Рішення № 77631095, 29.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 р. № 820/3129/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

суддів - Біленського О.О., Котеньова О.Г.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ( Міністерства оборони України) - Фівкіна П.М.,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого заступника Міністра оборони України Руснака Івана Степановича, Міністерства оборони України, Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельника С.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військово- юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про визнання протиправними дій та скасування наказу ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України під час реалізації Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.03.2017 року №Д-322/1/4дск та з підготовки наказу першого заступника Міністра оборони України від 26 червня 2017 року № 85 про переведення начальника курсу студентів військово-юридичного факультету НЮУ капітана ОСОБА_1 до іншого місця служби;

- визнати неправомірними дії першого заступника Міністра оборони України Руснака Івана Степановича під час реалізації Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.03.2017 року № Д-322/1/4дск при виданні наказу від 26 червня 2017 року № 85 та скасувати, як неправомірний, наказ першого заступника Міністра оборони України від 26 червня 2017 року № 85 про переведення начальника курсу студентів капітана ОСОБА_1 до іншого місця служби;

- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України під час видання Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.03.2017 року № Д-322/1/4дск та скасувати цю Директиву, як таку, що видана без правових підстав з порушенням вимог діючого законодавства;

- визнати неправомірними дії начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельника С.М., щодо надання невідповідних законодавству України пропозицій до Міністерства оборони України для видання Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.03.2017 року №Д-322/1/4дск та під час реалізації цієї Директиви.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Військово - юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Ухвалою суду від 09.09.2018 року було залучено до участі у справі в якості відповідача - Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельника С.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідачів у правовідносинах, які передували виданню Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.03.2017 року № Д-322/1/4дск та під час реалізації Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.03.2017 року № Д-322/1/4дск та при виданні наказу від 26 червня 2017 року № 85 є неправомірними та такими, що здійснені без відповідних на те повноважень, а наказ першого заступника Міністра оборони України від 26 червня 2017 року № 85 про переведення начальника курсу студентів капітана ОСОБА_1 до іншого місця служби підлягає скасуванню, оскільки підстав для його видання фактично не існує, а названою Директивою лише вимагалось скоротити у Військово - юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого одну капітанську посаду, але не вказано, яку саме, при чому, переліку змін до штату ВЮФ на підставі Директиви не видавалось. Крім того, у спірних правовідносинах, на думку позивача, взагалі відсутні підстави для видання Директиви, а всі обставини, які стали підставою звернення позивача до суду з зазначеним позовом, відбулись в атмосфері прискіпливого та упередженого ставлення до позивача з різних навмисно створених штучних ситуацій з метою його дискредитації.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.

Представник відповідача - Міністерства оборони України, проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, посилаючись при цьому на доводи наданих суду письмових заперечень (поданих під час чинності КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) та відзиву на позов (поданому в період дії нині чинної редакції КАС України).

Представник відповідача посилається на те, що спірна Директива, що стала підставою для прийняття оскаржуваного наказу про переміщення позивача до іншого місця служби, разом із витягом із Плану проведення організаційних заходів у Збройних Силах України в 2017 році та переліком змін до штату були належним чином оформлені та направлені Департаментом військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України відповідними листами. З метою реалізації спірної Директиви позивачу було доведено перелік вакантних посад, на які його може бути переведено у відповідності до отриманої військової (військово - спеціальної) освіти. У подальшому позивача було увільнено від займаної посади і призначено на рівнозначну посаду. Представник відповідача вважає, що у позивача не було жодної з умов, передбачених законодавством України, при наявності яких вимагається згода військовослужбовця на зазначене переміщення або передбачених законодавством України перешкод на таке переміщення. А тому, на думку відповідача, переміщення позивача на нове місце військової служби відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства України. Крім того, як вказував представник відповідача, передумовою для видання спірної Директиви та Наказу стало направлення начальником факультету звернення з пропозиціями змін до штату. Також представник відповідача посилається на те, що позивач своїх службових обов'язків не знає, причини негативного стану справ у підпорядкованому підрозділі пояснити не може, інформацією про підлеглий особовий склад не володіє. Крім того, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за несумлінне відношення до виконання службових обов'язків, що і стало підставою для скорочення саме посади позивача. Також представник відповідача зазначив, що позивач не прийняв участі у конкурсі на заміщення посад командування, науково-педагогічних працівників у Військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, хоча жодних перешкод для ознайомлення позивачем з опублікованим у засобах масової інформації оголошенням про проведення зазначеного конкурсу не було.

Відповідач - Перший заступник Міністра оборони України Руснак Іван Степанович, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, про що свідчать матеріали справи, відповідних заперечень до суду не надав.

Відповідач - Начальник військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельник С.М. у судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, проте надав через канцелярію суду відзив на позов, в якому, заперечуючи проти заявлених вимог, вказав, що у спірних правовідносинах від діяв в межах закону та повноважень. По суті, зміст відзиву є аналогічним тому, який був поданий представником Міністерства оборони України.

Представник третьої особи проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, підтримавши правову позицію представника відповідача - Міністерства оборони України.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути вказану справу без участі відповідачів - Першого заступника Міністра оборони України Руснака І.С. та Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельника С.М.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача Міністерства оборони України, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 20 листопада 1996 року № 1105 «Про заходи щодо підготовки кадрів військової юстиції та організації науково-дослідних робіт у галузі військового законодавства» постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1998 року № 70 «Про утворення військово-юридичного факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого» було утворено військово-юридичний факультет Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 2213-р «Про реорганізацію Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого» спочатку була реорганізована шляхом перетворення її в Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", який, на даний час, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 04 грудня 2013 року № 1697 перейменовано в Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Вказані обставини не заперечувались присутніми учасниками справи в ході розгляду справи.

Згідно пункту 2 «Вищі навчальні заклади Міносвіти (військові навчальні підрозділи Міноборони)» факультет військової юстиції Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого включений до Переліку вищих навчальних закладів, що входять до єдиної системи військової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1410 «Про створення єдиної системи військової освіти».

Як вбачається з матеріалів справи, що також не заперечується присутніми учасниками справи, капітан ОСОБА_1 проходив службу у ЗСУ з 01.08.1998 р., у тому числі, на посаді начальника навчального курсу Військово - юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

При цьому, штатом Факультету 17/229-51 ( 01) до 30.06.2017 р. було передбачено дві посади начальника навчального курсу студентів штатно посадова категорія (надалі - шпк) "капітан", які займали відповідно капітан ОСОБА_1 та капітан ОСОБА_9, що не заперечувалось присутніми учасниками справи.

В подальшому, у зв'язку з переходом на Факультеті в умовах особливого періоду від підготовки військових фахівців за схемою «студент - курсант» до підготовки за схемою «курсант», з метою приведення чисельності військовослужбовців Факультету у відповідність до вимог підпункту 3.1.2. пункту 3.1. Розділу III «Типові нормативи для розроблення розділу штату «Основні підрозділи»» Типових нормативів для розробки штатів (штатних розписів) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та військових ліцеїв, затверджених спільним наказом Міністерства оборони України і Міністерства освіти і науки України від 26.07.2013 р. № 521/1041, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2013 р. за № 1406/23938 та, з метою оптимізації організаційно - штатної структури, покращення освітнього процесу на ВЮФ НЮУ імені Я.Мудрого, Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України 31.03.2017 року видано Директиву №Д-322/1/4дск, якою введено в дію перелік змін до штату 17/229-51 ( 01) шляхом виведення однієї посади начальника навчального курсу студентів зі спеціальним званням «капітан» з терміном виконання до 30.06.2017 р. ( т.2 а.с. 116-120).

При цьому, зазначеному перебував процес надіслання 23.03.2017 пропозиції щодо змін до штату начальником ВЮФ листом за №37/44 до Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики МОУ ( т.1 а.с. 156-157, т.2 а.с. 146-147, 216-219, 231-232) та 28.03.2017 р. Департаментом військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики МОУ до ГУ оборонного та мобілізаційного планування ГШ ЗСУ ( т.2 а.с.124-127).

Перелік змін до штату було направлено ГУ оборонного та мобілізаційного планування ГШ ЗСУ керівникам структурних підрозділів МОУ та ГШЗСУ листом від 01.06.2017 р. з метою виконання Директиви ( т.2 а.с.121-123).

У свою чергу, витяг з зазначеної Директиви № 4 та Витяг із Плану проведення організаційних заходів у Збройних Силах України в 2017 році, затвердженого Директивою № 4 були направлені до Факультету листом Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України від 11 квітня 2017 року № 404/1/2699 (вх. № 190 від 11.05.2017), а перелік змін до штату ВЮФ - листом Департаменту від 09 червня 2017 року № 404/1/3805 (вх. № 392 від 19.06.2017) (т.1 а.с.158-160, т.2 а.с.82-86).

На виконання зазначеної директиви, наказом начальника ВЮФ від 19.06.2017 р. № 53 було внесено зміни до штату № 17/229, перелік яких введено в дію наказом начальника ВЮФ від 30.06.2017 р. по стройовій частині № 134( т.2 а.с.106-108).

Наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) № 85 від 26.06.2017 відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України увільнено від займаної посади і призначено капітана ОСОБА_1, начальника навчального курсу військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, командиром танкової роти танкового батальйону 17 окремої танкової бригади оперативного командування "Схід" сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-0211003 ( т.1 а.с.155).

Наказом начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) № 132 від 27.06.2017 капітану ОСОБА_1 надано 2 доби з 27 червня 2017 року по 28 червня 2017 року для передачі справ та посади начальника навчального курсу майору ОСОБА_11, начальнику навчального курсу. Для прийому-передачі справ та посади призначено комісію у складі: голова комісії - підполковник ОСОБА_12, тимчасового виконуючий обов'язки заступника начальника факультету з навчальної та наукової роботи- начальник навчальної частини; члени комісії - підполковник ОСОБА_13, старший викладач кафедри військового управління та права, майор ОСОБА_14, викладач кафедри загальновійськових дисциплін. Акт прийому-передачі наказано надати на затвердження 29 червня 2017 року (т.1 а.с.161).

27 червня 2017 року комісією у складі: підполковника ОСОБА_12, підполковника ОСОБА_13 та майора ОСОБА_14 складено акт "Про відмову капітана ОСОБА_1 здавати справу та посаду начальника навчального курсу", затверджений начальником військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельником С.М. ( т.1 а.с. 99).

Відповідно до зазначеного акту, 27 червня 2017 року капітан ОСОБА_1 відмовився здавати справу та посаду начальника навчального курсу майору ОСОБА_11, у зв'язку з призначенням наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) № 85 від 26.06.2017 на посаду командира танкової роти танкового батальйону 17 окремої танкової бригади оперативного командування "Схід", в присутності комісії.

Майор ОСОБА_11 в присутності комісії справу та посаду начальника навчального курсу прийняв ( т.1 а.с.100).

Наказом начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) № 133 від 29.06.2017 наказано вважати, що капітан ОСОБА_1 справи та посаду здав та вибув до нового місця служби у місто Кривий Ріг Дніпропетровської області. З 29 червня 2017 року виключено із списків особового складу військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та всіх видів забезпечення ( т.1 а.с.101).

29 червня 2017 року підполковником ОСОБА_12, майором ОСОБА_14 та капітаном ОСОБА_10 складено акт "Про відмову капітана ОСОБА_1 отримувати документи на переведення до нового місця служби", затверджений начальником військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельником С.М. (т.1 а.с.102).

Відповідно до зазначеного акту, 29 червня 2017 року капітан ОСОБА_1 в присутності підполковника ОСОБА_12, майора ОСОБА_14 та капітана ОСОБА_10 відмовився отримувати на руки наступні документи: припис про вибуття до нового місця служби, витяг з наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) № 85 від 26.06.2017, витяг із наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) № 133 від 29.06.2017 та відмовився вибути до нового місця служби.

Наказом начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 29.06.2017 року № 58 було призначене службове розслідування по факту невиконання позивачем вимог наказу № 132 про передачу справ та посади начальника навчального курсу (т.1 а.с.108).

В подальшому, начальником військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на ім'я начальника Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку надано лист № 368 від 30.06.2017 р. для вжиття заходів до військовослужбовця ЗСУ капітана ОСОБА_1 у зв'язку з відмовою отримання припису. У даному листі зазначено, що після вказаної відмови ОСОБА_1 відбув з розташування факультету у невідомому напрямі, в подальшому повідомивши по телефону заступника начальника факультету по роботі з особовим складом про погіршення свого стану здоров'я та госпіталізацію, не вказавши, при цьому інформації про відповідний медичних заклад. Станом на 14:00 год. 30.06.2017 р. припис ОСОБА_1 не отримано, його місце перебування невідоме (т.1 а.с.107).

Наказом начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) № 135 від 03.07.2017 пункт 1 наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) № 133 від 29.06.2017 про виключення із списків особового складу факультету та вибуття до нового місця служби капітана ОСОБА_1 скасовано як нереалізований до з'ясування причин відсутності на службі капітана ОСОБА_1 (т.1 а.с.103).

Наказом начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) № 136 від 04.07.2017 наказано вважати, що капітан ОСОБА_1 справи та посаду здав та вибув до нового місця служби у місто Кривий Ріг Дніпропетровської області. З 04 липня 2017 року виключено із списків особового складу військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та всіх видів забезпечення (т.1 а.с.104).

04 липня 2017 року військово-юридичним факультетом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого винесено припис, яким запропоновано капітану ОСОБА_1 04.07.2017 вибути у розпорядження командира 17 окремої танкової бригади оперативного командування "Схід" Сухопутних військо ЗСУ м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (т.1 а.с.105).

04 липня 2017 року полковником ОСОБА_15, підполковником ОСОБА_16, підполковником ОСОБА_12 та підполковником ОСОБА_17 складено акт "Про відмову капітана ОСОБА_1 отримувати припис про вибуття до нового місця служби" (т.1 а.с.106).

25.07.2017 р. було затверджено акт службового розслідування, призначеного наказом начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 29.06.2017 року № 58 по факту невиконання позивачем вимог наказу № 132 про передачу справ та посади начальника навчального курсу та складено наказ від 25.07.2017 р. № 65, яким вирішено не притягувати до відповідальності колишнього начальника навчального курсу (т.1 а.с.109-115).

Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що в якості підстави подання зазначеного позову позивач зазначав наступне.

Так, позивач вказував, що 04 листопада 2016 року він дізнався, що на Факультеті проходив конкурс на вакантні посади науково - педагогічних працівників кафедр та в нього були підстави для участі у конкурсі внаслідок наявності вищої юридичної освіти та досвіду учасника бойових дій, але він не був проінформований про конкурс з невідомих причин та у листопаді 2016 року поставив відповідне питання до командування Факультету щодо цього та зазначене призвело до того, що керівництвом Факультету почався процес накладення на нього стягнень за надумані порушення, допущені при тимчасовому виконанні додатком обов'язків курсового офіцера, покладених на нього усним наказом начальника Факультету.

Також позивач зазначав, що у травні 2017 року його було запрошено на нараду до начальника ВЮФ, а насправді, як він вказував, на атестаційну комісію, на якій його повідомили вжиття нього кадрових заходів у разі неякісного виконання додаткових обов'язків курсового офіцеру той час, коли щодо виконання ним своїх основних посадових обов'язків начальника навчального курсу студентів до нього не було питань з боку атестаційної комісії.

Поряд з цим позивач зазначав, що 27 червня 2017 року він дізнався на Факультеті про скорочення його посади та про наявність наказу про складання ним обов'язків за посадою начальника навчального курсу студентів з подальшим направленням до нового місця служби, проте йому не було надано відповідних виписок з наказів .

Також позивач зазначав, що відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального Збройних Сил України від 31.03.2017 № Д-322/1/4дск на Факультеті скорочена одна посада (штатно-посадова категорія (далі - шпк), «капітан»), згадана Директива отримана факсом, підписів, печаток та відміток реєстрації немає, а Перелік змін до штату Факультету, який затверджується цією Директивою та в якому вказується, які саме посади скорочуються, відсутній, а відтак, відсутні підстави для видання оскаржуваного наказу.

Крім того, позивач вказував, що у спірних правовідносинах взагалі відсутні підстави для видання Директиви, оскільки начальник факультету не звертався до вищого командування з пропозиціями змін до штатів.

З метою з'ясування вказаних обставин судом було витребувано у Міністерства оборони України відповідні докази та з матеріалів справи встановлено наступне.

Так, відповідно до письмових пояснень представника зазначеного відповідача (т.1 а.с.117) встановлено, що засідання атестаційної комісії військово-юридичного факультету від травня 2017 року щодо з'ясування підстав та необхідності переведення капітана ОСОБА_1 до іншої військової частини не проводилось, а фактично проводилось 17.03.2017 р., про що, в подальшому, суду надано відповідні докази - протокол засідання № 3 атестаційної комісії Факультету( т.2 а.с.90).

У свою чергу, з копії службової картки позивача та наказів за підписом начальника Факультету (т.1 а.с.119-130) встановлено, що у періоді, який передував виникненню спірних правовідносин, на позивача було накладено низку дисциплінарних стягнень, а саме: догана, накладена на капітана ОСОБА_1 за низьку виконавчу дисципліну наказом начальника Факультету (по стройовій частині) від 05.12.2016 № 246; догана, накладена за незадовільний стан внутрішнього порядку у підрозділі заступником начальника факультету з матеріально-технічного забезпечення - начальником відділення матеріально-технічного забезпечення 03 січня 2017 року; догана, накладена за незадовільний контроль за підлеглим особовим складом ТВО заступником начальника факультету з навчальної та наукової роботи 12 січня 2017 року; догана, накладена за незадовільний контроль за особовим складом 1 курсу та неналежне ставлення до виконання службових обов'язків заступником начальника факультету по роботі з особовим складом - начальником групи по роботі з особовим складом 17 січня 2017 року; сувора догана, накладена за незадовільну роботу по організації службової діяльності та низький контроль за особовим складом заступником начальника факультету з матеріально-технічного забезпечення - начальником відділення матеріально-технічного забезпечення 13 лютого 2017 року; сувора догана, накладена за систематичний низький контроль за особовим складом наказом начальника Факультету (по стройовій частині) від 21.02.2017 № 40; сувора догана, накладена за порушення приписів Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного Статуту ЗСУ, порушення функціональних обов'язків начальника курсу, які призвели до порушення встановленого порядку і правил наказом начальника Факультету (по стройовій частині) від 29.03.2017 № 65.

Представник відповідача Міністерства оборони України зазначав, що службові розслідування по даним фактам, що мали місце 05 грудня 2016 року, 03 січня 2017 року, 12 січня 2017 року, 17 січня 2017 року, 13 лютого 2017 року, від 21.02.2017 не призначалися та не проводилися, оскільки у відповідності до частини першої статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та абзаців першого - сьомого пункту 1.2. Розділу 1 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 р. за № 385/8984, зазначені факти не відноситься до випадків, в яких призначення та проведення службового розслідування є обов'язковим.

Також, зазначений представник вказував, що начальник навчального курсу повинен бути взірцем для курсантів (студентів) у виконанні своїх службових обов'язків щодо постійного підвищення рівня військових професійних знань, вдосконалення своєї виучки і майстерності, знання та виконання своїх обов'язків, додержання вимог статутів Збройних Сил України, водночас позивачу такі якості не притаманні.

В обґрунтування вказаного посилався, у тому числі на акт службового розслідування від 28.03.2017 р та акт перевірки 3 навчального курсу ВЮФ.

Досліджуючи вказані докази (т.1 а.с.131-139), судом встановлено наступне.

З акту № 158 від 23.03.2017 року про перевірку 3 навчального курсу ВЮФ встановлено низький рівень успішності та відвідування студентами лекцій та практичних занять, відсутність належного контролю за зазначеним та вжитих заходів з підвищення зазначених показників, відсутність доповідей про наявну ситуацію на факультеті , низький стан соціально - виховної роботи тощо.

За наявності вказано акту наказом начальника ВЮФ від 23.03.2017 року № 61 призначено службове розслідування, в ході якого підтверджено вказані обставини.

Акт про результати службового розслідування затверджено начальником ВЮФ 28.03.2017р.

В ході службового розслідування було надано пояснення від студентів та інших працівників факультету, якими було вказано на численні прорахунки та недбале ставлення позивача до посадових обов'язків (т.1 а.с.143-151).

Позивач, у свою чергу, надавати пояснення про причини виявлених порушень відмовився , про що складено відповідну довідку (т.1 а.с.141-142).

У судовому засіданні представник третьої особи наголошував, що на відміну від іншого начальника навчального курсу капітана ОСОБА_9, який характеризується позитивно, за висновками засідання атестаційної комісії Факультету капітан ОСОБА_1 своїх службових обов'язків не знає, причини негативного стану справ у підпорядкованому підрозділі пояснити не може, інформацією про підлеглий особовий склад не володіє.

За таких обставин командуванням Факультету було прийнято кадрове рішення та направлено подання за підпорядкованістю щодо переміщення капітана ОСОБА_1 з урахуванням набутого фаху у порядку виконання організаційних заходів (Директива № 4) для набуття відповідного досвіду у війська на посади, не пов'язані з навчанням та вихованням курсантів (студентів) ВВНЗ та ВНП ВНЗ. Перелік зазначених посад, на які було можливим здійснити переміщення позивача, було доведено до Факультету листом Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України № 226/3585 (т.1 а.с. 162-163,т.2 а.с.38).

З метою реалізації вказаного кадрового рішення до зазначеного військовослужбовця командуванням Факультету під час проведення 12.06.2017 бесіди було доведено перелік вакантних посад, на які його може бути переміщено у відповідності до отриманої військової (військово-спеціальної) освіти, водночас ОСОБА_1 відмовився від запропонованих посад, у тому числі на ту, на яку його було переміщено, та від підпису аркушу бесіди, про що військовослужбовцями, які проводили бесіду, складено відповідний акт від 12.06.2017р. ( т.2 а.с.145).

Крім того, судом встановлено, що бесіді від 12.06.2017 р. також передувало проведення 27.04.2017 р. бесіди з доведенням певного кола посад, на які позивача може бути переміщено, проте останній також відмовився від запропонованих посад та підписання аркушу бесіди, про що військовослужбовцями, які проводили бесіду, складено відповідний акт від 27.04.2017 р. ( т.2 а.с.37).

По суті спірних правовідносин, колегія зазначає, що зазначені врегульовані спеціальними нормативно - правовими актами, а вагомими їх аспектами є встановлення обставин щодо рівнозначності посади, яку обіймав позивач з посадою, на яку його було призначено спірним наказом, наявності переважного права позивача на залишення на посаді, аналізу поведінки позивача - військовослужбовця, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, враховуючи його статус та беручи до уваги положення Статуту внутрішньої служби Збройних сил України тощо, а також, дотримання відповідачами процедур у процесі прийняття та реалізації спірних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частинами 2-3 зазначеної статті передбачено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Відповідно до положень Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців (ст. 29). Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою (ст. 30).

Статтею 28 Статуту визначено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Статтею 8 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством. Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України здійснює безпосереднє військове керівництво Збройними Силами України.

Відповідно до п. 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. N 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. N 730), Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. З питань забезпечення організаційних заходів в апараті Міноборони Міністр видає директиви, а з питань реформування та розвитку Збройних Сил, їх бойової і мобілізаційної готовності, оперативної та бойової підготовки, здійснення організаційних заходів та інспектування - спільні з начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил накази і директиви.

Відповідно до Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 406/2011, Генеральний штаб відповідно до покладених на нього завдань розробляє штати і табелі до штатів органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил, а також штати і табелі до штатів щодо оснащення матеріально-технічними засобами спеціальних формувань, призначених для передачі під час мобілізації до Збройних Сил (п.п. 14 п.4). Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і директив, доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів та директив Міністра оборони України видає накази та директиви, організовує і контролює їх виконання (п. 8).

Отже, з метою здійснення організаційних заходів у Збройних Силах України Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України видають спільні директиви, на виконання яких розробляються відповідні штати вищих військових навчальних закладів.

Підпунктом 3.1.2. пункту 3.1. Розділу ІІІ «Типові нормативи для розроблення розділу штату «Основні підрозділи»» Типових нормативів для розробки штатів (штатних розписів) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та військових ліцеїв, затверджених спільним наказом Міністерства оборони України і Міністерства освіти і науки України від 26.07.2013 № 521/1041, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2013 р. за № 1406/23938 (далі - Нормативи № 521/1041), передбачені типові штатні посади навчального курсу.

В ході розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що штатом Військово - юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого № 17/229-51 (01) до видання 31.03.2017 р. спільної Директиви №Д-322/1/4дск Міністерства оборони України та Генерального штаба Збройних Сил України було передбачено дві посади начальника навчального курсу ( шпк «капітан», які займали відповідно капітан ОСОБА_1 та капітан ОСОБА_9

Після видання 31.03.2017 року спільної Директиви №Д-322/1/4дск Міністерства оборони України та Генерального штаба Збройних Сил України з терміном виконання до 30.06.2017 р. затверджено перелік змін до штату 17/229-51 (01) шляхом виведення однієї посади начальника навчального курсу студентів зі спеціальним званням «капітан» та введено посаду начальника Науково-дослідної лабораторії ( шпк «підполковник»), посаду наукового співробітника ( шпк «майор») та посаду молодшого наукового співробітника (шпк «капітан») ( т.2 а.с.91-92). Таким чином, фактично введено дві посади офіцерського складу, що відповідає Директиві.

Посилання позивача та його представника не те, що у Директиві зазначено про введення 1 посади шпк «майор» та 1 посади шпк «капітан» - всього 2 посад офіцерського складу, що на їх думку, не відповідає переліку змін до штату, затвердженого на підставі Директиви, за яким, додатково було введено 2 посади офіцерського складу - начальника Науково-дослідної лабораторії ( шпк «підполковник»), наукового співробітника ( шпк «майор»), суд не бере до уваги, з огляду на п.3 Директиви, за яким, дозволено уточнювати зміни штатної чисельності військовослужбовців ( в тому числі, за категоріями військових звань) та працівників ЗСУ в окремих організаційних заходах, визначених Планом проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2017 році, штатами та переліками змін до штатів, які відпрацьовуються для їх реалізації, при цьому не враховуються виведена посада начальника навчального курсу студентів зі спеціальним званням «капітан» та введена посада молодшого наукового співробітника (шпк «капітан»), оскільки фактично кількість штатних посад з шпк «капітан» не змінилась.

Суд зазначає, що згідно штату № 17/229 (51) - Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (з переліками змін, внесених відповідними спільними директивами МО України та ГШ ЗС України до видання 31 березня 2017 року Директиви № 4), де, 51 - індекс мирного часу, загальна чисельність штатних посад постійного та змінного складу військовослужбовців була всього 118, з них: 34 - посади осіб офіцерського складу (постійний склад), 4 - посади осіб рядового, сержантського та старшинського складу (прапорщиків, сержантів та солдатів) (постійний склад), 80 - посади курсантів (змінний склад) ( т.2 а.с.129).

Таким чином, в Плані проведення організаційних заходів у Збройних Силах України в 2017 році, який затверджено Директивою № 4, правильно та достовірно зазначено, що зміни вносяться до штату Факультету, який утримується за штатом № 17/229-51 (01) чисельністю 118 військовослужбовців.

Згідно штату № 17/229 (51) - Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого після видання 31 березня 2017 року (завершення виконання організаційних заходів 29 червня 2017 року) спільної Директиви № 4 та після введення в дію наказом начальника Факультету (по стройовій частині) від 30.06.2017 № 134 Переліку змін до штату № 17/229 - ВІЙСЬКОВО-ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО (далі - Перелік), де, 51 - індекс мирного часу, загальна чисельність штатних посад постійного та змінного складу військовослужбовців стала 120, з них: 36 - посади осіб офіцерського складу (постійний склад), 4 - посади осіб рядового, сержантського та старшинського складу (прапорщиків, сержантів та солдатів) (постійний склад), 80 - посади курсантів (змінний склад), що відповідає плану проведення організаційних заходів у Збройних Силах України в 2017 році, який затверджено Директивою № 4, і яким передбачалась зміна штатної чисельності військовослужбовців шляхом збільшення на 2 посади офіцерського складу (т.2 а.с.129).

Директиву №Д-322/1/4дск видано з метою здійснення організаційних заходів у Збройних Силах України в 2017 році у зв'язку з переходом на Факультеті в умовах особливого періоду від підготовки військових фахівців за схемою «студент - курсант» до підготовки за схемою «курсант», з метою приведення чисельності військовослужбовців факультету у відповідність до вимог підпункту 3.1.2. пункту 3.1. Нормативів № 521/1041 та, з метою оптимізації організаційно - штатної структури, покращення освітнього процесу на ВЮФ НЮУ імені Я.Мудрого.

Свідком ОСОБА_10 у судовому засіданні також підтверджено, що підставою виведення однієї посади начальника навчального курсу студентів стала реорганізація на Факультеті від підготовки військових фахівців за схемою «студент - курсант» до підготовки за схемою «курсант».

Витяг з зазначеної Директиви № 4 та Витяг із Плану проведення організаційних заходів у Збройних Силах України в 2017 році, затвердженого Директивою № 4 були направлені до Факультету листом Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України від 11 квітня 2017 року № 404/1/2699 (вх. № 190 від 11.05.2017), а перелік змін до штату Факультету - листом Департаменту від 09 червня 2017 року № 404/1/3805 (вх. № 392 від 19.06.2017).

Зазначене спростовує твердження позивача про неналежне направлення спірної Директиви до Факультету та відсутність переліку змін до штату Факультету. Крім того, зазначені обставини отримання документів не спростовують наявність самої Директиви та переліку змін до штату Факультету.

Крім того, суд зазначає, що у самій Директиві відсутні вказівки про необхідність доведення її змісту до військовослужбовців, що спростовує доводи позивача про обов'язковість її доведення.

Посилання позивача та його представника на те, що підстави для видання Директиви відсутні, оскільки начальник Факультету не звертався до вищого командування з пропозиціями змін до штатів, колегія суддів не приймає, вказане спростовується матеріалами справи та наголошує, що Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України відповідно до вимог чинного законодавства, проводять організаційні заходи у Збройних Силах України в межах своїх виключних ( дискреційних) повноважень та не зв'язані виключно тільки запропонованими пропозиціями від Факультету та від Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики МОУ щодо змін до штатів. Крім того, відповідними органами військового управління не допущено жодних порушень чинного законодавства.

Отже, спірну Директиву від 31.03.2017 року № Д-322/1/4дск було видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України та відповідним чином доведено до виконання Факультету.

Щодо посилання позивача про перевищення начальником факультету своїх повноважень суд вказує наступне та додатково вважає необхідним викласти доцільність вчинених дій та прийнятих рішень у правовідносинах, з приводу яких подано позов.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Розділу ІV «Управління факультетом» Положення № 749/417 начальник Факультету зобов'язаний, зокрема, своєчасно готувати та подавати за встановленим порядком пропозиції щодо корегування штату (штатного розпису) факультету, забезпечувати дотримання штатно-фінансової дисципліни в межах компетенції, отже, подання начальником Факультету відповідних пропозицій до проекту спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України та до проекту переліку змін до штату Факультету № 17/229-01 (51) за підпорядкованістю до уповноважених органів військового управління (Департаменту) за супровідним листом від 23.03.2017 № 37/44 стосовно коригування штату Факультету відноситься до повноважень начальника Факультету, чим спростовуються доводи позивача про перевищення останнім своїх повноважень.

Суд також вказує, що ані Наказом № 521/1041, ані Нормативами № 521/1041, ані Положенням № 749/417 не передбачено форми чи змісту пропозицій керівників вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, військових ліцеїв (в спірних правовідносинах - начальник Факультету), керівників структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України (в спірних правовідносинах - директор Департаменту) та Генерального штабу Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України, яким підпорядковані вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, військові ліцеї, до проекту спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України стосовно проведення організаційних заходів та до проектів переліків змін до штатів.

Більше того, зазначеними нормативно-правовими актами не передбачено жодних строків у поданні пропозицій щодо розробки проектів відповідних директив та внесення змін до штатів (штатних розписів) такою категорією військових посадових осіб, як керівники вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (в спірних правовідносинах - начальник Факультету) та військових ліцеїв.

У свою чергу, пунктом 3 розпорядчої частини Наказу № 521/1041 повноваження щодо розробки проекту спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо внесення змін до штатів (штатних розписів) вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів покладені на начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України і цією нормою також не передбачено жодних строків у підготовці проекту такої директиви.

Суд також вказує відносно Нормативів № 521/1041, що зазначені у Типових нормативах структурні підрозділи, посади та їх кількість є максимальними і включаються до штатів ВВНЗ, ВНП ВНЗ, ВЛ та НОК лише після визначення чисельності особового складу відповідними спільними директивами Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ про проведення організаційних заходів (пункт 1.9. розділу І. «Загальні положення»); Факультет - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ ВВНЗ та ВНП ВНЗ, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії. Структура факультету ВВНЗ та ВНП ВНЗ складається з управління, навчальних курсів (підрозділів) та кафедр (абзаци перший, другий підпункту 3.1.1. пункту 3.1. розділу ІІІ. «Типові нормативи для розроблення розділу штату "Основні підрозділи»).

Станом на 01 вересня 2016 року (2016-2017 навчальний рік) чисельність перемінного особового складу (курсантів) і студентів Факультету складала: курсанти - 98 осіб; студенти - 98 осіб, а всього - 196 осіб.

Станом на 01 березня 2017 року (2016-2017 навчальний рік) чисельність перемінного особового складу (курсантів) і студентів Факультету складала: курсанти - 98 осіб; студенти - 73 осіб (випуск у лютому 2017 року - 25 студентів 6 курсу), а всього - 171 особа.

Зазначена чисельність перемінного особового складу (курсантів) і студентів Факультету станом на 01 вересня 2016 року (2016-2017 навчальний рік) та станом на 01 березня 2017 року (2016-2017 навчальний рік) підтверджується копією довідки Факультету від 06.06.2018 № 295 (т.2 а.с.139).

Згідно підпункту 3.1.2. пункту 3.1. розділу ІІІ. «Типові нормативи для розроблення розділу штату "Основні підрозділи» Нормативів № 521/1041 до типових штатних посад навчального курсу належить 1 (одна) штатна посада начальника курсу (офіцер) на 80-150 курсантів, слухачів, студентів за схемою підготовки студент - курсант.

