Рішення № 77631544, 01.11.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2472/18

РІШЕННЯ

іменем України

01 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

за участю:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Калина" до ОСОБА_3 Держпраці у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Калина" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 Держпраці у Хмельницькій області, в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.05.2018 №22/180, винесену в.о. першого заступника начальника ОСОБА_3 Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_4 щодо порушень Фермерського господарства "Калина".

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. ст. 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.04.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_3 Держпраці у Хмельницькій області було проведено перевірку дотримання Фермерським господарством "Калина" законодавства про працю. Вказує, що за результатами перевірки виявлено недорахування індексації на суму 1071,06 грн та невиплату компенсації за 8 днів невикористаної відпустки ОСОБА_5

Позивач стверджує, що одразу після виявлення порушень вони були усунуті, а під час підписання акта, інспектор запевнила, що жодні штрафні санкції до позивача застосовані не будуть.

Позивач зазначає, що у кінці травня отримав листом постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/180 від 03.10.2018, відповідно до якої, за вищевказане порушення, на Фермерське господарство "Калина" було накладено штраф в розмірі 11169,00 грн.

Позивач вважає оскаржувану постанову ОСОБА_3 Держпраці у Хмельницькій області незаконною та також, що прийнята з порушенням чинного законодавства.

Від відповідача 06.08.2018 надійшов відзив на позовну заяву у якій представник відповідача зазначає, що позовні вимоги Фермерського господарства "Калина" є безпідставними та необґрунтованими, оскаржувана постанова винесена на підставі виявлених Фермерським господарством "Калина" порушень законодавства про працю. В задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.07.2018 відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Справу судом розглянуто у порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини, які зазначені у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Калина" відмовити в повному обсязі.

Суд встановив наступні обставини справи.

10.04.2018 інспектором праці ОСОБА_6, службове посвідчення №522, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини 3 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19,31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, у присутності ОСОБА_1, директора, проведено інспекційне відвідування Фермерського господарства "Калина".

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №22-28/463-ІВ від 10.04.2018 та зафіксовано порушення ФГ "Калина": ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці" та ч. 1 ст. 83 Кодексу законів про працю України. А саме, за результатами перевірки виявлено недорахування індексації на суму 1071,06 грн та невиплату компенсації за 8 днів невикористаної відпустки ОСОБА_5

Начальником ОСОБА_3 Держпраці у Хмельницькій області, за результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування від 10.04.2018 №22-28/463-ІВ щодо порушень Фермерським господарством "Калина" законодавства про працю, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/180 від 03.05.2018. Зазначеною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі 11169,00 грн.

Не погоджуючись із правомірністю зазначеної постанови, позивач оскаржив її до суду.

Застосування до позивача штрафу ґрунтується на висновках відповідача про порушення позивачем вимог законодавства про працю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 9 Закону України "Про оплату праці").

Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

Суд зазначає, що індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Водночас, статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078,

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Вищевикладене узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року, справа №816/2325/16 (адміністративне провадження №К/9901/3914/17).

В ході судового розгляду судом встановлено, представником відповідача доведено, що при дослідженні відомостей по нарахуванню та виплаті заробітної плати за період з січня 2017 по лютий 2018 відсутні дані по нарахуванню та виплаті індексації грошових доходів працівників Фермерського господарства "Калина" за період з червня по грудень 2017 двом особам. Коефіцієнт індексацій склав: в червні - 3,7%, в липні - 3,7%, в серпні - 3,7%, з вересня по листопад - 6,9%, грудень - 10,2%. Під час інспекційного відвідування було нараховано індексацію грошових коштів двом працівникам в сумі 1071,06 грн.

Однак, це свідчить про порушення законодавчо встановлених строків проведення індексацій заробітної плати. Адже індексація має виплачуватися одночасно із виплатою заробітної плати. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.

При дослідженні книги наказів за період з січня 2017 по лютий 2018 та відомостей по нарахуванню і виплаті заробітної плати за вказаний період, за результатами перевірки встановлено, що згідно наказу №5 від 04.12.2017 звільнено ОСОБА_5 з 05.12.2017. Однак, зазначеному працівнику не нараховано і не виплачено компенсацію за всі дні - 8 днів невикористаної відпустки за період роботи з 15.04.2016 по 04.12.2017.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 Держпраці у Хмельницькій області правомірно застосований штраф до Фермерського господарства "Калина".

Суд критично оцінює твердження представника позивача про порушення порядку проведення перевірки та прийняття оскаржуваної постанови з порушенням чинного законодавства, з огляду на наступне.

За змістом ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що передбачені для планових та позапланових перевірок.

Однак, відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", яка ратифікована Законом України №1985-IV (1985-15) від 08 вересня 2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.

Згідно з частиною 2 статті 12 Конвенції, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

З урахуванням зазначеного, суд відхиляє доводи представника позивача про відсутність правових підстав для проведення інспекційного відвідування позивача ОСОБА_3 Держпраці.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у відповідності норм частини 2 статті 2 КАС України.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що відповідачем доведена, а позивачем не спростована, правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову в повному обсязі, з урахуванням вимог ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Калина" до ОСОБА_3 Держпраці у Хмельницькій області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06 листопада 2018 року

Позивач:Фермерське господарство "Калина" (вул. Заводська, 6, смт.Стара Синява, Старосинявський район, Хмельницька область, 31400 , код ЄДРПОУ - 31424846) Відповідач:ОСОБА_3 Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя ОСОБА_7