Рішення № 77632875, 25.10.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3104/18

Провадження № 2/311/1212/2018

25.10.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 жовтня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні власністю і визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

06 вересня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю і визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу жилого приміщення в гуртожитку від 15.08.2018 року належить кімната № 23 в будинку № 8 по вул.Центральній в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області. Місце проживання відповідачів зареєстровано у житловому приміщенні: кімнаті №23 в будинку № 8 по вул.Центральній в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області. Фактично відповідачі не проживають у проданій квартирі з 2014 року, вибули у невідомому напрямку, але не знялися з реєстрації місця проживання. Відповідачі не є членами сім?ї нового власника та після продажу втратили право користування вказаною кімнатою гуртожитку. Добровільно відповідачі знятися з реєстрації не бажають, договору найму житлового приміщення з позивачкою не укладали, вона не давала своєї згоди на проживання відповідачів у належній їй квартири та як власник житла планує використовувати придбане їй житлове приміщення для свого проживання та проживання членів своєї сім?ї, а реєстрація відповідачів перешкоджає здійснювати їй права власності, крім того вона вимушена сплачувати зайві кошти на оплату комунальних послуг за осіб, які фактично у вказаному жилому приміщені не проживають. Тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням у гуртожитку: кімнатою № 23 в будинку № 8 по вул.Центральній в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області внаслідок переходу до неї права власності на вказане житлове приміщення і припинення права власності на жиле приміщення колишнього власника.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2018 року відкрито провадження у даній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін (а.с.21).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду подано письмову заяву, в якій позивачка просить розглянути справу у її відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на задоволенні позову за підставами, викладеними у позовній заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.39).

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «по іншим причинам» (а.с.25,40), та належне сповіщення відповідача здійснено через органи місцевого самоврядування (а.с.37-38) також належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.42-43). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «по іншим причинам» (а.с.24,41), та належне сповіщення відповідача здійснено через органи місцевого самоврядування (а.с.35-36) також належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.42-43). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовими конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою «по іншим причинам» (а.с.39), та «за закінченням терміну зберігання» (а.с.46) та належне сповіщення відповідача здійснено через органи місцевого самоврядування (а.с.33-34) також належне сповіщення відповідача здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.42-43). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

В судове засідання представник третьої особи Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду надіслано письмову заяву, в якій просять розглянути справу у відсутність їх представника, проти викладених у заяві вимог не заперечують (а.с.23).

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цивільної справи, суд вважає, що заявлені позивачем ОСОБА_5 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; , учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, позивачка по справі, є власником жилого приміщення у гуртожитку: кімнати №23 в будинку №8 по вул..Центральній в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області на підставі договору купівлі-продажу жилого приміщення в гуртожитку, посвідченого 15.08.2018 року приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6, який зареєстровано в реєстрі за №738, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.6-7,8), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №134715970 від 17.08.2018 року, сформованого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 (а.с.8).

Як вбачається з технічного паспорту, виданого РКП «Василівське бюро технічної інвентаризації», складеного станом на 01.08.2011 року, власником квартири № 23 у житловому будинку №8 по вул.Леніна в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області значився ОСОБА_2, та копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.9-10).

Відповідно до довідки №6785 від 27.08.2018 року, виданої виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані наступні: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, завірена копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.11).

З ОСОБА_6 про непроживання особи за місцем реєстрації, складеного депутатом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_7, за підписом сусідів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, підписи яких завірено секретарем Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_10, вбачається, що під час обстеження АДРЕСА_2, встановлено, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 зареєстровані за вищевказаною адресою, проте у даному житловому приміщенні не проживають з 16 червня 2014 року, їх особисті речі в квартирі відсутні, на даний час їх місце перебування невідомо (а.с.12,45).

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Виходячи з положень ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України щодо обов'язку доказування, обов'язок довести свої заперечення щодо наявності поважних причин відсутності на спірній житловій площі покладено на відповідача.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Стаття 47 Конституції України та ст.9 ЖК України передбачають, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користуванням інакше ніж з підстав і в порядку визначеним законом.

Право на повагу до житла гарантує і ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Відповідно до вимог ст.317 ЦК України власнику належать права володіння, користування і розпоряджання своїм майном. Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Права власника житлового приміщення визначені в статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до приписів ч.2 ст.405 ЦК України, член сім”ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім”ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла, або законом.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням, відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст.71, 72, 107, 116, 156 ЖК України).

Таким чином, при розгляді справи щодо визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням члена сім'ї власника житла, мають встановлюватися наступні факти: чи є спірне приміщення житлом, чи є воно власністю позивача, чи відсутній відповідач у спірному приміщені понад встановлені строки, чи є причини відсутності поважними та чи не було між власником та відповідачем будь якої іншої домовленості щодо користування житлом або збереження права на користування житлом на час відсутності.

Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив судам, що у справах цієї категорії необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

Згідно роз’яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року з подальшими змінами „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім’ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладання трудового договору на невизначений строк тощо).

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі 6-57цс11, зазначено, що виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов?язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких повязані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі та суд вважає необхідним позов задовольнити та усунути перешкоди у здійсненні позивачем ОСОБА_1 права власності та визнати відповідачів по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням у гуртожитку – кімнатою №23 в будинку №8 по вулиці Центральна в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності саме з тих підстав, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у спірному житловому приміщенні тривалий час з 2014 року не проживають і по теперішній час, що вбачається з ОСОБА_6 про непроживання осіб за місцем реєстрації від 27.08.2018 року, 10.10.2018 року, складених депутатами Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області та участі в утриманні вказаної кімнати у гуртожитку відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не приймають, комунальні послуги не сплачують, та, будучи зареєстрованими у вищевказаній кімнаті, яка належить позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності, але не проживаючи у ній, відповідачі чинять позивачці, як власнику, перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні своєю власністю, та, крім того, позивач ОСОБА_1 не може у повному обсязі реалізувати своє право на розпорядження приватною власністю, та у добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку відповідачі не бажають та будь-яких підстав для збереження за відповідачами вказаного вище жилого приміщення судом не встановлено, викладені у позові доводи позивача про відсутність відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у спірній кімнаті гуртожитку тривалий час, без поважних причин підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться у справі, відповідачами під час розгляду справи не оспорені, відзив на позов ними не поданий, тому існують правові підстави, передбачені ст.ст.71,107 ЖК України для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні ОСОБА_1 права власності шляхом визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням – кімнатою №23 в будинку №8 по вулиці Центральна в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за вищенаведеними підставами.

Керуючись ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст.41,47 Конституції України, ст.ст.317,319,386,391 Цивільного Кодексу України, ст.71,107,156,163 Житлового кодексу України, Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", ст.ст.9, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: вул.Центральна (вул.Леніна) АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: вул.Центральна (вул.Леніна) АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: вул.Центральна (вул.Леніна) АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - 14490130312), третя особа: Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області (місцезнаходження: вул.Ентузіастів буд.11 м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ - 23881397), про усунення перешкод у користуванні власністю та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на праві приватної власності нерухомим майном, а саме: кімнатою № 23 в будинку № 8 по вулиці Центральна в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у гуртожитку - кімнатою № 23 в будинку № 8 по вулиці Центральна в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у гуртожитку - кімнатою № 23 в будинку № 8 по вулиці Центральна в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у гуртожитку - кімнатою № 23 в будинку № 8 по вулиці Центральна в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

Заочне рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_11