Загалом, наявність 3 (трьох) посад начальників курсу (1 посада начальника курсу, ВОС 0210003, шпк «майор», яку займав майор ОСОБА_11, та 2 посади начальника курсу, ВОС 0210003, шпк «капітан», яку займали капітан ОСОБА_1 та капітан ОСОБА_9.) після проведення у лютому 2017 році випуску на Факультеті студентів 6 курсу в кількості 25 осіб не відповідала вимогам підпункту 3.1.2. пункту 3.1. розділу ІІІ. «Типові нормативи для розроблення розділу штату "Основні підрозділи» Нормативів № 521/1041, у зв'язку з чим внаслідок проведення організаційно - штатних заходів відповідно до Директиви № 4 та Переліку зі штату Факультету, зокрема, була виведена 1 (одна) посада начальника курсу, ВОС 0210003, шпк «капітан», яку займав капітан ОСОБА_1 і якого було переміщено на рівнозначну посаду командира танкової роти (шпк «капітан») танкового батальйону військової частини А3283.

Після проведення організаційних заходів на підставі Директиви № 4 і Переліку на Факультеті залишилося 2 (дві) посади начальника курсу, зокрема, 1 (одна) посада начальника курсу, ВОС 0210003, шпк «майор», яку займає майор ОСОБА_11, та 1 (одна) посада начальника курсу, ВОС 0210003, шпк «капітан», яку займає капітан ОСОБА_9, що за кількістю посад начальника курсу відповідає нормативам, встановленим підпунктом 3.1.2. пункту 3.1. розділу ІІІ. «Типові нормативи для розроблення розділу штату "Основні підрозділи» Нормативів № 521/1041.

В контексті цього суд також вказує, що в провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа № 820/862/18 за позовом ОСОБА_1 до директора Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України генерал-майора ОСОБА_19, в якому ОСОБА_1, зокрема, просив суд: визнати неправомірними дії Директора Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України ОСОБА_19, щодо видання та реалізації переліку змін до штату ВЮФ НЮУ №17/229-51 від 09.06.2017 за № 404/1/3805, якій суперечать вимогам спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.03.2017 року №Д-322/1/4дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2017 році» в частині, що стосується військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; визнати перелік змін до штату ВЮФ НЮУ № 17/229-51 від 09.06.2017 за № 404/1/3805, не відповідним вимогам спільного Наказу Міністра оборони України та Міністра освіти України від 26.07.2013 № 521/1041 «Про затвердження Типових нормативів для розробки штатів (штатних розписів) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та військових ліцеїв», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2013 р. за №1406/23938, не відповідним чисельності студентів та курсантів, що навчаються на військово-юридичному факультету, та таким, що підлягає скасуванню».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року по справі № 820/862/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року по справі № 820/862/18 вищезгаданий позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Тобто, рішення по справі № 820/862/18 є такими, що набрали законної сили та ними було встановлено та підтверджено наступні обставини, які, в силу ч.4 ст.78 КАС України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи № 820/3129/17.

Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі норм Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про Збройні Сили України», Положення № 1153/2008, ОСОБА_1 не має суб'єктивного права чи інтересу на абсолютне у часі збереження (тобто на недоторканність) займаної посади; компетенцією на запровадження, зміну, ліквідацію посади за штатом наділені виключно органи військового управління, котрі у межах управлінських повноважень (характер яких поза розумним сумнівом є дискреційним) повинні визначати організаційну структуру, штатну чисельність, обсяг службових функцій працівників військових установ, закладів, частин, підприємств та підрозділів усіх перерахованих суб'єктів, а відтак, військова посадова особа у розумінні частини першої статті 2 КАС України № 2147 не має суб'єктивного публічного права або публічного інтересу на збереження у цілісності тієї посади, на яку вона призначена; право особи на працю у сфері військової публічної служби підлягає захисту не у спосіб довічного збереження чи недоторканності раніше створеної посади (роботи), а у спосіб перевірки справжності та дійсності проведених організаційно-штатних змін та перевірки належності виконання обов'язку з подальшого працевлаштування (в спірних правовідносинах - переміщення на іншу посаду); ОСОБА_20 фактично оскаржувалась управлінська діяльність владних суб'єктів, спрямована на оптимізацію організаційної структури та ергономічність у зусиллях (як обсягу роботи конкретної чисельності працівників) для досягнення поставлених законом завдань, стосовно якої позивач як військовослужбовець не має суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів; Планом проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України були передбачені зміни у штаті Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в частині двох посад (майор та капітан), проте, пунктом 3 цієї Директиви № Д-322/1/4дск передбачена можливість уточнення зміни штатної чисельності військовослужбовців (у тому числі і за категоріями військових звань); порушень закону у волевиявленні директора Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України генерал-майора ОСОБА_19, як прямого начальника, щодо призначення ОСОБА_1 на посаду командира танкової роти танкового батальйону 17 окремої танкової бригади Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України, про що у поданні значиться відповідних запис, судом не знайдено; вищезгадана Директива видана на реалізацію повноважень Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України у сфері здійснення організаційних заходів; враховуючи вищевикладене, доводи позивача щодо неправомірності внесених змін до штату № 17/229-51 є помилковими.

В свою чергу, зазначені обставини, які встановлені рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 820/862/18, спростовують доводи позивача про те, що подані начальником Факультету пропозиції ніби-то не відповідають вимогам чинних на момент виникнення спірних правовідносин Наказу № 521/1041 та Нормативів № 521/1041, а Відповідачі ніби-то перевищили свої повноваження та неправомірними діями ніби-то порушили вимоги Конституції України та інших нормативно-правових актів.

Беручи до уваги, що дані обставини по справі № 820/862/18 встановлені відносно ОСОБА_1, який також є позивачем по справі № 820/3129/17, а дані справи № 820/3129/17 та № 820/862/18 є пов'язаними між собою, що підтверджується ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року по праві № 820/3129/17 про зупинення провадження по справі № 820/3129/17 до набрання законної сили рішенням у справі № 820/862/18, а відтак вони не підлягають доказуванню при розгляді справи № 820/3129/17.

Таким, чином, зазначеним спростовуються доводи позивача про те, що подані начальником Факультету відповідні пропозиції до проекту спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України та до проекту переліку змін до штату Факультету № 17/229-01 (51) за підпорядкованістю до уповноважених органів військового управління (Департаменту) за супровідним листом від 23.03.2017 № 37/44 стосовно коригування штату Факультету ніби-то не відповідають за змістом та термінами вимогам Наказу № 521/1041 та Нормативам № 521/1041, а відповідачі перевищили свої повноваження та неправомірними діями ніби-то порушили вимоги Конституції України та інших нормативно-правових актів.

Також, як вже було встановлено колегією суддів, наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) № 85 від 26.06.2017 відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України увільнено від займаної посади і призначено капітана ОСОБА_1, начальника навчального курсу військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, командиром танкової роти танкового батальйону 17 окремої танкової бригади оперативного командування "Схід" сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-0211003 (а.с.155 т. 1).

При цьому, після видання вказаного наказу, як вже з було встановлено вище, начальником військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого винесено низку наказів, направлених на його реалізацію щодо передачі справ та посади позивачем, визначення позивача таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби, виключення зі списків особового складу.

