримав та просив суд останнє задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

В підготовчому засіданні представник відповідача адвокат ОСОБА_3 заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання у зв’язку з безпідставністю.

Вислухавши клопотання, думки та доводи сторін з приводу останнього, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно зіст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогамист.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно дост.1233 ЦК України заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зіст.1244 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Вимоги щодо порядку посвідчення заповіту встановлені ст.ст.1251-1252 ЦК України.

Як роз'яснено у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2011 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила ст.225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до вимог ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до вимог ЦПК України. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Згідно з ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Окрім того, згідно з п.2 ч.1 ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі з’явлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.

Як роз'яснено у п.14 вищевказаної постанови судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.

Згідно п.1 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.2001 №397 (надалі Порядок), судово-психіатрична експертиза (надалі експертиза) призначається органами досудового слідства та суду і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

Відповідно до п.5 Порядку експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні.

Об'єктами судово-психіатричної експертизи є, зокрема, позивачі, відповідачі та інші особи, стосовно яких вирішується питання про їхню дієздатність; позивачі, стосовно яких вирішується питання про їх психічний стан у певні проміжки часу, про обґрунтованість установленого раніше психіатричного діагнозу та прийнятих щодо них медичних заходів; матеріали кримінальної або цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза (п.8 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи).

Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст.129 Конституції України).

А тому, дійсно, для визначення психічного стану ОСОБА_5 та здатності усвідомлювати ним значення своїх дій і керувати ними в момент складення заповіту необхідні спеціальні знання.

Таким чином, суд вважає за можливе призначити у даній справі посмертну судово-психіатричну експертизу.

Згідно з п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 81, 103, 105, 252-253, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, Погребищенська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричних експертиз, що розташований в м. Київ по вул. Фрунзе, 103, попередивши про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

-Чи страждав ОСОБА_5 на будь-який психічний розлад на момент складання заповіту 14 серпня 2017 року?

-Чи був здатний ОСОБА_5 за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту 14 серпня 2017 року?

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1, жительку АДРЕСА_1.

Експертизу провести у місячний строк від дня отримання матеріалів справи.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самстійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, Погребищенська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, провадженням зупинити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя