Ухвала суду № 77632199, 06.11.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2956/18

Провадження № 2-п/0182/47/2018

У Х В А Л А

Іменем України

06.11.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Багрової А.Г.

з участю секретаря судового засідання Снєгульської В.М.

представника заявника – адвоката ОСОБА_1

позивача – ОСОБА_2

представника позивача – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Нікополя заяву представника відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку та перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення із заявою про перегляд заочного рішення суду від 19.06.2018 року та із заявою про перегляд та скасування заочного рішення суду від 19.06.2018 року (а.с. 56,57,61)

Представник відповідача вважає, що процесуальний строк пропущено з поважної причини, оскільки отримавши 27.06.2018 року заочне рішення суду по справі відповідач ОСОБА_4 19.07.2018 року подав апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області з вимогою переглянути справу та винести законне рішення суду.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.09.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 було повернуто як передчасно подану та роз’яснено, що заочне рішення може бути переглянуто судом першої інстанції за письмовою заявою у відповідності до вимог ст.ст. 280-289 ЦПК України.

Позивач та представник позивача вважають, що відповідачем пропущено десятиденний строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, а поважності причин пропуску цього строку не доведено.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Поряд з тим, у випадку пропуску процесуального строку на звернення до суду, діють загальні норми ЦПК України.

Зі змісту ст. 284 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк для подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Із матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 борг в сумі 182879,20 грн., 3% річних у розмірі 2044,24 грн., суму інфляційного нарахування у розмірі 8366,70 грн., а всього 193290 грн. 14 коп.

Відповідач копію вказаного заочного рішення отримав 26.06.2018 року (а.с. 34)

26.09.2018 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, тобто фактично через три місяці від дати отримання копії судового рішення, а відтак подання відповідачем заяви відбулось з пропуском процесуального строку, визначеного ч. 2 ст. 284 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інш. проти Великобританії" рішення від 22.10.96 р., "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.80 р.).За практикою тлумачення права на ефективний захист в суді Європейським Судом з прав людини в рішенні у справі "Мірагалль Эсколано та інші проти Іспанії" допустимим обмеженням доступу до правосуддя відповідає застосування строків.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Частиною 1 ст. 127ЦПК України передбачено, що суд поновлює процесуальний строк, встановлений законом , якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідач вважає, що пропустив процесуальний строк з поважної причини, оскільки звернувся 19.07.2018 року до Апеляційного суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою на рішення суду, яка лише 03.09.2018 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області була повернута ОСОБА_4 як передчасно подана.

Наведені представником відповідача твердження в заяві про поновлення процесуального строку та причини пропуску для звернення із заявою про перегляд заочного рішення суду дійсно мали місце, що підтверджується матеріалами справи, однак суд зазначає, що у резолютивній частині рішення суду від 19.06.2018 року належно роз'яснено відповідачу порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення згідно ст. 284 ЦПК України, а відтак суд оцінює вказані доводи відповідача критично, наведені ним обставини не є належними для позитивного вирішення питання про поновлення строку, причини не зумовлені особливими та непереборними обставинами.

Крім цього пропущений строк є тривалим, значно перевищує встановлений законодавством процесуальний строк, що не може бути виправдано.

Таким чином, суд вважає, що доказів поважності пропуску процесуального строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення відповідачем суду не надано, а також їх не встановлено судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову представнику відповідача в поновленні пропущеного процесуального строку та про залишення заяви представника відповідача адвоката ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без розгляду.

Керуючись ст. ст. 120-127, 284 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача – адвоката ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення

Ухвалу складено 06.11.2018 року.

Суддя: ОСОБА_5