У свою чергу, позивачем, як військовослужбовцем, було неодноразово порушено вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, які полягали у невиконанні наказів начальнику Факультету та виразились у відмові від здачі справ та посади начальника навчального курсу, у відмові отримувати документи на переведення до нового місця служби, у відмові вибуття до нового місця служби та отримання припису про вибуття у розпорядження нового місця служби, що спростовує його посилання на не, що відповідні витяги з наказів йому не вручались (Факультетом, в особі уповноважених осіб вчинялись дії, направлені на вручення позивачеві всіх необхідних документів), та що додатково підтверджується відповідними ухвалами Дзержинського районного суду м. Харкова у справах № №638/11382/17, № 638/11246/17 в рамках кримінального провадження № 42017220750000281 відносно ОСОБА_1 ( т.2 а.с.140-144), що негативно характеризує позивача, враховуючи його статус військовослужбовця, у правовідносинах, з приводу яких подано позов.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), визначено види посад та вимоги при призначенні на посаду, зокрема, такі види посад, як: вищі, рівнозначні та нижчі посади.

Згідно вказаного пункту Положення № 1153/2008 посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, ніж за займаною посадою, а за умови рівних військових звань - більший посадовий оклад. У разі коли штатом (штатним розписом) передбачено два військові звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або більший посадовий оклад.

Відповідно до абз. 2 п.п. 2 пункту 82 Положення № 1153/2008 призначення військовослужбовців на посади здійснюється на рівнозначні посади у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Згідно з п. 118 Положення № 1153/2008 під час проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад військовослужбовців, до кадрового органу номенклатури призначення не пізніше ніж за два місяці до встановлених строків проведення таких заходів подається список військовослужбовців, які вивільняються, з пропозиціями щодо їх дальшого службового використання.

У разі неможливості призначення військовослужбовців, які вивільняються, на рівнозначні посади вони: призначаються на нижчі посади (не більш як на один ступінь чи за їх згодою більше ніж на один ступінь); зараховуються у розпорядження відповідного командира (начальника) згідно з підпунктом 1 пункту 116 цього Положення; звільняються з військової служби у встановленому порядку (у разі відсутності згоди призначення на нижчі посади більше ніж на один ступінь або відсутності згоди переміщення на посади у випадках, визначених абзацами третім - п'ятим пункту 112 цього Положення).

Отже, виходячи з вищезазначеного, нова посада вважається рівнозначною, коли займана та нова посада військовослужбовця співпадають за штатно-посадовими категоріями (військовими званнями), а посадовий оклад за новою посадою є нижчим або рівним стосовно посадового окладу за попередньою посадою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до штату № 17/229 - Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, капітан ОСОБА_1 займав посаду начальника навчального курсу, штатно-посадова категорія «капітан», посадовий оклад: 1085,00-1120,00 грн. та Наказом № 85 був призначений на посаду командира танкової роти танкового батальйону 17 окремої танкової бригади оперативного командування "Схід" сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС-0211003, штатно-посадова категорія «капітан», (лист Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 28.04.2017 № 226/3585 (а.с. 38 т. 2), посадовий оклад 950,00 - 1050,00 грн. у відповідності до Схеми посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, Національної гвардії та Держспецтрансслужби за основними типовими посадами (Додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Таким чином, у спірних правовідносинах на підставі пунктів 82, 112 Положення № 1153/2008 посада командира танкової роти танкового батальйону 17 окремої танкової бригади оперативного командування "Схід" сухопутних військ Збройних Сил України, на яку був призначений позивач спірним Наказом № 85, є рівнозначною до посади начальника навчального курсу, яку займав позивач.

Колегія суддів також зазначає, що згідно з абз. 5 п. 256 зазначеного Положення у разі потреби доукомплектування Збройних Сил України військовослужбовці, посади яких скорочуються у ході проведення організаційно-штатних заходів, до закінчення строків проведення цих заходів призначаються на інші посади за підставами, визначеними пунктом 82 цього Положення, або зараховуються у розпорядження посадових осіб, які мають право призначення військовослужбовців на посади, або направляються на курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів або сержантів (старшин), або на курс перепідготовки за дефіцитною для Збройних Сил України спеціальністю. Зазначені переміщення здійснюються без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

Пунктом 112 зазначеного Положення передбачено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

У судовому засіданні представниками відповідача Міністерства оборони України та третьої особи зазначено, що будь-яких даних про наявність у позивача підстав, які відповідно до Положення № 1153/2008 потребують його згоди на переміщення до нового місця служби, у відповідачів та третьої особи не було. Протягом всього часу здійснення організаційних заходів та проходження військової служби на Факультеті позивач жодного разу не звертався до командування Факультету з рапортами про наявність в нього будь-яких підстав, які відповідно до Положення № 1153/2008 потребують його згоди на переміщення до нового місця служби.

Позивачем до матеріалів справ в якості обґрунтування своїх позовних вимог були надані копії посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) серії НОМЕР_1 - ОСОБА_21 (батька позивача) та Довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 461526 від 15 лютого 2017 року ОСОБА_22 ( матері позивача) (т.1 а.с. 171-172).

Проте, жодних доказів надання зазначених документів на Факультет або подання позивачем рапортів з цього приводу на момент розгляду справи до суду не надано.

Крім того, з наданих позивачем доказів інвалідності його батьків не вбачається, що його батьки за висновком лікарсько-консультаційної або медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Позивачем також не надано і самого висновку лікарсько-консультаційної або медико-соціальної експертної комісії про те, що його батьки потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Інших доказів наявності у позивача будь-яких підстав, які відповідно до Положення № 1153/2008 потребують його згоди на переміщення до нового місця служби, до суду не надано.

Таким чином, зазначеним спростовуються твердження позивача про обов'язковість згоди позивача на його переміщення до іншого місця служби.

Крім того, суд зазначає, що нормами Положення не передбачено, що у випадку проведення організаційно - штатних заходів військовослужбовець повинен бути призначений на іншу посаду виключно в тій же військовій частині, де він проходив службу до скорочення посади, або в тому ж самому населеному пункті.

Суд зауважує, що, в силу приписів п. 239 Положення, військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів і які не набули права на пенсію за вислугу років, командир (начальник) попереджує про звільнення у письмовій формі не пізніше ніж за два місяці до проведення таких заходів , проте, дана норма не розповсюджується на спірні правовідносини в контексті того, що хоча й позивач і не набув права, але й не був таким, що остаточно звільнявся з військової служби за скороченням штатів.

Крім того, як вже зазначалось вище, з позивачем завчасно, до видання спірного наказу, проводились бесіди 27.04.2017 та 12.06.2017, на яких його було фактично попереджено про призначення на іншу рівнозначну посаду у зв'язку з реалізацією Директиви, проте останній від запропонованих посад відмовився.

Щодо посилання позивача на те, що у травні 2017 року його було запрошено на нараду до начальника Факультету, а насправді на атестаційну комісію, на якій повідомили про вжиття до нього кадрових заходів у разі неякісного виконання додаткових обов'язків курсового офіцеру, суд зазначає наступне.

З метою з'ясування вказаних обставин судом було витребувано у Міністерства оборони України відповідні докази, з яких вбачається наступне.

Так, відповідно до письмових пояснень представника зазначеного відповідача (а.с. 117 т.1) та наданих у судовому засіданні свідчень свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_17 встановлено, що засідання атестаційної комісії військово-юридичного факультету від травня 2017 року щодо скорочення посади капітана ОСОБА_1 та з'ясування підстав необхідності переведення його до іншої військової частини не проводилось.

Зі слів свідків ОСОБА_10 (який був секретарем на комісії) та ОСОБА_17 проводилась лише атестаційна комісія у зв'язку з погіршенням стану в підрозділі, де розглядалось питання щодо виконання службових обов'язків військовослужбовцями, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що у березні 2017 року на Військово - юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого проводилась атестаційна комісія у зв'язку з погіршенням стану в підрозділі, де розглядалось питання щодо виконання службових обов'язків військовослужбовцями, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_9, що підтверджено матеріалами справи ( т.2 а.с.90). Свідок також зазначив, що атестаційна комісія не розглядала питання скорочення посад військовослужбовців та її висновки не були підставою для такого скорочення. Свідок також підтвердив, що скорочення посади начальника навчального курсу Факультету відбулось у зв'язку з переходом на Факультеті від підготовки військових фахівців за схемою «студент - курсант» до підготовки за схемою «курсант». Також свідок зазначив, що спірна Директива була отримано факсом, а у подальшому після проведення відповідних заходів Факультетом було отримано витяг зі спірного наказу.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні також підтвердив, що у березні 2017 року на Факультеті проводилась атестаційна комісія у зв'язку з погіршенням стану в підрозділі, де розглядались питання виконання службових обов'язків військовослужбовцями, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 Свідок зазначив, що ОСОБА_1 негативно характеризувався на своєму курсі. Крім того, свідок зазначив, що в подальшому у зв'язку зі скороченням посади начальника навчального курсу з ОСОБА_1 були проведені бесіди щодо запропонованих йому посад.

У свою чергу, розглядом справи доведено та матеріалами справи підтверджено, що у періоді, який передував виникненню спірних правовідносин, на позивача було накладено численні дисциплінарні стягнення, які полягали у його низькій виконавчій дисципліні, незадовільному стані внутрішнього порядку, незадовільному контролі за підлеглим особовим, неналежному ставленні до виконання службових обов'язків, незадовільній роботі по організації службової діяльності

Суд не піддає сумніву зазначені дисциплінарні стягнення, оскільки позивач не звертався у судовому, або іншому порядку за їх оскарженням, доказів протилежного суду не надано.

Зазначене свідчить про систематичне невиконання позивачем, як колишнім начальником навчального курсу своїх посадових обов'язків (т.1 а.с.140).

Крім того, як вже зазначалось вище, з позивачем завчасно проводились бесіди: 27.04.2017 р. та 12.06.2017 р., на яких йому пропонувався перелік відповідних посад, на які було можливим здійснити його переміщення з урахуванням вищезазначених обставин, від яких позивач відмовлявся, що підтверджується відповідними актами та про що також зазначив свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні.

У подальшому командуванням Факультету складено відповідне подання щодо призначення капітана ОСОБА_1 на посаду командира танкової роти танкового батальйону 17 окремої танкової бригади оперативного командування "Схід" (т.2 а.с.33-36).

Таким чином, колегія суддів вважає, що дії відповідачів під час реалізації спірної Директиви з підготовки та виданні спірного наказу є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, а спірний наказ - є законним та правомірним.

Щодо посилання позивача на те, що його не було проінформовано про проходження конкурсу на вакантні посади кафедр, хоча він мав підстави для участі у конкурсі внаслідок наявності вищої юридичної освіти та досвіду учасника бойових дій, колегія суддів зазначає наступне.

З наданих у судовому засіданні пояснень представників відповідача та третьої особи, що не заперечувалось позивачем та його представником, вбачається, що зазначений конкурс на заміщення посад командування, науково-педагогічних працівників у військово-юридичному факультеті проводився у 2016 році до видачі спірної Директиви від 31.03.2017 року №Д-322/1/4дск та спірного Наказу №85 від 26.06.2017 року.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача Міністерства оборони України, що також підтверджено представником третьої особи, зазначив, що конкурс на заміщення посад командування, науково-педагогічних працівників у військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого було оголошено відповідним наказом начальника Факультету. Такий конкурс був пов'язаний з заходами щодо виведення кафедри загальновійськових та правових дисциплін, кафедри військового права, кафедри військової підготовки, та введення кафедри військового управління та права, кафедри загальновійськових дисциплін, кафедри підготовки офіцерів запасу.

Отже, проведення вказаного конкурсу не пов'язано з видачею спірної Директиви та спірного Наказу, які, в свою чергу, видано з метою здійснення організаційних заходів у Збройних Силах України в 2017 році у зв'язку з переходом на Факультеті в умовах особливого періоду від підготовки військових фахівців за схемою «студент - курсант» до підготовки за схемою «курсант» та, з метою оптимізації організаційно - штатної структури, покращення освітнього процесу на ВЮФ НЮУ імені Я.Мудрого.

Крім того, в судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що оголошення про конкурс було опубліковано в центральному друкованому засобі масової інформації Міністерства оборони України - газеті «Народна армія» (№ 37 (5466) за 22.09.2016 року), додатково на стенді для оголошень факультету був розміщений відповідний інформаційний листок з переліком усіх вакантних посад, на які планувалося проводити конкурс щодо їх заміщення, з визначенням кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади та конкретного строку проведення конкурсу.

Проте, позивач документів на участь у даному конкурсі не подавав, до командування Факультету з відповідним рапортом про участь у конкурсі не звертався, з моменту оголошення конкурсу і до переміщення на іншу посаду у військову частину А3283 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) жодних звернень (заяв, скарг і пропозицій) з приводу можливих перешкод для участі у конкурсі не подавав.

Таких доказів позивачем до суду також не надано.

Крім того, до суду не надано жодних доказів оскарження позивачем відповідної процедури та результатів проведення вказаного конкурсу.

Таким чином, неприйняття позивачем участі у вказаному конкурсі ніяким чином не вплинуло на проведення організаційних заходів у Збройних Силах України в 2017 році, а саме скорочення посади начальника навчального курсу та переміщення позивача до нового місця служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено правомірність оскаржуваних дій та рішень відповідачів.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,61136 ) до Першого заступника Міністра оборони України Руснака Івана Степановича ( пр-т Повітрофлотський, 6,м.Київ 168,03168), Міністерства оборони України ( пр-т Повітрофлотський, 6,м.Київ 168,03168), Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельника С.М. (61024, м.Харків, вул. Динамівська, 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військово- юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (61024, м.Харків, вул. Динамівська, 4) про визнання протиправними дій та скасування наказу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Заічко О.В.

Судді Біленський О.О.

Котеньов О.Г.